Реляційний Клуб продовжує свій розвиток. І в минулу середу, нам знову вдалося заслухати доповідь Робертоа Гроссмарка, задати йому питтаня з теми: «Страх розпаду, розігрування та терапевтична дія». Деякі короткі підсумки з зустрічі, а більше можна переглянути в записі.- Час виступає Іншим; - Важливо дочекатися голосу тієї частини Self, що потребує терапевтичної дії; - Не сайт є основним в терапії, а збереження та проживання емоційної реальності; - Поетам та художникам найбільше відомий страх розпаду; - Багато клієнтів мають страх смерті на самоті та в очікуванні того, що раптово щось станеться «погане»; - Страх розпаду пов’язаний з тим, що сталося, але не було прожитим; - Терапевтові важливо створити такий простір, в якому він буде не тільки спостерігаючим, а й залученим та розхитаним, щоб не прожитий досвід, міг бути в результаті осмисленим; - Роберт Гроссмарк, також вживав поняття «невимовна мука» для страху розпаду. Що стало таким, адже не було поруч такого об’єкту, що був здатний розділити, заспокоїти, відзеркалити, вчуватися тощо; - Ми всі маємо моменти «страху розпаду»; - В результаті кожної події, що супроводжується «страхом розпаду», в нас утворюється «виживаючий об’єкт», що дає нам можливість виживати від події до події; - Терапевтичним вже є те, коли в такі моменти, є поруч хтось, хто здатен проходити разом, як Компаньйон, зберігаючи темп та вчування в тілі.Дякуємо, що залишаєтесь разом з нами, розвиваючи простір Реляційноко Клубу. І до нових зустрічей. ☺️ #реляційнийклуб