✙ Разом до Перемоги! ✙ Igorz_UA 😎

Кирило ДанильченкоПоки без подробиць, що саме локалізують у Норвегії, але ніша mid-strike зрозуміла. Ми спробували працювати баражувальними боєприпасами з потужними бойовими частинами і зворотним зв'язком з оператором у радіусі 200+ км — і нам сподобалося. А чому ні? Хочеш — виносиш базу ФСБ разом із серверами, з авто з парком, зі зброяркою та з офіцерами.Хочеш — влаштовуєш кампанію ударів по залізниці: магістральний тепловоз (як-от російський 2ТЕ25КМ) — ідеальна ціль. Він коштує мільйони доларів, будують його місяцями, а щоб списати у брухт, досить влучити 40 кг вибухівки в тяговий генератор. Хочеш — 100 кг вистачить, щоб розкрити захищений бункер або термобаром випалити розташування піхоти. Полювати на ЗРК — окреме задоволення: це не дрібний FPV, тут від прямого влучання миттєво детонують ракети і спалахує паливо шасі, гарантовано знищуючи установку вартістю десятки мільйонів.Вибиваючи очі (РЛС) і пускові ЗРК, ми посилюємо колапс у російській ППО. Спроба ворога розтягнути комплекси С-400 й «Панцирі» вздовж 2000 км фронту вже дає збої. Колапс ППО означає, що більшість наших засобів ураження пройде ешелони, а там, де ні — ми накидаємо дешевих хибних цілей, щоб виснажити їхній боєкомплект чи канальність.Чому Норвегія? Спільний сухопутний і морський кордон з РФ на півночі. У будь-якому конфлікті з НАТО чи ЄС вони опиняються в повному вогневому контакті.Крім того, у них з РФ жорсткі перегони за Арктику, і вони тільки наростатимуть. Північний морський шлях — це стратегічна ставка Кремля. Замість того щоб вкладати десятки мільярдів доларів у власні важкі криголами й додаткові військово-морські бази, Осло вигідно вкласти кілька десятків мільйонів у те, щоб нові російські кораблі льодового класу лягали на бік просто на стапелях.Норвежці обожнюють багатоцільову зброю і логістичний прагматизм: їхня довга рука — дозвукова стелс-ракета NSM (Naval Strike Missile) — має програмований режим атаки наземних об'єктів. Вона може не тільки топити кораблі, а й вибивати берегові РЛС, вузли зв'язку та штабиЕкономіка їхньої 5.5-мільйонної країни генерує колосальний ВВП ($530 млрд), який на третину більший, ніж у всього 240-мільйонного ядерного Пакистану, або приблизно такий самий, як в Ізраїлю з його 170 тисячами кадрових військових. При цьому власна армія в норвежців критично мала — близько 25 тисяч активного особового складу. Вона фізично не потягне війни на виснаження живою силою.Тому Осло виділяє на допомогу Україні рекордні кошти — їхня п'ятирічна Програма Нансена становить 75 мільярдів крон (близько $7 млрд), з яких $1,5 млрд безпосередньо на закупівлю української зброї за так званою данською моделлю. Для норвезького бюджету, який підпирає трильйонний суверенний нафтовий фонд, це помірні витрати. А для нас серйозна підмога і масштабування.Спільне виробництво дронів з Норвегією — це стратегічний симбіоз. Осло має величезні фінансові резерви та передові інженерні потужності Kongsberg, але крихітну армію, тож купує безпеку на власних північних кордонах руками українського ВПК. Інвестиціями в наші безпілотники норвежці превентивно перемелюють російський логістичний, арктичний і флотський потенціал на стапелях і базах, не ризикуючи життям жодного свого солдата. А Україна отримує безперебійний конвеєр ударних систем у захищеній від російських ракет зоні НАТО, який неможливо знищити фізично і який забезпечить постійний тиск на оперативний тил ворога.Підписатись на канал

Дмитро Калинчук ВовнянкоУДАР ПО FIRE POINTУ відповідь на нову хвилю скандалу по плівках Міндича виникла теза: інформаційна атака, що б'є по фірмі "Fire Point", це атака проти всього українського ВПК бо вона вигідна Росії та США (читайте - клятому Трампу). На мою думку, це маніпуляція, при чому маніпуляція доволі неоковирна. Поясню чому. Зразу зауважу. Я не працюю з технікою виробництва FP (хоча не втрачаю надії) і по безпосередніх її ТТХ не скажу нічого - ані поганого, ані гарного. Проте. Говорити про популярність техніки FP серед військових - некоректно, просто тому що військові часто не мають з чого обирати. Що дають - на тому літають. За ближчого знайомства практично у всіх зразків техніки знаходяться вади і недоліки, які комусь сильно не подобаються. Вибір небагатий. Або воюй тим що дають, або діставай сам, а 50-100 тис доларів за апарат (і це далеко не межа) багатьом не по грошах. А від чого залежить, якою конкретно технікою послуговуються ЗСУ? А дуже просто. Що закуповують - на тому і літають. А закуповують часто те, що краще себе подає, тобто продукцію компаній, які мають краще фінансування. У т ч - державне фінансування. Далі. FP відома такими типами бортів. Це дрони-камікадзе літакового типу FP-1 і FP-2 для ударів на короткі і на середні дистанції. Судячи з відгуків - дрони хороші. Але. Це далеко не єдині дрони такого типу які виробляють в Україні. Я точно знаю інших виробників які займаються подібною продукцією. Тобто у цій ніші ми від "атаки на "Fire Point"" ніякої атаки на український ВПК не бачимо й близько. Не бракує інших виробників, і якщо дати тим виробникам державне фінансування... У нас же держфінансування дають не тільки фірмам пов'язаним з Міндічем і Арахамією, правда? Далі. Наразі широко розрекламована робота по українській балістичні ракеті FP-7. І шанувальники ЗЕ вже волають що ця балістика може бути (!!) дешевша за західную. І тому, мовляв, Захід атакує "Fire Point", бо, мовляв, він боїться конкуренції. Все б добре, але навіть самі розробники заявляють що FP-7 існує лише у випробувальних зразках. Перше випробування FP-7 сталося три місяці тому. А від випробувань до серійного зразка - шлях неблизький. Зазнає український ВПК удару, якщо призупиняться роботи по FP-7? А з чого раптом? Україна має вітчизняну серійну ракету "Нептун" біля розробки якої "Fire Point" навіть не ночував. В Україні не бракує інших відомих розробників ракет, які займалися ними десятиріччями. Зрештою, наразі "Fire Point" нічого не заважає продовжувати розробку своїх ракет - інші розробники роблять те саме у набагато складніших умовах. Нарешті, найвідоміший вироб "Fire Point" - крилата ракета FP-5 "Фламінго". Їх, нагадаю обіцяли випускати масово ще до кінця 2025 р. По 200 шт. щомісяця. Тут зразу зауважу. Свого часу я писав, що "Фламінго" існують і що їх запускають. Мій тодішній пост викликав хвилю обурення, мене звинувачували навіть в співпраці з владою. Ну нічого я не можу зробити, якщо певна кількість читачів не сприймає реальність і не усвідомлює що стріляти і влучати - далеко не одне й те саме. Повторюю. Так, "Фламінго" існують. Так, їх запускають по ворогу. А от далі... На ТГ-каналі "Dnipro Osint ⟨ Гарбуз ⟩", порахували всі пуски ракет "Фламінго" що потрапили у відкриті джерела. І от що вийшло. За весь період існування точно підтверджено 23 пуски по ворогу ракет "Фламінго". З них до цілі долетіли лише 6. А в об'єкт прицілювання влучили лише 2. Тобто влучання склало аж 9%. Скільки кажете коштує кожна "Фламінго"? А яку точність демонструють "Нептун" або "Шторм Шедоу"? Кажете, удар по ВПК? Я звісно не втрачаю надії що крім відомих 23 пусків "Фламінго" були ще пара тисяч пусків таємних, серед яких влучання не менше 50%. Але наразі факти - от такі. Будуть інші факти - будуть інші розмови. А тепер повертаємося до питання. Ви удар по ВПК бачите?Підписатись на канал

З задоволенням почитав розмову Міндіча з Шефіром на бандитській хаті.Тіпи ніби обговорюють як скинуться Чернишову на заставу, але тут же з розмови видно, що в державі створено бандитське угрупування на чолі з друзями президента. Наприклад, на заставу вони пропонують скинутися із спільної "касси". Існування бандитського общака - доказ існування стійкого злочинного угрупування. Найближчі друзі Сонцесяйного Боневтіка, і Міндіч, і Шефір, знають про існування цього общака і мають змогу його розподіляти. МІндіч ще в перших плівках мав явно негативне ставлення до Чернишова. Тоді здалося, ніби Міндіч просто не бажав віддавати Чернишову чесно заслужену бандитським шляхом частку. Тобто хотів поплічника по-простому кинути.Тепер став більш зрозумілий контекст невдоволення щодо Чернишова: 1) "скрисіл 6 ілі 26 квартір", 2) "нафіга оно тєбє било надо?". Тобто член банди невдоволений крахоборством іншого члена банди, яке й спалило всю їхню компашку. При цьому показова реакція Шефіра. Друг президента відповідає, що в своїй бандитській бригаді ("у меня Кісєль і Сова") він сказав: "єслі што-то гдє-то, я сразу сказал: 50% сюда". *Ймовірно йдеться про нардепів-слуг Юрія Кісєля і Олександра Сову. При цьому сам Кісєль в листопаді 2025 отримав підозру НАБУ і САП, як член злочинної групи, яка платила депутатам слугам хабарі. Тобто дружбан Зеленського утворив в парламенті злочинну організацію.Ну, а Міндіч з ним в розмові визнає, що в ОЗУ Зеленського він зайняв позицію, яку до того займав Шефір: — "я занял твоє лидирующєє место". Тобто, виходить до цього саме найближчий друг і довірена особа Зеленського, який із ним рука об руку йшов 30 років, у державній владі був лідірующім ораганізатором схем. І через пару фраз Шефір підтверджує, що вчасно зіскочив: "НАБУ свірєпствуєт по вєртікалі прєзідєнта"... "как хорошо, что я [вчасно] сье*ался".Шефір: "я думаю, что я б никуда не влез, и будучи..., но все равно рад". Ось так. Всякі пропагандонші, наташі і телеграми зад собі розчесали доводячи, що мальчіку Вові "просто не пощастило з друзями", буцімто дорослі дяді скористалися його наївною дитячою невинністю і надругалися, але виходить одразу два найближчі кента Зеленського організовували оборудки під його крилом. Далі Міндіч хвалиться, що після відходу Шефіра поставив роботу в банді по вищому розряду:— "я ж нічєво нє дєлаю, ни с кем не встречаюсь, никому команди не даю, никакие деньги не беру".*При цьому з записів НАБУ ми знаємо, що на бекофісі Міндіча дійсно з чинушками зустрічалися і передавали їм злочинні команди посередники типу Сігізмунда, що також втік в Ізраїль, а потім через інших посередників отримували сумки з мільйонами. Та тут головне інше. В бандах є прості виконавці злочинів (всякі кісєлі, сови, чернишови да умєрови), є топ-організатори злочинів (міндічі-шефіри), але головне питання: хто замовник злочинів (босс мафії)? І ключове в розмові Міндіч-Шефір:Міндіч: "ми ж в команде".Шефір: "да. я Вове написал, а он ниче".---------Глава мафії - сам нєкто Вова.via John SmithПідписатись на канал

Мерц заявив: "швидкий вступ України до ЄС неможливий". От і кінець тої по-криворізькому простодушної афери Зеленського зі сподіванням, що ми без реформ проліземо, якщо не в НАТО, то хоча б у ЄС. Просто під шумок війни. Але найсмішніше: такий шанс в нас дійсно був. Європа в 2022 була настільки нажахана і настільки не хотіла приймати нас в НАТО, щоб не воювати з путіним, що ідея дати нам вступ в ЄС за прискореною процедурою реально витала в повітрі. Просто отримати на переговорах "залізно-остаточний список необхідних реформ", проголосувати і впровадити хоча б 70% із них - і все: нас прийняли радісно б, як цінний актив, а Орбана заткнули. ...Якби не Зеленський. Натомість в 2022 році під шумок війни Зелений Черчиль закрив 3 опозиційних телеканали, що тут же не залишилося без уваги Європи. Потім ті дебільні заборони депутатам опозиції пересікати кордон на міжнародні саміти. Потім переслідування НАБУ і САП і ганебні корупційні скандали з його дружками. Порошенко за 3 роки без власної монокоаліції слуг забезпечив 100 із чимось реформ і за це отримав Євро-Асоціацію і безвіз. Зеленський в 2019 році прийняв країну, яку всі хвалили, країну з репутацією успішної демократії, якій багато пробачали. У нього було свої 3 мирні роки, і потім ще 4 роки, коли він мав всі важелі змушувати своїх тупих слуг голосувати за будь-які закони під приводом, що це "потрібно для вступу ЄС". За цей час він міг привести Україну в ЄС ПО ЗВИЧАЙНІЙ процедурі. Натомість через 7 років зеленої ганьби канцлер Мерц констатує: реформ в Україні нема. Без реформ - предбанник. Зеленський і його банда зробили все, щоб показати назовні: ми - дикі. Вони вкрали, розсували по кишеням і вивезли за кордон наше майбутнє.via John SmithПідписатись на канал

Та Маша, чи не та Маша, яка то була Маша, то має слідство доводити.Але що відбувається? Берлінська каже, що вона не Маша, ну тобто "я не я і хата не моя". Добре. Але що вона каже далі? Вона не кляне владну мішпуху, яка платила Машам, Ірам, Ігорям по 50, 30, 20 тисяч доларів за послуги і "двушку" масквє відправляла як подать. Марія не каже, що після почутого на цих плівках, вона з тою владою на одному гектарі сра... ну вопщім руки не подасть, та нічого спільного з ними мати не бажає. Вона не каже, що засуджує цей безпредєл, не обурюється розмахом корупції на самих верхах, не закликає слідство посилити роботу і не вимагає якскорішого обвинувачення і покарання винних. Та шо там, вона навіть не вимагає знайти справжню Машу, задля захисту свого чесного імені. Ні. Марійка звинувачує Гончаренка, ну і Порошенка причепом. Тобто, крали, платили, брали одні, а винен Гончаренко? До чого тут Порошенко хз, але то вже як традиція. Маші без згадки цього прізвища і не Маші зовсім.Ну от навіть не знаю. Та Маша, чи не та Маша? Може саме ця дійсно любить цю владу безкоштовно? Ага, просто за красу.via Lena YablonkaПідписатись на канал

росія наразі не демонструє жодної реальної готовності до завершення війни. Навпаки — у Кремлі продовжують виходити з логіки затягування конфлікту, розраховуючи, що час працює на них. Війна на виснаження, на їхню думку, має поступово підірвати українські можливості і змусити Київ погодитися на умови Москви.Ця логіка не нова. Вона базується на переконанні, що ресурси росії більші, а її політична система більш стійка до довготривалих потрясінь. Але у цієї стратегії є слабке місце — економіка.російська економіка залишається вразливою, і ця вразливість має чітке джерело: залежність від нафтогазового сектору. Попри всі спроби диверсифікації, саме експорт енергоносіїв продовжує забезпечувати ключові доходи бюджету. Формально йдеться приблизно про 20%, але в реальності вплив значно ширший. Якщо врахувати суміжні галузі, зайнятість, внутрішній попит у регіонах, де зосереджена нафтопереробка, стає зрозуміло, що ця частка може сягати 40–50%.Саме тому удари по цій сфері мають не тактичне, а стратегічне значення.Україна вже продемонструвала, що здатна вражати критичну інфраструктуру росії — нафтобази, термінали, об’єкти переробки. І це відкриває зовсім іншу логіку війни — не лише фронтову, а й економічну. Те, що умовно можна назвати «санкціями на відстані», може виявитися значно ефективнішим за традиційні дипломатичні зусилля.Адже переговори під час активної фази війни майже ніколи не є вирішальними. Вони не гарантують виконання домовленостей і часто лише фіксують поточний баланс сил. А баланс сил, у свою чергу, визначається не словами, а ресурсами.Зовнішні обставини поки що частково грають на користь Москви. Нестабільність на глобальному енергетичному ринку, пов’язана з конфліктами на Близькому Сході, дозволяє росії утримувати доходи від експорту нафти. Але це — тимчасовий фактор. Ринок змінюється, і довгостроково він не може компенсувати системні втрати інфраструктури.Саме поступове руйнування цієї інфраструктури і зростання вартості війни для самої росії можуть змінити її поведінку. Йдеться не про політичне «прозріння» Кремля, а про значно більш прозаїчну річ — необхідність рятувати власну економіку. У певний момент російська влада може бути змушена погодитися на паузу не тому, що захоче миру, а тому, що потребуватиме часу для відновлення.Україна, по суті, вже усвідомила одне з ключових слабких місць росії. Питання лише в тому, наскільки системним і тривалим буде цей тиск.Тому що результат у цій війні визначатиметься не лише подіями на полі бою, а й здатністю підривати економічну основу агресії. І якщо цей тиск буде достатнім, російська економіка рано чи пізно може виявитися неспроможною забезпечувати потреби війни.І тоді зміниться не риторика — зміниться сама реальність.via Vitaly PortnikovПідписатись на канал

Кирило ДанильченкоБританія чітко усвідомлює виклики, що стоять перед нами: понад 1000 кілометрів ЛБЗ, низька оперативна щільність військ, хронічний некомплект особового складу і критична опора на артилерію й ударні БпЛА у створенні кілбоксів (зон суцільного ураження).За наступні дев’ять місяців нам передадуть 120 000 безпілотників. Якщо розкласти це на калькуляторі, ми отримуємо фантастичну цифру: понад 13 300 бортів щомісяця, або близько 440 дронів на добу, які безперебійно йтимуть на фронт.В основному, звісно, це логістика й очі. Головна мета — максимально розкрити перевагу західних САУ в точності й дальності і повністю нівелювати втрати на останніх, найкривавіших кілометрах до нуля. Разом із закупівлями 25 000 наземних роботизованих комплексів (НРК) тільки за першу половину 2026 року чітко видно наше глобальне завдання: зменшити втрати автомобілів і водіїв, переклавши постачання в червоній зоні на залізні плечі БпЛА. Математика тут абсолютно зрозуміла: після удару по логістиці нам набагато простіше зняти вцілілі запчастини з розбитого дрона і замовити в Лондоні новий борт, аніж евакуювати під вогнем, лікувати й реабілітувати пораненого водія (коли йдеться про складні осколкові переломи, десятки титанових болтів і місяці важкого відновлення), що обходиться в сотні тисяч гривень, чи платити 15 мільйонів за загибель бійця.Windracers закривають нішу важкої та далекої фронтової логістики зі своїм двомоторним флагманом ULTRA (Unmanned Logistics Tracker). Це здоровенний вантажний дрон літакового типу (розмах алюмінієвих крил — 10 метрів). ЗСУ обкатують його ще з 2023 року. Машина абсолютно унікальна, і її ніша величезна: спочатку вона тягала 100–150 кг вантажу на тисячу кілометрів, але буквально на початку цього року британці відзвітували, що подвоїли дальність (до 2000 км) і вже працюють над збільшенням вантажопідйомності до 200 кг. Він літає в суцільний туман, уночі (спираючись на інерційну навігацію) і робить надточні скиди припасів на парашутах. Здатність використовувати короткі ґрунтові ЗПС (йому достатньо 150 метрів рівного поля) і значний радіус роблять їх надзвичайно живучими постачальниками на оперативному рівні. Прилетів десяток таких бортів і зарядив передовий пункт, який вже самостійно фасує подарунки для СП (спостережних пунктів) і нір на важкі «Вампіри». Але загалом 200 кг на 2000 км — це і перекидання контейнерів РЕБ, і оперативне мінування тилів противника, і безперебійне постачання диверсійних груп глибоко за лінією фронту.На виході Україна отримує розгорнуту ешелоновану систему безпілотної логістики. Ми повністю прибираємо втрати водіїв і відволікання піхоти на проведення стрічок постачання в сіряк. Пілоти перебувають у безпеці (часто за десятки кілометрів, у бункерах, а коли мова про ULTRA — взагалі за Дніпром) і здобувають безцінний бойовий досвід без червоної мішені на собі.Підписатись на канал

Юрій ЛуценкоТрагедія із розстрілом у Києві викликала бурю емоцій і пропозицій щодо проблеми безпеки в тилу. Спочатку про емоції. Я так і не розумію, чому Міністр ВС не приніс вибачення за дезертирство своїх озброєних підлеглих, які кинули мирних громадян під кулі вбивці. Це - обовʼязок будь-якого керівника системи, що дала збій з людськими жертвами. Я не розумію, чому після 4 років війни в Нацполі все ще є працівники, які не пройшли фронт і тікають лише від звуків пострілів. Невже не можна організувати ротацію патрульних і бойових бригад Нацгвардії? Я так і не розумію, чому не говорять про покарання тих працівників Дозвільної служби, які мали обовязок вилучити ствол після ряду сутичок та погроз злочинця із інш людьми. Як і про відповідальність дільничих, які мали би бити на сполох першими. Тепер про рішення. На жаль, простих рішень нема. У 18- 19 столітті питання безпеки людей та їх майна було перекладено із самих озброєних громадян на державу. В авторитарних державах при цьому ще й всіляко обмежували наявність будь якої зброї у людей. Така система працює все гірше. У нас вона давно стала ілюзією. Злочинці легко купують будь яку зброю. Громадяни плюнули на корупційні державні процедури і заборони та запаслися колосальною кількістю нелегальних стволів. Думаю, треба ввести абсолютно спрощену систему реєстрації короткостволів та неавтоматичних довгостволів. Обмеження - лише за медичними показниками і за контакти з ворогом. За встановлені судом факти асоціальної поведінки або антиукраїнські висловлювання в соц мережах - скасування дозволу. Треба також уточнити закон про право використання зброї для захисту життя, здоровʼя та майна. Щоб ті, хто вібиває напад злочинця, не мордувалися місяцями в судах чи - тим паче- роками в тюрмах. При цьому я за те, щоб ця зброя зберігалася по місцю проживання або в бізнес об"єктах власника. Вулиця - територія відповідальності поліції. З високими правами і високою відповідальністю за результат. За який несе відповідальність Міністр ВС і його політична сила. Ми розуміємо, що поліцейський патруль неможливо приставити до кожного кварталу. Патрульних у нас всього 15-20 тис. Значить, треба йти на дозвіл носіння зброї на вулиці іншим професійно навченим людям. В першу чергу - резервістам, учасникам бойових дій. Ця система добровільних помічників поліції була. Але переродилася в бізнес інструмент отримання дозволу на зброю. Хто міг би координувати і контролювати цих людей? Відповідь лежить на поверхні. Це - перехід на систему виборних шерифів. З числа тих, кому громада довірить свою безпеку. PS. Остання новина про те, що керівник Патрульної служби написав рапорт про відставку викликає змішані почуття. Добре, що є люди, для яких честь і відповідальність - не порожні слова. Погано, що цим користуються ті, хто має набагато більше підстав для відставки.Підписатись на канал

Карл ВолохЯк я вже не раз пояснював, більшість подій аналізую з точки зору наших «карт» за столом переговорів із московитами. Отже, ліпшими чи гіршими вони стали за останній період? 1. Російський наступ практично провалився, а ціна, яку вони платять за кожен віджатий в ЗСУ кілометр землі, суттєво виросла. Про роль у цьому українських безпілотників читайте в справжніх військових експертів, я лише констатую факт. І наслідок: три останні місяці московитам не вдається компенсувати втрати новими контрактниками. Це підштовхує путіна до необхідності оголошення мобілізації, чого він всі роки зі зрозумілих політичних причин намагається уникати . 2. Ефективність українських діп- та мідстрайків по росії стала дуже серйозним фактором війни. Це не лише поглиблює кризу в тамтешній економіці, а й має дуже серйозний психологічний вплив на населення. 3. Події в Ірані хоча й викликали на короткий час певний оптимізм у росіян через стрибок цін на нафту, але позбавили їх одного з головних партнерів у військовому співробітництві й обході міжнародних санкцій. Коли протоку буде розблоковано (з максимальною вірогідністю це вже відбувається) то ціна на нафту впаде, а стратегічна втрата залишиться, як і удар по іміджу рф як супердержави (котрою вона вже в реальності не є, але імітує). 4. З Угорщиною це взагалі крах. Втрата останнього активного союзника в ЄС, котрий був здатний якщо не повністю заблокувати, то сильно ускладнити надання економічної допомоги Україні й тим підважити нашу здатність захищати себе (й Європу), зійшов зі сцени. Не думаю, що тут потрібно довго пояснювати, наскільки це міняє розклади. 5. Якщо вибори в Болгарії принципово не змінять ситуацію (небезпека така є), то матимемо гарне вікно можливостей - доки в провідних країнах ЄС не почнуться свої вибори, бо різні євроскептичні сили (зазвичай, антиукраїнські) дуже зміцнилися там і можуть внести серйозні корективи в політику урядів. Але це колись і не гарантовано. 6. Рефрен Пєскова про готовність припинити війну, якщо ми вийдемо з Донбасу (про «целі СВО» він уже не згадує) цілком може означати, що до Кремля приходить усвідомлення, що їхні переговорні позиції слабшають.Підписатись на канал

США в свій час після В'єтнаму 16 років лікувалися від "в'єтнамського синдрому". А вилікували ганебну поразку вони лише перемогою - над Хусейном в 1991 в Перській затоці. А міжнародну ганьбу від втечі з Афганістана у 2020 Байден вилікував поставками американської зброї для України, нанісши уже путіну ганебну поразку його планів. США в Ірані вже не переможуть. На окупацію пустельних барханів вони йти не хочуть, а без цього блокаду протоки не зняти. Тупик. Отже американців чекає або дорога перемога, або відносно дешева поразка. Наша проблема в тому, що і перемоги, і поразки США, якщо вони дорогі, завжди приводять американців до наслідків: саме після В'єтнаму і Іраку виробився синдром "небажання спонсорувати чужі далекі війни". Іракська кампанія 2003-2011 була повністю переможна, - як зараз в Ірані, американська армія розгромила всіх ворогів, - от тільки за десятиліття коштувала американцям 2 трильйони доларів. Ось саме з тої "перемоги" антиукраїнські Трамп і Венс нині й черпають сили проти України. Американці в цілому нас підтримують, але Венси їх агітують здати Україну путіну - "бо це коштує $300 млрд від Байдена". Паскудний Венс це наслідок. Дорогі перемоги, які стають поразками - ось джерело. Інтереси Україні і Європи прості: США мають залишитися number-1 у світі, але повернутися на наш фронт, з сильною мотивацією розчавити Мордор. Про це забувають ті, хто продають українцям повітря з вболіванням за футбольний матч, де одна команда фейкова "наша", а інша - "команда вісі зла". Насправді, це казки. В уряді тої країни керують такі ж релігійні фанатіки, як і в Ірані, які вибивають фінансування своїм немитим фрікам у закритих гетто, де немовлята вмирають біля унітазів, бо мамка з папкою вчили релігійні тексти. Значно важливіше в розрізі інтересів України, що черговий трильйон доларів за перемогу цих фріків, щоб вони могли відродити свій "Другий Храм на святій горі", виснажить американців повністю. Після такої "перемоги" американці більше ніколи в найближчі десять років не захочуть влізати в жоден інший конфлікт по світу.І найперше - в наш конфлікт. Отже, що зараз вигідно Західному світу, раз дешева перемога вже неможлива, так це дешева поразка США проти Ірану. США мають зафіксувати збитки зараз, поки це ще можливо, і вийти з конфлікту із образою. Ми не хочемо, щоб США потерпіли військового розгрому, а от бажання американців пофіксити поругану честь на міжнародній арені нам потрібне. США програють в Ормузькій протоці і це має шанси привести США до твердого бажання відновити цілісність поруганого реноме. І путін тут буде найкраща мішень. У змаганні "інвестиційних проектів" інвестор має переконатися, що саме український проект перспективніший і прибутковіший за конкуруючий, який і завів США в пастку. Тоді у американських еліт буде воля і ресурси фінансувати саме нашу перемогу, а не регулярно забирати зброю на чиюсь іншу.Паскудний Венс пишається як вони з Трампом позбавили нас допомоги. Тоді нехай ціни на заправках підірвуть позиції саме цієї антиукраїнської банди МАГА. Частина американського істеблішменту з 2022 року вела проти нас пропаганду, що "Україна нездатна перемогти", лицемірно закликала припинити "підтримку зовнішніх війн", але пішла воювати за чужі інтереси. Вона має програти наступні вибори. Трамп за своє патякання, які в нього добрі стосунки з педофілами, має бути покараний. Його візія має бути вирізана із республіканської партії, як ракова пухлина. Прихильні Україні демократи мають перемогти і оголосити нову політику "Америка повернулася", як Байден в 2020. А республіканці мають сахатися "трампізма-ізоляціонізма" всі 20 наступних років.via John SmithПідписатись на канал