🗣Ремонт колишнього кінотеатру «Батьківщини»: люкс-простір за кошт громади?👉🏼 У Луцьку вже не один рік розвалювалась будівля колишнього кінотеатру «Батьківщина». Проте у мерії знайшли ґрант й виграли його. Тепер із занедбаної будівлі зробили бізнес-простір. Залучили кошти від ЄС, а ще частину – з міського бюджету. На перший погляд, чудова історія: відновили занедбану будівлю.❓Що з грошимаКоли проєкт стартував, міський голова озвучував бюджет: 1 мільйон євро. З них 800 тисяч – грант, 200 тисяч – кошти Луцької громади. Це менш як 10 мільйонів гривень.Але у фіналі маємо зовсім іншу цифру: донори дали 35,2 млн грн, а з бюджету громади додали ще 34,5 млн. Втричі більше від початково запланованого.❓Чи справді це було потрібноЧастково такий непропорційний ріст фінансування мерія пояснює здорожчанням матеріалів та робіт. А ще кажуть, мовляв, використовували найкращі та найдорожчі речі. У бізнесі мислять інакше: не завжди потрібен «люкс-варіант». Часом простіші рішення ефективніші. А заощаджені 7–10 мільйонів гривень можна було спрямувати на нагальні потреби громади – наприклад, на ремонти шкільних туалетів.❓Чи окупиться простірКерівництво каже: будівля «себе окупить». Але в реаліях війни більшість зустрічей відбувається онлайн. До того ж у Луцьку вже є приватні бізнес-простори, і вони не переповнені. Виходить, мерія створює конкуренцію приватному бізнесу?Крім того, ми уже маємо приклад стадіону «Авангард». Коли декілька років тому його передавали на баланс міста, обіцяли, що він ледь не мільярди зароблятиме. Натомість бачимо, що він збиткує і його фактично утримують за міський кошт. ❗️Моє баченняХочу наголосити, що залучати ґранти та інвестиції у громаду, навіть якщо це бізнес-простір, навіть якщо він себе не окупить – дуже добре!Раз вже гроші громади вклали, то, гадаю, простір мав би мати соціальний компонент: доступна оренда, можливість для культурних і громадських проєктів. Але заробляти у цьому конкретному випадку, як на мене, недоречно. 🟠там ЛУЧИК сям🟠