Суд визнав французьку компанію винною у фінансуванні тероризму –Справу ініціювали у 2016 році 11 сирійських працівників та дві неурядові організації – Sherpa та European Center for Constitutional and Human Rights. 13 квітня Кримінальний суд Парижа визнав французького виробника цементу Lafarge винним у фінансуванні тероризму через дочірню структуру в Сирії у 2013 - 2014 роках. Суд встановив, що Lafarge виплатила майже 5,6 млн євро терористичним угрупованням та посередникам, аби підтримувати роботу свого заводу.Lafarge у 2008 році придбала цементний завод в Сирії. Незважаючи на початок війни в 2011 році, тоді як інші транснаціональні та французькі компанії припинили діяльність, компанія не зупинила виробництво. Щоб підтримувати роботу заводу Lafarge користувалася послугами посередників, які вели переговори з трьома терористичними групами: Ісламською державою, Фронтом ан-Нусра та Ахрар аш-Шам. Lafarge купувала сировину у постачальників, схвалених ІДІЛ, постачала цемент ІДІЛ і платила їм за усунення конкурентів. Суд встановив, що фактично ці угруповання інтегрувалися в саме функціонування заводу, і французька компанія не могла не знати про їхні звірства, зокрема – про геноцид єзидів, під час якого тисячі людей були вбиті та викрадені. Кошти, сплачені Lafarge, дали змогу трьом терористичним організаціям зміцнитися, розширитися, озброїтися та підготувати бойовиків.Суд визнав Lafarge винною у фінансуванні тероризму та присудив штраф 1,125 млн євро, а колишнім менеджерам – покарання у вигляді позбавлення волі. Зокрема, колишній генеральний директор Lafarge засуджений до шести років позбавлення волі. Окремо 4,57 млн євро за недотримання міжнародних санкцій мають солідарно сплатити чотири колишні керівники Lafarge. Крім цієї справи, Lafarge залишається під слідством за співучасть у злочинах проти людяності, яке наразі триває у Франції.Паралельно з французьким, у США у 2017 році розпочалося власне розслідування відносно Lafarge про фінансування тероризму. За його результатами 2022 році компанія уклала угоду про визнання вини та зобов’язалася сплатити 778 млн доларів. На основі цієї угоди кілька сотень єзидів-американців звернулися до американського суду з цивільним позовом до Lafarge. Позивачів представляє група адвокатів, серед яких Амаль Клуні. Хронологія справи тут, більше про роботу цементного заводу в Сирії -- у лонгріді Guardian. На фото -- Bruno Lafont, колишній генеральний директор Lafarge, фото поцупив тут.@vitalii_chemerysКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
Продовження історії про тачку нашого колишнього судового репортера, а тепер бійця Айдару -- Чернця. Цього разу він розповідає про те, як їх врятував джип "Рошель", який вони нещодавно теж втратили -- Генерал Сцикло і зелена хуйняПрокоп не бачив цей зелений промінь, бо дивився на дорогу через прилад нічного бачення (ПНБ), а в ньому промінь не відображався. Зате світло добре помітив Бандера і закричав: «Газу! Зараз їбашити почнуть!».Бандера титулував себе «генералом Сциклом». Після поранення в піхоті він не дуже любив зайвий раз вилазити з бліндажа. Тим не менше, за потреби він це робив: міг побурчати, але смиренно виконував роботу. Пілотом же він був першокласним — хрін кому дасть пульт. «Бандерою» він був, бо народився в Бєлгородській області. У будь-якому разі, його інстинктам слід було довіряти.От і Прокоп довірився. Щойно машина почала набирати швидкість, як ми знову побачили «вихід» із району Бахмута, і за кілька секунд — «прихід» на відстані тридцять метрів позаду нашої «Рошелі». У цей момент із бронемашини почали витискати максимум можливого в умовах повного бездоріжжя. Оскільки Прокоп досі не бачив зеленого променя, підказувати йому взявся все той самий Бандера.Я подивився на кількість боєкомплекту в салоні й подумав: якщо влучать, можу не переживати, чи кремують мене — від мене й так мало що лишиться. А якщо не влучать, то тим паче можу не переживати. Потім я глянув на Кекса. На його обличчі читався максимальний «похуй». Схоже, він думав про те саме. Помилково багато хто вважав Кекса пофігістом. Я ж знав, що це не зовсім так. На ряд речей, пов’язаних з армійським довбоїбізмом, йому було зовсім не все одно читати далі →Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
Раніше це частіше траплялося, але вже і не згадаю, коли востаннє сивий еквіті партнер якоїсь топової української галери, задумливо напруживши кабіну повідомляв неокріплим зарплатним партнерам та партнеркам про те, що велика четвірка от-от зʼїсть їхній ланч -- The Big Four is sort-of no moreДва тижні тому в англійському журналі The Lawyer вийшла стаття про те, що Четвірка вже, здається, не становить прямої загрози юридичним фірмам. Принаймні, у сфері hi-end юриспунденції. Автор каже, що за його спостереженнями постійні податкові та аудиторські скандали в Англії, Німеччині, США та деінде (ми час від часу тут пишемо про них, влом давати лінки) поступово змінюють бізнес-модель четвірки у сфері юридичних послуг. Замість активно точити піськи на дорогий транскордонний податковий консалтинг вони, за словами автора, дедалі більше рухаються до моделі managed legal services. Тобто до масштабованих, стандартизованих сервісів, у яких можна використати датасети, автоматизацію, ну і ШІ, бо куди без нього.Ось візьмімо Делойт, каже автор. У лютому компанія оголосила, що відмовляється від своєї традиційної мережевої моделі та об’єднує 16 підрозділів у регіоні EMEA в одну фірму з 6,000 партнерами. Це супроводжується інвестицією 1.5 млрд євро у генеративний ШІ. Офіційне пояснення таке: це дозволить забезпечити "швидкі технологічні рішення".Та до пресрелізів потрібно ставитися як мінімум скептично, а краще -- взагалі ніяк. Автор цю думку поділяє і каже, що акцент на ШІ цілком може бути ширмою, за якою хижі партнери ховають майбутні скорочення веслувальників через, ясна річ "тиск з боку ШІ". Він каже, що аналітика скоріше підтверджує цей цинічний погляд. За його словами, у всіх компаніях Четвірки між 2024 і 2025 роками сповільнилося зростання доходів у податкових та юридичних практиках.Як на мене, спостереження про зміну бізнес-стратегії четвірки у юридичних послугах було найцікавішою частиною статті. Бо далі автор робить занадто сміливий висновок про те, що вихід четвірки із хай-енд сегменту створить вакуум, який займуть аудитори другого ешелону типу WTS.Можливо автор і має рацію, та він не наводить для свого висновку жодних доказів крім пресрелізів тих самих конкурентів другого ешелону, у яких вони амбітно заявляють про те, що планують змінити з ринку мільярди партнерів та побудувати за їхній рахунок потужну репутацію вже наступної середи. Як саме конкуренти планують не наступити на ті самі граблі, що і Четвірка (наприклад, що по конфлікту інтересів із аудиторськими клієнтами, чувак?), пресрелізи не пояснюють.Якщо спостереження автора правильні й Четвірка справді робить розворот до managed legal services, то я маю інший висновок. Управління юридичними процесами, контрактами, та інші подібні штуки, які у Північній Америці вже доволі давно називаються "legal ops" це сегмент, на який бігло дивиться зверхньо й не поспішає на нього заходити. Оскільки зараз ніхто не знає, як саме ШІ змінить ринок юридичних послуг, то ця зверхність може вилізти юрфірмам боком. Бо коли раптом виявиться, що шмат пирога там великий, на тому шматку пирога вже сидітиме велика Четвірка.Ну якщо хочете згадати плани Четвірки на завоювання великих мультиюрисдикційних проєктів, то читніть матеріал, що вийшов рівно десять років тому у Harvard Law School Center on the Legal Profession. У ньому, до речі, гарвардська професура обережно попереджала, що амбіції Четвірки у цьому сегменті можуть обламатися саме через законфліктованість із аудиторськими клієнтами.Дякую Віталіку за те, що поділився новиною і навіть любʼязно качнув пдф! А картинка з інтернету. @gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
DLA Piper виграла справу про дискримінацію вагітної юристки в Нью-Йорку --У понеділок присяжні Окружного суду Південного округу Нью-Йорка винесли рішення на користь DLA Piper у справі про дискримінацію. Юристка Аніша Мехта (Anisha Mehta) стверджувала, що фірма звільнила її на шостому місяці вагітності через шість днів після того, як вона подала заяву про відпустку у зв'язку з вагітністю. DLA Piper обґрунтувала звільнення Мехти незадовільною роботою. У позові звільнена юристка стверджувала, що навпаки – за час роботи її заробітна плата зростала, вона отримувала високі бонуси та позитивні характеристики.У позові йшлося, що DLA Piper декларує підтримку гендерної рівності, а насправді ігнорує права вагітних працівниць. А ще, за словами Мехти, фірма нібито використовувала її азійське походження для створення образу різноманіття. Адвокати Мехти стверджували, що DLA вдавалася до “відвертої гендерної дискримінації” та продемонструвала “перевагу прибутку над гендерною рівністю”.Позицію DLA в суді озвучив партнер Бретт Інгерман (Brett Ingerman). У заключному слові він зазначив, що ризик залишати Мехту у фірмі став занадто великим. Вона припустилася численних помилок під час роботи, зокрема ініціювала справу про порушення прав на торговельну марку в Сінгапурі замість Швейцарії.У підсумку присяжні дійшли висновку, що DLA Piper не дискримінувала вагітну юристку, а також відхилили вимоги про порушення закону про сімейну та медичну відпустку (Family and Medical Leave Act).Власне, ця справа цікава не тільки зістом, а й самим фактом доведення позову про дискримінацію в бігло до суду присяжних. Більшість подібних справ завершується мировою угодою або в інший спосіб ще до початку повноцінного розгляду. Приклад схожої справи – два роки тому присяжні стали на бік Davis Polk & Wardwell у справі, що ініціював темношкірий юрист, який стверджував, що його звільнили у відповідь на висловлену ним стурбованість щодо расової упередженості всередині фірми.@vitalii_chemerys Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
Сьогодні суд залишив без розгляду дифамаційний позов Президента Трампа до The Wall Street Journal -- Billions and BillionsПозов стосувався публікації вітальної листівки, які Дональд Трамп надіслав педофілу Джефрі Епштейну. принаймні, The Wall Street Journal у матеріалі під назвою "Друзі Джеффрі Епштейна надіслали йому фривольні листи до альбому з нагоди 50-річчя. Один із них був від Дональда Трампа" написали, що саме так і було. Дональд же Трамп каже у позові, що такої листівки ніколи не існувало. Суддя Федерального окружного суду США Південного округу Флориди Даррін Гейлс в ухвалі про залишення без розгляду написав, що у позові немає навіть натяку на те, чому видання діяло із “actual malice”, тобто свідомо публікувала неправду. Дональд Трамп має право подати позов повторно.Цікаві тут два моменти. По перше, надсилання листівок це так мило. Ви от коли востаннє надсилали листівку педофілу? Ну і ще цікава тут ціна позову -- 10 мільярдів доларів. Це ВВП Ліхтенштейну. Ну а хулі ні.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
Перший вирок за АІ-порно в США --Джеймс Стралер (James Strahler) визнав себе винним у кіберпереслідуванні, створенні та публікації непристойних АІ-фейків і буде першою людиною в історії США, кого засуджено за Take It Down Act – за законом, що криміналізує поширення інтимних зображень, у тому числі створених за допомогою штучного інтелекту. В прес-релізі Мінюст США повідомляє, що Стралер переслідував жертв за допомогою телефонних дзвінків, голосових повідомлень, текстових повідомлень та публікацій в Інтернеті. Він використовував АІ для створення порнографічних відео, на яких щонайменше одна жертва зображена за вчиненням статевого акту з її батьком. Стралер надсилав повідомлення матерям та вимагав від них надати їхні оголені фотографії, погрожуючи поширити згенеровані ним непристойні зображення їхніх доньок.Стралер також поширював згенеровані зображення дітей. Ці файли були створені за допомогою накладення реальних облич неповнолітніх з його оточення на тіла дорослих, які нібито вчиняють статевий акт. Після визнання вини, суд має призначити вид покарання.Take It Down Act, який активно просувала Меланія Трамп та підписав її чоловік у травні 2025 року, забороняє будь-якій особі публікувати інтимні візуальні матеріали неповнолітніх або дорослих без їхньої згоди, а також будь-які дипфейки, якщо їхньою метою є заподіяння шкоди. Крім того, закон зобов'язує платформи (вебсайти, мобільні застосунки) запровадити процедуру повідомлення та видалення, через яку користувачі можуть повідомляти про такі матеріали та вимагати їх видалення. Закон також забороняє погрози публікацією реальних інтимних матеріалів або дипфейків. Це перший федеральний закон США, що обмежує використання АІ у спосіб, шкідливий для конкретних осіб. Засуджені за цим законом можуть бути покарані штрафом та позбавленням волі на строк до двох років, а якщо жертви неповнолітні – до трьох років.@vitalii_chemerys Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
За багаторічну історію цього ґонзо-часопису традиційною для нього стала новина про те, що хакери атакували одну відому американську галеру: Jones Day знову стала жертвою хакерівВ 2021 році ми писали, що хакери зламали сервер Jones Day, попросили викуп, а після відмови – злили інформацію про клієнтів у відкритий доступ. Злом відбувався через електронні листи з вірусом-шифрувальником Clop. Dev.uа ще писали, що це могли робити українці – американські, корейські та українські органи правопорядку тоді провели в Україні серію обшуків.І ось знову: у понеділок Jones Day повідомила, що “зіштовхнулася з кіберінцидентом у формі “фішингу”, в ході якого неавторизована третя сторона отримала доступ до обмеженої кількості застарілих файлів десяти клієнтів”. Відповідальність за злом взяла на себе група, яка себе називає Silent Ransom Group. 30 березня вона опублікувала викрадені дані на своєму сайті. Рік тому про те, що Silent Ransom Group атакує юридичні фірми через високу цінність та чутливість даних, попереджало ФБР.За даними ФБР, група працює з 2022 року. Раніше SRG використовували здебільшого фішингові листи для отримання віддаленого доступу. Проте з квітня 2025 року тактика змінилася: SRG телефонують працівникам фірми, представляються місцевим айтішником, спрямовують “технічного фахівця” в офіс, де хакер отримує безпосередній доступ до файлів. Після викрадення інформації SRG надсилають вимогу викупу з погрозою опублікувати дані в мережі. @vitalii_chemerys Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
Син бразильського банківського магната, імʼя якого нам все одно нічого не каже (але добре, сина звати Альберто Сафра, а тата Жозеф Сафра), оскаржує в англійському суді рахунки американської фірми WilmerHale, які він вважає кінськими -- Жадібні спадкоємці проти чесних юристівВін найняв WilmerHale у грудні 2022 на представництво у спадковій справі проти своєї матері щодо спадку тата у розмірі щось там близько 23 млрд доларів. WilmerHale представляла Альберто у п’яти арбітражах LCIA та якихось повʼязаних справах у кількох юрисдикціях. Ну і набілила за усе це рівно 35,343,213.96 доларів США. Із них Альберто оплатив близько половини; а щодо решти от судиться. Наразі він вимагає "повного судового перегляду рахунків" згідно Solicitors Act 1974. Одна із підстав для цього: договір про надання юридичних послуг не давав достатньої визначеності щодо винагороди. Для багатьох юристів у договорі були вказані лише діапазони ставок, а не конкретні ставки. Плюс, ставки партнерів називалися “current”, тобто фірма могла їх періодично змінювати. Альберто також скаржиться на те, що якось за одноденну поїздку одного партнера НЙ-Лондон фірма забілила цілих 11 тисяч доларів. Також у якийсь із днів сумарно фірма напрацювала на 167 тисяч доларів. Не ясно, чи бачив пан Альберто до того якісь інші юридичні рахунки чи договори про надання юридичних послуг, менше з тим, вчора Високий суд Лондона (London’s High Court) клопотання Альберто задовольнив та зобовʼязав фірму надати обґрунтування заявлених судових витрат на усі ті 35 лямів. Здавалося б, нічого поки що цікавого не сталося, бо це лише проміжне рішення, але про цю новину учора і сьогодні пишуть усі поважні юридичні видання. А все тому, що в ухвалі суддя непогано вилаяв поважну фірму. "Я уперше бачу, у якій такі витрати накопичилися за настільки обмеженого обсягу інформації, яку ви надали в обґрунтування» -- написав суддя в ухвалі. Думаю, що усі, хто стикався із роботою американських юридичних мастодонтів, знають, що "справжні джентльмени не оскаржують рахунки". Але навіть якщо ти не справжній джентльмен, з огляду на ставку від 1000 до 2000 доларів на годину, то за три роки цілком могла набігти така сума.З іншого боку, якщо вже так трапилося, що ти неприємна і прижимиста по життю людина, то он йди у БФ "Право на захист" -- вони, як кажуть вдячні клієнти, працюють безкоштовно!@gadiukНа світлині шахрай, який відмовляється платити світлим і ціннісним юристам чесно зароблені кошти. Якщо звернеться до вас, морозтеся, або ж беріть гонорар успіху авансом!Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
Бенксі переміг в суді. Справа, на диво, не стосувалася вандалізму –Першого квітня Високий Суд (High Court of Justice) ухвалив рішення про розподіл судових витрат у справі Full Colour Black Limited v The artist known as "Banksy" & Anor. Цим рішенням завершився цікавий дифамаційний спір, де Бенксі був відповідачем.Почалося все з того, що засновник компанії Full Colour Black (FCB) Ендрю Ґаллагер з 2001 року фотографував роботи Бенксі, а потім почав продавати ліцензії на ці фотографії для використання на одязі та листівках. Бенксі публічно виступав та виступає проти комерційного використання своїх творів. Власне, через це між Бенксі та FCB тривають багаторічні спори – FCB використовує твори Бенксі, стверджуючи, що має авторське право на фотографії цих творів.У жовтні 2022 року Guess спільно з FCB випустили колекцію одягу з зображенням роботи Бенксі “Flower Bomber”. Художник в Інстаграмі виклав фото вітрини Guess на Ріджент-стріт в Лондоні та додав підпис: “Оголошення для всіх магазинних злодіїв: йдіть до Guess на Ріджент-стріт. Вони скористалися моєю роботою без дозволу, чому б вам не зробити те саме з їхнім одягом?”FCB пішли до суду де стверджували, що публікація Бенксі є наклепом, оскільки створює враження, ніби компанія вкрала його роботи. Згодом, у березні 2025 року вони відмовилися від позову. Після цього відповідачі Бенксі та його офіційний представник – компанія Pest Control Office звернулися з клопотанням про стягнення судових витрат за розширеним принципом (indemnity basis) — коли сторона отримує відшкодування більшості своїх витрат. Суд погодився стягнути витрати з FCP і виходив з того, що позов про дифамацію не мав жодних реальних перспектив. Натомість, мета позову легко пояснюється як засіб створення тиску на чутливість Бенксі до анонімності. За допомогою погрози розкрити справжню особу Бенксі позивач мав намір досягти комерційної угоди з художником, яка дозволила б FCB використовувати його твори.Цікавий момент, як в розділі рішення, де зазначені сторони, Суд описав Бенксі (ні, не “Особа-1”): “Banksy needs no real introduction. He is an internationally renowned pseudonymous street/graffiti artist. His works are typically sprayed on surfaces in public locations using stencils. Banksy’s artworks frequently deliver anti-establishment political messages, often expressed through sharp, satirical commentary.”Текст рішення тут. На фото – та сама вітрина на Ріджент-стріт (поцупив тут)@vitalii_chemerys Канал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
Суд ЄС відхилив апеляції п’яти російських олігархів у справах про оскарження санкцій –Велика палата Суду ЄС 26 березня ухвалила рішення у об'єднаній справі за апеляційними скаргами росіян, які оскаржили обмежувальні заходи у зв’язку з військовою агресією проти України. Суд погодився з правомірністю рішення Ради ЄС від початку березня 2022 року про замороження активів п’яти олігархів: Пумпянського (металургія), Худавердяна (Yandex), Рашнікова (металургія), Мазепіна (хімічна промисловість) та Хана (Alfa Group).Критерієм включення до санкційного списку було те, що всі пятеро позивачів є провідними бізнесменами, працюють у ключових секторах економіки РФ, мають зв’язки з владою РФ, мають значний економічний вплив або відіграють роль у інформаційній політиці.Спірним питанням у справі було тлумачення критерію, за яким кошти та економічні ресурси, які належать “провідним підприємцям або юридичним особам, організаціям чи органам, залученим до економічних секторів, що забезпечують суттєве джерело доходів уряду РФ, відповідального за анексію Криму та дестабілізацію в Україні”, підлягають замороженню.Позивачі стверджували, що Суд фактично припустив, без доказів, наявність впливу на уряд, поняття “провідний” – нечітке, а суттєве джерело доходу мають створювати конкретні підприємці, а не сектори економіки.Позицію Ради ЄС підтримали Європейська Комісія, Чехія та Латвія, які вступили у справу як треті особи.Суд роз’яснив, що для застосування санкцій не обов'язково, щоб сам бізнесмен особисто сплачував кошти в російський бюджет. Ключовим є те, щоб сектори економіки, у яких працюють бізнесмени, були суттєвим джерелом доходу для російського уряду. Поняття “провідного підприємця” має розглядатися в економічному контексті і під ним розуміються особи, які мають значну вагу у своєму секторі через статус, функції або обсяг капіталу. Суд визнав накладені санкції пропорційними меті - посиленню тиску на РФ. Фактично, маємо прецедент з двома ключовими моментами: - для накладення санкцій не потрібно доводити особистий зв'язок олігарха з урядом; - санкції є правомірними, якщо підсанкційні бізнесмени роблять економіку РФ прибутковою, чим непрямо сприяють фінансуванню війни в України. @vitalii_chemerysКанал | Чят | Вакансії | Події | Кіноклуб
TGLIST.COM.UA
