Telegram statistics channel - @culture_war_ukraine

Якось один хлоп з моєї бригади, з яким ми спілкувались, сказав, що на війні відкрив для себе комікси. Я спочатку не розумів, в чому прикол, адже є книжки та фільми/серіали/ютуб, але за декілька місяців спробував - і зрозумів 😎✌️Життя в збд триває інакше, відчувається інакше, і навіть звичні речі сприймаєш не так, як у цивільному житті вдома. Часто це сюрреалізм, абсурд, горор, драма, комедія - але найчастіше суміш всього. На початку я взагалі не міг читати книжки, страшно бісили сюжети, бо ти такий думаєш «Ну і що це? Про що це? Чому я маю це читати тут?». Це певний етап - тоді я читав лише тексти, написані військовими. Потім ситуація (принаймні в мене) змінюється. Ти навпаки тягнешся до чогось, що менше нагадує про війну, бо вистачає її тут, і повертаєшся до звичного. Але специфіка служби всеодно така, що найкраще - це прочитати якусь коротку історію, щоб вона не встигла тобі набриднути.І тут хороший комікс - ідеальний варіант! 3-4 години і ти відволікся, насолодився, та і можеш потім просто розглядати круті малюнки. #прочитане«Джокер» Брайана Азаррелло та Лі Бермехо - це нуарна, темна історія, у дусі кримінального трилеру, де наче й немає хороших персонажів (навіть Бетмен тут не сприймається як супергерой). І це один з найкращих коміксів, які читав. Джокер виходить з вʼязниці, його зустрічає простий шофер кримінального світу Джонні (ми дивимося на історію з його боку), і тут завʼязується - помсти, намагання повернути контроль над Готемом, перестрілки, вбивства. Зʼявляються відомі персонажі з всесвіту DC. І всю історію ми дивимося, як змінюється ставлення Джонні до Джокера - від захвату та поклоніння перед харизмою злодія до… закономірного фіналу. 🔥 Дуже сподобалось. Діалоги, малюнки, атмосфера. Деякі моменти прям вау. Про те, як ми робимо собі кумирів, закриваємо очі на проблеми, ігноруємо слушні поради, а потім дивуємося наслідкам. Є переклад українською. Хто таке любить - обов’язково почитайте, тут не треба знати контекст, цілком потужна самостійна історія. Комікс має продовження в міні-серії “Batman: Damned”.

Не стати вже, мабуть - ні провісником, ні взірцем.У Всесвіту, певно, були інакші на мене плани...Та з патентованим клацанням "Zippo" знову запалюю серце -До краю залите чорним гірким напалмом.Комусь - під вітрила, комусь - під спідницю, комусь - під лід.Мені ж - під сузір'ям гвинта ламати вітряний простір.Дюраль, вибухівка, хмари, холодний піт.Земля, перерита залізом. Небо, залите сонцем.Тримати зарядженим - телефон, павербанк та "Глок".Витримувати лють гірку в дубовій бочці з-під хересу.Засвоїти - врешті і до кінця - цей простий життєвий урок:За лютим - хай який би він був - неодмінно настане березень.Можна бути "одним з" - і не бути просто "одним".Моя пам'ять - скрижаль - важка, кам'яна, запилена.Прокладати свій курс між смертей, між людей та книг.На вишневих хвилях світанків гріти стомлені крила.Слово "останній" - закреслено у словниках -Згідно з законами касти "важчих за атмосферу".Ні провісником. Ні взірцем. Але - тримати в руках.Гарячі вогненні гриви крилатих коней сталевих.#мулікпише

Давно мріяв щоб мою книгу надрукували у хорошому українському видавництві, і тепер це таки станеться. Більшість текстів цієї збірки були написані на піхотній позиції "Катані" поблизу Вугледара. Згадую зараз як бігав до хлопців на "Марсель" (де був інтернет) щоб закинути у фб новий вірш. Тоді кожен з них міг стати останнім і навіть не мріялось, що колись з них вийде повноцінна книга.Минулої весни-літа вдалося дописати кілька важливих текстів і таки скласти усі тематично докупи.Також спробував пригадати, що у колишньому житті був художником, і у Краматорську, за допомогою банки волонтерської кави, лайнера та пензля з'явилися ілюстрації до збірки. Люблю їх і тішуся, що таки повернувся до малювання. Хоч і намучився з тим усим ночами.https://books333.com.ua/product/position/З одного боку, це досягнення, треба радіти, та я думаю про те, що не всі з нас дожили до виходу власної книги.Тож якщо замовлятимете, зверніть увагу також на збірку Юрка Костишина, її теж друкує Видавництво 333. Йому буде приємно

Піксель-арт та російсько-українська війна: інтерв’ю з «Вітром Степовим»«Вітер Степовий» – український художник, який своїми роботами розповідає про події, на передовій або ж на політичній арені. Він ділиться історіями українських захисників та їхніми героїчними подвигами, а також збирає кошти для війська через свої творчі роботи. Про те, чому він вирішив малювати у стилі піксель-арт, його малюнки та військо він розповів у інтерв’ю для журналістки «Ветеран Медіа».25-річний юнак відомий під псевдонімом «Вітер Степовий», родом з Харкова. Ще з 2021 року він публікує у соціальних мережах свою творчість – піксель-арт малюнки, пов’язані з російсько-українською війною. «Два місяці тому я мобілізувався у військо. Хтось може сказати, що сьогодні мало хто це робить, але коли мені виповнилося 25, як слухняний громадянин своєї держави, обрав для себе її захист…», – каже «Вітер Степовий». Більше про історію художника читайте за лінком у заголовку. Фото: Ветеран Медіа. 💻Сайт: Ветеран Медіа📱Соціальні мережі: InstаgramFacebook

#книговідгук_історика ✒️Автор: Артур Дронь🇺🇦📙Назва: "Гемінґвей нічого не знає"📚Видавництво: "Видавництво старого лева"Я не знаю, що написати про цю книгу. Що би я не написав – цього буде недостатньо. Я не зможу виразити текстом все те, що відчув під час прочитання. Складно навіть сказати, що це за жанр. Біографія? Можливо. Есеїстика? Теж схоже. Художня література? Наче теж так. Документальна проза? Воно.Артур Дронь написав, мабуть, першу Велику книгу про нашу Велику війну. Ризикну передбачити, що вона переживе не одне видання, бо текст дійсно неймовірний.Дуже болючий, але дуже чесний. Дуже сумний і дуже обнадійливий. Дуже непростий, в той же час зрозумілий для кожного, хто хоч на хвилинку відчув, що таке війна.Я не хочу нічого писати про окремі сюжети цієї книги, чи думки. Але вся вона в мене почеркана олівцем – так сильно резонувало багато з того, що там написано.Просто візьміть і прочитайте це. З великою вірогідністю вам буде боляче, але ви точно не пожалкуєте. Такі тексти мали з’явитись. Вони ще будуть багато з’являтись, в різних жанрах і варіаціях. Але книга «Гемінгвей нічого не знає» вже увійшла в історію української літератури – як перша Велика книга про Велику війну.

Коли ми з Артемом перезапускали слем, у нас була велика мрія. Мрія про те щоб наші поети вривались на міжнародних слемах. Але весь час ми втикались в різні перепони: пандемія, початок повномасштабного вторгнення. Але не дивлячись на них - слем розвивався. І от настав час, що і мрія близька до реалізації. LitSlamUA - співорганізатори відбору на міжнародний чемпіонат зі слему 🥳Тому я всіх закликаю долучатись - реєстрація тут 🎙Оплата за участь - одноразовий внесок 300 грн. Якщо ви військовослужбовець учасник бойових дій, то реєстрація для вас безкоштовна!Спочатку проходить онлайн відбір, а потім офлайн слем боротьба.Поет який виграє відбір - відправляється на європейський етап. Його повністю сурповоджуватиме і займатиметься усіма питаннями: документами, квитками і тд - наші друзі і партнери Літагенція OVO. Тобто - від вас участь, ваш талант, ваш одноразовий внесок – а далі улюблена слем боротьба і шанс представляти Україну на міжнародній слем-арені!Тому закликаю не баритись і реєструватись!Інструкція з реєстрації - ТУТ.

Сьогодні мені 23. Бог вирішив акселерувати моє дорослішання, в 19 років ввівши в найбільш масштабну подію для Європи цього століття, "змусивши" якомога швидше розкрити в собі лідерство та відповідальність за інших людей.Я був добровольцем-мінометником, морпіхом-пілотом, командиром екіпажу БпЛА, нині я офіцер 1 Окремого Центру БпС (трансформований 14 полк). Цей шлях дозволив мені прожити багато життів та досвідів, побачити цю війну у такому спектрі кольорових гамм, що я з гордістю називаю її найкращим з можливих університетів. Ми знищували системи за десятки мільйонів доларів, розбивали ворожі позиції, обривали та рятували життя, вбивали ворога з повагою, огидою, рятувалися від його снарядів, дронів та мін, писали протоколи та SOP, які формуватимуть контур того, як буде рухатися ця війна. Це були найкращі дні. Я заснував Метаромантику, яка стане тим самим, про що ви будете говорити, коли матимете на увазі "культуру повномасштабної війни". Це одне з найважливіших надбань мого життя, і ми виконаємо всі задачі, які перед собою поставили. Якщо не ми, то це не зробить ніхто. Особливістю культурного коду, в якому я зростав, є мислення символами, які фіксуються у пам'яті, неначе чорнила на білому папері. Я щасливий, що за вік, за який мої однолітки тільки закінчують університет, я бачив наступи і відступи, звільнені села і невинних, залитих сльозами щастя дітей, які зустрічають нас, як визволителів проти чорного, абсолютного зла. Я щасливий, що ідея про метаромантику, яка народилася в моїй голові холодними зимовими ночами в Миколаєві, тепер стає офіційною, і найголовніше — її несуть на своїх плечах найкращі люди, яких я бачив. Користуючись нагодою, хочу поклонитися перед ними і подякувати за те, що ми проходимо цей шлях разом. Я щасливий, що в моменти найбільшої кризи і морального занепаду на війні, люди, які поруч, говорять "ми ввіряємо тобі наш шлях, підемо за тобою туди, куди скажеш". Це виправдовує усе, що було і буде зроблено. Я люблю вас всіх. Окремо хочу подякувати батькам і всім близьким людям, які зробили моє життя таким, яким воно є, — подібним на художній роман. Це тільки початок. Наша книга поки ще має лише пролог.Наші думки, реалізовані у прозі, поезії та кіно ще перевернуть відомі обумовленості цього світу.Наші тяжкі берці і нахабні дрони ще увійдуть у місця, досі нечувані. І відчують тепло південних пісків.Дякую тобі, Боже, що я живу це життя саме так. Із тисячі інших я би вибрав саме це.

«Першими в бій. Морська піхота США зсередини» Віктор Гарольд КрулакЗнаю, що в нас є люди, які дотичні до військової справи або просто цікавляться мілітарі двіжом, тому ділюся своїми «специфічними» бажанками. Анотація від Лабораторії 🌟:Безпрецедентне дослідження подвигів на полі бою і стійкості бойового духу морських піхотинців США від легендарного генерала морської піхотиГенерал Віктор Г. Крулак, вміло поєднуючи історію з автобіографією та дію з аналізом, відокремлюючи факти від вигадок, торкається самої суті Корпусу морської піхоти — що означає бути морським піхотинцем? Що стоїть за його репутацією і як йому вдається виживати і навіть процвітати, попри непереборні політичні перешкоди та «надзвичайну схильність стріляти собі в ногу»? Щоб відповісти на ці питання, генерал досліджує фундамент, на якому побудований цей легендарний елітний загін бійців — систему глибокої відданості Корпусу і Батьківщині та братерської любові один до одного. Аналізує морських піхотинців в умовах війни, детально описуючи їхній досвід у Другій світовій, війнах у Кореї та В’єтнамі, у яких сам був безпосереднім учасником. Детально вивчає відносини Корпусу з іншими родами військ, особливо під час операцій з метою злиття після Другої світової війни, і пропонує новий погляд на процес прийняття рішень у кризових ситуаціях. «Першими в бій. Морська піхота США зсередини», вперше опублікована у 1984 році, досі залишається популярною серед морських піхотинців усіх рангів. Колись читав «Нелегкий день» Марка Оуена - це історія про операцію по ліквідуванню Усами бен Ладена від першої особи, книжка сподобалася і хотілося більше подібних (сподіваюсь хоч частково правдивих) історій. Книжка Віктора Гарольда Крулака більше про дух та історії морпіхів, але повинна бути доволі цікавою. Особисто я точно хотів би почитати.Передзамовити можна тут.Якщо вам цікаво читати від мене більше рекомендацій по мілітарі літературі - поставте 😎.

🎉Спеціальну відзнаку Радіо Культура за книгу «Гра в перевдягання» отримав Артем Чех — український письменник і військовослужбовець. Нагородження відбулося 17 грудня під час церемонії вручення Премії імені Юрія Шевельова.🎙Спецвідзнака Радіо Культура вручається з 2020 року за майстерність і новаторство в жанрі есею та виразне звучання тексту в радіоформаті. 💬 «Для нас важливо підтримувати запитуваність і помітність жанру есею, оскільки він є одним із тих, що найкраще документує нашу сучасність. Радіо Культура має виняткову експертизу роботи саме з цим контекстом», — поділилася Ірина Славінська, виконавча продюсерка Радіо Культура.«Гра в перевдягання» — автобіографічний твір про людину, яка ненавидить війну, але стає до лав захисників. Це історія не про ідеалізованих героїв, а про звичайних людей, їхні внутрішні зміни, біль і втрату колишнього «я».Вітаємо Артема Чеха!👏 Докладніше: https://corp.suspilne.media/novyny/58620-spetsvidznaku-radio-kultura-otrymav-artem-chekh-za-knygu-gra-v-perevdyagannya/

10 грудня в Києві відбудеться показ вистави "Стусанина" в новому Хабі для нацгвардійців  "НГУ Sound Recovery"Минулого місяця реп-виконавець та військовослужбовець Нацгвардії Артем Лоїк презентував відкриття нового хабу "НГУ Sound Recovery"  для психологічного відновлення, творчого розвитку та соціальної адаптації військовослужбовців Національної гвардії.А вже цього місяця, 10 грудня о 18:00 там відбудеться показ вистави "Стусанина" від Театру Воєнних Дій. На сцену "НГУ Sound Recovery" вийдуть 8 ветеранів та чинних військовослужбовців Нацгвардії, які через вірші Василя Стуса покажуть потужну  та маскулінну виставу-рефлексію про долю українського чоловіка.В програмі заходу також: вірші від Артема Лоїка, розмова про важливість збереження та захисту української культури, про культурні програми для нацгвардійців та майбутні проєкти в хабі НГУ Sound Recovery.акредитація та детальніша інформація для преси:380634627124 Алекссоціальні сторінки:Театр Воєнних Дій https://instagram.com/theatreofwar.action