Андрій Лучик - про Луцьк

🗣Хотіли кафе і навіть висотку. Що буде з громадською вбиральнею біля драмтеатру у Луцьку?Ще у 2021 році міська рада передала департаменту ЖКГ земельну ділянку біля Театрального майдану, де в підвалі розташована громадська вбиральня.❗️Її обіцяли відновити не один рік: були орендарі, які планували зробити там кафе, навіть звучали ідеї про 17-поверхівку. Але жоден із проєктів так і не втілили.👉🏼У 2023 році ситуація змінилася: до мерії надійшов лист від обласної ради. Виявилось, що під землею – резервуари, які є частиною системи протипожежного захисту драмтеатру. І віддавати їх у користування місту не можна.❓Що говорили на сесіїПід час обговорення цікавилися, що буде далі із вбиральнею та чи планують її відновити.Очільник департаменту містобудування Веніамін Туз казав: оскільки резервуари належать драмтеатру, вони й надалі використовуватимуться за призначенням. А підстав, щоб земельною ділянкою користувався департамент ЖКГ, немає.Щодо приміщення громадської вбиральні, то конкретики знову не прозвучало.❓Що ж ми маємоУ підсумку депутати скасували попереднє рішення про передачу землі департаменту ЖКГ.Але головне питання для лучан лишилося без відповіді: чи відкриють колись громадську вбиральню у центрі міста?P.SНа відео – реакція на моє запитання щодо «блискавичної» реакції на лист обласної ради, яка затягнулась аж на два роки.🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣72-річний пенсіонер будуватиме у Луцьку тепломережу за мільйон гривеньДКП «Луцьктепло» нещодавно провело закупівлю з будівництва тепломережі від котельні на вул. Миколи Мялковського, 10. Завершити роботи мають до кінця вересня. ❗️Сума закупівлі – майже мільйон гривень.За ці кошти підрядник має:🔺провести роботи на котельні;🔺безпосередньо влаштувати теплову мережу;🔺влаштувати благоустрій після робіт.Зауважу, що закупівля була допороговою, тож конкурс не оголошували, а договір уклали з підрядником напряму. ❓Хто ж цей підрядникБудуватиме нову тепломережу ФОП Володимир Якобчук – 72-річний пенсіонер із села Уховецьк, що на Ковельщині. 👉🏼Підприємцем він є уже трохи більше як два роки. За цей час брав участь у 31 закупівлі, з яких 26 виявились для нього успішними. Таким чином натендерив чоловік понад 4 млн грн. Частина із цих закупівель – від структурних одиниць луцької мерії. ‼️Що цікаво, офіційно він не володіє жодною будівельною технікою, та, припускаю, в штаті працівників теж не має. 🤔Тому як він збирається рити землю та прокладати труби і де Луцьктепло знайшло цього диво-підрядника – відкрите.Ну і нагадаю, що це вже другий кейс успішного пенсіонера-підприємця. Так, у липні 2024-го звичайна пенсіонерка з Луцька Ніна Соколовська зареєструвала ФОПа та теж змогла натендерити мільйони від луцької мерії. 🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣Борг ДКП «Луцьктепло» сягає понад 300 млн, а до кінця року може зрости аж до 400 млн грнПро це розповів директор підприємства Іван Скорупський.❓Яка кредиторська заборгованістьСтаном на 1 вересня 2025 року борг «Луцьктепла» складає близько 300 млн грн. Це заборгованість за газ, електроенергію та розподіл природного газу.Підприємство працює з тарифом, який покриває лише 70% витрат. Решта 30% – це щорічний дефіцит у розмірі 280 млн грн. В опалювальний сезон витрати суттєво збільшуються, тож борг ростиме.❓Чому борг лише збільшуєтьсяОскільки в Україні діє мораторій на підняття тарифів, цю різницю мала б відшкодовувати держава. Але цього не відбувається. 👉🏼Станом на 1 липня 2025 року заборгованість держави перед підприємством становила 360 млн грн, а до кінця року прогнозується до 400 млн грн. У Кабміні прямо говорять: коштів у бюджеті немає, все йде на оборону.❗️Перед Луцьктеплом теж боргуютьНа жаль, не всі споживачі справно платять комуналку за тепло. Загальний борг перед підприємством сягає понад 160 млн, з яких:🔺понад 10 млн грн боргують комерційні споживачі. Луцьктепло стягує ці кошти у судовому порядку.🔺понад 150 млн грн боргу має населення. Виконавчі служби теж поступово повертають ці кошти.‼️Ну і нагадаю, що це не єдині борги Луцьктепла, бо ж іще є:🔺16 млн грн боргу – із виплати зарплати працівникам;🔺10,3 млн грн боргу – за оренду котельні на колишній вулиці Карбишева.І цікаво, що про ці борги офіційно повідомили лише після доручення міського голови. До цього ж прикривалися «комерційною таємницею».🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣Що ж спільного у відремонтованого кінотеатру «Батьківщина» та туалету у центральному парку?Ні перший, ні другий досі не здані в експлуатацію, а значить вони заборонені до використання.❓Що з вбиральнеюЗауважу, що використовують туалет ще з 2021-го, у 2024-му на моє депутатське звернення у департаменті ЖКГ відповіли, мовляв, документи на споруду продовжують виготовляти. Через декілька днів після мого звернення у реєстр таки подали декларацію про готовність об'єкта до експлуатації. Але папери повернули на доопрацювання й за майже півтора року ситуація з документацією з місця не зрушила.❓Як там «Батьківщина»Об'єкт тільки нещодавно збудували й у реєстр подали документи, але поки вони ще не зареєстровані. ❗️Разом з тим бізнес-простір уже встигли помпезно відкрити і навіть запланували потратити на це аж 227 тис. грн.Попри те, що ні перший об'єкт, ні другий офіційно в експлуатацію не здали, їх уже використовують. ❓Що з цим не такГоловна мета того, щоб офіційно здати будівлю в експлуатацію, – переконатися у її безпечності для людей.Тому банкет, який влаштували у колишньому кінотеатрі, як мінімум, на мою думку, міг почекати до моменту отримання гарантій безпечності будівлі. 🔺Наостанок проведімо мислиннєвий експеримент: уявіть, що це без введення в експлуатацію працює якийсь дрібний підприємець, який побудував собі магазинчик... А мерія і контролючі органи такі: ну, нехай собі працює чоловік...Ви можете уявити? Я — ні.🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣Ремонт колишнього кінотеатру «Батьківщини»: люкс-простір за кошт громади?👉🏼 У Луцьку вже не один рік розвалювалась будівля колишнього кінотеатру «Батьківщина». Проте у мерії знайшли ґрант й виграли його. Тепер із занедбаної будівлі зробили бізнес-простір. Залучили кошти від ЄС, а ще частину – з міського бюджету. На перший погляд, чудова історія: відновили занедбану будівлю.❓Що з грошимаКоли проєкт стартував, міський голова озвучував бюджет: 1 мільйон євро. З них 800 тисяч – грант, 200 тисяч – кошти Луцької громади. Це менш як 10 мільйонів гривень.Але у фіналі маємо зовсім іншу цифру: донори дали 35,2 млн грн, а з бюджету громади додали ще 34,5 млн. Втричі більше від початково запланованого.❓Чи справді це було потрібноЧастково такий непропорційний ріст фінансування мерія пояснює здорожчанням матеріалів та робіт. А ще кажуть, мовляв, використовували найкращі та найдорожчі речі. У бізнесі мислять інакше: не завжди потрібен «люкс-варіант». Часом простіші рішення ефективніші. А заощаджені 7–10 мільйонів гривень можна було спрямувати на нагальні потреби громади – наприклад, на ремонти шкільних туалетів.❓Чи окупиться простірКерівництво каже: будівля «себе окупить». Але в реаліях війни більшість зустрічей відбувається онлайн. До того ж у Луцьку вже є приватні бізнес-простори, і вони не переповнені. Виходить, мерія створює конкуренцію приватному бізнесу?Крім того, ми уже маємо приклад стадіону «Авангард». Коли декілька років тому його передавали на баланс міста, обіцяли, що він ледь не мільярди зароблятиме. Натомість бачимо, що він збиткує і його фактично утримують за міський кошт. ❗️Моє баченняХочу наголосити, що залучати ґранти та інвестиції у громаду, навіть якщо це бізнес-простір, навіть якщо він себе не окупить – дуже добре!Раз вже гроші громади вклали, то, гадаю, простір мав би мати соціальний компонент: доступна оренда, можливість для культурних і громадських проєктів. Але заробляти у цьому конкретному випадку, як на мене, недоречно. 🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣ДКП «Луцьктепло» приховує свої борги зі сплати податків?На сесії міськради 30 липня виділили 4 млн грн для «Луцьктепла», бо підприємству бракує грошей на податки та обов’язкові платежі.Про такі фінансові «успіхи» підприємства під час сесії говорили відкрито. ❗️Проте саме Луцьктепло приховує свої боргиЯ направив депутатське звернення на підприємство, у якому просив надати інформацію щодо того:1️⃣Чи є заборгованість у підприємства станом на серпень 2025-го зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів всіх рівнів. Якщо так, то скільки і за що?2️⃣Чи існує заборгованість станом на серпень 2025-го з орендної плати перед ТОВ «Тепло-Енерго-Центр» за оренду котельні на вулиці Промисловій, 2 (колишня Карбишева). Якщо так, то скільки?Але замість нормальної відповіді отримав відписку.❓Що ж каже «Луцьктепло»Підприємство відмовилося надати інформацію. Мовляв, ці дані є конфіденційними й можуть вважатися комерційною таємницею (нагадаю, що на сесії про це говорили відкрито).🌚Ну і після всього додали: розголошення може зашкодити роботі «Луцьктепла».Разом з тим під час сесії 27 серпня мер міста дав протокольне доручення директору цього ДКП Івану Скорупському таки надати відповіді.❗️Але ненадання інформації має свої наслідкиНаприклад, луцька поліція в іншому кримінальному провадженні надала ухвалу суду Луцьктеплу про тимчасовий доступ до документів. Зокрема, йдеться про сумнозвісний договір оренди котельні та інших паперів, з ним пов.язаних.👉🏼Але Луцьктепло скромно мовчить. Тепер Луцький РУП мав би прийти на це комунальне підприємство і силою отримати необхідну інформацію, якщо прохання не знаходять адресата.Звісно, якщо в луцьких поліцейських є хоч краплина самоповаги.🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣«Комісія» чи схема заробітку на лучанах?У Луцьку вже кілька років працює система електронної оплати проїзду City Card. Вона мала б робити транспорт зручнішим і прозорішим. Але натомість ми бачимо схему, де з людей тихо збирають додаткові гроші.❓У чому проблемаПри оплаті банківською карткою у маршрутці додається 35 копійок, у тролейбусі – 25 копійок. Тобто замість затверджених 14 грн за маршрутку лучанин фактично платить 14,35 грн.А вже з вересня, коли тариф зросте до 18 грн, вартість із «комісією» становитиме вже 18,35 грн.❓Хто ж здирає цю комісію (чи не комісію)Представники луцької мерії пояснювали, що це – комісія банку. Але банки підтвердили протилежне: вся сума йде на рахунок City Card, включно з додатковими 35 копійками, пише мій колега Євгеній Мікоян.❓Що з цим не такУ магазині за оплату карткою платить продавець, а не покупець. City Card – приватна компанія, яка заробляє на своїй діяльності. То чому її витрати перекладають на пасажирів?Таким чином ми маємо різну ціну проїзду: проїним квитком – дешевше, банківською карткою – дорожче.Проте офіційно встановлений тариф міськвиконкомом – 14 грн, а з кінця серпня – 18 грн. Але бачимо, що City Card фактично встановив свій власний тариф.🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣«Успішний успіх» після 60 по-луцьки, або Як пенсіонерка натендерила мільйони від меріїУ липні 2024 року звичайна пенсіонерка з Луцька Ніна Соколовська зареєструвала ФОПа. На перший погляд – нічого дивного. Але вже через місяць жінка отримала свій перший тендер від міськвиконкому — на постачання 8 шин для авто.З цього моменту історія набула зовсім іншого масштабу. Всі тендери, де брала участь Соколовська, вона виграла. І так — 16 разів поспіль.❓Що відомо про угоди:Сума контрактів — понад 1 мільйон гривень.👉🏼Товари різні: від євроруберойду та вентиляторів до біноклів, нагородних годинників і навіть телескопічних щогл.Більшість закупівель стосувались потреб військових. Наприклад, тільки на годинники для військовослужбовців у серпні 2024-го пішло 84 тис. грн.❗️Завжди була єдиним учасникомУ міськраді визнають: у більшості випадків на тендер виходила лише Соколовська. «Ми робимо аналіз ринку, ставимо середню ціну, а далі хто відгукнеться», – пояснюють чиновники.📌 Журналісти перевірили ціни:🔺Шини: у ФОПа — на ~29 тис. грн дорожче, ніж можна знайти в інтернеті.🔺Телескопічна щогла 10 м: місто купувало по 14 тис. грн, хоча є й дешевші варіанти.🔺Дистанційні активатори: виконком заплатив 98 тис., тоді як в інтернеті подібні — 74 тис.🔺Акумулятори для FPV-дронів: у мерії купили за 96 тис., тоді як на ринку ціна — близько 60 тис.Різниця лише по цих чотирьох тендерах — майже 200 тисяч гривень.ФОП значиться в квартирі на вул. Воїнів-афганців. Журналісти намагалися поспілкуватися з власницею, але дверей ніхто не відчинив. Сусіди кажуть, що господарів давно не бачили. Номер телефону в підписаний в GetContact як «мама Ніна Фінансовий».🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣У Старому Луцьку почали будівництво ще одного ЖК і знову «дали в штангу»На вулиці Драгоманова, 15, що в історичній частині міста, вже залили бетонну подушку, а територію загородили від людського ока парканом. ❓Хто там будуєЦе той самий забудовник, що уже зводить багатоповерхівку на Кафедральній, 13, за якою тягнеться чимала кримінальна історія.❗️Бо ж там і фундамент вирили глибший, ніж дозволено. І 400-річні підземелля понищили, і прокуратура кримінал відкрила, і заборону на будівництво накладали, і суди там тягнулися. 🤔Проте на Драгоманова ситуація дещо іншаСхоже, що забудовник врахував помилки минулого і, щоб не нарити собі на ще один кримінал, розкопав територію не так глибоко.‼️АЛЕУ паспорті об'єкта будівництва забудовник декларує клас наслідків будівництва СС1.  По-простому клас наслідків будівництва – це рівень ризику будівлі:🔺СС1 – невеликі об’єкти, ризик мінімальний (приватний будинок, гараж).🔺СС2 – середній ризик, де вже багато людей (школа, багатоповерхівка, ТРЦ).🔺СС3 – найбільший ризик, важливі чи дуже великі об’єкти (лікарня, стадіон, завод).У історичній частині міста зазвичай встановлюють вищий клас наслідків – СС2 або навіть СС3.👉 Чому:🔺поруч щільна забудова і багато людей → це вже не СС1;🔺будь-яке пошкодження чи аварія може зашкодити сусіднім будинкам, які є пам’ятками архітектури;🔺у разі аварії збитки будуть не тільки матеріальні, а й культурні.📌 Тому здебільшого для житлових та громадських будівель у центральних/історичних зонах міста беруть СС2.А якщо це великий об’єкт (наприклад, готель, торговий центр чи адміністративна будівля) — тоді вже СС3.🌚Гадаю, це непоганий привід правоохоронним органам навідатись і на це будівництво.🟠там ЛУЧИК сям🟠

🗣Як Луцьк втрачає мільйони через незаконні МАФи?Малі архітектурні форми – не нова річ для міста. Навіть розроблені спеціальні правила для їх розміщення. Так, місто поділено на зони, у яких є вичерпна кількість місць де можуть стояти так звані «ларьочки». 🤔Отримуєш дозвіл, встановлюєш МАФ і працюєш. Тільки-от чомусь це правило не розповсюджується на усіх.👉🏼Наприклад, є в нас як мінімум три таких:🔺на просп. Соборності (піцерія);🔺на вул. Воїнів-афганців (кіоск з сигаретами);🔺на вул. Кравчука (кіоск з шаурмою).❓Що там з документами:Направив у мерію ряд депутатських звернень і отримав відповіді.На Соборності дозвіл на розміщення закінчився ще у жовтні 2020-го. Щодо Воїнів-афганців – там документи закінчились у серпні 2020-го, а за чинними нормами там узагалі МАФ стояти не повинен. На Кравчука теж не передбачене розміщення «ларьочку», тому можна говорити, що поставили його там незаконно.❓Працюють і не платятьЯкщо кіоск з шаурмою та сигаретами уже довгий час там простоюють і не працюють зовсім, то піцерія досі функціонує і приносить дохід власникам. Проте останні не сплачують за розміщення МАФу ані копійки. Непоганий бізнес, правда ж?За моїми приблизними підрахунками громада через ці самовільні МАФи може недоотримувати близько мільйона гривень. 🟠там ЛУЧИК сям🟠