Кирило ДанильченкоНаліт дронів СБУ другого березня став дуже болючим для ворога. Генштаб офіційно підтвердив ураження двох новітніх фрегатів проєкту 11356Р — «Адмірал Ессен» та «Адмірал Макаров». Кожен із них є носієм восьми «Калібрів». Удар припав точно в середню надбудову, де розташований основний командний пункт та інтегрована система управління.Оскільки ці кораблі не мають важкого бронювання, вибухи бойових частин дронів та пожежі прошили нутрощі наскрізь. Пошкоджено комплекс радіоелектронної боротьби ТК-25 та радари МР-90 «Орєх», які відповідають за наведення зенітних ракет. Тепер ці корита не можуть ні стріляти, ні бачити, а їхній ремонт у Новоросійську затягнеться на місяці.Крім фрегатів, ГШ підтвердив «прильоти» по морському тральщику «Валентин Пікуль» та пошкодження двох малих протичовнових кораблів — «Єйськ» та «Касімов». Всі вони потенційно ремонтопридатні, але це робота на довгу перспективу, що виводить їх з гри тут і зараз, навантажує доки (ну не в Крим же їх тягнути).Важливо розуміти синергію цих ударів: ми вдруге за короткий час проходимо систему ППО Новоросійська, палимо флот безпосередньо біля причальних стінок та обробляємо інфраструктуру. За логікою, при появі дронів у повітрі флот має виходити в море, щоб мати простір для маневру. Але там у них паніка від наших безекіпажних катерів (БЕК) та підводних дронів, які чекають на рейді. Вони загнані в кут і змушені ловити «обличчям» прильоти з неба прямо в порту. Через наші постійні рейди до Новоросійська росіянам стало дуже неспокійно. Вони намагаються лізти на вишки типу «Сиваша», щоб виставити там «очі» у вигляді РЛС та станцій РЕБ. Це їхня спроба створити контур безпеки та перехоплювати наші морські дрони Magura та Sea Baby заздалегідь. Колись вони погрожували блокадою зернового коридору, а сьогодні у фактичну морську блокаду їх взяли ми. Таке «СВО по плану» мені цілком подобається.Ворожу групу на одній із таких вишок атакували наші морські дрони. Опори підірвані, серед десанту з’явилися вбиті та поранені. На евакуацію прилетів гелікоптер Ка-27, але наш баражуючий боєприпас влупив йому прямо в кабіну. Тепер окупанти дружно вмирають там на вишці без медичної допомоги — дріб’язок, а приємно. ГУР також дістав ще один Ка-27 безпосередньо в Криму на аеродромі підскоку, коли той проходив техобслуговування. До цього додаємо Мі-8, який під Бєлгородом потрапив під «дружній вогонь» власних систем ППО, що в паніці полювали на наші дрони. Загинули не тільки пілоти, а й обидва бортові стрільці. Три знищені вертушки — це солідний результат.Удар по терміналу Шесхаріс 2 березня — це постріл у серце російського експорту. Там уражені шість із семи нафтоналивних стендерів — спеціальних рукавів, через які нафта йде в танкери. Це найбільший термінал рф, через який проходить до третини всього їхнього морського експорту нафти. Пошкодження сплітерів (фракційних колон для розділення нафти) та насосної інфраструктури означає зупинку валютної виручки на місяці вперед. Без західних комплектуючих швидко відновити такий об'єкт майже неможливо.Як це взагалі стало можливим? Своїми атаками по нашій енергетиці вони випустили ракет на мільярди, сподіваючись на швидкий блекаут. Але терор та таргетування моралі не спрацювали. Натомість вони дали нам дорогоцінний час прокачати власні засоби доставки та тактику їхнього застосування.Підписатись на канал
Кирило ДанильченкоЧому не пошкодували ATACMS і Storm Shadow на ДАП? Адже ATACMS ще з часів діда Байдена залишився як НЗ (недоторканний запас), і навіть якщо європейці передають щось по краплі, на це дивишся крізь лупу. А тут — бац, і не пошкодували.Тому що це не просто «склад шахедів».Це аеродром підскоку. Це кинджал, направлений прямо проти нашого поясу фортець у смузі Костянтинівка — Краматорськ — Слов'янськ. За рахунок мінімального часу підльоту наші летуни фізично не встигають підійти і збити мопед на зльоті. А розмістити там, ближче до ЛБЗ, дальні комплекси ППО — це самогубство, бо небо там давно не стерильне від ворожих БПЛА-розвідників та й баражуючі беприпаси залітають. Це вже не «deep strike», це робота впритул. 55 км. до Констахи. Ну і, коротше, там величезна кількість цілей для шахедів на нашому боці: усі можливі укріплені будівлі, антени, вузли зв'язку, великі бетонні ДОТи, позиції РЛС, пункти ремонту і скупчення техніки. Усе, що стаціонарне, або те, що можна спіймати на позиції — забив координати і лети. Тобто для росіян шахеди в ДАПі — це вже не засіб стратегічного бомбардування міст, а паліатив у оперативно-тактичному тилу. Підручний засіб для ударів «накоротку».І ось саме там, на території зруйнованого аеропорту, знаходився не тільки склад дронів. Там були запчастини, бойові частини, столи, набиті мікроскопами та паяльними станціями, де це все ремонтують і налаштовують. Там же — управління всім цим роєм, прикриття ППО і своя медицина. І головне — штучні фахівці, яких прислали піднімати цей філіал.По-любому це робиться так. Ну який ідіот буде робити просто «склад» у зоні дії нашого дальнобійного озброєння? Ми ж бачили по супутниках: там ішов ремонт, там заливали бетон і міняли плити. Це створювалася повноцінна база пуску шахедів прямо під нашим носом. І ось на таку жирну ціль з усім її фаршем — абсолютно не шкода ні ATACMS, ні Storm Shadow.#ФактПідписатись на канал
Кирило ДанильченкоВ Ірані перша фаза добігає кінця. Коаліція втратила нуль літаків від вогню противника, тоді як іранська ППО тепер являє собою фрагментовані шматки заліза, придушені перешкодами та повністю позбавлені централізованого управління. Американці пожертвували лише трьома чи чотирма БПЛА від вогню супротивника, виконуючи всю брудну роботу з розкриття позицій, і тепер на ТВД висувається третій авіаносець. Цього разу думаю щоб остаточно закрити небо над союзниками.Поки французький Charles de Gaulle (R91) зі своєю авіагрупою Rafale M займає позицію в Східному Середземномор’ї, прикриваючи Ізраїль та авіабазу Акротірі на Кіпрі, американський велетень USS Gerald R. Ford (CVN-78) вже проходить Суецький канал, заходячи вглиб Червоного моря.Це сумарно дає додаткові 120+ бортів авіакрила, які стануть так, щоб їх не дістали єменські хусити, але щоб вони повністю перекрили і союзників, і бази в країнах Затоки від «мопедів», паралельно методично відпрацьовуючи по всьому узбережжю Ірану. Падіння інтенсивності ракетних пусків Тегерана до жалюгідних 10–15 на день чітко каже про важкі втрати пускових. Це явно не те «пекло», на яке розраховували аятолли. Навіть під час «Дванадцятиденної війни» їх так не тріпали, а зараз, коли коаліція обробила у два рази більше цілей, режим жорстко притиснули до землі. Так, по базах коаліції час від часу проходять «плюхи», але це неминуче на такому масштабі — ППО рф теж не може зупинити наші дрони, які залітають до ядерної тріади, хімічних заводів та арсеналів ГРАУ. Але ми не бачимо багатоденних детонацій, важких пожеж чи сотень тіл з американськими прапорами. Кілька десятків дронів, що проходять на величезному ТВД, де працює більше тисячі літаків коаліції — це не більше ніж комарині укуси.На авіабазу Фейрфорд у Британії вже прибули стратегічні бомбардувальники B-1B Lancer, і скоро підтягнуться B-52H Stratofortress. Операція буде масштабуватися, але ми бачимо цікавий розвідпризнак: нуль розбомблених НПЗ, нуль знищених портів, електростанцій чи мостів. Навіть заводи подвійного призначення не чіпають. По збирачу «Шахедів» (завод HESA в Ісфахані) прилетіло рівно в п’ять ключових цехів, але «харчову» основу режиму не б’ють. Коаліція не хоче обрушити регіон у хаос і відкинути його на 500 років назад, у часи, коли пророки виходять із колодязів. Вони б’ють акуратно, фокусуючись на базах «Басідж», штабах КУДС та поліції. Це пряма ставка на народне повстання — цю гілку вони зберігають.Чи може режим упоротися і почати копати аналоги «стежки Хо Ши Міна», відновлюючи заводи під землею? Може. Може мінувати Ормузьку протоку з катерів чи ховати допомогу від Китаю та Кореї в тунелях.Але американці вже замовили таку кількість бетонобійних «подарунків», що вони не закінчаться раніше за іранський бетон. Я не бачу виходу для Ірану, як зупинити бомбардування, зберігши лице. «Здати» верхівку КВІР, розробників ядерної програми та провести вибори? Але для цього потрібне падіння режиму, а для цього сотні тисяч протестувальників мають вийти не з плакатами, а з автоматами з водопровідних труб та саморобними мінометами. Процес не швидкий: вестернізований хлопчик не стає бойовиком за день, але 30 тисяч трупів друзів та близьких, розстріляних режимом, дуже цьому сприяють. КВІР та Басідж ненавидять і бояться, тому по них і працюють, ламаючи горизонтальні зв’язки, щоб у провінціях почався колапс.У провінціях вже піднімають голову збройні групи: белуджі з «Джейш аль-Аадль», курди з PJAK та араби з ASMLA. Якщо зв’язок зі столицею перерветься, все це поїде на Тегеран, як у Сирії. Бомбардування будуть посилюватися, ми побачимо і «килими», і роботу стратегів. Поки все йде за планом коаліції. Флоту для швидкого мінування протоки у них немає, авіація літати боїться — сьогодні іранці примудрилися власним баражуючим боєприпасом завалити свій же МіГ-29. ППО вмикає РЛС рідко, бо боїться протирадіолокаційних ракет, а перешкоди давлять їх нещадно. Їх б’ють і не дають зібратися.⬇️⬇️⬇️
Спочатку наш кардінал Єрмак займається розведеннями військ, "розмінуваннями 20 ділянок", зривом спецоперації по "вагнерівцям", звинувачує попередників в "небажанні закінчити війну", зато напередодні кривавого вторгнення скормлює населенню всю гебешну дічь про "перемір'я" - ... а тепер очолює "Комітет Національної асоціації адвокатів із питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України".Така кар'єра можлива тільки в нашій країні, де наглухо відсуні інститут репутації та розуміння причинно-наслідкових зв'язків, бо йому не "комітет" треба очолювати - а давати свідчення в справі захисту постраждалих від дій/бездіяльності самого Єрмака.І хтось дасть нарешті оцінку багаторічній ширмі з "Форумів миру" та "Договорів про гарантії безпеки" - за якою була зірвана мобілізація, розкрадено укріплення енергетики, призначеннями сексологинь та торпедуванням НАБУ втрачено довіру Заходу?А, у нас же "главно щоб не зрадницькі Мінські", ну да, ну да - Єрмак вам в "захист".via Valeriy ProzapasПідписатись на канал
Карл ВолохУ Трампа сьогодні дві війни. Одна, дуже успішна наразі, в Ірані. Друга - в суспільній думці США, де панує настрій, що воєнні дії проти Тегерана взагалі не слід було розпочинати й що ведеться вона в інтересах Ізраїля. І тут успіхи поки що дуже сумнівні. Подивився останній брифінг Керолайн Левіт - він саме про це. З усіх сил прес-секретар Білого Дому намагається донести до американців наратив, що ядерний Іран би загрожуваа США (ну, що погрожував 7 днів на тиждень, це факт - К.В.) Не схоже, що допомагає. А я слухав і аж підскакував, намагаючись від екрану «підказати» їй свої тези, котрі, судячи з останніх ефірів і дискусій з друзями, прекрасно заходять притомним людям, коли потрібно пояснити, чому ця війна була для вільного світу безальтернативною: Трамп запобігає появі ядерної зброї в режиму, подібного до московитського, котрий саме через цю зброю може безкарно розвʼязувати будь-які війни й творити будь-які злочини, а відтак є реальною загрозою для США, їхніх союзників і вільного світу взагалі. І вся піар-кампанія проти Ірану має базуватися, в першу чергу, на злочинах росії проти України. Більше того, надвисокий відсоток (70) підтримки України у війні тут легко можна було конвертувати в лояльність до іранської кампанії, де наразі всього 27. Та раптом я зрозумів, що Трамп просто не може скористатися такими простими й переконливими аргументами. Бо це ж саме він роками переконував, що географічно далекі війни - не проблема США. А витрачати на них американські гроші взагалі є злочином проти нації. І що з диктаторами можна й потрібно домовлятися, тим паче, якщо є перспективи спільного бізнесу. А їхні злочини взагалі слід ігнорувати. І так найяскравіший і найсправедливіший аргумент, що світ (США, насамперед) просто не може собі дозволити ще одну росію в світовій політиці, просто вилітає з арсеналу політичних наративів американської влади. Карма, дорогий Донні, вкрай підступна сука.Підписатись на канал
Ігор СемиволосГоловна новина ранку — повідомлення про те, що Моджтаба Хаменеї був обраний новим Верховним лідером. Я вночі написав про можливі наслідки цього рішення, тому повторюватися не буду. Те, що обрання відбувалося під «інтенсивним тиском» КВІР, зрозуміло всім. Цікаво, що офіційні державні медіа Ірану (IRNA, Tasnim) поки що зберігають мовчання щодо формального оголошення. І тут, власне, питання: чому? Вимальовуються дві відповіді: або бояться, що Моджтаба одразу опиниться під ударом, або не знають, як це «продати», враховуючи, що це призначення вже називають історичним розривом із принципами революції 1979 року. Це фактично перетворює республіку на спадкову монархію КВІР.Brent торгується в районі $82–$85, ринок очікує подальшого зростання, якщо загроза Ормузькій протоці збережеться. Протока де-факто залишається закритою для комерційного судноплавства. Компанія QatarEnergy зупинила виробництво СПГ, що вже викликало стрибок цін на газ у Європі.Цікаві спостереження про внутрішню ситуацію в Ірані переповів «Гаарец». Араш Азізі — постійний автор цього видання, активіст іранської опозиції — описує ситуацію як стан безпрецедентного страху. Після ударів по «Бейт-е Рахбарі» (офісу лідера) та загибелі Алі Хаменеї звичайні іранці перебувають у заціпенінні. Державна машина працює за інерцією, а силовики КВІР намагаються придушити будь-які зародки вуличних протестів.Обговорення кандидатури Моджтаби Хаменеї сприймається в суспільстві як «монархічний відкат», що лише посилює гнів проти режиму. Азізі підтверджує, що в іранських елітах панує хаос. Мовчання багатьох високопоставлених кліриків у Кумі свідчить про їхнє небажання легітимізувати військову диктатуру КВІР.Інший гість подкасту «Гаарец», журналіст The Economist Грегг Карлстром, наголошує на кінці «нейтралітету» країн Перської затоки. Він зазначає, що в Ер-Ріяді та Абу-Дабі більше не вірять у можливість дипломатичного співіснування з нинішнім іранським режимом. Тепер вони розглядають удари коаліції (США та Ізраїлю) як шанс остаточно позбутися загрози з боку КВІР. Разом з тим, попри підтримку коаліції, арабські столиці побоюються «агонії пораненого звіра» — того, що Іран перед колапсом спробує максимально зруйнувати енергетичну інфраструктуру регіону.Власне, тут можна погодитися з думкою, що Іран пройшов точку неповернення. Навіть якщо режим виживе фізично, він втратив сакральність і легітимність. Подальша доля країни залежить від того, чи зможе регулярна армія (Артеш) відокремитися від КВІР і чи наважиться населення на масштабне повстання на тлі військових поразок Тегерана. Будемо відслідковувати.Підписатись на канал
Ігор СемиволосСитуація в Ірані та навколо нього станом на зараз. Не буду вам переповідати про масштабність ударів по іранській інфраструктурі, самі можете прочитати. Зазначу лише, що ізраїльські та американські ПС повністю контролюють іранський повітряний простір, і війна в цьому плані більше схожа на розстріл. Головне завдання - повна деградація оборонного потенціалу Ірану.Офіційні канали КВІР вночі поширили інформацію про скасування фетви Хаменеї щодо заборони ядерної зброї. Це розцінюється як останній акт шантажу, що спровокував коаліцію на підготовку ударів по підземних об'єктах у Фордо. Безглузді, як на мене, заяви, що вчергове свідчать про подальшу фрагментацію оперативного управління.Спостерігається найглибший конфлікт між регулярною армією (Артеш) та Корпусом вартових за останні 40 років. Одразу зазначу, щоб не закидали гнилими помідорами: верифікувати це дуже важко, але сигнали надходять (можливо, як частина дезінформації), тож я вам про них розкажу.Отже, верифіковано локальні сутички в Тегерані (район урядового кварталу та штаб-квартири «Валі-е-Аср»). Підрозділи Артеш, начебто, відмовилися передавати КВІР резерви ППО та брати участь у придушенні вуличних протестів.Повідомляється про дистанціювання генералітету Артеш від «суїцидальних» наказів КВІР щодо атак на танкери та бази США. Армія позиціонує себе як «інститут національного порятунку» для постреволюційного періоду. За інформацією Institute for the Study of War (ISW), удари Ізраїлю по штабах КВІР (Thar-Allah) значно підірвали здатність «вартових» контролювати столицю.Після підтвердження смерті Рахбара протести спалахнули з новою силою в Тегерані, Ісфагані та Ширазі. Гасла - прямі вимоги повалення ісламської республіки.Підтверджується масовий етап політичних в'язнів із в'язниць «Евін» та «Раджаї-Шахр». Їх перевозять до стратегічних об'єктів (Натанз, штаби КВІР), щоб використовувати як «живі щити». Це змусило коаліцію коригувати графік ударів по центру столиці.Принц Реза Пехлеві офіційно закликав силовиків переходити на бік народу, заявивши, що «режим доживає останні години».Хороша новина: завдяки втручанню Мохсена Резаї та тиску Китаю, Ормузьку протоку відкрито до початку торгів у понеділок. Це збило паніку на ринку нафти (Brent торгується на рівні $78-80).ОАЕ та Саудівська Аравія успішно відбили масовані ракетні атаки КВІР (True Promise IV). Позиція арабських столиць - повна нейтралізація іранської загрози. Те, що Україна згадується як важливий елемент посилення протиповітряної оборони країн Затоки - добрий знак.Велика Британія, Франція та Німеччина висловили підтримку праву іранського народу на демократичний транзит, що є дипломатичним «зеленим світлом» для дій коаліції.Відмова Москви втрутитися в конфлікт на боці Тегерана почута в Пекіні та Пхеньяні як сигнал про немічність рф. Спроби Москви зв’язатися з Вашингтоном напряму з цього питання виявилися невдалими.Пекін переходить до прямого управління кризою (кейс Ормузької протоки). Добре це чи погано - поки не зрозуміло, але ажіотаж на ринках збили.Підсумуємо: У Тегерані панує «двовладдя» між паралізованою Перехідною радою та радикальним крилом КВІР, яке готове до ядерної ескалації. Наступні 48 годин стануть вирішальними для формалізації капітуляції режиму або подальшої ескалації — якщо буде чим.Підписатись на канал
Карл ВолохМені так багато хочеться нині розповісти й пояснити про нинішню війну в Ірані, що це точно не формат соцмереж. Тому, почекаю якогось ефіру на ТБ. А поки що розповім про недавній випадок у Києві.Так от, днями зустрів у ресторані такого собі Валерія Коновалюка (думаю, згадаєте цього екс-депутата від ПР). Після втечі Януковича він надовго зник із радарів, хоча до того був дуже активний. Найбільше ж за свою політичну карʼєру цей діяч запамʼятався, коли ініціював (і сам очолив) парламентську ТСК по розслідуванню обставин «постачання української зброї в Грузію» напередодні російської агресії 2008 року. Якщо забули, це була перша спроба керівника екс-радянської республіки (В.А. Ющенка) підтримати іншу країну-жертву московитського імперіалізму, за що йому честь і хвала. Не знаю, як для вас, а для мене оця ініціатива (щодо ТСК) є практично гарантованою ознакою, що політик - агент рф (у ліпшому випадку - агент впливу, а ймовірно, й ворожих спецслужб). А тепер - головне. Зустрів я цього діяча в обідній час у Семіфредо - ресторані, який знаходиться поруч із Міноборони та Генштабом. І був він у військовій формі. Вірите ви в раптовий спалах патріотизму цього персонажа?Підписатись на канал
Карл Волох1. Дивлюся на кадри, де американські й ізраїльські літаки спокійно на малій висоті розрізають небо над Тегераном і розумію, що після 12-денної війни іранці так свою ППО-ПРО так і не відновили (що не дивно, москалям С-300 й С-400 самим необхідні). Тобто, весь цей час, коли американці погрожували потужним ударом, якщо Іран не припинить збагачення урану й випуск балістичних ракет, аятолли прекрасно знали, що вони не мають, чим захиститися від авіаційних атак й що противник це прекрасно усвідомлює, але продовжували колотити дешеві східні понти. Вау, нарешті бачу керівників країни, котрі за рівнем безвідповідальності не поступаються нашому Зеленському. 2. Іранці готувалися до звичного нічного удару, ізраїльтяни про це знали. Тому вдарили зранку. Тим паче, що загроза від ППО мінімальна. 3. Трамп пообіцяв знищити іранський флот. Тобто, традиційна погроза персів заблокувати Ормузький пролив, через який експортується суттєва частина світової нафти, навряд чи зможе бути реалізована. 4. На відміну від попередньої війни, головна мета наразі - зміна режиму в Тегерані. Залежить це, в першу чергу, від іранського народу, якому американці й ізраїльтяни просто дають можливість взяти долю країни в свої руки й позбутися мракобісного диктаторського режиму. Іранці не так давно показали, що такий потенціал там є. 5. Дивлюся на це з певним сумом. Якби, теоретично, така ситуація склалася в росії, в тому Содомі, мабуть, жодного праведника для виступу проти фашистської влади не знайшлося. Принаймні, скільки-небудь помітної кількості.Підписатись на канал
Дмитро "Калинчук" Вовнянко Схоже ЗСУ мають успіх. Панове, я знаю як це виглядає і тому не писав на цю тему зразу. Про це вже пишуть на соцмережах. Та я чекав підтвердження від людей з фронту, яким я довіряю. Мені підтвердили. В районі селища Покровське Синельниковського району на Дніпропетровщині, ЗСУ добряче просунулися вперед. Ідеться про просування на 3-5 км на різних ділянках. Мало? Я вас обрадую - біля Запоріжжя, окупанти на таку саму відстань просувалися РІК. Наші це зробили за місяць. Звільнені села Привілля, Біляївка, Злагода, Степове тощо. Точніше як... Там були села. Звільнено більше 100 квадратних км. території. Хоча тут важко рахувати. Відкрите питання, наскільки зачистили групи "просоченців". Схоже - зачистили якісно. Москва вже волає, що то наслідки відключення Старлінків американцями і Телеграму Роскомнадзором. Я в цьому сильно сумніваюся - якби було так, були б відкати фронту на кількох напрямках. Зараз це більше схоже на локальну операцію ЗСУ. Продовжуємо слідкувати. Звісно, ситуація може мінятися ще неодноразово. Єдине що скажу, нинішні російські "темпи просування", це за поняттями німців у Першу Світову - ганьбище і слабкість. У ту "позиційну війну" німці просувалися значно різвіше. А генерали Вермахту взагалі удавилися б за такі результати. Якщо ЗСУ вдасться утримати рубежі і просунутися ще десь... То стане зрозуміло, чому раптом Москва знову заголосила про ядерні бомби. У будь-якому разі, тим хто на нулі - респект і уважуха, тримаємо кулаки і працюємо для вас!Підписатись на канал
TGLIST.COM.UA
