Лечу до вас з НЕЙМОВІРНИМИ новинами!Ловіть квиток на неформальну тусовку поколінь (буквально!)🔥Нарешті анонсую презентацію моєї книжки «Дреди, батли і "стіли"» ака справжню вечірку року! Барабанний дріб, make some noise — і бронюйте 7 лютого, бо головні драйвери вечора:🔸Біґьорл Dash — Дар’я Анцибор, фольклористка, антропологиня, авторка книги, співавторка подкасту «Пороблено»🔸Легенда українського хіп-хопу — Олександр «Фоззі» Сидоренко, музикант гурту ТНМК, журналіст, письменник і співзасновник БФ «Згуртовані»🔸Рокстар — Сергій «Колос» Мартинюк, фронтмен гурту Фіолет, письменник, арт-директор фестивалю Бандерштат і військовослужбовець ЗСУЗа модерацію відповідає панк «із археологічним досвідом» — Євген Синиця, який розуміється на бунті так само добре, як і на артефактах🙌🕐 7 лютого о 19:00📌 Київ, Сенс, вулиця Хрещатик, 34Вхід вільнийЗбирайте друзів, заряджайтеся емоціями й приходьте! Разом поринемо в атмосферу драйву й молодіжного духу❤️🔥 Чесно — ледь стрималася, щоб не заспойлерити раніше!
Потрапила вчора на мініфестиваль «Вертеп Схід» і дуже раджу відвідати.Це вистави Харківського академічного театру ляльок імені В.Афанасьєва. Це постановки у співтворчості з Сергієм Жаданом та художником Костянтином Зоркіним.Сьогодні і завтра (26 і 27 грудня) покажуть два вертепи в постановці Оксани Дмітрієвої.Перша вистава складається з автентичних народних колядок Слобожанщини (також звучать псальми, серед яких просто космічний "Ой ви, голуби", який в часи мого студентства хор "Роксоланія" співав на прощаннях з з викладачами, проводжаючи їх в останню путь). Також звучить відома упівська колядка на мотив «Нова радість стала», бо тема війни насправді тут є наскрізною. Вистава без слів, з птахами-душами, цікавими візуальними ходами і красивенним музичним супроводом.Сьогодні о 16.00 і 19.00.Другий вертеп того ж театру буде завтра, це вистава, складена з поезій Сергія Жадана. Називається "Вертеп.Війна.Вірші".27.12 о 19.00.Квитки розбирати тут:https://marcoconcert.com/artists/kharkiv-puppet-theatre
Другий важливий проект, який анонсує ця ж ГО, стосується викладання онлайн для дітей з прифронтових територій.Мета – надати їм безкоштовну освіту, бо за статистикою рівень знань у таких дітей у 4 рази нижчий, ніж в інших дітей України😔Тут умови вже значно простіші. Можливо, комусь із вас теж відгукнеться.Запрошують молодь долучитися до інтелектуального волонтерства та здобути досвід викладання із користю для українських школярів.Про програму:«СтудМентор» — це програма волонтерства та розвитку, в якій українська молодь вивчає менторинг та застосовує його для викладання шкільних предметів у онлайні для дітей з прифронтових регіонів.Умови участі:📌 тобі 18-35 років;📌 ти маєш глибокі знання з одного зі шкільних предметів;📌 готовий/а приділяти програмі 4+ години залученості на тиждень;Формат:📌 уроки з учнями відбуваються онлайн, двічі на тиждень, по 45 хвилин;📌 один/а ментор/ка викладає для 1 або 2 груп учнів (одна група — до 3 дітей 5-11 класу);📌 команда «Навчай для України» забезпечує менторів/ок усіма матеріалами для викладання та постійним супроводом вчителів із досвідом.Долучитися можна за посиланням: https://forms.gle/fzMFrve5Nxr7wWNcA
З абсолютно випадковими і ніким не планованими збігами моя друга книжка вийшла друком теж на Миколая!Якщо чесно, це сталося неочікувано не лише для мене, але і для команди з "Лабораторії". Презентацій трошки буде, але вже наступного року. А поки ось де можна придбати паперову і електронну версії:https://laboratory.ua/products/dredy-batly-i-stily-dva-stolittya-subkultur-v-ukrainiЯкщо ви ще не придумали, що подарувати знайомим, то обидві свої книжки дуже раджу:))) Перша страшенно тематична, а ця гарантовано розблокує море спогадів з юності та змусить шукати артефакти на кшталт значків, зінів, квитків на концерти, напульсників чи й просто альбоми нішевих артистів і фотографій на старих віндах.Думаю, мені все ще потрібен час, щоб остаточно прийняти факт, що за цих умов я написала й видала дві аж такі глобальні книжки за два роки. Але вже треба собі зізнаватися, що цим точно можна пишатися.Дякую вам за те, що чекали, поки я в шалені строки все встигну. Обіцяю потрошку реанімувати частоту дописів тут.
Коли я писала книжку про наші різдвяно-новорічні перипетії та аналізувала художні твори, де згадувалися ялинки та різні дарувальники, я в самому тексті висловила бажання, як би було круто мати отаку збірку оповідань, щоб всі були під однією обкладинкою. Десь у той час, коли все це дописалося, я з'їздила у Швецію на науковий симпозіум, де перетнулася з Яриною Цимбал. Довгою дорогою додому ми говорили зокрема про авторів, чиї твори я згадала, і про цю ідею з "всі під одною обкладинкою".Такі бажання мають здійснюватися, і Ярина його здійснила рівно за рік.Я страшенно рада, що в такій синергії думок ми перевідкриваємо нашу літературу й культуру. А тут моя "Лабораторія" зробила надзвичайно круту пропозицію, де ви можете придбати і мою книжку "Під подушку чи під ялинку", і "віватівську" Різдвяну класику":https://laboratory.ua/products/komplekt-knyg-rizdvyana-klasyka-ta-pid-podushku-chy-pid-yalynku-antropologichne-doslidzhennya-svyatА в наступному пості я вам знову нагадаю про лекцію-майстерку:)
Наближається особливий час Різдва, і це привід зробити щось дуже класне. Тож я тут прийшла до вас з першим цікавим анонсом. Подій з моєю участю все ще небагато, але цю ми придумали з подругою, щоб нарешті спробувати давню ідею з лекцією-майстеркою. Отже, зустрічайте:Якщо ви хочете дізнатися більше про українські традиції колядування, бажаєте співати колядки, але не знаєте, з чого почати, то ми придумали для вас ідеальну подію.Це буде абсолютно незвичний формат, який передбачає лекцію про колядування, вивчення традиційних колядок, розбір їхньої символіки і, звісно ж, манери співу.Ми вже домовилися з затишним простором "Райце", який готовий нас прийняти у суботу, 7 грудня.Хто ми:Алла Пустовіт — фольклористка, співачка, викладачка вокалу та традиційного співу, авторка YouTube-каналу "АллаСпівала".Дар'я Анцибор — фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка книжки "Під подушку чи під ялинку", творчиня "Пороблено" і "Грибів, гробів і дисертації".Лекційну частину беру на себе я, майстерку очолить Алла. Тож за цю зустріч ви навчитеся не тільки розуміти, хто, для чого і чому співав колядки, а і як їх співати в традиційній манері, відчувши силу свого голосу. При цьому зразу скажу, що вміння та досвід співу не обов'язковий. 📍Тарасівська, 3-А, простір "Райце"(як знайти: https://www.instagram.com/stories/highlights/17949345793429570/)⏰ 7 грудня 14:00✉️ 350 грн (400 грн в день події на місці, якщо лишаться місця)Тривалість 2 год.Кількість місць — до 20. Просимо заповнити гугл-форму, щоб ми надіслали Вам дані щодо оплати.Посилання на гугл-форму: https://forms.gle/wDSeJTDPrcVnRSBz6
Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Саме 21 листопада в 2004 році розпочалася Помаранчева революція, 2013-го — Революція Гідності.За цей час виросло нове покоління, яке в 2013-му було школярами, а нині виборює нашу соборність і незалежність на війні з Росією. До “Пороблено” завітав Євгеній Сафар’янс – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник "Музею Вінниці", учасник протестів на Майдані, який кілька років працював у Національному музеї Революції Гідності.У цьому випуску ми згадуємо, як починався Євромайдан, які вимоги були у мітингувальників і які стадії проходила революція з листопада 2013 до лютого 2014 років.Чи було вже тоді відчуття історичності процесу в мітингувальників?Як простір впливав на Помаранчеву революцію та Революцію Гідності?Які позитивні трансформації приніс Майдан? Що відповідати тим, хто вважає, що якби не Майдан, війни б не сталося?Вмикайте новий епізод “Пороблено”, щоб пригадати, як все було, і проаналізувати ці події разом з нами:https://www.youtube.com/watch?v=RbrrAqWS9XAСлухати в аудіоформаті, купити календар і підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Минулого року, як тільки вийшла у свій моя книжка "Під подушку чи під ялинку", у фейсбуку якимось магічним чином мене знайшов Санта Клаус (в миру — Роберт:)). До того дня я нічого не знала про ком'юніті Christmas performer'ів у США. Тепер знаю (досі ходжу під величезним враженням) і навіть маю доступ, і навіть цього четверга проведу для них лекцію про наші різдвяні святкування. Мені дуже подобається те, наскільки ґрунтовно спільнота Роберта підходить до своєї роботи. Вони вивчають історію виникнення персонажа, міфологічні основи, як різдвяні традиції працюють в різних країнах (це особливо важливо для США з поліетнічними родинами), як вони тренуються виступати перед публікою (це мене додали в закриту групу їхнього ком'юніті, і тепер я можу ще й підглядати за такими моментами). Словом, дуже цікавий і точно унікальний як для наших широт процес відбувається у мене просто зараз у фейсбуку. Після зустрічі у чт обов'язково ще поділюся тут враженнями.І от думаю, як це відбувається в нас. Аж таких спільнот точно нема. Мені здається, цим займаються актори чи аніматори. А якщо менш професійно, то запрошені сусіди-дядьки-хрещені-дідусі-тощо. Днями говорила про це з подругою, і ми зійшлися на думці, що це сприймається як легка халтурка, часто стигматизована історіями про те, що в кожному домі ще й наливають (ці типові анекдоти ще з пізньорадянських часів, коли ця традиція в принципі й зароджувалася в масах). Паралельно з цим хочу в лекції згадати про волонтерські ініціативи — типу коли минулого року на Куражі Сантами були відомі блогери, співаки, коміки, за взаємодію з якими треба було задонатити:)) А поки питання до вас. Як ви гадаєте, як у нас з професією Миколая і Діда Мороза?
Свіжий епізод Пороблено присвячений чортівні. А це прекрасний представник цього роду від Марисі Рудської з календаря на 2025 рік.Ви можете і маєте його замовити собі, бо Марися підійшла до процесу серйозно і попросила консультувати її щодо наповнення.Кожна сторінка — це окремий "ребус" з традиційними святкуваннями.От, наприклад, це задоволене чортеня зустрічатиме вас у вересні. Поясню, що воно там робить.Цьогоріч всі масово почали помічати, що горобців стало відчутно менше. Ситуація не смішна, але збіг красномовний: сталося це саме тоді, коли за народними повір'ями чорт забирає горобців до себе.Олекса Воропай писав про Семена (1.09), що "горобці злітаються в очерета і там їх чорти міряють на мірки: все, що в мірці — чортове, а поза міркою — людське".Тож тепер ви знаєте: цей малий з календаря такий радісний, бо вже отримав своїх пернатих. І таких деталей у календарі повно. 🐣Ціна до 11.11 — 650 грн Далі 750 грнЗамовляйте тут: https://shop.marysya.com/products/2025-zvichaievii-kalendar-406/
Люблю видавництво Zone Books за небанальні культурологічні тексти, і дуже чекала на їхній переклад Les Iconophages Жеремі Кьорінга — книжки про поїдання зображень. Не розчарована. Беріть, якщо вам цікаво:- як церква додумалася продавати своєрідні фіджет-іграшки («шкряб-Мадонни») і «їстівних святих»;- чому Езекіїля та Іоанна Богослова зображають у процесі поїдання сувіїв;- навіщо тірольські жінки жерли пилюку з фрески, на якій намальовано диявола;- за яких обставин у статуї одного сумнівного святого стерся в нуль писюн;- навіщо італійські черниці печуть тістечка у вигляді жіночих грудей;- чим Ісус схожий на пряник;- чому крекери в формі літер — це старовинна і дуже символічна традиція.Іноді «поїдання» ікони — це не буквальний процес, а різні прояви релігійної ненаситності. Окремо сподобалася історія про те, як паломники використивували люстерка. Коли церква стала поступово обмежувати доступ до реліквій, і мацати/розшматовувати святі мощі було вже складніше, паломники брали дзеркальце, наводили його на реліквію здалека, і таким чином заволодівали частиною її сили і увозили з собою. В певному сенсі — крали зображення. Дарую ідею для оповідання в стилі М.Р. Джеймса: паломник привозить із подорожі люстерко з частинкою такої сили, тільки «святий» був геть не святим…
TGLIST.COM.UA
