Реляційний аналіз в Україні. Офіційний канал УАРПП та ІРППГП

В Реляційному підході є щось таке, про що неможливо розповісти словами.Деякі речі можна або відчути на власному досвіді, або прочитати купу слів, і так і не зрозуміти, що вони означають.Звісно, і цьому є теоретичне пояснення: не весь досвід можна вкласти в слова. Деякі частини нас живуть в просторі без слів 🫥По закінченню першого семінару в Інституті реляційного психоаналізу, психотерапії та групових процесів, учасники так і говорили. Про тепло, радість, відчуття, що знайшли те, що шукали 💞І це головне, що вивчається на курсі - здатність будувати людські стосунки. Будувати так, щоб вони були терапевтичними та зцілюючими. Таке не можна вивчити теоретично. Лише пережити на своєму досвіді, змінитися внутрішньо, та стати здатним зробити таку трансформацію для інших людей.Семінари так і задумані - щоб дати відчути реляційні цінності. Як будується діалог, де знаходиться місце суб'єктності кожного. Як істина спільно створюється в стосунках завдяки питанням, сумнівам, роздумам. Як зустріч позасвідомих частин проявляється розігруваннями, що красномовніші за слова.Зараз, перед другим семінаром, до групи ще можна доєднатися 🌱📌 Він відбудеться на цих вихідних (27-28 грудня, субота та неділя, з 10 до 18).За подробицями пишіть, будь ласка, в особисті на сторінку або в тг @Psy_AnnaZoz 🫶

❓ Як обрати психолога чи психотерапевта?Це дуже непростий шлях 🤷‍♂️Зараз звідусіль лунає, що має бути вища психологічна освіта, сертифікація в методі (для психотерапевта), наявність власної терапії, супервізій, тривале навчання (а не двохмісячні курси).Але як це реалізувати на практиці? Чи будете ви питати у фахівця довідку про кількість годин особистої терапії? Чи наважитеся навіть поставити питання про наявність особистої терапії? Чи буде зручно просити показати диплом? 😵‍💫На сайті Асоціації психологів України ми зробили цю частину роботи.В розділі "Знайти спеціаліста" ви бачите фахівців, які виконали всі необхідні вимоги (години індивідуальної та групової терапії, індивідуальної та групової супервізії, інтервізій, години теоретичного навчання та практики, вища академічна освіта з психології), пройшли сертифікацію та отримали відповідний статус ✅ Тут ви точно можете бути впевнені, що за цими параметрами все гаразд.Також на нашому сайті є спеціалісти, які розпочинають свій шлях (студенти, кандидати в консультанти). Можливо, в них ще не виконано щось з вимог, але вони точно зможуть гарантувати вам включеність в роботу, велике бажання допомогти, можливість більше сил приділити саме вам ❤️‍🩹 Ще один плюс - невисока ціна чи можливість працюваати за соціальною ціною.Окрім всього, в Асоціації психологів України діє етичний комітет. Він регулює дотримання спеціалістами етичних норм і, в разі необхідності, приймає відповідні заходи: не допускає до сертифікації, виключає з реєстрів та Асоціації.Сподіваємося, завдяки цій сторінці ви знайдете свого спеціаліста.Можливо, саме тут почнеться ваш шлях до самих себе і конструктивних змін☺️https://www.uapsy.org/psihoanalitiki

По-перше, сприйнявши серйозно пізню фройдівську теорію інстинкту смерті, Кляйн, Мані-Кірл, Сігал та інші дійшли точки зору, яка у філософії називається природною моральністю. Вона означає, що ми вроджено наділені здатністю розрізняти добро та зло, а утримання від такого судження, швидше за все, означатиме підтримку зла.Саме це мали на увазі Кляйн та Мані-Кірл, описуючи етичні девіації мюнхенського «пацифізму». Сігал мала на увазі те саме, називаючи мовчання «справжнім злочином» (у політичній площині) і говорячи, що ненавидить поняття нейтральності як нерозпізнавання деструктивності у пацієнті (у клінічній реальності).По-друге, починаючи з робіт Хайманн, Мані-Кірла, Розенфельда, Біона і далі до Бренман Пік, Стайнера та інших, відбулось переосмислення поняття контрпереносу крізь призму поняття проективної ідентифікації.«Ми не нейтральні в значенні відсутності емоцій та відгуків», — проголосила Хайманн, якій вторили Пік та інші.Тобто залученість — неминуча та необхідна частина аналітичної взаємодії. Однак важлива також і «вилучена» позиція. Отже, питання куди ми повертаємось/вилучаємось із проективно-інтроективних взаємодій з іншою людиною потребує нової відповіді. Чи підходить класична «нейтральність» у якості такої?І, нарешті, по-третє, традиційно в его-психології поняття нейтральності поєднувалося з ідеєю вільних від конфлікту сфер его (Гартманн), терапевтичного альянсу (Штерба, Грінсон) тощо.Дослідження Джозеф, а також, що цікаво, таких стовпів его-психології, як Бреннер та Гілл, показали, що це небезпечна ілюзія. Жодних вільних від конфлікту сфер не існує, а терапевтичний альянс зазвичай є змовою задля уникнення зустрічі з найбільш проблемними царинами досвіду пацієнта.Що знову-таки викликає запитання — а як тоді можливий аналіз без нескінченних розігрувань? (Як одного разу сказала на семінарі Д. Мілтон, «у світ без пам'яті та бажання ми потрапити не можемо, але принаймні прикрутити радіо у своїй голові можливо».)Джерело: Психоаналіз і світ (фрагмент).

Нещодавно прочитала, що салат "шуба" краще перемішувати перед тим, як їсти.Не прокладати тонку межу між морквою та яйцем, а саме змішувати шари.Це звучало незвично, як на мене.На лекції на Реляційній школі говорили про горювання, депресію, виснаження. Про новий діагноз - "Розлад пролонгованого горювання", про чітке розрізнення горя і депресії, і про те, чому непроживання горя недоцільно інтерпретувати як спротив.Я слухала з подивом, легким відчуттям нереальності того, що відбувається, і великою цікавістю.Як терапевти, ми зустрічаємося з багатьма різними досвідами. Одна людина може переживати втрату гостро: з болем, сльозами, відмовою від їжі, неможливістю навіть помити посуд. Інша може заморозитися на пів року, та жити так, ніби нічого не сталося, аж поки не прорве. На когось біль накочується хвилями, між якими можна помітити відблиск сонця, смак кави, теплоту обіймів. Хтось носить те цунамі болю в собі постійно, воно ниє та давить в грудях. Ні на що інше не лишається сил, окрім, як витримувати цю важкість.Але і це ще не все. Як терапевти, ми також маємо свої травми та втрати. Відносно давні та відносно свіжі. Буває, що хотілося б перерахувати все, але вже і пальців не вистачає.Приходячи в кабінет чи під'єднуючись в зум іноді думаєш "А чим я можу допомогти, якщо сама відчуваю цей погляд безодні?". А інша частина виконує свою роботу - слухає, аналізує, шукає контакт, торкається душі іншого. Чи намагається торкнутися.Слухаючи представлення випадку я загалом думала про нашу вразливість перед Життям. Перед тими подіями та досвідами, через які ми проходимо. Буває, хочеться, зробити більше, бути ефективнішою в своїй роботі. Але іноді розкішний максимум - це привести себе до ладу та доїхати в кабінет, ковтнувши каву по дорозі.Буває, стримуєш (чи ні) сльози, слухаючи про чергові втрати і торкаючись свого болю. Або їдеш додому і плануєш, що приготуєш на вечерю. Провідуєш могили, щось метушливо кажеш про прапор та пам'ятник. Зустрічаєшся з друзями, смієшся та обіймаєшся. Шукаєш нову сумку. Жахаєшся новин. Заряджаєш повербанки. Задумуєш новий проєкт і він (о диво!) реалізується.Я намагаюся існувати між всім цим. Довіряюсь актуальній ситуації, дивлюсь, що згадається чи створиться. Багато залежить від слухача. Чим більше він відкритий досвіду, тим більше різних змістів може з'явитися між нами.Мені уявляється, що учасники школи приходять зі своїми складними, багаторівневими переживаннями. Й іноді вдається щось з цього зрозуміти та чогось торкнутися. Вслухатися в іншу історію чи відгук, відчути через них, як живеться іншій людині, сприйняти її за "свою".Іноді сидиш посеред всіх цих різних досвідів - локального сенсу чи безсенсовності власної праці, проживання та непроживання втрати, роботи та виснаження, колективної героїзації та індивідуального руйнування, надії, творчості та зневіри й розпаду, безсилля, рішучості, тримання на невідомо чому і навіщо - і просто охрініваєш, одночасно тихо радіючи, що не сама в цьому.Текст - Анна Зозуля, навчаюча психотерапевка в інтерперсональному та реляційному підходіФото - Володимир, @zerokko_07q

Реляційний Клуб продовжує свій розвиток. І в минулу середу, нам знову вдалося заслухати доповідь Робертоа Гроссмарка, задати йому питтаня з теми: «Страх розпаду, розігрування та терапевтична дія». Деякі короткі підсумки з зустрічі, а більше можна переглянути в записі.- Час виступає Іншим; - Важливо дочекатися голосу тієї частини Self, що потребує терапевтичної дії; - Не сайт є основним в терапії, а збереження та проживання емоційної реальності; - Поетам та художникам найбільше відомий страх розпаду; - Багато клієнтів мають страх смерті на самоті та в очікуванні того, що раптово щось станеться «погане»; - Страх розпаду пов’язаний з тим, що сталося, але не було прожитим; - Терапевтові важливо створити такий простір, в якому він буде не тільки спостерігаючим, а й залученим та розхитаним, щоб не прожитий досвід, міг бути в результаті осмисленим; - Роберт Гроссмарк, також вживав поняття «невимовна мука» для страху розпаду. Що стало таким, адже не було поруч такого об’єкту, що був здатний розділити, заспокоїти, відзеркалити, вчуватися тощо; - Ми всі маємо моменти «страху розпаду»; - В результаті кожної події, що супроводжується «страхом розпаду», в нас утворюється «виживаючий об’єкт», що дає нам можливість виживати від події до події; - Терапевтичним вже є те, коли в такі моменти, є поруч хтось, хто здатен проходити разом, як Компаньйон, зберігаючи темп та вчування в тілі.Дякуємо, що залишаєтесь разом з нами, розвиваючи простір Реляційноко Клубу. І до нових зустрічей. ☺️ #реляційнийклуб

Як впливає переїзд, переміщення, еміграція? 💔"Коли людина чи тварина залишається у знайомому середовищі, вона відразу знає, де можна знайти їжу і воду. І не лише в різні сезони звичайного року, а й під час винятково поганих років. Вона знає, де можна знайти притулок від негоди, де є дерева, скелі чи печери. Як можна забезпечити собі прихисток, з яких сторін може прийти потенційна загроза"Так пише Боулбі про прив'язаність до звичного середовища. Так, прив'язаність може бути не лише до людини. А й до оточення, побуту, тварин...Втрата цього є травматичною. Вона так і називається: травма географічного переміщення. Про це будемо читати в групі по роботі з травмою в реляційному підході. А також про те, як з цим працюють, що допомагає опрацювати травму, які основні траєкторії можливі ❤️‍🩹🌱 Зараз починаємо статтю "Травма географічного переміщення: відʼїзд, приїзд, скорбота та становлення", Салман Ахтар.❗️Буде цікаво психологам, психотерапевтам, психоаналітикам, які працюють з внутрішньо-переміщеними особами та емігрантами. А також всім, хто хоче глибше зрозуміти психічні процеси. В групі читаємо текст, обговорюємо прочитане, ділимося думками та досвідом.📅Зустрічі щосереди, 10:00 - 11:30.👉Найближча - 12 листопада.💰Вартість - 500 грн/зустрічВедучі:Зозуля Анна, навчаюча психотерапевтка в методі "Інтерперсональна та реляційна психотерапія"Бартош Альона, психологиня психоаналітичного напряму.✅ Години сертифікуються Інститутом реляційного психоаналізу, психотерапії та групових процесів як години теорії з реляційного підходу.Реєстрація за посиланням https://forms.gle/zq233dHNWmVErJLM9Реєструйтеся і до зустрічі на читаннях! 🫶

Мамі потрібна мамаБути мамою це ніби і природна роль, але одночасно дуже важка, особливо, якщо вона стається вперше. Є вислів, що «мамі потрібна мама» і на нього можна дивитися по різному. Це не просто про спілкування в якому можна дізнатися про різні способи вкладання або годування. Воно ще й про те, що поки мама тримає дитину в своїй голові, переймається її станом як фізичним так і емоційним, мамі треба простір в якому хтось може потримати її, звільнити її від надмірних переживань з якими вона стикається. Чим спокійніша мама всередині, чим вільніше вона почуває себе емоційно, тим краще почувається малюк. Тому, ми (Марія Панькова та Катерина Баган) вирішили відкрити групу підтримки для вагітних і мам з дітками до 5 років. Хочемо створити простір, в якому мами будуть почуватися вільно в приймаючій спільноті. Це не буде навчання або вказівки, радше простір в якому можна буде краще себе зрозуміти і не лишатися наодинці зі своїми переживаннями.Реєструйся та поширюй 🤗https://forms.gle/fVqK18Yt7xr7ukQ57

Вже за два тижні, Роберт Гроссмарк запропонує нам лекцію, в основі якої є культова стаття Дональда Віннікта «Страх розпаду». Сам автора відіграє ключову роль в становленні реляційної перспективи. Праці Віннікотта містять теоріії емоціийного розвитку, зокрема: інтеграція его, розвиток особистості, особистість у тілі та потенціийне виникнення справжньоії особистості; перехід від абсолютної залежності до незалежності, яка ніколи не є абсолютною, та розвиток почуття провини, турботи та здатності бути наодинці; екологічні аспекти нормального розвитку, зокрема: первинна материнська турбота, сприятливе середовище, достатньо хороше материнство та взаємність; теорії кордонів та простору, зокрема: сфера ілюзії; потенційний простір, перехідний простір (та перехідні об'єкти), а також терапевтичне значення гри та парадоксу в психоаналізі.Нарешті, теорії екологічних невдач включають наслідки вторгнень, травм, порушених або гнітючих кордонів або патології, що виникають в результаті цього: розлади фальшивого «я», страх розпаду або тривога дезінтеграції та психосоматичні захворювання. Він також багато говорив про психоаналітичне лікування, включаючи вдосконалення ігрової терапії. Ці та інші внески продовжують відлунювати у сучасній реляціи‌ній психоаналітичній теорії.Тож нагадуємо вам та чекаємо на реєстрації до зустрічі 19 лютого з Робертом Гроссмарком о 15:00!https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9

Готуючись до зустрічі з Робертом Гроссмарком, хочемо розповісти, чому цей психоаналітик і автор варті вашої уваги. Гроссмарк вивчав сучасну та класичну психоаналітичну теорію, інтегруючи реляційний підхід, психологію «его», британську теорію об'єктних стосунків та багато інших напрямків.Про лектора:Роберт Гроссмарк, доктор філософії, ABPP — психоаналітик з приватною практикою в Нью-Йорку. Викладає в постдокторській програмі Нью-Йоркського університету з психоаналізу та Національному інституті психотерапії.Його ключова ідея:Психоаналітики все частіше працюють з пацієнтами, які не можуть взаємодіяти вербально. Книга «Ненав'язливий реляційний аналітик» пропонує новий підхід — аналітик супроводжує пацієнта, не втручаючись у його внутрішній світ. Бути пізнаним і супроводжуваним у сферах глибокого болю, сорому та фрагментації — основа психоаналітичної трансформації.Тема зацікавить як початківця, так і психотерапевта з досвідом роботи. Тож не зволікайте та реєструйтесь. https://forms.gle/GBLZJ6a3z19QjeKF9

▶️ "Усі стільці розташовані так, що погляд пацієнта не повинен безпосередньо зустрічатися з моїм, але це, звичайно, можливо. Багато пацієнтів вирішують дещо відрегулювати кут нахилу стільця, який вони вибирають, щоб або повністю дивитися на мене, або відвернутися геть. Я не роблю паузу на початку, хоча дуже коротка пауза може дозволити пацієнту висловити те, що йому потрібно. Я зазвичай починаю з короткого вступу до нашої зустрічі. Часто я ще раз представляюся та запитую, яке ім’я вони хочуть, щоб я використовувала щодо них. Потім я описую, скільки часу у нас є - зазвичай 90 або 75 хвилин - і що ми, ймовірно, зустрінемося кілька разів, щоб побачити, що може бути для них корисним.Потім я запитую їх, з чого, на їхню думку, було б корисно почати. Зазвичай я усвідомлюю, що вони, можливо, не дуже запам’ятають все це, але коли я говорю, це, як правило, можливість для них ознайомитись із кімнатою та коротко поглянути на мене. За рекомендаціями Національної служби охорони здоров’я (NHS) приміщення має бути досить приємним, з картинами на стінах, книжковою шафою та килимом на підлозі. Освітлення досить м'яке, але не надто тьмяне. Загалом бажано мати досить нейтральне, але приємне місце, яке з меншою ймовірністю стане тригером, ніж кімната, яка є надто клінічною або яскравою. Це пов’язано з дослідженням сенсибілізації Міреса (2005), яке показало, що травмовані особи можуть відчувати стимули сильніше та болісніше, ніж інші люди" ◀️(Цитата за Joanne Stubley - Complex Trauma: The Tavistock Model (Tavistock Clinic Series). Дата виходу - 2021 рік)❗️Ще є можливість приєднатися до групи.Години в групі сертифікуються як години теорії в реляційному підході Інститутом реляційного психоаналізу, психотерапії та групових процесів.✅ Ведучі:Зозуля Анна, навчаюча психотерапевтка в методі "Інтерперсональна та реляційна психотерапія"Бартош Альона, психологиня психоаналітичного напряму 📆 Щосереди, 10:00-11:30 (онлайн) 📌 Вартість - 500 грн зустрічРеєстрація за посиланням https://forms.gle/zq233dHNWmVErJLM9Реєструйтеся і до зустрічі на читаннях!