Управління культури Бориспільської міської ради

💔 Шановна громадо!З невимовним болем і сумом повідомляємо, що обірвалося життя нашого земляка, справжнього патріота, випускника Рогозівської загальноосвітньої школи (нині Рогозівський ліцей), старшого лейтенанта, командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону Міжнародного навчально-бойового центру Національної гвардії України 46-річного Валерія КРИВОХИЖІ з с. Рогозів 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання та поховання відбудеться 3 червня 2026 року у с. Рогозів. Об 11:30 прощання біля будинку захисника, а опісля – відспівування у храмі та поховання на сільському кладовищі с. Рогозів. ❗️ Громадо! Траурний кортеж з тілом Валерія Кривохижі востаннє проїде його рідною вулицею. Тож всі разом гідно проведімо в останню путь земляка, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині! 🇺🇦 Валерій Григорович Кривохижа народився 13 серпня 1979 року у с. Рогозів. Після закінчення Рогозівської загальноосвітньої школи (нині Рогозівський ліцей) вступив до Київського аграрного університету Національної академії аграрних наук, де освоїв професію інженера-механіка. Впродовж тривалого часу працював на Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у компанії «Інтер-Авіа».Добрий, спокійний, відповідальний, працьовитий, вмів знайти спільну мову з різними людьми, був готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребував. У вільний від роботи час захоплювався архітектурним дизайном.🇺🇦 У листопаді 2024 року Валерій приєднався до Національної гвардії України й до останнього подиху вірним військовій присязі.🕯 31 травня 2026 року життя нашого захисника обірвалося... У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 «У нас найкраща сім’я, найкращі діти...»🇺🇦 🕯 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що раптово обірвалося життя нашого земляка, відважного захисника, патріота, учасника бойових дій в зоні АТО/ООС, ветерана війни, штаб-сержанта, старшого водія автомобільного взводу роти матеріального забезпечення 51-річного Віктора НАУМЕНКА.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 26 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Віктор Олексійович Науменко народився 6 серпня 1974 року на Черкащині. Після закінчення місцевої школи пішов працювати трактористом. Згодом пройшов строкову військову службу, закінчив школу прапорщиків й розпочав свою військову кар’єру. У 1995 році був переведений на службу до Борисполя, і от минуло вже 30 років, як наше місто стало для Віктора другою рідною домівкою… Тут його родина, діти, друзі, побратими…Добрий, щирий, веселий, завжди на позитиві, був душею компанії та справжньою підтримкою й опорою для найрідніших. Найкращий чоловік, батько, друг… А вдома – справжній господар, багато роботи робив своїми руками. Дуже любив природу, захоплювався автомобілями.🇺🇦 Як справжній патріот та вірний присязі військовослужбовець у 2017 році разом з побратимами вирушив на Луганщину, де тривали бої за кожен сантиметр рідної землі.У 2021 року за віком був звільнений з військової служби, втім коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України Віктор не вагаючись добровільно прибув до військової частини й вже 25 лютого 2022 року приєднався до лав захисників. Мужньо й відважно давав відсіч ворогу на Харківщині.«До поставлених завдань командирів та начальників відносився з розумінням та виконував їх сумлінно. Задачі виконував своєчасно і з доброю якістю. Мав розвинуте почуття відповідальності за доручену справу. У військовому колективі проявив себе як чесний військовослужбовець. Цілеспрямований та наполегливий в досягненні поставленої мети, впевнений у собі. У спілкуванні з товаришами по службі тактовний, користувався авторитетом», – характеризують свого побратима у військовій частині. Найбільшою цінністю для Віктора завжди була його родина. Навіть в останні миті життя, з гордістю промовляв: «У нас найкраща сім’я, найкращі діти...»🕯 22 травня 2026 року життя нашого захисника раптово обірвалося… Не витримало серце…💔 У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 Сьогоднішній травневий день у нашій громаді сповнений невимовної туги, бо ще один синьо-жовтий стяг замайорить над свіжою могилою.🇺🇦 🕯 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Харківщині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») та Бориспільського професійно-технічного училища №3 (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), учасник бойових дій в зоні АТО/ООС (2014 р.), ветеран війни, солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців 41-річний Сергій БУЧОК з с. Рогозів🕯 Церемонія прощання та поховання відбудеться 22 травня 2026 року у с. Рогозів. О 10:20 зустріч у центрі села, прощання біля будинку захисника, а опісля – відспівування у храмі та поховання на сільському кладовищі с. Рогозів. ❗️ Громадо! Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде його рідною вулицею. Тож всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Сергій Олександрович Бучок народився 20 лютого 1985 року в м. Бориспіль у багатодітній родині.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») вступив до Бориспільського професійно-технічного училища №3 (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), де здобув професію «столяр, тесляр, паркетник». Трудову діяльність розпочав на Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у компанії «Інтер-Авіа» на посаді наземного диспетчера.🇺🇦 Коли росія злочинно перетнула державні кордони України у травні 2014 року Олександр вирушив на схід. Брав участь у бойових діях на Донеччині, за мужність був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».Після демобілізації повернувся до мирного життя та розпочав трудову діяльність СТОВ «Старинська птахофабрика» МХП у с. Мирне на посаді оператора. Добрий, щирий, відповідальний, товариський, завжди готовий прийти на допомогу – таким назавжди запам’ятають нашого Героя рідні, друзі, колеги, всі, хто знав його особисто. Дуже любив природу, у вільний від роботи часполюбляв їздити на риболовлю та збирати гриби. 🇺🇦 Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України Сергій без вагань пішов до військкомату та вже у березні 2022 року приєднався до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. До останнього подиху був відданим своїй країні та надійним побратимом для тих, з ким пліч-о-пліч захищали рідну землю.🕯 12 травня 2026 року на Харківщині життя нашого захисника обірвалося... У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

🎗️ Управління культури Бориспільської міської ради запрошує жителів нашої громади долучитися до акції «Вишита стрічка пам’яті» у День вишиванки.21 травня вшануймо пам’ять полеглих захисників і захисниць України, завдяки яким маємо змогу жити у вільній державі, носити вишиванку та берегти українські традиції. 🇺🇦Кожна вишита стрічка — це знак вдячності, пам’яті та шани тим, хто віддав своє життя за Україну.📍Місцем пам’яті може стати: алея Героїв, меморіал, освітній заклад, де розташовані меморіальні дошки, або інша локація, пов’язана з нашими Захисниками і Захисницями.🕯️ Прикріпіть стрічку пам’яті біля портрета Героя.Вшануйте полеглих хвилиною мовчання.Зробіть світлину та поділіться нею у соцмережах.🔻Акцію у 2026 році ініціюють громадські організації Всесвітній день вишиванки, Платформа пам’яті Меморіал героїв та Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради. Нехай цього дня вишиванка стане не лише символом української культури, а й символом вдячної пам’яті про тих, хто боронив Україну.

💖Управління культури Бориспільської міської ради щиро вітає веселий, запальний і безмежно талановитий Народний ансамбль танцю "Міленіум", м. Бориспіль (керівник Заслужений працівник культури України - Світлана Новодворська) з визначною датою — Днем народження колективу!🌷25 років тому відбувся перший виступ ансамблю, який став початком великого творчого шляху, сповненого натхнення, праці, розвитку та яскравих перемог. За цей час «Міленіум» пройшов шлях від перших сценічних кроків до визнаного, потужного творчого колективу, який гідно представляє українське мистецтво на сценах різних міст і країн.🫶За плечима ансамблю — незліченна кількість яскравих, емоційних і видовищних виступів, щирі оплески глядачів, перемоги на конкурсах і фестивалях, а також велика кількість вдячних шанувальників творчості. Але найцінніше досягнення — це покоління талановитих вихованців, які з любов’ю до танцю продовжують справу своїх наставників і несуть сценічне мистецтво далі.Народний ансамбль танцю «Міленіум» — це не просто колектив. Це велика творча родина, де панують взаємоповага, підтримка, дисципліна і безмежна любов до мистецтва танцю.💛Бажаємо народному ансамблю танцю «Міленіум» нових звершень, яскравих постановок, невичерпного натхнення, вдячних глядачів і ще більшого визнання! Нехай кожен вихід на сцену дарує радість, кожен виступ — нові емоції, а кожен рік діяльності приносить ще більше перемог, відкриттів і творчого злету.💙Миру, добра, процвітання та невичерпної енергії всім, хто творить і живе разом із «Міленіумом»!

І знову наша громада у скорботі…💔 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що раптово обірвалося життя нашого земляка, відважного захисника, випускника Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей ім. К.Могилка), старшого сержанта, головного сержанта-командира зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти 43-річного Олександра МЕЛАЩЕНКА з села Глибоке.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 8 травня 2026 року у с. Глибоке.🕯 О 10:00 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу. 🕯 Церемонія прощання та відспівування відбудеться у сільській церкві, а опісля – поховання на місцевому кладовищі.❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!🇺🇦 Олександр Миколайович Мелащенко народився 12 листопада 1982 року у м. Бориспіль.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей ім. К.Могилка) вступив до Київського авіаційного технікуму, де освоїв професію економіста. Впродовж тривалого часу працював техніком ТОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА»🇺🇦 Добрий, чуйний, відповідальний, справедливий, сміливий і хоробрий, сильний духом. «Олександр був найкращим чоловіком для своєї дружини і батьком для своїх дітей! Він був найкращим сином і братом!», – розповідають рідні.А ще був людиною свято, адже де б він не був – там завжди весело, адже й поспівати міг й у танець повести. Був надійним другом, міг знайти спільну мову з усіма, ніколи й нікому не відмовляв у допомозі.Мав золоті руки: захоплювався різьбленням по дереву, майстерно працював з металом, перетворюючи свої роботи на витвір мистецтва. А спокій для душі знаходив у риболовлі, любов до якої передав й своїм синам.🇺🇦 Коли прийшов час стати на захист України, у квітні 2022 року Олександр отримав повістку та добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Луганський, Донецький, Сумський напрямки – географія боїв за рідну землю, у яких брав участь наших захисників, надзвичайно широка.💔 Він мужньо давав гідну відсіч ворогу, але не витримало серце… Лікарі декілька днів боролися за життя, але, на жаль, дива не сталося…🕯 4 травня 2026 року серце нашого Героя зупинилося навіки…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність та незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей ім. К. Могилка), молодший сержант, оператор безпілотних літальних апаратів відділення управління командира батареї мінометної батареї батальйону територіальної оборони 40-річний Ігор Бабич.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 7 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Ігор Вікторович Бабич народився 25 травня 1985 року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей ім. К.Могилка) вступив до Київського славістичного університету. Впродовж тривалого часу працював у авіакомпаніях «Interavia Airlines» та «Azur Air Ukraine».Добрий, чесний, відповідальний, працьовитий, мав золоті руки – власноруч робив ремонт у будинку. Впродовж всього життя займався спортом: баскетбол, хокей, танцював брейк-данс. Любив активний сімейний відпочинок, з друзями підкорював найвищі вершини українських Карпат.🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України добровільно став на захист своєї родини. Спочатку був залучений до роботи на стратегічному підприємстві, а згодом вирушив на передову. Був надійним побратимом, за сумлінне виконання військового обов’язку, високі показники в бойовій і професійній підготовці був неодноразово відзначений. Зокрема, нагороджений медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» Міністра оборони України.🕯 25 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого захисника обірвалося…💔 З болем сприймав втрату кожного побратима, до яких завжди намагався приїхати на прощання, а сьогодні повертається до рідного дому на щиті…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

"Він був найкращим і таких більше не буде..."💔 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №8 (нині Бориспільський ліцей "ОСНОВА") старший солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону 32-річний Олександр ПАВЛОВ 🇺🇦🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 6 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Олександр Ігорович Павлов народився 30 червня 1992 року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №8 (нині Бориспільський ліцей "ОСНОВА") вступив до Київського професійного коледжу залізничного транспорту.Добрий, щирий, відповідальний, щедрий, дуже комунікабельний, мав багато друзів. Особливо цінував тих, з ким переплелися шляхи з дитинства й впродовж всього життя були надійною підтримкою один для одного. Олександр ніколи й нікого не полишав у біді: навіть серед ночі міг прийти на допомогу.Знайшов друзів й серед тих, з ким пліч-о-пліч йшов у бій, мужньо стримуючи ворога...Був вихованцем молодіжного військово-патріотичного клубу "Ратоборець", де й нині бережуть про нього теплий спогад, як про щирого, позитивного й надзвичайно цілеспрямованого юнака."Золота дитина...", - розповідає згорьована мати...А ще надзвичайно турботливий батько для своєї маленької донечки, для якої нічого не шкодував. Якби треба було зірку з неба дістати - дістав б! Дуже любив тварин, особливо свою вівчарку Спарту."Він був найкращим і таких більше не буде...", - діляться спогадами про нашого Героя його друзі. У вільний час захоплювався зварюванням, а вироби часто дарував рідним та близьким. Досконало володів комп'ютером.Впродовж тривалого часу працював у ТЦ "ЕпіцентрК" (м. Київ), де плідною працею та професійністю здобув авторитет серед колег. 🇺🇦 Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України Олександр з перших днів вступив до лав територіальної оборони рідного міста. А згодом приєднався до Збройних Сил України. Навіть на передовій, де пекло на землі, Олександр продовжував бути підтримкою та опорою для найрідніших й друзів. Заспокоював, підбадьорував, аби тільки не хвилювалися.Під час виконання одного з бойових завдань отримав поранення. Після лікування та нетривалої реабілітації знову повернувся на передову, до своїх хлопців. 🕯17 жовтня 2024 року життя нашого захисника обірвалося… У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Іванківської загальноосвітньої школи (нині Іванківський ліцей) та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), старший солдат, старший водій автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти матеріального забезпечення 30-річний Богдан СОЛОВЕЙ з с. Іванків.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 5 травня 2026 року у селі Іванків біля каплиці. А опісля – поховання на сільському кладовищі. О 10:30 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!🇺🇦 Богдан Юрійович Соловей народився 26 травня 1995 року у селі Іванків Бориспільського району Київської області.Після закінчення Іванківської загальноосвітньої школи (нині Іванківський ліцей) вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»).«Соловей Богдан закінчив 9 класів Іванківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів 2011 року. Для нас він назавжди залишиться не лише воїном, а й нашим учнем — щирим, енергійним, з добрим серцем і відкритою душею. Ми пам’ятаємо його усмішку, його слова, його характер. Це був бешкетник, якого сварили з любов’ю. Раніше ми вчили й оберігали тебе, а тепер ти оберігаєш нас з небес. Його вибір стати на захист України — це вибір сильного, мужнього чоловіка. Вибір, який назавжди вписав його ім’я в історію нашої держави та в наші серця», – ділиться спогадами про свого учня класний керівник Ніна Леонідівна Пригода.Добрий, чуйний, щирий, турботливий син, чоловік, батько, вірний друг та надійний побратим. Впродовж всього життя активно займався спортом, зокрема захоплювався боксом.А ще полюбляв автомобілі. «Водій від Бога!», – розповідають побратими, зауважуючи, що на передовій Богдану «підкорялась» будь-яка техніка, завдяки якій він вивозив бійців та підвозив все необхідне. 🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України наш захисник добровільно прийняв рішення стати на захист держави: спочатку був у лавах територіальної оборони рідного села, а вже у червні 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України.У складі підрозділу був у найгарячіших точках Харківщини та Донеччині, де й нині тривають виснажливі бої за кожен сантиметр рідної землі. У 2022 році був поранений, згодом отримав контузії. Та як б не було важко на передовій, завжди знаходив час, щоб написати рідним, що з ним все добре, побажати «доброго ранку» й написати таке тепле й турботливе «добраніч». 🕯 28 квітня 2026 року життя нашого захисника обірвалося… У лютому він приїжджав у відпустку, а сьогодні повернувся до рідного дому… на щиті.У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 Матусю, не плач!... Я вже їду додому...Сьогодні моя закінчилась війна...Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже обірвалося життя нашого Героя-земляка, справжнього патріота, випускника Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»), солдата, стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу штурмового батальйону 24-річного Максима МУРАШКА.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 28 квітня 2026 року о 10:00 у ритуальній залі КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування». А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Максим В’ячеславович Мурашко народився 17 жовтня 2001 року у Борисполі.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот») вступив до Київського національного транспортного університету, де освоїв професію інженера-механіка. Добрий, спокійний, відповідальний, турботливий, надійний, завжди і у всьому допомагав. Рідні розповідають, що навіть на передовій віддавав свою їжу людям похилого віку, які залишилися у своїх домівках неподалік від лінії фронту. Впродовж тривалого часу працював на станції технічного обслуговування, де ремонтував автомобілі й для військовослужбовців. Місце роботи обрав за покликом серця, адже автомобілі були його найбільшим захопленням – постійно вивчав особливості, самовдосконалювався, з задоволенням ділився знаннями з іншими. Мріяв, що згодом відкриє власний автосервіс. Та не судилося…🇺🇦 У червні 2025 року Максим прийняв добровільне рішення та приєднався до лав захисників України. Під час проходження військової служби на Запорізькому напрямку отримав важку контузію, проте ніколи не скаржився родині та заспокоював: «Все буде добре!». 🕯 22 квітня 2026 року життя нашого захисника обірвалося… Тепер навіки 24…💔 Він вірив у світле майбутнє України, на захисті якого так віддано й мужньо стояв… У лютому 2026 року освідчився своїй коханій, планували весілля… Мав приїхати додому у відпустку, а сьогодні повернувся на щиті…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯