Це Ялта, травень 2006 року. Мій 11й клас наостанок вирішив з'їздити до Криму на пару днів.Найімовірніше, я фоткала хлопа на даху. Але погляньте на вивіски, на сам дім, і чи можна здогадатися, що це українське місто? А що тут колись (і тривало!) жили греки, вірмени, кримські татари, поки у XVIII ст. російська колонізація не дісталася й цих земель?Сьогодні, 9 серпня, Міжнародний день корінних народів світу.В Україні цими народами визнані кримські татари, караїми та кримчаки. Для всіх них історичною батьківщиною є Крим, і всі постраждали від російського втручання.Наш новий епізод вийшов із Олексієм Савченком, автором @orientalistnotes.Як Росія поглинала, привласнювала та змінювала Кримський півострів, звідки з'явився образ "корінного кримчанина",як знецінювався і стирався досвід корінного населення,до чого тут дитячі табори та туризм.Тема складна і вкрай важлива. Нам конче потрібно самим переосмислювати власні уявлення про Крим.І так, у нас знову небагато переглядів, тому дуже прошу дивитися:)
Ну що ж:) Хто читає мій фб, ті вже в курсі, а тут я ще не повідомляла, але вітайте, у нас тут +1 співавтор. Точніше, він і раніше брав дуже активну участь в написанні книжок, презентаціях та інших публічних подіях, а ще, звісно, записі подкастів. Останні, до речі, ми з командою мали пропонувати суперретельно, щоби був достатній слот мені для акліматизації.Тому випусків багато, не перемикайтеся і навіть не сподівайтеся, що ми зупинимося😄Учора мені виповнилося 35, а Тимуру рівно 1 тиждень. І так, попередній пост, виходить, писався за день до пологів:)) Хоча я і книжку з фінальними правками фактично в той же день і віддала.Буду тут трошки частіше, може, писати про дитячі довколафольклорні штуки, але це не точно😄Хоча після пологів я розповідала акушеркам, що останній випуск Пороблено був про аборти, і вони почали згадувати, які методи чули. А ще постійно згадую дослідження Оксани Лабащук про натальні наративи – як жінки оповідають про свій досвід народження дитини. Розкажу потім більше.Словом, вітайте☺️
Найбільш міфологізований гриб, як мені здається, — це таки веселка. Етнографічні записи підтверджують, що існує стійка віра в те, що цей гриб — мало не панацея від усіх хвороб, включно з онкологічними. Хто тут уже давно, той пам'ятає, що канал, в принципі, й починався з того, що я хотіла більше копатися у питаннях мікофольклору. Але час летить, інші теми (і книжки)))) засмоктують, але періодично я дозбирую ще якісь цікавинки.Один із найпоширеніших забобонів щодо цього гриба — не можна вголос казати, що він жахливо штиняє. Інакше він не буде попадатися: образиться на тебе. Як записала Дзвенислава Ганус в селі Набруска на Маневиччині: "Вони називають їх веселка, вони ростуть і вони так воняють, ну тиї гриби. Але як їх йдеш шукати, і скаже шо воняє, то їх не найдеш". Тому досі вірять у магічні евфемізми, наче треба говорити, що вони веселки, веселуни чи на крайняк пахнючки. Дехто ще називає паннами, панською веселкою чи панським грибом. При цьому форма в нього максимально фалічна. Ну ні з чим іншим не сплутати. І все одно ви навряд чи знайдете десь у народі назву, яка би вам явно говорила, що перед вами фалосний гриб — навпаки тут вживаються частіше жіночі назви (веселка, панна).І нагадаю, що Франко записував уявлення, що якщо пройти під веселкою, то можна поміняти стать. Цікаво, що Юрій Берьозкін в покажчику міфологічних мотивів вказує, що такі ж вірування фіксуються не лише по всій Європі, крім скандинавів і балтів, але й далі на південь і схід (ліванці, турки, гагаузи, кримські татари, народи Кавказу і далі аж до чувашів, башкир і марійців). Оце в мене ще є питання, чи не заховані тут певні рудименти вірувань, пов'язаних з трансгендерністю. Бо часто звучить буквально "Якщо хто ХОЧЕ поміняти свою стать, то має під час зливи піти до ріки і там, де райдуга п'є воду, та тому ж місці теж пити" (це болгари). Просто в нас травестизм у традиційній культурі активно ловиться й досі (згадайте хоча б Маланку чи другий день весілля), а от з трансгендерністю мені важче згадати приклади, окрім цього суперкрасномовного.З вами була 5-хвилинка прокрастинації, яка починалася грибами, а закінчилася як завжди%)
Ми довго проплановували цей випуск, бо всі учасники й учасниці геть з різних міст. Втім, коли є бажання, то нічого вже не зупинить. А тут ще й мегазбір від Badstreet Boys i головного бджоляра країни Віктора Андрійовича! Тож цього тижня тема подкасту Пороблено не могла бути іншою!Я щиро вдячна Аллі Дмитренко за те, що змогла приїхати на запис із Луцька до Львова — і нарешті ми маємо такий солодкий випуск про традиційне бджільництво! 🐝Як раніше збирали дикий мед?🐝Борті, колоди, рамкові вулики, сапетки, пні й маньки — все про будинки для бджіл і навіть переноски (а що ви думали? не лише котикам і песикам такі штуки потрібні!)🐝Як раніше обирали дерево для борті та колоди (і як потім шалено важку колоду туди підняти)🐝Як у народі ставилися до бджолярів та які неймовірні історії оповідали🐝Як карали за крадіжку меду (бджолодерство) та як оберігали бджіл🐝Арґо бджолярівта ще медове море всілякого неймовірно цікавого!Ми розуміємо, які проблеми зі світлом у кожного й кожної з вас, але саме тому щиро просимо обов'язково підтримати нас і таки знайти можливість подивитися цей та попередні випуски. Ви можете скачати їх завчасно собі в ютюбі, щоб переглянути незалежно від того, чи працює вайфай і чи не лежить мережа.І звісно, не забувайте коментувати і лайкати відео і пости, щоб про медярів та архаїчне бортництво з розповідей справжніх дослідниць дізналося все більше народу.Посилання ось 🐝https://youtu.be/DUNCpO88WGU?si=ny3pPq1k9PMCi4Ca
У ті часи ми мало знімали на відео чи на телефони. Хоча б тому, що телефони не завжди мали камери, а коли мали, то вони були жахливої якості.Власне, сьогодні це одна з причин, чому мені так важко знайти фотки притомної якості з часів, коли я активно займалася брейкінгом.Це фото мого беку з батлів 2009 року, які відбувалися в Носівці на Чернігівщині. І цим фото я вам сповіщаю, що книжка про історію субкультур в Україні проходить останні стадії підготовки. Скоро з'явиться обкладинка, доберуться останні кілька ілюстрацій, редакторка доперевіряє останні правки — і ми зможемо почати передпродаж.На сайті Лабораторії вже з'явився перший анонс, ділюся з вами:https://laboratoria.pro/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukrainiГотуйте свої ностальгієметри, бо я певна: нам всім буде що згадати і над чим подумати.А я вже зараз дякую всім хто, так щиро допомагав мені під час написання нової книжки "Дреди, батли і "стіли". Два століття субкультур в Україні".Детальніше все трошки згодом 🥰
Сьогодні видавництву "Лабораторія" виповнюється 4 роки.Перша моя книжка вийшла саме у них наприкінці минулого року. "Під подушку чи під ялинку: антропологічне дослідження свят" мала на меті розповісти максимально простою мовою про те, звідки насправді походять та що означають як основні атрибути різдвяно-новорічного циклу, так і дарувальники.Книжка, звісно, дуже сезонна, але, якщо чесно, я вірю, що в таку спеку вона може стати для когось символічним літературним морозивом. Тому раптом ви ще не купили її, то зі знижкою посилання отут:https://laboratoria.pro/products/pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyatДоступна у форматі паперовому, електронному та як аудіокнига (яку я сама і начитувала).Моя наступна книжка також вийде в цьому ж видавництві. Команда вже активно працює над обкладинкою, я вношу фінальні правки, друзі та друзі друзів шукають в архівах потрібні фотографії – і вже скоро ми зможемо показати вам причину, чому я пасивніше вела телеграм ці місяці.А ще хотіла б нагадати, що Антон Мартинов, засновник, натхненник та головний "лаборант", вступив до лав ЗСУ і сьогодні вітає всіх і приймає вітання з Донеччини.Як він сам написав у фб:"Пандемія, повномасштабна війна, локдауни і блекаути, мобілізація до лав ЗСУ - це все у попередніх серіях. А тепер терикони Донбасу".Тож навіть якщо ви вже маєте мою книжку, сьогодні хороший привід купити щось класне зі знижками на laboratoria.pro, щоб підтримати Антона, видавництво та авторів і авторок.
TGLIST.COM.UA
