Управління культури Бориспільської міської ради

🇺🇦Запрошуємо на документальну виставу «Все буде добре, але не одразу»!⏰30 березня о 18:00📍 Центр культури і мистецтвВік: 14+Організатор: Третій Армійський Корпус спільно з творчим об’єднанням «Чорний Квадрат».Режисер — Анатолій Нєйолов, художній керівник театру «Чорний квадрат». Актриса — Анна Яновіцька.Актор — Євген Авдєєнко, заслужений артист України, який на фронті всі 4 роки з 24 лютого 2022. У цій виставі зустрічаються реальні історії з фронту та справжні діалоги цивільного життя — життя, в якому війна та героїзм вже стали не чимось надзвичайним, а тим, що просочує наше повсякденне життя кожен день, кожну годину і кожну хвилину. Разом з акторкою сцени про кохання, радість та біль грає не просто актор, а воїн, який з першого дня війни став на захист Батьківщини. Вони розкажуть, зіграють та проживуть таких самих людей як і ми з вами. Це різні історії, в яких все буде по-справжньому.«Все буде добре, але не одразу» — це не тільки назва вистави, але й щира обіцянка того, що чекає вас на виставі та у реальному житті.Різний нестерпний гумор, неймовірні, але реальні бої. Це і комедія, і трагедія водночас, про яку ви обов’язково будете розповідати друзям, сусідам, колегам по роботі наступного дня. Обов’язково приходьте за шматочком надії, яку ми гарантовано вам подаруємо! У виставі звучить ненормативна лексика, але не лякайтеся — ви ці всі слова знаєте. Абсолютно всі зароблені під час показів кошти будуть перераховані на актуальні потреби Третього армійського корпусу.👇👇👇Квитки: https://boryspil.karabas.com/tretiy-armiys-kyy-korpus-ta-chornyy-kvadrat-militari-stendap-vse-bude-dobre-ale-ne-odrazu-10/

📖01 березня 2026 року у приміщенні Муніципального театру "Березіль" відбувся XIV міський конкурс читців ім. Т.Г. Шевченка.💛Захід об’єднав понад 80 учасників, які продемонстрували глибоку повагу до творчої спадщини Великого Кобзаря та високий рівень виконавської майстерності. 💐Отже, вітаємо переможців:✅наймолодша вікова категорія:1 місце – Лука Грабовий, Приватна гімназія «Смарт Академія» (с. Чубинське) 2 місце – Мія Сидорчук, Приватна гімназія «Смарт Академія» (с. Чубинське)3 місце – Роксолана Пантелєєва, БДЮТ «Дивоцвіт», гурток «Мозаїка»3 місце – Софія Макаренко, ДНЗ «Віночок»✅молодша вікова категорія:🏆Гран-прі - Марія Потапова Бориспільський ліцей «Перспектива» ім. Володимира Мономаха1 місце – Серафім Любецький, Бориспільський ліцей «Перспектива» ім. Володимира Мономаха2 місце – Тимофій Копач, Бориспільський ліцей «Лідер»3 місце – Вікторія Волошина, Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого3 місце – Софія Ретьман, Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого3 місце – Іван Мешко, Бориспільський ліцей ім.Костянтина Могилка✅середня вікова категорія:1 місце – Злата Колодко, Бориспільський ліцей «Лідер»2 місце – Матвій Даценко, Бориспільський ліцей ім. Павла Чубинського 3 місце – Софія Пилипович, Бориспільський академічний ліцей ім. Анатолія Федорчука✅старша вікова категорія:1 місце – Олексій Пєгов,Бориспільський ліцей «Перспектива» ім. В.Мономаха2 місце – Вікторія Максимчук, Бориспільський ліцей «Альта»3 місце – Анастасія Висоцька, Бориспільський ліцей «Альта»3 місце – Ніка Дацун, Бориспільський ліцей «Перспектива» ім. В.Мономаха3 місце – Вікторія Миколаєнко, Бориспільський центр туризму та краєзнавства✅колективне читання:1 місце – дует читців Яна Спис і Поліна Кондратюк, Бориспільський ліцей «Лідер»2 місце – дует читців Владислав Карпенко і Павло Гуров Бориспільський академічний ліцей ім. Анатолія Федорчука📃 Усі учасники конкурсу були відзначені Подяками від Управління культури Бориспільської міської ради.⚡Переможці конкурсу нагороджені дипломами та книгами від організатора - Управління культури Бориспільської міської ради.💙Висловлюємо щиру подяку за сприяння в організації та проведенні конкурсу Муніципальному театру "Березіль" та управлінню освіти і науки Бориспільської міської ради.⚡🔥 Дякуємо кожному учаснику за любов до рідної мови, за пам’ять про Шевченка та за віру в Україну.Разом бережемо, примножуємо й передаємо українське слово — як нашу силу й нашу зброю 🇺🇦

🇩🇪21–24 лютого 2026 року в місті Кобленц (Федеративна Республіка Німеччина) відбулися заходи з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. 📸У межах заходів було представлено фотовиставку «Життя на лінії фронту», метою якої стало донесення до німецької та міжнародної спільноти правдивої інформації про реалії війни, героїзм українських захисників і незламність українського народу.ℹ️Автор світлин — Павло Магденко, журналіст і фотограф, який сьогодні боронить Україну в лавах Збройних Сил України. Його роботи — це документальні свідчення війни, ціни свободи та щоденної боротьби нашої держави за незалежність.Фотовиставка стала важливою складовою міжнародної культурної дипломатії, об’єднавши представників української делегації з Борисполя, місцеву владу, громадські організації та небайдужих мешканців Німеччини. Захід вкотре нагадав світові про необхідність подальшої всебічної підтримки України у протистоянні російській агресії.💙Важливою частиною програми став майстерклас зі створення ляльки-кокона — символу захисту, стійкості та відновлення, який провели співробітники Бориспільського державного історичного музею.🇩🇪🤝🇺🇦 Висловлюємо щиру вдячність місту Кобленц (Федеративній Республіці Німеччина), органам місцевої влади та громадянам Німеччини за солідарність, підтримку України та допомогу українському народу в цей надзвичайно складний час.🇺🇦 Закликаємо долучитися до збору коштів на підтримку українських захисників, зокрема на придбання наземного роботизованого комплексу (НРК) «Баг Polaris 1000» для бригади нашого земляка.🎯 Мета збору: 1 544 025,00 грн🔗 Посилання на банку:https://send.monobank.ua/jar/8mTxr7DqUN💳 Номер картки:4874 1000 2479 0928Разом — до Перемоги. Слава Україні! 🇺🇦

💔 Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже обірвалося життя нашого Героя-земляка, справжнього патріота, випускника Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха), учасника бойових дій в зоні АТО/ООС, солдата, радіотелефоніста реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї 48-річного Олексія ШВИДЧЕНКА 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 25 лютого 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Олексій Іванович Швидченко народився 4 березня 1977 року у м. Бориспіль. Добрий, відповідальний, справжній сім’янин та надійний колега. Мав небагато друзів, але цінував кожного, а вони довіряли йому. Захоплювався спортом, зокрема полюбляв бокс та пауерліфтингу.🇺🇦 У 2014 році, коли росія переступила кордони нашої держави, разом з побратимами виганяв окупантів з рідної землі.Не залишився осторонь і під час повномасштабного вторгнення росії на територію вільної, мирної, незалежної України – у березні 2022 року добровільно приєднався до лав Збройних сил України. На Сумському та Запорізьких напрямках мужньо та віддано стояв на захисті своєї родини та кожного з нас.Лише три тижні тому Олексій приїжджав додому у відпустку. І вже тоді скаржився на здоров’я, але попри це без вагань повернувся до своїх побратимів на передову. 💔 На позиції раптово стало зле, тому його оперативно відправили до лікарні, де медики до останнього боролися… Та дива не сталося… Вже наступного дня, 20 лютого 2026 року, життя нашого захисника обірвалося… 🕯У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже обірвалося життя нашого Героя-земляка, справжнього патріота, молодшого сержанта, командира гранатометного відділення гранатометного взводу стрілецького батальйону 41-річного Артура ГОДЛЕВСЬКОГО… 🇺🇦🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 20 лютого 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Артур Леонідович Годлевський народився 10 липня 1984 року у смт. Калинівка Київської області у багатодітній родині, де серед чотирьох братів наш захисник був наймолодшим.У 2012 році разом з дружиною переїхали до Борисполя, де вони разом будували плани на майбутнє і де народилась їхня найбільша цінність – донечка. «Він був найдобрішою людиною у світі», - розповідає про нашого Героя згорьована дружина. Був майстерним шеф-кухарем, талановитим у любові до справи всього життя, яку обожнював. Мав численні запрошення від ресторанів столиці, які мріяли, щоб саме Артур очолив команду кухарів. Мріяв відкрити власну справу. 🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України добровільно пішов до військкомату та вже 24 лютого 2022 року приєднався до лав захисників України. «Якщо не я, то хто? Йду захищати сім’ю», - пояснював своє рішення рідним.Навіть перебуваючи на передовій, продовжував постійно навчатися та займатися самовдосконалюватися. Служив з честю, був неодноразово відзначений командуванням за відмінне виконання військового обов’язку та захист територіальної цілісності та національного суверенітету під час російсько-української війни.🇺🇦 У 2025 році під час виконання бойового завдання на Донеччині наш Герой отримав важке поранення та контузії. Під час проходження реабілітації отримав наказ повернутися у стрій, що зробив миттєво, бо ж знав, що потрібен своїм побратимам. 💔 Втім у листопаді 2025 року стан здоров’я різко погіршився, Артур Годлевський втратив свідомість та розпочав свою особисту боротьбу за життя… Дніпро, Вінниця, Хмельницький – міста, які боролися разом з ним… 🕯 15 лютого 2026 року життя нашого захисника обірвалося…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯 Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

💔 Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» ім. Володимира Мономаха) та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), солдат, старший стрілець-вогнеметник аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону 48-річний Юрій ВОЩЕВСЬКИЙ 🇺🇦🕯 🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 19 лютого 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на кладовищі по вул. Бежівка (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Юрій Григорович Вощевський народився 25 серпня 1977 року у м. Бориспіль у багатодітній родині.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» ім. Володимира Мономаха) вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), де освоїв професію маляра-штукатура.Добрий, щирий, спокійний, порядний, мав багато друзів, був здібним малярем, чим й заробляв собі на життя – чесною працею, яку так любив. 🇺🇦 У серпні 2025 року по мобілізації був призваний Бориспільським ТРЦК та СП на військову службу, за час проходження якої зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом, мав добрий рівень мотивації до професійного самовдосконалення, намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих. 🕯 12 лютого 2026 року внаслідок удару ворожого FPV-дрону на Дніпропетровщині життя нашого захисника обірвалося…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯 Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

💔 Ще одне ім’я, вписане невинною кров’ю віри, мужності та любові до України, поповнило алею пам’яті небесного батальйону…🇺🇦🕯 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, учасник бойових дій в зоні АТО/ООС, сержант, колишній бойовий медик взводу контрдиверсійної боротьби роти контрдиверсійної боротьби 59-річний Ігор Фотун.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 16 лютого 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Ігор Вікторович Фотун народився та виріс у м. Маріуполь Донецької області. Після закінчення школи вступив до Жданівського металургійного інституту (нині Приазовський державний технічний університет). Впродовж тривалого часу працював у ПАТ «Азовмаш».Щирий, комунікабельний, зі сталевим чоловічим характером та великим добрим серцем – ніколи й нікому не відмовляв у допомозі. Мав багато друзів та дуже любив співати.🇺🇦 Коли розпочалися бойові дії на сході нашої країни, у 2015 році став на захист рідної землі. У 2017 році отримав поранення та був звільнений з військової служби.🇺🇦 Не залишився осторонь і під час повномасштабного вторгнення росії на територію вільної, мирної, незалежної України – з перших ж днів добровільно приєднався до лав Збройних сил України. Разом з побратимами мужньо й до останнього подиху тримав оборону міста свого серця…🕯 22 березня 2022 року у бою за рідний Маріуполь життя нашого Героя обірвалося…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

Тепер навіки 22…💔 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого) та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), солдат, гранатометник штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону 22-річний Ростислав СКУБЕНКО 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 13 лютого 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Ростислав Юрійович Скубенко народився 16 січня 2003 року у м. Бориспіль, у багатодітній родині, де у любові та злагоді зростали шестеро дітей. Ростислав був найстаршим, а найменшій сестричці – чотири роки.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Юрія Головатого (нині Бориспільський ліцей ім. Юрія Головатого) наш захисник вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»).🇺🇦 Коли Ростиславу було всього 16 років йому довелося швидко подорослішати: родина втратила батька, тож він став підтримкою та опорою для мами й молодших братиків і сестричок. Шукав підзаробіток, аби допомагати рідним й фінансово.«Він був надзвичайно добрим та ніколи й нікому не відмовляв у допомозі», - розповідають про нашого захисника рідні. Мав багато друзів, захоплювався автомобілями та цікавився політикою – багато читав, аналізував ситуацію у країні.🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, Ростиславу було всього 19 років. Попри це він розумів, що може бути корисним. Рідні згадують, що лише з соціальних мереж дізналися, що він поїхав до с. Мотижин, що на Київщині. Але через юний вік керівництво Сил оборони повернули його до Борисполя, де він продовжив допомагати територіальній обороні міста.🇺🇦 У лютому 2025 році Ростислав підписав контракт та добровільно долучився до Збройних сил України. Під час виконання одного з бойових завдань героїчно врятував групу українських військових (за що був нагороджений) ціною власного здоров’я: отримав поранення, яке потребувало оперативного втручання. Навіть і це не зупинило – після лікування та курсу реабілітації повернувся на передову до своїх побратимів допомагати виганяти окупантів з рідної землі.🕯 18 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого Героя обірвалося…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

💔 Наша стражденна Україно... Наша Україно-мати... Щодня ти омиваєшся слізьми гіркими, бо ж маєш своїх дітей ховати - гідних синів та доньок.🇺🇦 🕯 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Сумщині загинув наш відважний захисник, справжній патріот, учасник бойових дій, солдат, майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів механізованого батальйону 41-річний Микола ХІЛЬКО.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 10 лютого 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Микола Сергійович Хілько народився 05 жовтня 1983 року у м. Красний Лиман (нині Лиман) Донецької області. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи вступив до університету у м. Харків на спеціальність «Психологія». До повномасштабного вторгнення Микола разом з дружиною жив та працював у м. Бердянськ Запорізької області – будували плани на майбутнє, мріяли. Та не судилося їм здійснитися, адже російські окупанти переступили поріг міста. Як справжній патріот, навіть тимчасово не хотів жити під прапором загарбника, тому без вагань прийняв рішення виїжджати. І ця дорога до вільних територій України була надзвичайно важкою та довгою, адже прямуючи через ворожі блокпости на власні очі бачив цинічні та безжальні страти цивільних російськими військовими. Під небезпекою страти опинився і один з неповнолітніх пасажирів автомобіля, у якому їхав й Микола, але нашому Герою вдалося переконати окупантів його відпустити. Ці страшні картини ще довго не полишали його думки, ятрили його душу і водночас стали поштовхом тому, що як тільки Микола приїхав до відносно безпечного Житомира без вагань пішов до військкомату та приєднався до лав Збройних Сил України. Донецький, Харківський, Запорізький, Херсонський, Сумський – географія бойових завдань, у яких брав участь безпосередньо наш захисник, надзвичайно широка. Добрий, чесний, емоційний, відповідальний Микола був надзвичайно самостійним у прийнятті рішень, втім завжди робив це обережно і виважено. Як в цивільному житті, так і у війську наполягав на додатковому опрацюванні питання, якщо бачив хоч мінімальний ризик. Адже, як діляться спогадами рідні, він дуже любив життя і нікого не хотів посилати на смерть.🇺🇦 Хоча впродовж тривалого часу був сапером на передовій, але водночас незамінним був як і водій – здавалося б, не було автомобіля, який б не підкорився нашому захиснику. У 2024 році був тяжко поранений. І навіть будучи пораненим, допомагав іншим побратимам евакуюватися з місця бойового завдання. Та й загалом ніколи не залишав на полі бою ні поранених, ні вбитих захисників України – кожна людина цінна. А після проходження лікування знову повернувся до своїх, на передову.🇺🇦 За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».Микола був турботливим сином, тож не дуже багато розповідав своїм батькам, аби не тривожити їх серця. Коротке та обнадійливе: «Все добре! Живий…».А от з братом ділився своїми переживаннями від побаченого, втрати побратимів. Відчував наш Герой і свою загибель – ділиться спогадами брат. Напередодні того страшного дня, під час телефонної розмови так і сказав: «Здається, моє життя закінчилося…»🕯 7 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині життя нашого Героя обірвалося…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯

📜 До 212-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря — Тараса Григоровича Шевченка📢Управління культури Бориспільської міської ради оголошує початок прийому заявок на участь у щорічному міському конкурсі читців імені Т. Г. Шевченка.📖Слово Кобзаря — це зброя правди.Воно вчить любити Україну, боротися за свободу й берегти свою ідентичність.Сьогодні, як ніколи, Шевченко звучить сучасно — у кожному рядку про волю, честь і нескореність.🇺🇦Запрошуємо всіх, хто серцем відчуває силу українського слова, долучитися до вшанування духовної спадщини Тараса Шевченка та продовжити живу традицію національної памʼяті.📝 Заявки на участь приймаються до 26 лютого поточного року включно📧 електронна адреса: [email protected]📞 Додаткова інформація: 066 108 90 67📄 Положення «Про проведення щорічного міського конкурсу читців ім. Т. Г. Шевченка» та анкета, затверджені наказом Управління культури Бориспільської міської ради від 02.02.2026 № 23 — за посиланням 👇👇👇https://ukms-borispol.org/news/ogoloshuyemo-pochatok-prijomu-zayavok-na-uchast-u?fbclid=IwY2xjawPxNq1leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFiOVZKT1VJbThLSFBnNEtrc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHrLnrHhsVy4Radm1zFIcUgua4TCQS58ekufXdZCQnXiZUQd71W0dMiTFvpyz_aem_bZQfDcyxM7hxjrmoUxI-2w