#дочитала Ви не повірите, але я нарешті дочитала хоч одну електронну книжку! Щоправда, частково прослухала, бо вона в Кіндл Анлімітед разом з аудіоверсією.Лорен Енн Вайт пише хороші, рівненькі такі сімейні трилери про чоловіків-психопатів, дружин-зрадниць, занедбаних дітей і таке інше. У нас, здається, переклали тільки "Щоденник покоївки", "Служницю" не те щоб здорової, але маргінально притомнішої людини.Я прочитала штук п'ять її трилерів, найкращий, дійсно, "Щоденник", також Beneath Devil's Bridge, а решта просто нормальні. Зокрема і цей. У пролозі жінка, нездорово одержима своїми новими сусідами, сталкерить їх і випадково стає свідкою злочину. Далі починаються твісти й перевертання всього з ніг на голову і назад. Усе це досить захопливо, тому рекомендую тим, хто читає англійською, а видавництвам рекомендую прикупити ще Вайт.Головна загадка для мене залишилася нерозгаданою: в книжці розділи "до" і "після" злочину чергуються з уривками з трукрайм-подкасту, типу знятого через кілька років. Я майже впевнена, що цей подкаст фігурував і в інших книжках Вайт, але ця чомусь не позначена як частина серії. Якщо хтось теж читав і розуміє, про що я, скажіть, чи я марю, чи ні.
І ось запитання, які мені неанонімно поставили в чаті, і я з дозволу авторки виношу в канал:1. у якій програмі / програмах перекладаєте? 2. Скільки проєктів з перекладу саме книг тягнете одночасно? 3. Наскільки це складно? 4. Скільки займає переклад однієї книги (стор. vs місяці)?5. Видавництва надсилають відредагований текст для ухвалення?
1. У Ворді :) (тут і далі пишу про літпереклад, кіно — там своя специфіка). В попередньому пості з відповіддю на анонімне запитання написала, які програми використовую як допоміжні і як саме.2. Зазвичай два — складніший і простіший, але зараз так склалося, що три. Один завжди основний, його перекладаю десь вдвічі більше за день, ніж другорядного/их. Третій проєкт зараз у мене приєднався за рахунок подовження робочого дня, а не зниження якості (сподіваюся). Ну тобто точно не за рахунок збільшення швидкості, бо збільшувати її не можна.3. Складно в сенсі вести кілька проєктів? Про це вчора писала. Взагалі перекладати? :) Складно і прекрасно. Легких перекладів у мене ще не було, ні в кіно, ні в літперекладі, але, звісно, є градації. 4. Я починала з того, що на літпереклад відводила годину зранку, тому перший роман перекладала місяці три, здається (він короткий). Зараз робочий день ділиться між кіно і книжками приблизно навпіл, перекладаю я зараз в середньому 18000 знаків, це якраз 10 умовних сторінок, з першою вичиткою. Середня книжка це, мабуть, 450 000 знаків, тобто це 25 робочих днів (у мене всі робочі ) чисто на першу чернетку, плюс, чесно кажучи, мало не стільки ж на наступні вичитки + роботу з правками редактора і, можливо, коректора), тобто якби я робила одну книжку за раз, то в середньому виходило б 1,5 — 2 місяця чистого часу.Але книжки в мене були від 250 000 до 880 000 знаків, від підліткового трилера до літературознавчого трактату з заходами в філософію і лінгвістику, тому важко сказати про середнє.5. Завжди надсилають, і в більшості випадків (у моїй не дуже великій практиці) це лише початок діалогу з редактором, тобто один файл може кілька разів пересилатися туди-сюди, доки все не узгодимо. У випадку "Імператорів Візантії" був іще науковий редактор, після якого правки переглядала я, а потім знову літредактор, а потім, здається, знову я :)Я така збоченка, що дуже люблю цю частину процесу, бо можна завжди навчитися чогось нового. Ну і мені щастило з редакторами, неймовірно просто щастило іноді.
Отже. Підсумки червня квітня.АПДЕЙТ: зробіть вигляд, що ви не помітили, що я з майбутнього! Нас за це сварять.Книг загалом — 14, лише тому, що дві з них я закінчила перекладати в цьому місяці, тож треба їх кудись записати. Взагалі читалося досить повільно, почасти тому, що деякі книжки були дуже товсті (і "багато слів на сторінці" :)), почасти фіг зна чому. Мови: англійською — 4 (з них дві перекладені), українською 10, непогано.Носії: аудіо — 3 (одна з них українською! це нечасто буває, на жаль, і не тому, що я не хочу), паперові — 9, а дві перекладені умовно вважаємо електронними (досі нічого не вдалося дочитати в Кіндлі! Буквально десятки вже початих і закинутих).Країни: Велика Британія — 5, Україна і США — по 3, і по одній з Японії, Австралії й Нігерії.Жанри: фентезі — несподівано 4, "просто література" — 4, нонфік — 3 (з них дві перекладені), і по одній - історична, детектив і фарс.Перечитувала: 6 з 14, багато. Але всі, окрім однієї, — не тією мовою, якою читала вперше.#ПолиціГаньби — прочитано 9. Одна була з попереднього опитування, 8 з поточного, і залишилося 4. Поки що не вирішила, чи наступними читати стенделоуни, чи добивати серії, чи змішувати.Досі не привчила себе ставити теги на відгуки, але вони всі є в каналі. Найкраща книжка місяця, якщо не рахувати перечити (якщо я перечитую, очевидно, що книжка мені сподобалася колись) — мабуть, "Діти Ясена і В'яза". Найгірша — сорі, "Дерева".І, мабуть, все ж таки напишу всі назви, оскільки цього місяця книг не так багато. Щоб можна було за бажання знайти в каналі пошуком.Перечитувала:Гаррі Поттер і Напівкровний Принц, ГП і Орден Фенікса (англійською, аудіо)Пісня дібров (аудіо)Дитяча книгаАмериканаСніги Кіліманджаро (збірка від СЛ) Читала вперше:Гора, ліс, вогонь, водаДіти Ясена і В'язаДереваВідьма вмирає втретєУсі в моїй родині вбивціАдресатка померлаПереклала: (не за місяць :) За три з половиною).Вежа і руїна (The Tower and the Ruin)24 години в шьоґунській Японії (24 Hours in Shogun's Japan)і десь 15 годин фільмів, але то вже інша історіяПридбано - вперше в нашій програмі я здогадалася, як дізнатися, що я купила (додаток НП).Саги про ВінландЙоль щось тамАтлас хмарЗалишенаНекроветКатабазис
Як не дивно, план робіт виконано, хіба що замість 10 хв трукрайму зробила ще 10 хв футболу, бо його раніше треба.Коротке резюме:"Монстри" - продовжую розділ про "Кладовище домашніх тварин", відкопували Ґейджа з могили, дізналася в 55 рочків, що таке заступ.Драма (вирішила любовний роман називати драмою, бо це вона) — флешбеки з дитинства героїв, добре розважилася, перекладаючи їхній діалог у віці 8-9 років (вони сварилися і обзивалися).Козине фентезі: ст. 114, герої не поцілувалися. Зате з'явилася домашня тварина. Відчуваю, що буде моїм улюбленцем.Футбол: це титри до документального фільму, які мені дали, щоб я відпочила від дубляжу про футбол. Але про спорт там на диво мало! Більше про життя. Футболіст, про якого власне фільм, планує продавати садових гномів у своїй подобі. Я б купила.Плани на вечір: читати нарешті "Один день" Ніколса. Плани на завтра: їбашити невпинно, підбити підсумки читання у квітні.Щоденник спостережень за природою (вас у школі не змушували вести?):1. Вчора вперше цього року чула зозулю. Вона мені накукукала 11 років жити. Але оскільки рік тому ця зозуля обіцяла мені рік (у мене все записано!), то віри їй більше не йму.2. Марусія просить молоко спеціальним дитячим/кошенячим голоском. Про все решту (консерви, сухий корм) просто кричить противним голосом, як усі коти, а тут пищить. Взагалі молоко — її комфорт фуд, як і борщ, бо на них я ростила її і її братів і сестру, доки їх не розібрали по хатах. (якщо тут є зоозахисники — я не розводжу кошенят, мені їх підкидають 😊).Усе, бабо, годі відтягувати момент, коли доведеться таки встати й піти щось собі варити. Кінець допису!
Напишу хоч про "Американу".Це одна з тих книжок, які я починала читати, бо ну треба ж виходити з зони комфорту (тоді, шість років тому, я ще знала, що це таке :)), читати не лише американські романи про єврейських принцес з Брукліну, розвиватися якось. А виявилося, що це просто хороший роман, універсально хороший, попри те, що там вам розкажуть достатньо і про Нігерію, і про расу, і про класи, і про фемінізм. Він, звісно, про кохання, але і про все перелічене і про багато непереліченого. Наприклад, про африканське волосся :) І про підліткові страждання, і про американських інтелектуалів. Читала і згадувала, як слухала його вперше влітку 2020-го, частково слухала, а частково читала в кіндлі на качелях, і текст звучав у мене в голові голосом дикторки з приємною нігерійською вимовою. І коли зараз читала українською, то теж чула цей голос, що, мабуть, свідчить про якість перекладу Олександри Гординчук. Вже намітила собі купити в її перекладі "Пробудження" Кейт Шопен, яке мучаю майже стільки ж, скільки "Улісса" — років 15. Раптом вийде подолати.Словом, рекомендую від щирого серця.А Ярошинська мені в ітозі теж раптом сподобалася. Чи то вона розписалася, чи то я розчиталася. Ну добре ж, коли все добре закінчується, і навіть злі матері й неприємні чоловіки каються і виправляються! Але про неї і про Гемінґвея вже завтра.Ну і кілька цитат з "Американи".- Мені Во здається карикатурним. Я не розумію так званих комічних англійських романів. Наче ці автори не здатні дати собі ради зі справжньою глибиною і складністю людського життя, тож вдаються до комічності.
От щось таке відчуваю щодо більшості (не всіх) сатиричних і комічних романів, не лише англійських.романи, написані молодими й моложавими чоловіками, сповнені речей: чарівне, суперечливе зібрання брендів, музики, коміксів та зірок, де заледве знаходилося місце емоціям, а в кожному реченні проглядалося вишукане розуміння власної вишуканості
Усі ми таке читали в молодості :) і не тількиПісля того, як Кайоді та його батьки повернулися з поїздки в Швейцарію, Еменіке нахилився, аби погладити черевики Кайоді, зі словами: «Мені хочеться доторкнутися до того, що торкалося снігу».
А це просто розчулило.
А тепер буду барижити книжками 😀Розмови в особистих підказали, що треба тут написати: практично всі прочитані книжки я продаю, що не продається — віддаю в бібліотеку. Тому все, що ви бачите на фото, можна за бажанням розбирати. Все, що є в опитуванні #ПолиціГаньби, але ще не прочитано, можна теж забивати. Окрім "Адресатка померла".Усі книжки прочитані один раз і в чудовому стані, окрім Гемінґвея - порваний супер. Наклейки відклею, вони слідів не залишають. Ціна: знаходите в книгарнях, ділите навпіл, пишете мені. За Гемінґвея, звісно, скину додатково. Відправлю УП і НП, можливо, не одразу, бо намагаюся накопичувати такі справи й робити одним заходом, а деякі книжки ще прочитати треба — тому не відправляйте гроші, доки я не відправлю книжку! Якщо ми домовилися — вона вже ваша, лежить чекає спокійно. Якщо раптом забуду, ви нагадаєте, але зазвичай я просто одразу пишу ваше ім'я на папірці і вкладаю в книжку.Для авторів, перекладачів, укладачів: продаю я книжку чи ні — не рецензія і не ознака того, чи вона мені сподобалася. Залежить виключно від того, чи я її перечитуватиму (в цьому житті) і чи є вона в мене в електронному вигляді, іншою мовою тощо. Пишіть комент тут, щоб видно було, хто перший (у випадку ажіотажу 🙂), і одразу в особисті.
Перші враження від Монстрів в архівах (у подальшому називатимуться Монстри) — ттт іде набагато легше за Толкіна, там було важко з перших сторінок, навіть у вступі зі - здавалося б - простою розповіддю про його перше знайомство з Толкіном. Гуглити довелося практично одразу :)Тут теж починається зі знайомства авторки з Кінгом, але в реалі, і поки що все просто і мило, кампус Менського університету (я там не була, але уявляю собі Нортвестерн в Еванстоні під Чикаго, де була), студенти, розмови. Але я, звісно, не кваплюся з висновками — основна частина книжки навряд чи буде простою, бо це про письменницький процес Кінга, про те, як він змінював і переписував п'ять своїх творів. З купою цитат як з надрукованих версій, так і, природно, з чернеток. Я, звісно, все життя мріяла поперекладати Кінга, але хвилююся.Зараз зварю кави й буду робити перший підхід до любовного роману (треба йому теж якийсь нікнейм, бо мені ліньки два слова виписувати). Хвилююся! Він у мене першенький. Повертатися потім з першими враженнями?
Ну що, я закінчила ще одну книжку. "24 години в шьоґунській Японії" відправляються до замовника.А оскільки я її не тільки переклала, а і прочитала, то ось короткий відгук — підсумувати те, про що вже писала в різних постах.Як і попередня книжка серії, яку я перекладала ("24 години у світі вікінгів"), ця ідеальна для першого знайомства з темою у віці десь від 12 і до 120 років. Але й ті, хто тему знає (але не спеціалізується на ній), теж можуть прочитати з задоволенням 24 історії, які сталися в 24 години одного літнього дня 1614 року. Автор обрав період в якомусь сенсі затишшя перед бурею: доба Усобиць закінчилася, Токуґава об'єднав Японію і формально вийшов на пенсію, але насправді все одно править країною і таємно планує війну з Тойотомі, а також вже почав виганяти з Японії іберійських місіонерів і торгівців, але ще не розгулявся як слід.На відміну від "Вікінгів", Марк Гадсон не бере за основу художній літературний матеріал (у вікінгах це саги), а створює сюжети на основі документів (щоденники, порадники, довідники і навіть кулінарні книжки того часу). Герої дуже різноманітні, від айна до ангольця, від гейши до сільського хлопця, який стереже поле від потрави. Географія теж, є і про великі міста, і про села на самих далеких острівцях. Звісно, багато гарних картинок :) Словом, беріть, коли почнуть давати! (але це ще не скоро, звісно — редактура, коректура, верстка, друк, ну ви розумієте).Так що вітаю себе з закінченням, тепер ще б доку про поп-зірку добити. А Толкіна (Драута), мабуть, закінчу вже завтра. Текста як такого залишилося вичитати небагато, але треба ще раз прогнати перевірку орфографії і перечитати улюблені місця.
Якраз недавно відповідала в коментах, тому просто скопіюю:Прекрасне запитання не по темі :)Я одразу позначаю ! ті слова, які мені потрібні саме для перекладу, з яким працюю (в книжці вони теж іноді позначаються іншим кольором наліпок, але в принципі я і так пам'ятаю). А решту, по-перше, я непогано запам'ятовую просто в процесі записування (тому і пишу від руки в зошит, а не в файл зберігаю), потім через певний час переглядаю їх ще раз і виписую зі словників тлумачення тих, яких взагалі не знала (їх не так багато, але перечитую я при цьому всі), і просто час від часу беру рандомно один з зошитів і гортаю, щоб згадати щось корисне.Наприклад, "заклечаний" я прочитала в Пруста якраз з рік тому, відтоді перечитувала той зошит пару разів, і коли мені знадобилося слово (заквітчаний не годилося, бо там були вже квіти в реченні), то воно спливло.Додам, що за вчора в процесі редагування двох своїх перекладів я тричі вставала подивитися записник, бо знала, що там є потрібне слово, але слово не пам'ятала 🙂PS Слова були різні, я ще не настільки склеротичка 😀
Ніл Прайс, "Діти Ясена та В'яза", переклад Любові Пилаєвої. Я писала, здається, що книжка, яку я перекладала ("24 години у світі вікінгів") добре підходить для першого знайомства з темою. А для другого я б порекомендовала цю.Єдине, що я не зовсім зрозуміла, це її структуру: таке враження, що автор іде одночасно по хронології і по темах, але це не надто важливо в будь-якому разі, бо все це дуже цікаво. Я знайшла тут нові для себе (але зважаймо на те, що я далеко, далеко не спец у темі) теорії (наприклад, про театралізовані похорони), факти (ставлення до хворих і покалічених — дуже несподівано як на вікінгів; сага про Христа Heliand), а також багато знайомих з перекладу "24 годин" сюжетів і тем, що теж було дуже приємно.Те, що вікінги були не такі, як, умовно, в серіалі — це вже практично загальне місце, але тут (знову-таки на мій не дуже освічений погляд) докладно і зрозуміло пояснюється, в чому саме не такі. Але для мене головний плюс книжки в тому, що її написав археолог, і відповідно фокус великою мірою саме на матеріальних знахідках: що знайшли колись, як витлумачили тоді і як тлумачення змінилося з появою нових методів (аналіз ДНК тощо).До того ж цей археолог добре вміє писати, просто й інформативно, а де треба — в міру піднесено (як, в принципі, і Драут). І моя улюблена тема руїни присутня :) (Маленький відбіг від теми: я історією зацікавилася в дитинстві в Севастополі, де проводила літа в баби з дідом, а мій дядько одне з літ працював на розкопках в Херсонесі й брав нас з собою).І ще один плюс — це прекрасний переклад Любові Пилаєвої. Я зазвичай для наукпопу навіть не беру ті наклейки, які в мене для "гарних слів", бо не очікую їх там знайти, а тут поклеїла більше, ніж в багатьох художніх. І, головно, корисні дуже слова і вирази. Саме такі, яких мені подекуди в Драуті не вистачало, наприклад.Словом, рекомендую абсолютно всім, навіть якщо вас не цікавлять вікінги чи навіть взагалі історія і наукпоп. Бо, можливо, з цієї книжки і полюбите.І про інше моє читання: відгадайте, що я читала на ніч у кіндлі після покупки 14 нових електронних книжок. Звісно, "Дві вежі".
TGLIST.COM.UA
