✙ Разом до Перемоги! ✙ Igorz_UA 😎

Кирило ДанильченкоЗа 21 день боїв в актив Ірану ми можемо занести: три пошкоджені на землі заправники, РЛС раннього попередження про зліт балістики, борт ДРЛС на землі, десяток убитих, пошкоджений F-35 і 25 збитих великих БПЛА.А тепер список уражених заводів: 4000 влучань від США і 4000 від Ізраїлю. А це від 250 кг і до тонни в голові. Список цілей — це кілька аркушів А4 дрібним шрифтом. Вибито виробництво двигунів, електроніки, знищено все керівництво і заводи важкої води, палали хімічні заводи і цехи змішування твердого палива. Пробиті наскрізь розпіарені підземні бункери Натанза та Фордо, де крутилися каскади центрифуг. Зрівняні з землею конвеєри збирання «Шахедів» та складальні цехи важкої балістики, помножені на нуль сухі доки і портові термінали, через які йшла контрабандна нафта. Вони думали, що гори та бетон їх сховають, але важким протибункерним GBU на це просто насрати.В країні з'явилася купюра в 10 мільйонів ріалів. Це 8 баксів. Зарплата у чиновників та офіцерів КСІР в Ірані тепер бовтається в районі 150–200 доларів у реальній купівельній спроможності, і то якщо дуже пощастить. ППО — китайське, куплене за скажені бабки, російські С-300 та їхні власні розпіарені «аналоги С-400» (Бавар-373) — просто зметені з лиця землі.Тепер курка там точно буде раз на тиждень. У країні сотні тисяч людей, у яких режим убив онука, племінника, доньку, зятя чи знайомого під час протестів. Вони цього не забудуть.Флот США може легко закрити горловину Ормузу. Може тижнями гальмувати там танкери і через лупу з'ясовувати, хто іранський, а хто ні. Буде світова криза? Ну, розмажуть її по всій планеті, по всіх, хто сидить у доларі. Штати — самі виробники нафти й палива, їм зростання цін неприємне перед виборами, але не критичне.Нагадаю, для Трампа наступний термін — це його лебедина пісня. Він більше не обирається. Далі він просто пише книжки про те, як роздавав пізділи, грає в гольф і смокче палець у будинку для літніх людей. Йому плювати на рейтинги. І для Ізраїлю це теж унікальне вікно можливостей. Коли ще Ємен буде сидіти тихо після місяців жорсткого опиздюлювання, Сирія розпалася, Ліван заборонив «Хезболлу», а в самому Ірані вирують протести, поки в США сидить той, хто визнав Єрусалим і хоче силою вписати своє ім'я в історію?Такі справи. Аж смішно з росіян, як вони топлять за Іран, їдять цю коричневу жижу і несуть свою дичину про «Глобальний Південь». Зараз усі зетники дивляться, як швидко Захід забирає повітря, і в жаху уявляють, що так само методично можуть злягатися з рф. З неї вже злетів кокошник під Усть-Лугою, і вона крекче та вищить, розповідаючи про «ешелоновану ППО» та «аналоговнєт».Але реальність — уперта стерва. Іранців відкинули на покоління життя назад. З ери дронів і перед'ядерного статусу — назад в індустріалізацію, на самий початок. Мінус фізики-ядерники, мінус гравці з апаратною вагою, мінус логістика по всьому Близькому Сходу, мінус проксі. І все це — ціна за 25 збитих дронів і посічений літак ДРЛС, які вони спромоглися дістати.Їхній головний приз тепер — просто зберегти режим. Без його ідеологів і важелів управління. Вижити як закрита теократія, що тиранить власну молодь заради амбіцій купки дідів. Катувальні камери, добивання поранених, страти блогерів, шмагання за чекушку горілки чи за відсутній платок. Стівен Кінг відпочиває, жахи як вони є. Вони готові жрати кору, ховатися по печерах і вбивати власних дітей, аби тільки не визнавати, що їхній шлях — це еволюційний тупик. Схоже на натуральний культ смерті, який заганяє власну країну в бетонне Середньовіччя виключно заради того, щоб насолити Заходу.І радісні дебіли з рф плескають у долоні: «Ура, ми за це!». Плескають, навіть не усвідомлюючи, що дивляться у дзеркало. Вони так палко вболівають за бородатих людожерів просто тому, що підсвідомо готуються до такої ж долі — сидіти в ізоляції та руїнах, без технологій, без флоту і без майбутнього, але з гордо піднятою головою і криками про власну велич.Підписатись на канал

Юрій ЛуценкоСлуги народу вже котру неділю бастують. Голосів за будь які урядові законопроекти нема. З огляду на абсолютну покірність протягом 7 років, це - повстання рабів. При чому - глухонімих. Бо жодних вимог колишня монобільшість не висуває. Що стоїть за цим? 1. Небажання голосувати закони про підняття податків, які гарантували МВФ Президент, Премʼєр і Голова Нацбанку. Мало хто вірить, що у зелених прокинулася совість. Скоріше причина у зупинці конвертних стимулів. Рабам урізали пайку. 2. Образа на Уряд і особисто Премʼєра Свириденко, які не вважають за потрібне навіть робити вигляд спілкування з депутатами. Якщо при Єрмаку ( і з конвертами) така поведінка стюардеси була звичною, то після падіння всесильного "віце-президента" раби захотіли хоч мінімальної поваги. 3. Невдоволених очолив Арахамія. Які раби, такий і Спартак:)Але нинішній директор коаліції слуг та опзж явно може стати Головою ВР. І дійсно, який сенс з нинішнього Стефанчука, якщо він абсолютно похоронив субʼєктність парламенту і в носі має питання депутатів до ними ж найнятого Уряду? 4. Зміна статусу Арахамії з формального директора більшості до офіційного статусу влаштовує Офіс Президента, який готовий перекласти на нього брудну роботу з рабами. Аби були голоси. 5. Такою ротацією у вищому кріслі ВР цікавляться і ті, хто вірить, що Арахамія легко підпише чи ратифікує будь-яку мирну угоду. Бо він - рафіноване підтвердження принципу "бабло перемагає зло". Чому на 4 році війни ми мусимо спостерігати за цими огидними маневрами? Бо 7 років тому українці вручили владу авторитарному популісту. А потім ще й дали йому монобільшість з числа ним же зібраних ноунеймів. Відтак, все державне управління звелося до виконання непрофесійних забаганок, виправити які не має сміливості ні парламент, ні уряд, ні суд. І сьогоднішнє повстання рабів - не криза, а штучно створена ситуація для перерозподілу впливу на ресурси. І якщо ви уявите на одному рингу фігури Стефанчука і Арахамії - зрозумієте глибину політичної кризи, в яку завела політика Зеленського.Підписатись на канал

Кирило ДанильченкоДля Пітера й області це абсолютний рекорд за весь час повномасштабної війни (минулий пік був ще в липні 2025 року, коли прилетів 51 дрон). Відстань від нашого кордону — понад 1000 кілометрів, але щільність удару була такою, що ешелонована оборона Балтійського флоту з їхніми С-400 й «Панцирами» просто захлинулася і пропустила ударну групу.Реалізована класична схема прориву — канальність перевантажують, частина нальоту — імітатори й пустушки, які йдуть з різних сторін — не дають сфокусувати вогонь. Плюс на кількох відео, де дрони заходять у піке на термінал, немає типового сліпого падіння за GPS-координатами. Вони роблять характерну гірку або доворот перед самим ударом. Це означає, що працювали з термінальним машинним зором (DSMAC/оптична кореляція).У самому Пітері вночі почався суцільний хаос: аеропорт «Пулково» пішов у глуху зупинку, оголосили план «Ковьор». Скасували понад 30 рейсів на виліт, купа бортів просто намотувала кола, спалюючи тонни дорогого авіаційного гасу й ламаючи всю логістику.Згоріла сировина: 50 000 тонн нафти в одній такій бочці — це приблизно 365 000 барелів. Навіть якщо рахувати за дисконтною ціною 75 баксів за барель, це понад 27 мільйонів доларів чистого кешу, який випарувався тільки в одному резервуарі. Якщо їх там згоріли навіть три — це вже під мінус сто мільйонів за ніч.Далі залізо. Сам резервуар-п’ятдесятитисячник з усією обв'язкою коштує мільйони доларів. Але найслабша ланка — це специфічні високопродуктивні насосні станції, системи наливу й автоматика управління (SCADA). Історично все це західного виробництва — Siemens та його аналоги. Ремонтувати або замінювати такі вузли в умовах жорстких санкцій — дико довга і неймовірно дорога історія: ти не замовиш магістральний нафтовий насос на AliExpress.І головне — втрачена вигода. Порт стабільно відвантажував нафти на 70–85 мільйонів доларів на добу. Кожен день простою — це величезна діра в їхньому військовому бюджеті. Тиждень ремонту обійдеться у пів мільярда доларів недоотриманого прибутку.І тут на сцену виходить вишенька на торті. Агентство Reuters повідомило: росія зупинила експорт нафти через порти на Балтійському морі через атаку дронів. Танкери стоять, перевалки немає. Ця зупинка Приморська критично посилює глобальний дефіцит нафти, який просто зараз спричинений тим, що Ормузька протока працює на 10–15 % від довоєнного рівня.Поки на Близькому Сході все палає, танкери стоять, ціни на нафту летять у космос, а рудий дід грає м'язами, росіяни мали б загрібати надприбутки лопатою. Але ми своїми дронами фізично відрізали їх від можливості заробити на цьому світовому кризовому стрибку.Вони сидять на величезній діжці з нафтою, ціна на яку стрімко росте, але фізично не можуть її продати, бо ми тупо виносимо їм кран — то в Причорномор'ї, то на Балтиці. Методично і системно ріжемо їхню здатність заробляти гроші на цю війну.Експорту бензину й дизелю досі не відновлено. Росія, яка десятиліттями хотіла бути енергетичною наддержавою, тепер критично залежить від імпорту бензину з Білорусі. Постачання з білоруських НПЗ (Мозир і Нафтан) зросли утричі порівняно з минулим роком. Частка дизелю в собівартості посівної 2026 року — до рекордних 25 %. На початку 2026-го ціна бензину й дизелю в середньому по РФ перевищила США. Це маркери хронічної паливної кризи, яку замітають під килим. Усе йде за планом, демілітаризація на марші.Підписатись на канал

Кирило ДанильченкоНад Пітером 230-кілометрова смуга від жирного чорного диму, видного з космосу — горить найбільший на Балтиці термінал перевалки нафти. Півтора року повної заборони на експорт пального та дизеля.За порєбріком своя атмосфера. Продавці роздають вай-фай зі своїх телефонів, щоб росіяни в черзі оплатили ковбасу, а в Москві немає мережі, щоб просто потрапити в платний туалет. Літаки по три дні над Москвою і по два над Пітером крутяться в небі через вічно увімкнений план «Ковьор».Дорогі росіяни знесли самі собі Ютуб і Телегу. Або ставиш їхній кривий армійський месенджер «Макс», або йдеш у штурма. А штурма живуть рівно п'ять днів — і це пишу не я, це в голос виють шановані зетниками зетники.У Сибіру вирує небезпечна епідемія заразної для людей хвороби, яка важко піддається лікуванню. Нишком ріжуть худобу, відчайдушно рятуючи шкури та бабки великих агрохолдингів і намагаючись нічого не пояснювати населенню. У відповідь вата традиційно стає на коліна біля пам'ятника дідам і виє «путін, памагі». А путін не допоможе, він хоче жити 150 років. Китайці хитро мружаться, ласкаво підморгують і кажуть: «Звісно будеш, діду».У нас в історичному центрі Львова прилітає дрон, на що харків'яни меланхолійно запитують: «У сенсі? Що, тільки один?». А в Краматорську резонно зауважують, що як тільки почали розмотувати Іран — «Шахедів» у небі різко поменшало.Тим часом лягає корпус росіян безповоротними, і ще один сточується в нуль заради 7-10 км. Це чистісінький Пашендейл, у кольорі.Глобально світ дуже поплавило. Трамп хоче Нобелівку, Гренландію і Кубу, і на серйозних щах заявляє, що режим в Ірані вже по факту зняли, бо там тупо всі померли, а очільник поліції так узагалі двічі. У близькосхідних країнах кілька наших груп валять БПЛА, рахунок на десятки, принци пропонують борзими жеребцями заплатити, якщо їм налагодять технолоджію.Війна остаточно пішла в кіберпанк. Дрони доставляють гарячу піцу на позиції, беруть полонених, вивозять поранених під градом скидів і жбурляють протитанкову міну на дах ворожого бліндажа. Коптери по пів року постачають ізольовану нору з піхотою, що сидить по суті в повному оточенні, а в наших артбригадах номери вже тягають снаряди в екзоскелетах. Град КАБів, змучені багатомісячними боями пілоти і водночас стрільці, кавалерійські атаки під градом FPV і люди по три місяці на позиціях.Люте страшне криваве рубилово. Солідний Господь для солідних господ, навіщо ти засунув нас масовкою в книгу «Крокуюча смерть» Вільяма Кейта про бойових роботів?Ну як там, двіжуха вже настоялася, небраття?Підписатись на канал

Кирило Данильченкоросія агресивно підпирає сіру зону. Мета — підійти впритул до наших позицій і, попри дикі втрати, спробувати відсунути наші екіпажі дронів й арту далі в тил. росіяни хочуть посунути глибше в тил наше управління, посікти зв'язок і перерізати логістику КАБами. Вони гарячково шукають слабкі місця в нашій комунікації. Якщо бачать затримку в реакції на стику частин чи десь вдалося заскочити на позиції — туди миттєво кидають основні резерви. Вони розвивають наступ там, де виходить хоч трохи зачепитися. Але поки що, на їхню біду, не вийшло ніде.російські малі штурмові групи по троє-п'ятеро осіб на гольф-карах чи мотоциклах — це не воїни, це одноразові датчики для їхньої арти. Мета — виявити наші вогневі точки й позиції операторів. Тільки-но ми відкриваємо вогонь чи злітаємо додатково — туди миттєво летить КАБ або працює арта, зокрема й високоточка.росіянам цікаво все: як працює наш РЕБ, куди ми стрибаємо по частотах, скільки чергових бортів у повітрі, звідки ми злітаємо і чи можна намацати наші антени й кабельне господарство.Але ми підготувалися краще. Наше оптоволокно розвивається швидше за їхню розвідку, створюючи невразливі для РЕБу канали зв'язку. Ми стрибнули вгору за частотами, де їхні глушилки — це тимчасово просто купи брухту, і тепер ворожим пілотам й операторам дістається так, як ніколи раніше. Плюс ми системно працюємо по російських пілотах. Жаль, що не можна ще писати усе. Але є що, повірте. Статистика говорить сама про себе. Із січня цей «перманентний тиск» коштував їм приблизно 60–70 тисяч безповоротних втрат — це вбиті, скалічені, списані за станом здоров'я, ті, хто помер на етапі евакуації або пішов у СЗЧ. Це вже другий армійський корпус, який вийшов з ладу безповоротно за зиму. І це після того, як руде «Сонце Демократії на Заході» заявляло, що ми не маємо шансів і Донбас скоро все одно заберуть. Виявилося, що за зиму вони змогли просунутися на окремих ділянках лише на 5–7 км ціною цілої армії вбитих і калік.Дані СБС за минулий тиждень (14.03 – 21.03.2026): Сили безпілотних систем і ГШ підтверджують утилізацію понад 10 500 окупантів. Дикі втрати. Американці згадують В’єтнам як національну катастрофу, бо втратили 58 тисяч за десять років — росіяни ж спалюють п’яту частину всього в’єтнамського списку втрат США лиш за тиждень під Донецьком і Куп’янськом. Це інтенсивність боїв рівня Другої світової, але на вузькій ділянці фронту, де замість дивізій у лоб ідуть малі штурмові групи. Жодна сучасна демократична країна не пережила б таких втрат політично навіть за день, а в Кремлі це просто «статистична похибка» на шляху до чергового розбитого підвалу.У техніці повний застій: знищені лише 13 танків на весь фронт. Це сльози для армії, що мріяла про парад у Києві. Це підтверджує, що вони бережуть залишки заліза, кидаючи піхоту на самокатах і конях під наші скиди. Думаю, що це були «цар-мангали» — спроби роздати РЕБ і висадити десант. Окремий рівень шизи — втрата двох Ка-52 за тиждень (кожен по 16 млн євро за довоєнними цінами, а зараз, через санкції на електроніку, ціна х3). Виховати пілота-майстра — це ще 5 мільйонів і 10 років життя. А вони відправляють ці дорогі машини кидати з кабрування НУРСи, які фізично не можуть влучити в потрібну нору на передку, просто щоб поставити галочку за бойовий виліт. Це і є справжнє обличчя їхнього «геніального» командування. Придушили ППО? Ні. Дістали виробництво дронів? Ні. Заморожували киян. Вийшло? Ні. Добре — вогневу підтримку кудись туди, усе йде за планом. Телефонуйте дружинам, хай ставлять воду на пельмені. Запекла війна триває. Ми 12 років чинимо опір величезній тоталітарній державі, і вона не може нас розгромити. Вічна пам'ять полеглим на захисті нашої держави. Ми стоїмо.Підписатись на канал

Кирило ДанильченкоНе люблю гучних слів, але це історичний момент. Ми реально перейшли в ту фазу війни, де паритет у повітрі діпстрайками став нашою реальністю, а подекуди ми вже стабільно «насипаємо» більше за них. Березень 2026 року став першим місяцем, коли за кількістю дальніх ударних дронів ми не просто наздогнали рф, а почали їх переганяти. Під пресом стратегічних бомбардувань ворога ми змогли не просто вистояти зиму без блекауту, а й вийти на промисловий режим «відплати».Кількість реальних ударних «Шахедів» по нам впала до ~90-110 на добу (це близько 760 за тиждень). 14 березня (масований удар, до 250 одиниць у небі) та 16 березня (нетипова ранкова атака на Київщину, коли в них «пригоріло» від Брянська). Але це нічого не значить — середнє число за добу не росте, а впало. Бо в лютому на піці їх атак по енергетиці воно було вже 180 машин. Де поділися розповіді про «десятки тисяч» Шахедів і повну локалізацію в рф? Щось трапилося з Іраном, хлопці, так? Буває. Коли в тебе нафта по $112, ти можеш купити багато чого, але не прямі руки та безпечні заводи. Десь заробиш на нафті, а десь втратиш цілий цех зборки або обхідні логiстичнi маршрути через Каспій. Всього за тиждень: Україна випустила по території рф та окупованих територіях понад 1200 дальніх дронів-камікадзе.Рекорд тижня: В ніч на 18 березня наші запустили рої загальною кількістю 300+ апаратів. Росіяни офіційно визнали «збиття» 238 дронів, але хімзавод на Ставропіллі та завод електроніки в Севастополі трохи пригоріли, що було видно супутникам з космосу.Географія: Ми тепер стабільно дістаємо на 1500 км+. Шойгу в Радбезі вже офіційно ниє, що українські дрони загрожують Уралу.Москва під прицілом: Столиця боліт отримувала «подарунки» чотири дні поспіль (з 14 по 17 березня). Понад 250 дронів залетіло тільки в московську зону ППО.Тримаємо їх у постійному тонусі: не даємо перекидати ЗРК на фронт, змушуємо витрачати дефіцитні ракети на дешеві дрони. Ну і звісно — «План Ковьор». Приємно спостерігати, як десятки рейсів скасовуються, а аеропорти втрачають мільйони доларів щогодини. Це і є та сама «двіжуха», якої хотів їхній «ноналідер».Це війна на виснаження. Це не означає, що так буде завжди, але ми не дали їм зробити блекаут та випередили їх по чисельності, масі та точності залпу на дальній дистанції. Ми пускаємо їм кров — системно, холоднокровно і технологічно. І це добре.Підписатись на канал

Кирило Данильченко123-й авіаремонтний завод у Старій Руссі (Новгородська область, понад 700 км) — це ключова російська реанімація для важких транспортників. На свіжих супутникових знімках чітко видно три акуратні пробоїни в даху головного складального цеху. І тут важливий нюанс: навіть якщо всередині тоді не було борта, пробитий дах означає ураження унікального стендового обладнання, мостових кранів і калібрувальної апаратури. Без варіантів — голова нашого дрона здатна завдати чималої шкоди при проникненні. Це не гараж, де можна варити «мангали» на коліні. Без цього цеху темпи ремонту планерів і двигунів Д-30КП для Іл-76 падають до нуля. Це важкий удар для логістики їхнього Західного військового округу.Друга ціль — Авіастар в Ульяновську (1200+ км). Це гігант Об'єднаної авіабудівної корпорації, який виробляє нові транспортники Іл-76МД-90А та, що критично важливо, літаки-заправники Іл-78М-90А. Удар припав на зону кліматичних випробувань і місця стоянки. Вони збирають ці машини поштучно, буквально дві-три на рік, бо цикл виробництва шалено складний. Вони можуть фізично склепати планер, поставити двигуни, але не мають права передати борт у війська, бо він не пройшов кліматичну сертифікацію. Відправити неперевірений транспортник з десантурою в Якутію чи Мурманськ — це ризик того, що десь на ешелоні в нього просто відмовить гідравліка і він каменем піде донизу.росія — це величезна територія. Щоб оперативно перекидати техніку, десант, ракети до ППО чи ті самі «Шахеди», їм критично потрібна важка військово-транспортна авіація. Іл-76 — це їхня базова робоча конячка. Будувати нові такі машини вони можуть буквально по кілька штук на рік, це дуже повільний і дуже дорогий процес. Вибиваючи заводи, які їх виготовляють (Авіастар) і, що ще важливіше, масово ремонтують (123 АРЗ), ми звужуємо можливості противника. Тепер головне: як це пов'язано з ракетними обстрілами України. Треба розуміти просту річ: стратегічний бомбардувальник типу Ту-95МС або Ту-160 — це не «жигулі», які можна склепати на конвеєрі за тиждень. Це штучні, астрономічно дорогі машини ще радянської збірки, і росія фізично не здатна відновлювати втрати. А потім була «Павутина». Результат — уразили понад 40 бортів, завдали збитків на сім мільярдів доларів буквально за годину. Вони готувалися воювати з НАТО, а їхню «ядерну тріаду» спалили FPV з кузова фури, орендованої на Авіто. Саме цей жах змусив режим розпорошити залишки стратегічної авіації по ведмежих закутках від Оленьї до Далекого Сходу (Українка). Вони сховали літаки, але цим радикально ускладнили собі життя. Тепер, щоб вийти на пускові рубежі, їм доводиться ганяти борти через пів країни, спалювати ресурс двигунів (яких і так дефіцит) і критично залежати від тих самих заправників Іл-78, які ми зараз методично відрізаємо, коли б'ємо по авіаремонтних заводах. Ми загнали їх у логістичний глухий кут: залишиш літаки ближче — спалять дронами; сховаєш далеко — зносяться двигуни і не вистачить заправників. Цугцванг як він є. Але тут вилізла критична проблема: щоб долетіти з того самого Далекого Сходу до пускових рубежів над Каспієм і повернутися назад, їм життєво необхідне дозаправлення в повітрі.Парк Іл-78 (літаків-заправників) у рф — це сльози. Реально літають 20–25 машин на всю їхню неосяжну імперію. Вони зношені, старі і постійно потребують регламентного ремонту. Без цих летючих бензоколонок їхні стратеги перетворюються на гарні, але марні музейні експонати. Якщо Ту-95 злітає з Оленьї без дозаправки, йому доводиться брати менше ракет і більше пального, що знижує ефективність залпу.Вибиваючи Авіастар (який робить нові Іл-78) і 123 АРЗ (який їх ремонтує), ми буквально прив'язуємо російських стратегів до землі. Немає заправників — немає масованих пусків крилатих ракет по наших містах із глибокого тилу. Це логістичний зашморг.⬇️⬇️⬇️

Ігор СемиволосЧи зможе Трамп вийти з війни за декілька тижнів?Проблема не лише в його бажанні - вона полягає у стратегічній пастці, в якій опинився американський президент. Схематично вона виглядає так: Ізраїль та США досягли відчутних операційних результатів, але іранський режим адаптується. Тиск не зламав систему - він її радикалізував. Це класичний ефект «загартування противника».Тут ми стикаємося з ядерним чинником, який працює як обмежувач виходу. Близько 440 кг збагаченого урану - це не просто цифра. Це аргумент проти будь-якого «заморожування» конфлікту: залишити режим із таким потенціалом означає лише відстрочити більшу загрозу.Наявна дилема ескалації:Щоб нейтралізувати загрозу → потрібна глибша ескалація.Глибока ескалація → ризик хаотичного розпаду Ірану.Розпад Ірану → не прозахідна стабільність, а тривала нестабільність (аналогія з Іраком чи Лівією очевидна).Усе це відбувається на тлі закриття Ормузької протоки, що є потенційним тригером уже не регіональної, а глобальної економічної кризи. Ситуацію ускладнює той факт, що всередині Ірану немає прийнятного партнера для перемовин, а партнери по НАТО не готові вв'язуватися в авантюру Трампа та Нетаньягу після року «витирання об них ніг».Головна проблема на сьогодні - це відсутність того, що стратеги називають off-ramp (шляхом деескалації): немає переговорного партнера, немає коаліційної єдності, немає сценарію «перемоги», який не породжував би нових катастроф. Ситуація структурно нестабільна, і логіка подій штовхає до подальшої ескалації незалежно від бажання сторін.До цього варто додати ерозію союзницької бази, яка робить будь-яку тривалу кампанію ще вразливішою політично. Разом це нагадує динаміку, яку Барбара Тачман колись описала як «марш дурнів» - коли кожен крок логічно випливає з попереднього, але весь ланцюг веде до катастрофи.Схоже, Трампу доведеться або змінювати своє ставлення до союзників та України, або продовжувати йти «дорогою дурнів», коли уряд діє всупереч власним інтересам, а курс зберігається попри наростаючі докази провалу.Підписатись на канал

Карл ВолохЯкщо ви не втомилися від новин із Близького Сходу (котрі й справді відволікають від нашої власної біди), можу повідомити вам дещо справді важливе. За оцінкою Генштабу ЦАГАЛ, з усіх цілей, котрі були намічені перед початком цієї військової операції як обовʼязкові для знищення, станом на сьогодні вражено 85 відсотків. Це стосується власне військових та ядерних можливостей ІРІ, ВПК та репресивних структур, типу КВІР та Басідж, котрі мають головну роль у придушенні протестів. Це не означає, що іранці вже готові масово вийти на вулиці аби здолати режим. Це також не означає, що зробленого достатньо, аби забезпечити перемогу протестувальникам, якщо вони таки вийдуть. Це навіть не означає, що Трамп уже готується припинити війну, бо він-таки добряче вліз у багно з тим Ормузом. Проте, цілком очевидно, що робиться максимум для підтримки іранців, котрі багато десятиліть страждають від мракобісного тиранічного режиму. І невизначеності тут стало трошки менше. Принаймні, для мене.Підписатись на канал

Володимир Ар'євТак співпадає, що шакалячий експрес з білопальтошним екіпажем, який накинувся на Яну Зінкевич і Госпітальєрів, здебільшого впритул не помічав мільярдних крадіжок і хабарів в оточенні Зеленського. Ані схем Міндича, ані розкрадань Галущенка, ані сумок готівки у Баканова. Мало того, ніхто не довів що Госпітальєри і Яна витрачали кошти на щось невластиве. Вони не купували під час війни новеньких білих Мерседесів, квартир в новобудовах і не влаштовували елітні відпочинки. Натомість лише минулого року врятували 14000 бійців, яких вивезли з ЛБЗ.І звітність, я бачу, нікого з шакалячого експресу, насправді не цікавила. Бо після зупинки «Де звітність?», навіть не дочекавшись відповідей, потяг переїхав на зупинку «Чому досі добровольці, а не в штаті?» Завтра докопаються до зачіски.Тобто, в цій брудній історії є всі ознаки класичної скоординованої кампанії з дискредитації, коли відповіді нікого не цікавлять, а новий накат іде за розкладом. І я не думаю що це російське ІПСО - ті лише радіють від внутрішнього саморуйнування в силах оборони. Але хтось зсередини дуже хоче дискредитувати порядних і непідлеглих людей прикормленими пасажирами шакалячого експресу. Правда ж, Володимире Олександровичу? Хочеться вважати, що всі навколо такі самі як друзяки Міндич, Шефір і Баканов? Та щось іде не так. Люди бачать хто є ху.Але карма вертається. Особливо коли паплюжиш людину, яка захищає країну з моменту закінчення підліткового віку і яка віддала за неї своє здоровʼя.Підписатись на канал