Шановна громадо!💔 🇺🇦 🕯 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей імені Костянтина Могилка), солдат, інспектор прикордонної служби 2 категорії – оператор (безпілотних авіаційних комплексів) групи розвідки відділення управління прикордонної застави реактивних систем залпового вогню прикордонної комендатури швидкого реагування 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України 32-річний Нікіта БУТ.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 23 червня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Нікіта Олегович Бут народився 19 серпня 1992 року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей імені Костянтина Могилка) продовжив навчання у Національній академії статистики, обліку та аудиту.Добрий, щирий, порядний, вихований, відповідальний, життєрадісний, з чудовим почуттям гумору – таким назавжди запам’ятають Нікіту рідні, колеги, друзі, яких у нього було дуже багато. Своє професійне життя пов’язав з кулінарією – працював у ресторан Києва та Борисполя, де його поважали як справжнього професіонала своєї справи.🇺🇦 У лютому 2024 року добровільно приєднався до лав Державної прикордонної служби України та у складі прикордонної комендатури швидкого реагування 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого вирушив на Донеччину, де був його перший бойовий вихід. Енергійний, натхненний, сповнений рішучості захищати Україну від російської навали, він прагнув якомога швидше потрапити в зону бойових дій. Згодом – виконання бойових і спеціальних завдань на Харківщині.«Був справжнім військовим, відповідальним. життєрадісним та чуйним товаришем», — відгукуються про Нікіту товариші по службі.🕯 6 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині життя нашого захисника обірвалося… Таке довге очікування й болючий статус «безвісти зниклий...». Сьогодні ж Герой повернувся до рідного дому... на щиті 💔У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯 Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
Шановна громадо!💔🇺🇦 🕯 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 (нині Бориспільський ліцей «ОСНОВА»), молодший сержант, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 3 батальйону ТрО 29-річний Олег ТИМЕНКО.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 22 червня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Олег Іванович Тименко народився 20 травня 1997 року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 (нині Бориспільський ліцей «ОСНОВА») продовжив навчання у вищому навчальному закладі. Щирий, веселий, відповідальний, працьовитий, захоплювався автомобілями, з якими пов’язав й свою трудову діяльність – ремонтував професійно, користувався авторитетом серед колег, постійно вдосконалював свої знання та вміння. Попри будь-які життєві труднощі, через які б не довелося пройти – ніколи не скаржився й прагнув дарувати навколишнім лише позитив та добро. Огортав любов’ю та турботою свою родину, мріяв, що вже цієї осені поведе сина до першого класу… Та не судилося…🇺🇦 У перший ж день повномасштабного вторгнення росії на територію незалежної України Олег добровільно приєднався до лав територіальної оборони Борисполя, а згодом вирушив на передову у лавах 137 батальйону ТрО. Донецька, Харківська, Херсонська, Чернігівська області – географія боїв за рідну землю, у яких брав участь наш захисник, надзвичайно широка. За час проходження військової служби зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед побратимів. Коли казав хлопцям про бажання спробувати свої сили у силах безпілотних літальних апаратів, вони відповідали: «Як ж ми без тебе у піхоті?».🕯 14 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Чернігівщині життя нашого захисника обірвалося… 💔 «Наш батальйон втратив рідних людей. Чоловіки, сини, друзі, побратими… Бракує слів, щоб висловити цю порожнечу. Назавжди в пам’яті, назавжди в строю…», – висловили своє співчуття у батальйоні.У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
Шановна громадо! 💔🇺🇦 🕯 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), солдат, вогнеметник піхотного відділення піхотного взводу піхотної роти піхотного батальйону 33-річний Микола КОЛЕСНИК.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 12 червня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Микола Валерійович Колесник народився 12 квітня 1993року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»).Добрий, щирий, чесний, ніколи не цурався будь-якої роботи, мав багато друзів, яким завжди був готовий підставити плече допомоги.🇺🇦 У 2025 році приєднався до лав захисників України, хоча за станом здоров’я «обмежено придатний». Спочатку разом з побратимами виконував бойові завдання у Курській області рф (де отримав поранення), а згодом – пекельні бої на Донеччині. 🕯 2 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого захисника обірвалося… У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 Шановна громадо!🇺🇦 🕯 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха) та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), молодший сержант, колишній командир кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону 39-річний Андрій НАГОРНИЙ.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 10 червня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на кладовищі по вул. Бежівка. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Андрій Володимирович Нагорний народився 14 травня 1986 року у Борисполі. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха) вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»).Добрий, щирий, чесний, відповідальний, мав багато друзів, не цурався роботи, якою заробляв на життя. Завжди мав власну думку, але і прислухався до інших. У вільний від роботи час активно займався спортом, мріяв відкрити власний спортивний клуб. Та не встиг…💔 🇺🇦 У лютому 2025 року приєднався до лав захисників України. Після проходження навчання і бойового злагодження у навчальному центрі разом з побратимами вирушив на Сумський напрямок. Як турботливий син, завжди намагався тримати зв’язок з батьком, аби не хвилювався… 🕯 31 липня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області рф життя нашого захисника обірвалося… У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯 Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
Шановна громадо!💔 🇺🇦 🕯 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), рядовий, стрілець-номер обслуги штурмового відділення штурмового взводу штурмової роти штурмового батальйону 50-річний Олександр ЖУРАВЕЛЬ. 🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 8 червня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Олександр Михайлович Журавель народився 3 березня 1976 року у м. Бориспіль. Після закінчення 9 класів Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), де здобув професію зварювальника. Професію, яку обрав серцем і впродовж всього життя лише удосконалював свої знання й вміння, працюючи за фахом.🇺🇦 Щирий, добрий, відкритий, спокійний й водночас веселий, компанійський Олександр був надійною підтримкою та опорою для рідних, друзів. Всіх, хто цього потребував. Найбільшою цінністю для нашого захисника завжди була родина, про яку турбувався та огортав любов’ю.«Добряк…», – згадують рідні. Дуже любив тварин. Захоплювався грою на гітарі, писав вірші. 🇺🇦 У листопаді 2025 року приєднався до лав захисників України. Спочатку разом з побратимами вирушив на Харківщину, а згодом – пекельний Запорізький напрямок. 🕯 29 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку життя нашого захисника обірвалося… У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
✈️Сьогодні на Книшовому меморіальному парковому комплексі відбувся меморіальний захід з вшанування пам’яті членів екіпажу літака АН-30Б транспортної авіаційної ескадрильї «Блакитна стежа» військової частини А2215.🛩️6 червня 2014 року у небі над Слов’янськом Донецької області ворожим вогнем було збито літак АН-30Б. Із восьми членів екіпажу врятуватися вдалося лише трьом. Під час виконання бойового завдання загинули полковник Костянтин Могилко, підполковник Сергій Камінський, майор Павло Дришлюк, старший прапорщик Володимир Момот та старший прапорщик Олексій Потапенко.🕯️Вшанувати пам’ять Героїв зібралися родини загиблих воїнів, представники міської влади, військової частини А2215 та громади. Присутні поклали квіти до пам'ятного знаку загиблим членам екіпажу та хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто віддав своє життя за Україну.🇺🇦Минуло вже багато років, але біль втрати не згасає. Подвиг членів екіпажу АН-30Б назавжди залишиться прикладом мужності, відданості військовому обов’язку та безмежної любові до Батьківщини.🇺🇦Вічна пам’ять Героям. 🇺🇦Слава Україні!
Шановна громадо! 💔У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, загинув відважний захисник, справжній патріот, солдат, стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 45-річний Сергій ПОЛІТОВ.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 04 червня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ 🇺🇦 Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Сергій Іванович Політов народився 2 липня 1979 року у м. Світловодськ Кіровоградської області, де промайнули його безтурботне дитинство та юність. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи вступив до професійно-технічного училища, де освоїв професію слюсаря. У молоді роки активно займався боксом, мав звання кандидата у майстри спорту з боксу.Мав золоті руки, тож й професію по життю обрав відповідну – впродовж тривалого часу працював на будівництві. Саме робота привела нашого Героя до Борисполя, де разом з коханою дружиною створили родину та народилися їхні діти. Мав багато друзів, полюбляв готувати їжу, а спокій для душі знаходив на риболовці.Попри життєві перипетії завжди залишався турботливим батьком для синів, підтримував з ними зв’язок, був мудрим порадником та надійною підтримкою.🇺🇦 У 2023 році добровільно пішов до військкомату, втім за станом здоров’я йому відмовили. А вже у серпні 2024 року вручили повістку і Сергій Політов приєднався до лав захисників України.🕯 3 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання у Курській області рф життя нашого захисника обірвалося… У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 Шановна громадо!З невимовним болем і сумом повідомляємо, що обірвалося життя нашого земляка, справжнього патріота, випускника Рогозівської загальноосвітньої школи (нині Рогозівський ліцей), старшого лейтенанта, командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону Міжнародного навчально-бойового центру Національної гвардії України 46-річного Валерія КРИВОХИЖІ з с. Рогозів 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання та поховання відбудеться 3 червня 2026 року у с. Рогозів. Об 11:30 прощання біля будинку захисника, а опісля – відспівування у храмі та поховання на сільському кладовищі с. Рогозів. ❗️ Громадо! Траурний кортеж з тілом Валерія Кривохижі востаннє проїде його рідною вулицею. Тож всі разом гідно проведімо в останню путь земляка, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині! 🇺🇦 Валерій Григорович Кривохижа народився 13 серпня 1979 року у с. Рогозів. Після закінчення Рогозівської загальноосвітньої школи (нині Рогозівський ліцей) вступив до Київського аграрного університету Національної академії аграрних наук, де освоїв професію інженера-механіка. Впродовж тривалого часу працював на Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у компанії «Інтер-Авіа».Добрий, спокійний, відповідальний, працьовитий, вмів знайти спільну мову з різними людьми, був готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребував. У вільний від роботи час захоплювався архітектурним дизайном.🇺🇦 У листопаді 2024 року Валерій приєднався до Національної гвардії України й до останнього подиху вірним військовій присязі.🕯 31 травня 2026 року життя нашого захисника обірвалося... У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 «У нас найкраща сім’я, найкращі діти...»🇺🇦 🕯 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що раптово обірвалося життя нашого земляка, відважного захисника, патріота, учасника бойових дій в зоні АТО/ООС, ветерана війни, штаб-сержанта, старшого водія автомобільного взводу роти матеріального забезпечення 51-річного Віктора НАУМЕНКА.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 26 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Віктор Олексійович Науменко народився 6 серпня 1974 року на Черкащині. Після закінчення місцевої школи пішов працювати трактористом. Згодом пройшов строкову військову службу, закінчив школу прапорщиків й розпочав свою військову кар’єру. У 1995 році був переведений на службу до Борисполя, і от минуло вже 30 років, як наше місто стало для Віктора другою рідною домівкою… Тут його родина, діти, друзі, побратими…Добрий, щирий, веселий, завжди на позитиві, був душею компанії та справжньою підтримкою й опорою для найрідніших. Найкращий чоловік, батько, друг… А вдома – справжній господар, багато роботи робив своїми руками. Дуже любив природу, захоплювався автомобілями.🇺🇦 Як справжній патріот та вірний присязі військовослужбовець у 2017 році разом з побратимами вирушив на Луганщину, де тривали бої за кожен сантиметр рідної землі.У 2021 року за віком був звільнений з військової служби, втім коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України Віктор не вагаючись добровільно прибув до військової частини й вже 25 лютого 2022 року приєднався до лав захисників. Мужньо й відважно давав відсіч ворогу на Харківщині.«До поставлених завдань командирів та начальників відносився з розумінням та виконував їх сумлінно. Задачі виконував своєчасно і з доброю якістю. Мав розвинуте почуття відповідальності за доручену справу. У військовому колективі проявив себе як чесний військовослужбовець. Цілеспрямований та наполегливий в досягненні поставленої мети, впевнений у собі. У спілкуванні з товаришами по службі тактовний, користувався авторитетом», – характеризують свого побратима у військовій частині. Найбільшою цінністю для Віктора завжди була його родина. Навіть в останні миті життя, з гордістю промовляв: «У нас найкраща сім’я, найкращі діти...»🕯 22 травня 2026 року життя нашого захисника раптово обірвалося… Не витримало серце…💔 У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 Сьогоднішній травневий день у нашій громаді сповнений невимовної туги, бо ще один синьо-жовтий стяг замайорить над свіжою могилою.🇺🇦 🕯 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Харківщині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») та Бориспільського професійно-технічного училища №3 (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), учасник бойових дій в зоні АТО/ООС (2014 р.), ветеран війни, солдат, стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців 41-річний Сергій БУЧОК з с. Рогозів🕯 Церемонія прощання та поховання відбудеться 22 травня 2026 року у с. Рогозів. О 10:20 зустріч у центрі села, прощання біля будинку захисника, а опісля – відспівування у храмі та поховання на сільському кладовищі с. Рогозів. ❗️ Громадо! Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде його рідною вулицею. Тож всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Сергій Олександрович Бучок народився 20 лютого 1985 року в м. Бориспіль у багатодітній родині.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») вступив до Бориспільського професійно-технічного училища №3 (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), де здобув професію «столяр, тесляр, паркетник». Трудову діяльність розпочав на Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у компанії «Інтер-Авіа» на посаді наземного диспетчера.🇺🇦 Коли росія злочинно перетнула державні кордони України у травні 2014 року Олександр вирушив на схід. Брав участь у бойових діях на Донеччині, за мужність був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави».Після демобілізації повернувся до мирного життя та розпочав трудову діяльність СТОВ «Старинська птахофабрика» МХП у с. Мирне на посаді оператора. Добрий, щирий, відповідальний, товариський, завжди готовий прийти на допомогу – таким назавжди запам’ятають нашого Героя рідні, друзі, колеги, всі, хто знав його особисто. Дуже любив природу, у вільний від роботи часполюбляв їздити на риболовлю та збирати гриби. 🇺🇦 Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України Сергій без вагань пішов до військкомату та вже у березні 2022 року приєднався до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. До останнього подиху був відданим своїй країні та надійним побратимом для тих, з ким пліч-о-пліч захищали рідну землю.🕯 12 травня 2026 року на Харківщині життя нашого захисника обірвалося... У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
TGLIST.COM.UA
