Управління культури Бориспільської міської ради

Тепер навіки 22…💔 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого) та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), солдат, гранатометник штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону 22-річний Ростислав СКУБЕНКО 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 13 лютого 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Ростислав Юрійович Скубенко народився 16 січня 2003 року у м. Бориспіль, у багатодітній родині, де у любові та злагоді зростали шестеро дітей. Ростислав був найстаршим, а найменшій сестричці – чотири роки.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого) наш захисник вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»).🇺🇦 Коли Ростиславу було всього 16 років йому довелося швидко подорослішати: родина втратила батька, тож він став підтримкою та опорою для мами й молодших братиків і сестричок. Шукав підзаробіток, аби допомагати рідним й фінансово.«Він був надзвичайно добрим та ніколи й нікому не відмовляв у допомозі», - розповідають про нашого захисника рідні. Мав багато друзів, захоплювався автомобілями та цікавився політикою – багато читав, аналізував ситуацію у країні.🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, Ростиславу було всього 19 років. Попри це він розумів, що може бути корисним. Рідні згадують, що лише з соціальних мереж дізналися, що він поїхав до с. Мотижин, що на Київщині. Але через юний вік керівництво Сил оборони повернули його до Борисполя, де він продовжив допомагати територіальній обороні міста.🇺🇦 У лютому 2025 році Ростислав підписав контракт та добровільно долучився до Збройних сил України. Під час виконання одного з бойових завдань героїчно врятував групу українських військових (за що був нагороджений) ціною власного здоров’я: отримав поранення, яке потребувало оперативного втручання. Навіть і це не зупинило – після лікування та курсу реабілітації повернувся на передову до своїх побратимів допомагати виганяти окупантів з рідної землі.🕯 18 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого Героя обірвалося…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

💔 Наша стражденна Україно... Наша Україно-мати... Щодня ти омиваєшся слізьми гіркими, бо ж маєш своїх дітей ховати - гідних синів та доньок.🇺🇦 🕯 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Сумщині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, учасник бойових дій, солдат, майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону 41-річний Микола ХІЛЬКО.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 10 лютого 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Микола Сергійович Хілько народився 05 жовтня 1983 року у м. Красний Лиман (нині Лиман) Донецької області. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи вступив до університету у м. Харків на спеціальність «Психологія». До повномасштабного вторгнення Микола разом з дружиною жив та працював у м. Бердянськ Запорізької області – будували плани на майбутнє, мріяли. Та не судилося їм здійснитися, адже російські окупанти переступили поріг міста. Як справжній патріот, навіть тимчасово не хотів жити під прапором загарбника, тому без вагань прийняв рішення виїжджати. І ця дорога до вільних територій України була надзвичайно важкою та довгою, адже прямуючи через ворожі блокпости на власні очі бачив цинічні та безжальні страти цивільних російськими військовими. Під небезпекою страти опинився і один з неповнолітніх пасажирів автомобіля, у якому їхав й Микола, але нашому Герою вдалося переконати окупантів його відпустити. Ці страшні картини ще довго не полишали його думки, ятрили його душу і водночас стали поштовхом тому, що як тільки Микола приїхав до відносно безпечного Житомира без вагань пішов до військкомату та приєднався до лав Збройних Сил України. Донецький, Харківський, Запорізький, Херсонський, Сумський – географія бойових завдань, у яких брав участь безпосередньо наш захисник, надзвичайно широка. Добрий, чесний, емоційний, відповідальний Микола був надзвичайно самостійним у прийнятті рішень, втім завжди робив це обережно і виважено. Як в цивільному житті, так і у війську наполягав на додатковому опрацюванні питання, якщо бачив хоч мінімальний ризик. Адже, як діляться спогадами рідні, він дуже любив життя і нікого не хотів посилати на смерть.🇺🇦 Хоча впродовж тривалого часу був сапером на передовій, але водночас незамінним був як і водій – здавалося б, не було автомобіля, який б не підкорився нашому захиснику. У 2024 році був тяжко поранений. І навіть будучи пораненим, допомагав іншим побратимам евакуюватися з місця бойового завдання. Та й загалом ніколи не залишав на полі бою ні поранених, ні вбитих захисників України – кожна людина цінна. А після проходження лікування знову повернувся до своїх, на передову.🇺🇦 За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».Микола був турботливим сином, тож не дуже багато розповідав своїм батькам, аби не тривожити їх серця. Коротке та обнадійливе: «Все добре! Живий…».А от з братом ділився своїми переживаннями від побаченого, втрати побратимів. Відчував наш Герой і свою загибель – ділиться спогадами брат. Напередодні того страшного дня, під час телефонної розмови так і сказав: «Здається, моє життя закінчилося…»🕯 7 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині життя нашого Героя обірвалося…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

📜 До 212-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря — Тараса Григоровича Шевченка📢Управління культури Бориспільської міської ради оголошує початок прийому заявок на участь у щорічному міському конкурсі читців імені Т. Г. Шевченка.📖Слово Кобзаря — це зброя правди.Воно вчить любити Україну, боротися за свободу й берегти свою ідентичність.Сьогодні, як ніколи, Шевченко звучить сучасно — у кожному рядку про волю, честь і нескореність.🇺🇦Запрошуємо всіх, хто серцем відчуває силу українського слова, долучитися до вшанування духовної спадщини Тараса Шевченка та продовжити живу традицію національної памʼяті.📝 Заявки на участь приймаються до 26 лютого поточного року включно📧 електронна адреса: [email protected]📞 Додаткова інформація: 066 108 90 67📄 Положення «Про проведення щорічного міського конкурсу читців ім. Т. Г. Шевченка» та анкета, затверджені наказом Управління культури Бориспільської міської ради від 02.02.2026 № 23 — за посиланням 👇👇👇https://ukms-borispol.org/news/ogoloshuyemo-pochatok-prijomu-zayavok-na-uchast-u?fbclid=IwY2xjawPxNq1leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFiOVZKT1VJbThLSFBnNEtrc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHrLnrHhsVy4Radm1zFIcUgua4TCQS58ekufXdZCQnXiZUQd71W0dMiTFvpyz_aem_bZQfDcyxM7hxjrmoUxI-2w

🇺🇦З метою проведення інформаційних заходів, спрямованих на підвищення рівня поінформованості громадян про державну мовну політику, законодавство про державну мову, популяризацію, поширення знань про українську мову,мотивування до її вивчення та застосування в усіх сферах суспільного життя, Міністерством культури України у 2025 році забезпечено проведення мистецького конкурсу з організації та проведення інформаційної кампанії щодо мотивування громадянУкраїни до вивчення, навчання та спілкування українською мовою.⚡️За результатами зазначеного конкурсу було виготовлено 60 коротких відеороликів під умовною назвою «Ой, що це?», які ґрунтуються на ідеї, що мова – це не лише граматика й правила, а насамперед жива емоція, гра та зв’язок людини із собою й оточенням.🖇️Зазначені відеоматеріали поєднують глибину традиційної української мови зі свіжістю дитячого мислення, формуючи серію коротких відео, що спонукають до усмішки, здивування та любові до рідної мови.💙💛Обрання дітей як головних героїв кампанії зумовлене тим, що саме діти є найкращими амбасадорами природного мовлення. Їхня безпосередність і гумор допомагають долати мовні бар’єри, а щирі відповіді викликають позитивні емоції та формують стійку емоційну прив’язаність до української мови.🔗Відеоролики знаходяться за наступним посиланням👇👇👇https://fex.net/uk/s/dedocma

Світло обов'язково переможе!🙏🇺🇦🚀 І знову важка ніч: ворог вкотре здійснив комбінований удар по Україні, зокрема й по Київщині, із застосуванням ракет різних типів та ударних БпЛА. Основна ціль - наша енергетична інфраструктура, а також постраждали мирні населені пункти...Як тільки дозволила безпекова ситуація, енергетики відразу повернулися до відновлювальних робіт. Вони продовжують працювати цілодобово й безперервно, адже країна-терорист заподіяла неабиякої шкоди...🙏 Дякуємо всім, хто залучений до ліквідації наслідків ворожих ударів! Попри довготривалі відключення світла комунальні підприємства нашої громади продовжують працювати на автономних джерелах живлення, забезпечуючи тепло та подачу води (і водовідведення) у наших домівках.🇺🇦 І поки наші титани за будь-якої погоди мужньо стримують російських окупантів на передовій, енергетики продовжують тримати свій фронт!💔 Щодня Україна-ненька зустрічає своїх найкращих синів та доньок, які повернулися додому на щиті... І наша громада сьогодні на колінах попрощалась з Героєм-земляком... Під час останнього дзвінка додому він розповів, що дуже холодно... Але не жалівся, тримався гідно та відважно до останнього подиху. Вони гідно стоять там, де нині пекло на нашій благословенній Богом землі, а ми повинні вистояти тут!Добро обов'язково переможе зло, і жодна темрява не поглине світло наших сердець! ❤️ℹ️ Владислав Байчас

💔 Ще одне ім’я, вписане невинною кров’ю віри, мужності та любові до України, поповнило алею пам’яті небесного батальйону…🇺🇦 🕯 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Любарецької загальноосвітньої школи (нині Любарецький ліцей), сержант, водій-електрик відділення управління командира мінометної батареї механізованого батальйону 51-річний Юрій ГОПКАЛО з села Любарці.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 23 січня 2026 року на території Храму Архистратига Михаїла с. Любарці. А опісля – поховання на сільському кладовищі по вулиці Переяславський Шлях.Об 11:00 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!🇺🇦 Юрій Олексійович Гопкало народився 31 травня 1974 року у селі Любарці Бориспільського району Київської області.Після закінчення Любарецької загальноосвітньої школи (нині Любарецький ліцей) розпочав трудову діяльність: Любарецький радгосп, СТОВ «Любарецьке», СВК «Король», ТОВ «Парк Агро». До служби у лавах ЗСУ працював трактористом-машиністом у ТОВ «Агрофірма «Іванків».Добрий, щирий, турботливий, мав багато друзів, завжди приходив на допомогу всім, хто цього потребував. Любив життя, разом з дружиною будував плани на майбутнє, які нещадно обірвала війна…💔🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної незалежної України добровільно пішов до військкомату та вже 1 березня 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України.За сумлінне ставлення до виконання військового обов'язку був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», а також неодноразово відзначений командуванням.🕯 15 січня 2026 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області життя нашого захисника обірвалося… У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 Шановна громадо! З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, солдат, кулеметник штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону 45-річний Юрій БАРАНІВСЬКИЙ 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 19 січня 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Юрій Володимирович Баранівський народився 2 лютого 1980 року у м. Київ у багатодітній родині, де у любові та злагоді зростали троє дітей. Юрій мав ще двох менших сестричок, яких дуже любив і був для них підтримкою й опорою не лише у шкільні роки, а впродовж всього життя. Після закінчення загальноосвітньої школи №302 міста Києва вступив до Київського енергетичного фахового коледжу. Вищу освіту здобув у Київському політехнічному університеті. Проходив строкову військову службу. Хоча більшість свого робочого шляху присвятив обраному фаху енергетика, але не полишав мрію опанувати ІТ-технології, закінчив курси, читав багато спеціалізованої літератури. Та не встиг втілити цю мрію у життя... 🇺🇦 Добрий, щирий, сильний, мужній Юрій мав чудове почуття гумору й з усмішкою йшов по життю. Багато читав, особливо книги з психології. Полюбляв їздити на риболовлю, з молодих літ зберіг захоплення футболом: грав разом з друзями та дивився професійні матчі по телевізору. Був гарним турботливим батьком, любив свою донечку. Останні роки життя працював таксистом і водночас продовжував вивчати ІТ-технології. 🇺🇦 25 жовтня 2025 року був прийнятий на військову службу Дарницьким районним у м. Києві ТЦК та СП. Після проходження навчання та бойового злагодження разом з побратимами був направлений на передову: спочатку Харківщина, а згодом - пекельні землі Донеччини. 26 грудня 2025 року Юрій турботливо написав сестрі повідомлення, що йде на вихід, то деякий час зв'язку не буде, а наприкінці таке тепле: «Люблю. Цілую!». А потім таке болюче мовчання та страшний дзвінок - зник безвісти... 💔🕯 29 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого Героя обірвалося.... У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 Проклята війна продовжує свої чорні жнива: нещадно забирає життя кращих синів і доньок України, окроплюючи слізьми та кров’ю нашу землю…З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Сумщині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Любарецької загальноосвітньої школи (нині Любарецький ліцей), солдат, оператор зенітної ракетної обслуги зенітної ракетної батареї 25-річний Сергій ДИКИЙ з села Любарці 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 15 січня 2026 року на території Храму Архистратига Михаїла с. Любарці. А опісля – поховання на сільському кладовищі по вулиці Іванківська.Об 11:00 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Сергій Ігорович Дикий народився 26 листопада 2000 року у селі Любарці Бориспільського району Київської області.Після закінчення Любарецької загальноосвітньої школи (нині Любарецький ліцей) у 2016 році вступив до Державного вищого навчального закладу «Київський транспортно-економічний коледж» Національного транспортного університету на спеціальність «автомобільний транспорт», де опанував професію механіка. У жовтні 2020 року розпочав проходження строкової військової служби. 🇺🇦 Добрий, щирий, відповідальний, життєрадісний, вмів вдало пожартувати та підняти настрій оточуючим. «Сергій був людиною, яку неможливо забути. Навіть у найважчі моменти поруч із ним хотілося усміхатися. Кожен, хто його знав, пам’ятатиме його світлу усмішку, енергію та ту силу духу, яка допомагала йому ти вперед, незважаючи на труднощі», – діляться спогадами про Героя односельці. 🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України, Сергій без вагань став на захист України. Після проходження бойового злагодження разом з побратимами вирушив на Харківщину, а згодом був переведений на Сумщину. За мужність і успішне виконання завдань під час бою був нагороджений:відзнакою Президента України «За оборону України» (серпень 2022 року)відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «За сумлінну службу» (липень 2025 року).медаллю Міністерства оборони України «Хрест доблесті» (вересень 2025 року).Неодноразово був відзначений командуванням за відмінне виконання військового обов’язку, вірність присязі, захист територіальної цілісності та національного суверенітету під час російсько-української війни. 🕯 6 січня 2026 року внаслідок атаки ворожого FPV-дрона на Сумщині життя нашого захисника обірвалося… Спочатку такий страшний статус «зниклий безвісти», а сьогодні наш Герой повернувся… На щиті… 💔У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

‼️ Нагадуємо перелік ПУНКТІВ НЕЗЛАМНОСТІ, що розташовані на території Бориспільської міської територіальної громади, в яких населення зможе отримати послуги доступу до мережі Інтернет та підзарядки мобільних пристроїв:🔷️ Бориспільський ліцей імені Юрія Головатого - м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 1🔷️ Бориспільський ліцей «Патріот» - м. Бориспіль, вул. Глибоцька, 122🔷️ Бориспільський ліцей імені Костянтина Могилка - м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, 16а🔷️ Бориспільський центр туризму та краєзнавства учнівської молоді - м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 108🔷️ Дитячо-юнацька спортивна школа - м. Бориспіль, вул. Солонецька (1 Травня), 4🔷️ Бориспільський РВ ГУ ДСНС України у Київській області - м. Бориспіль, вул. Шевченка, 20 а🔷️ Бориспільський академічний ліцей  імені А. Федорчука - м. Бориспіль, вул. Білодідівка (Робітнича), 30🔷️ Бориспільський ЗДО "Берегиня" - м. Бориспіль, вул. Скіфська, 21🔷️ Бориспільський ліцей "Альта" -  м. Бориспіль вул. Калмикова, 7🔷️ Глибоцький старостат - с. Глибоке, вул. Центральна, 25🔷️ Іванківський старостат - с. Іванків, вул. Центральна, 2а🔷️ Рогозівський старостат - с. Рогозів, вул. Центральна, 99🔷️ Кучаківський старостат - с. Кучаків, вул. Івана Сулими, 76🔷️ Любарецький старостат - с. Любарці, вул. Центральна, 67🔷️ Сеньківський старостат - с. Сеньківка, вул. Миру, 5 🔌 ДСНС додатково розгорнула три мобільні пункти незламності за адресами: ✅️ вул. Київський Шлях, 2/3 — територія біля магазину «Екомаркет»; ✅️ вул. Київський Шлях, 43 — біля РАЦСу;✅️ між будинками вул. Старовокзальна, 6 та 2 — ЖК «Левада» 🚃 Також у Борисполі розгорнуто 2 вагони незламності, де можна погрітися, зарядити гаджети, приєднатися до інтернету завдяки Starlink і випити безкоштовного зігріваючого чаю.Кожен вагон може одночасно комфортно прийняти близько 40 відвідувачів. ❗️Підзарядити телефони та інші гаджети можна і в:✅️ адмінбудівлі Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі (вул. Р. Шухевича, 4)✅️ ТЦ "ЕпіцентрК" (вул. Горбатюка, 2) 📱🔌 Підзарядити свої гаджети можна у мікрорайоні Розвилка за адресами:🔋АЗС «Амік» вул. Лугова,1⏰з 05:00 до 24:00🔋АЗС «Вікінг» вул. Київський Шлях, 153A⏰з 05:00 до 24:00🔋Магазин «Вина світу» вул. Київський Шлях, 151/1⏰з 10:00 до 22:00🔋«М'ясний магазин» вул. Київський Шлях 147В⏰09:00 до 18:00🔋Кав'ярня "LIM COFFE" вул. Київський Шлях, 147В⏰з 10:00 до 20:00🔌 А також у приміщенні Амбулаторії 6 (вул. Київський Шлях 158Б) ⏰з 08:00 до 16:00 📢 Також готові підставити своє плече підтримки відділення "Нової пошти", АЗС, супермаркети та кав'ярні міста, де теж можна підзарядити свої гаджети та скористатися інтернетом.🔌 Але не забудьте свої зарядні пристрої🙏 ❗️Звертаємо увагу, що у пунктах незламності можна підзарядити лише гаджети!📱Акумулятори та подібне НЕ МОЖНА!❌Будьмо свідомими!

💔 Біль від втрат не меншає. З кожною новою трагічною звісткою він стає пекучішим, болючішим, який ятрить душу щодня й щоночі. Чи не щодня страшні звістки стукають у двері родин захисників України…🇺🇦 🕯 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха) та ПТУ №3 (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), солдат, головний сержант механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 36-річний Юрій БОНДАР.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 9 січня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Юрій Сергійович Бондар народився 12 травня 1988 року у м. Бориспіль Київської області.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха) продовжив навчання у ПТУ №3 (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), де здобув професійно-технічну освіту.🇺🇦 Добрий, щирий, спокійний, відповідальний Юрій мав дуже багато друзів, адже він ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, завжди був на стороні тих, хто потребував захисту. Дуже любив правду та тварин, особливо собак!У вільний від роботи час полюбляв їздити на риболовлю, займався велоспортом, колекціонував монети та марки. А ще мріяв про відпочинок за кордоном, однак цій мрії так і не судилося здійснитися… 🇺🇦 Коли прийшов час стати на захист України – наприкінці осені 2024 року приєднався до лав ЗСУ. Після проходження бойового злагодження разом з побратимами вирушив на Донеччину виганяти російських окупантів…Юрій намагався не втрачати жодного моменту, аби вийти на зв’язок з рідними. Ніколи не скаржився, а навпаки підбадьорював: «Все добре!»…🕯 03 травня 2025 року на Донеччині життя нашого Героя обірвалося… Довгий час очікування та шлях додому і сьогодні зустрічаємо на щиті…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯 Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯