Балаба online. Україна. Війна. Перемога🇺🇦

Вночі дитина витягнула мене з-під ковдри в коридор: мам, вставай, зараз знов полетять. Шахеди, тривога. Сидимо в коридорі та слухаємо, як працює наше ППО. Далеко. Не в наш район. Чатік пише про пожежу у спальнику на півдні міста, а потім що її загасили. Відбій тривоги, йдемо спати далі. Звичайна така українська коротенька червнева ніч. Завтра буде кіно про Вагана: хранителька Олена Рімко навіть під час війни робить неймовірні речі та покаже декілька картин художника наживо. Це не виставка в тому сенсі, до якого ми звикли. Це вечір пам'яті митця, поринання в його життя і творчість: Ваган буде на екрані і у своїх картинах.Одеса завжди зневажливо відносилася до Вагана: якийсь божевільний в Міськсаду малює дивні картини. Шумний, незручний, непередбачуваний. А Одеса архаїчна і статична взагалі. Ні, бувають прориви, прозріння і просвітлення, але ненадовго. Ваган - це як раз про таке осяяння. Приходьте. Завтра о 16.00. В ONFAM у Жовтих Велетнях, які є укриттям за гротом.Дякую Збройним Силам України🇺🇦

Світ може рухнути, а одеська Молдаванка зі своїм блошиним базаром у вихідні, який всі називають «піти на Староконку», залишиться серед руїн. Коли дитина була малою, ми ходили подивитися котиків, два рази купляли домашніх щурів і один раз попугайців, які так і не навчилися говорити. Зараз ми іноді ходимо просто прогулятися і спеціально не доходимо до тваринок, бо всіх шкода до сліз, а вдома три коти. Не зрозуміють.Староконка - старий базар. Старіше нього, напевно, ще при турках був базар на нинішній Грецькій площі. Потім ще один базар, де зараз сквер з отаманом Головатим, який ми в дитинстві називали «кіровський», а насправді він Старобазарний. Його будували у 1830-х за проєктом архітектора Торічеллі. А потім вирішили, що продавати коней, корів, бугаїв і всю іншу худобу біля будинків з колонами не комільфо, і перенесли тваринний ринок на Молдаванку. Так виникла Староконка. Привоз був вже трохи пізніше. На Староконку ходять тусити: продавці з товаром, покупці - подивитися і поторгуватися. Хтось любить полювати за фарфором, хтось за книжками, хтось шукає необхідні залізяки чи старі вінілові пластинки. Тут досі багато всіляких бебіхів з різних країн, які везли радянські моряки: індійські фігурки і кувшини, китайські картинки з чаплями, посуд, килимки. Торг як у Стамбулі, задоволення - цікаво, можна привести гостей. Одесочка, яку любимо.

‼️ Черговий етап великого обміну: з російської неволі визволено групу важкопоранених і тяжкохворих Захисників Сьогодні відбувся черговий етап великого обміну полоненими згідно домовленостей у Стамбулі. Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за дорученням Президента України повернуто з російської неволі групу Оборонців з категорії “важкопоранені і тяжкохворі”. ➡️ На рідну землю повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема ДШВ, Військово-Морських Сил, Повітряних Сил, Сил ТрО, СБС, а також Державної прикордонної служби та Національної гвардії України. Серед звільнених сьогодні є Захисники Маріуполя, що перебували в полоні більше трьох років. Усі визволені Оборонці - чоловіки, представники рядового та сержантського складу. Частину звільнених сьогодні українських воїнів вважали зниклими безвісти. Загалом додому повертаються українці, що воювали на Донецькому, Херсонському, Харківському, Запорізькому та Луганському напрямках. Звільнені з полону Захисники пройдуть необхідний медичний огляд, отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації, а також всі належні виплати за весь час перебування у неволі. ☝️ Сьогоднішній обмін є частиною великого обміну у категоріях військовослужбовців віком до 25 років, а також важкопоранених та тяжкохворих. Координаційний штаб продовжує роботу і найближчим часом буде проведено наступний етап звільнення українських Захисників. Працюємо над поверненням усіх!🇺🇦Слава Україні!

25 лютого 2022-го ми з Одеси поїхали знімати розбомблену колону росіян, яку наша авіація розбила під Олешками. Дорога Одеса - Миколаїв - Херсон - Олешки і далі через Мелітополь на Маріуполь була звичною: ми так завжди відвозили допомогу нашим на фронт. Знали всі деталі: де євроремонт закінчується і починаються ями і негаразди.Тільки до колони заліза доїхати не вдалося. Метрів за 400 до Антонівського моста спіймали колесом гільзу від чогось великого, прийшлось міняти запаску, потім пробило знов. Якщо б не водій фури, який допоміг, напевно, прийшлося там сидіти під обстрілами. Авіація працювала добре. Встигла назнімати розбитих наших цивільних машин та наші бтри. Поранених і загиблих зібрала наша самооборона. Вони ж потім меня закинули на вайбер відео з трупами і технікою на Антонівскому мосту.Херсон руйнують з першого дня повномасштабки. І зараз, коли кожен день на місто прилітає по 100 російських дронів, ЗМІ про це не пише. Тому що зі 100 ЗСУ збиває і саджає РЕБами приблизно 95-97. Кожен день. Але помічають тільки те, що прилітає, звісно. А пишуть тільки тоді, коли російські каби двічі вщент розʼїбали адміністрацію на головній площі міста. І фоточки руїн зі словами «жах, кошмар». Все жах, що роблять бруднодупі. Хвате дивуватися. Їм похер, вони й Оперний театр в Одесі розваляють вщент і не крякнуть. Тому допомагаємо ЗСУ - тільки вони нас захищають від цього кошмару.

Козаки вночі били добрими українськими дронами по хімпідприємствах рф та оборонці, знов закривали їм аеропорти та навіть щось летіло на фабрику шахедів в Єлабугу. Гарний привід порадіти успіхам української оборонної промисловості та хоробрості наших козаків.Але. Але ситуація на ЛБЗ самі знаєте яка. Треба допомагати. Не можеш служити - допомагай зі всіх сил. Такий зараз принцип виживання. Я розумію, що хочеться новин зранку про "нову лінію метро запускають в Києві" або "кішка залізла на дерево, її врятували красиві пожежники". Але війна. Хлопці і дівчата тримають наше небо на всій лінії бойових зіткнень, а це 1200 км, люди. Допомагаємо їм і не розслабляємося.Ми вчора натиснули і зібрали 24 тисячі гривень з необхідних 72. Давайте дотиснемо і відправимо злим козакам під Торецьк батареї на мавіки з зарядниками, щоб вони могли літати та скидати смерть на окупантів без перерви. Це важливо. Чим більше викосять, тим менше в них буде бажання "взять" Київ та Одесу.Будь ласочка. Обіймаю. Картка-банка в коментарях. Дякую.

Єдине питання, яке сьогодні вранці я задала своєму другу в Києві, було: "Як ти думаєш, їх на третю таку нічку вистачить?" Він: "Ну хто його знає, ну, може, ще на одну ніч, крилатими, і все".Те, що на фронті гаряче, до нас тут в тилу доходить тільки з такими от обстрілами. Вибачте за цинізм. Я дуже багато знаю, що куди прилітає нашим козакам. Мені надсилають відео з розтрощеними своїми автівками, зі своїми пораненими і вбитими. Я знаю, як орки ціляться в голову пілоту чи водію. Як виглядає людина після прильоту fpv на оптиковолокні, тому що РЕБи безсильні. Я знаю, як виглядають бліндажі, будинки, цілі міста після російських обстрілів там, на лінії бойових зіткнень. Там, де справжнє пекло 24/7, а не пара ночей в два місяці. Вибачайте.Які виходи? — Те, що добивається хуйло та весь його "богоизбранний народ": щоб ми капітулювали. Щоб здалися. Він розуміє, що всю Україну йому не взяти нахрапом одразу, тому він погодиться на те, що вони "записали в конституцію", якою можна підтерти дупу, бо кожен раз він переписує це під себе. Та він своїми богоізбранними дупу собі підтирає кожен день. Хочете бути в рядку з ними? — Пропонуєте всім нам здатися? — не вийде. Ми інші. Ми вільні люди на своїй вільній землі. Тому не здаємося бруднодупим, не дивлячись на всі обіцянки "перемир'я". Запам'ятайте, "перемир'я" можливе тоді, коли zдохне хуйло. Поки воно живе, воно буде нас вбивати.Акумулюйте свою лють в допомогу Збройним Силам України. Злі козаки під Торецьком попросили три комплекти батарей з зарядниками на мавіки, щоб нищити ворогів. Це 72 тисячі гривень. Банку-картку ставлю в коментарі.Переможемо тільки разом. Обіймаю вас.

Тут нещодавно запитали: а які загрози для Одеси є зараз? Я відповіла: радянщина і феодальна влада. Абсолютно феодальна, як була у 2013-м, так і залишилась. Коли всі ці обласні чи міські чиновники та депутати приходили до нас в медіацентр після Майдану в 2014-15-м, то вони ще трохи боялися реформ і що їх звільнять або, навпаки, змусять дійсно служити державі.Тих же самих людей я побачила в 2023-му вже іншому медіацентрі - абсолютно спокійними, на тих же місцях, вже ніхто не боїться реформ чи війни, всі продовжують "заробляти", в них все ок. А феодалізм тому, що рішають місцеві клани на "договорняках". І якщо раніше одягали колорадські стрічки, кричали "нам не по пути с бандеровцами" та святкували всі радянські свята, то зараз вони, не дивлячись на українські закони, вчепилися в ті ж самі радянські пам'ятники і наративи. Соціальні ліфти, пустити у владу ветеранів війни - ні, це не працює. Може пустять когось своїх кишенькових, щоб самим залишитися при владі й далі.А тут вчора слухала інтерв'ю Дениса Казанського про Донбас. Як там регіонали лякали, щоб залишатися у влади, як зробили образ ворога-"западенця", як привозили тітушок і захоплювали все для росії. І мене накрило: в нас все те ж і залишилося. Трохи змінилося, мімікрувало, але таке ж саме все. Феодали і радянщина. І зараз вся ця пліснява вже готується до виборів.Інтерв'ю https://youtu.be/zSN8nhJcy94 Там прописані таймкоди по питаннях і головне проговорені спільні загрози: про справжній геноцид та етнічні чистки на тимчасово окупованих територіях - про це точно ми маємо кричати на всіх міжнародних майданах і в ЗМІ. Про житло для переселенців, на яке держава поклала болт, про підтримку українців в окупації. Рекомендую послухати. Все дуже схоже на Одесу - особливо на початку. І наш ворог про це знає і на це розраховує.

Три роки тому 14 квітня ВМС України потопили флагман чорноморського флоту рф крейсер "москва", тим самим доказав всьому світові, що Україна не здається і перемагає ворога. Саме потоплення головного корита дозволило звільнити острів Зміїний та розблокувало порти Великої Одеси. Саме воно показало, що їхній супер-пупер флот — купа лайна, яке заховалося подалі від України. Крейсер був підбитий двома українськими ракетами Нептун, а хвалену російську ПеВеО відвертав на себе український дрон. Україна показала свою силу і міць. Зі смішного. Командувача ВМС запитали: "Чому два нептуни? Адже залп чотири ракети!" Він відповів: "Так це ж дорого!" 😁І ще. Художники передчувають майбутнє. Це старий факт. Малевич написав Чорний квадрат у 1915. Пікассо створив Герніку в 1937. Матвій Вайсберг намалював у своєму щоденнику затонулий русский корабель 7 березня 2022, коли русня стояла під Києвом та нещадно била Маріуполь. А ворожий корабель вже тонув.В нас все буде перемога. Ми сильніше, ніж думаємо про себе. Виживемо.

Світлофор на проспекті Лесі Українки каже «Перехід через проспект Гагаріна дозволено». Це вже півроку проспект Лесі, жодної таблички не видно. В транспорті все те ж саме: «терешковой» замість Героїв Крут, «гайдара» замість Івана і Юрія Лип. В тролейбусах хоч оголошують українською, записали на радіо ще до вторгнення. В маршрутках мрак. «Терешкова», йбнарсня.І по всьому місту борди «Господь. Подасть силу народу своєму!» зі шматком православної ікони і таким же шматком прапора. На цей дизайн хочеться волати окремо. Це одоробло повісили ще у 2022-му, як трохи оклемалися від вторгнення. Напевно, московський піп Агафангел замовляв 🤦🏻‍♀️Кожне повернення в Одесу - це постійний когнітивний дисонанс: як можна бути такими советсько-православними? Як? Як можна не бачити, що ви живете в іншій країні, яка стрімко міняється? Яка розмовляє українською, вчить свою історію і шанує свою культуру. Ні, вчепилися в терешкову. Тому що влада окупаційна. Тому що вони «й нашим, й вашим» при всій кількості московських церков, вони же - агенти фсб. Тому що замість того, щоб розвісити по місту борди про героїв сучасної війни, вони вішають «гасподь».Напишіть, курва, на цих сраних черемушках, що вулиця названа на честь героя полку Азов Євгена Танцюри, який загинув, захищаючи український Маріуполь 29 березня 2022 року. Повісьте українські таблички вулиць. Розкажіть історії кожної перейменованої вулиці. На бордах, сітілайтах, листівки надрукуйте, змусьте у маршрутках правильно оголошувати зупинки. Ні, блять, в них масковський «гасподь» та всі старі російські радянські памʼятники на місцях. Внутрішня московія. До виборів голосувати за проросійські сили готові.

Коли я була студенткою, в нас університетський стадіон на Французькому бульварі і купа безкоштовних груп: волейбол, баскетбол, атлетика і т.д. Його потім продав ректор, там забудували багатоповерхівки. Був ще ДК Політеха з купою концертів та івентів. Не університетський, але поруч, зручно. Він давно не працює. Ще до повномасштабки закрили і заколотили. А ще я ходила в басейн Політеху в Шампанському провулку за якісь смішні гроші за абонемент, в універі свого басейну не було. Політехівський басік закрили в році 17 чи 18-му. Типу на ремонт. Насправді - назавжди. Молоді в Одесі нема де тусити. Просто тупо нема. А це підлітки після спочатку двох років ковіду, а потім після трьох років повномасштабки. З різних сімей. Після обстрілів - ракет і шахедів. П'ять хвилин пошуків в ТікТоці - і я знайшла купу різних відео з Дерибасівської. Скоріше за все, збираються в соцмережах. Роблять це музиканти. Барабанник Андрій mallerdrum, який затято грає на ударних. Спочатку збиралися на Потьомкінських сходах - під прапорами України і Одеси. На фоні розбитого готелю на Морвокзалі. Після перемістилися на Дерибасівську. Так співають англійською, російською, українською. Танцюють під іспанську. Відриваються.Що зараз зробить поліція - їм заборонять збиратися там. Вже написали звернення в поліцію і далі по інстанціях. Коротше, зрозуміло. Підлітки ще не вороги, але близько. Що вони зроблять далі - переїдуть бухать і відриватися ближче до моря. Яке майбутнє потім? - Вони будуть голосувати за чергову опзж чи шарія. Тому що супер-супер-патріоти заборонили їм виступати в серці рідної Одесочки.Щоб цього не сталося, запропонуйте їм збиратися в Літньому театрі Міськсада. Це напроти. Поруч. Ми його у забудовників в 2018-му не для того відбивали, щоб міська влада там влаштувала базар. Віддайте підліткам. Все одно ви все вкрали у молоді: стадіони, басейни, будинки культури. І вам за це нічого нема. Займайтеся вихованням дітей і підлітків, а не тупими заборонами. Відео TikTok з січня цього року. Дерибасівська. Там співають українські пісні.