Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Спілка мертвих юристів
Added 14 Jul 2024

Спілка мертвих юристів

@DeadLawyers
Number of subscribers: 12 051
Photos: 224
Videos: 18
Links: 2,310
Description:
Творче обʼєднанння квадратних, прямолінійних і дуже обмежених людей (с) Ханна Аренд Як щось цікаве маєте, пишіть @gadiuk По рекламу штурхайте @virgini_woolf А тут юридичні вакансії - @DLS_career

👥 Number of subscribers

12 051
Average/Day:: +15
Average/Week:: +40
Average/Month:: -156

👁️ Average views per message

3 969
Average/Day:: 3,860
Average/Week:: 4,049
ERR: 32.94%

📊 Messages per Day

0.7
Last day: 0
Week average: 0.6
Average per day: 0.7

Status change history

Officially not confirmed 2024-07-14

Wall

Telegram statistics channel

​​Знаємо, ви теж хвилюєтеся про долю брата кубинського диктатора Фіделя Кастро -- Рауля. Минулого тижня американська феміда, яка, як відомо кожному, нікому і нічого не пробачає, (крім президента, якому пробачає, наприклад, несплату податків), нарешті наздогнала 94-річного Рауля: прокуратура висунула йому обвинувачення у збитті американського літака у 1996 році.Але не тільки цим порадувала кубинців американська феміда того тижня -- Узуфруктуарна концесія Havana DocksМинулого тижня Верховний Суд США рішуче поставив крапку у спорі тривалістю 66 років. Скільки поколінь адвокатів працювали на цьому процесі, нам встановити не вдалося. Але вдалося відтворити фактаж і зрозуміти, що Кубі несолодко прийдеться у найближчі роки.До речі, а ви знали, що у ВС США служить суддя на ім'я Олена Каган (Elena Kagan)? Короткий науковий доробок тривалістю у 2 хвилини читання ⤵️https://www.deadlawyers.org/verhovnyj-sud-ssha-postavyv-krapku-u-spori-shho-tyagnetsya-z-1960/Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​Років десять тому на якійсь конференції я показав на слайді кілька цінностей та місій українських юридичних фірм та попросив вгадати, яким саме фірмам вони належать -- Чому юридичні фірми схожі одна на одну?Тоді експеримент зі сліпою дегустацією маркетингового булшіту пройшов успішно -- ніхто нікого не вгадав. Але варто відзначити, що і задача то була із двома зірочками, бо у всіх фірм на слайді було "індивідуальний підхід до клієнта", "проактивність", ну і свята святих кожного юридичного сайту "найвища якість", "професійність", "увага до деталей".Цього року я читав тестовий курс "Стратегії для юристів" у КАІ і під час підготовки знов озадачив себе пошуком фірм, які чимось істотно відрізняються від "середньої" фірми. І в Україні я таких не знайшов.А шукав я щось типу Axiom Law (зразка 2015 року), або Venture Law Group -- каліфорнійської фірми, яка у 2000х працювала за еквіті, Kirkland -- найбагатшої фірми світу, Riverview -- вони маркетують особливий процес надання послуги, або Wachtell -- фірма із найбільшим PPP. Та справедливо сказати, що таких унікальних фірм, які виглядають інакше, ніж середня фірма, або роблять щось принципово інакше, навіть у світі небагато. Крім згаданих брендів, я, певно, мало кого ще міг би назвати.Щойно наштовхнувся на наукову працю двадцятирічної давнини від професорів University of California, Los Angeles. Їхня стаття прямо так і називається: "Чому фірми імітують одна одну?", але чуваки дивляться на копіювання не як на щось недостойне, а навпаки, як на раціональну поведінку на ринку. Головна їхня думка така: імітація послуг, продуктів, організаційних структур або ринкових кроків одна одної не завжди є карго культом.Спершу вони уточнюють, що не усе, що здається імітацією, нею є. Іноді компанії просто однаково реагують на один і той самий зовнішній шок. Наприклад, під час рецесії багато компаній можуть одночасно скорочувати персонал не тому, що копіюють одна одну, а тому, що стикаються з однаковим падінням попиту.Отже, вони виділяють два великі типи імітації.Перший: імітація на основі інформації. Вона виникає тоді, коли компанії діють в умовах невизначеності й припускають, що інші компанії знають щось, чого вони самі не знають. Фірма копіює більшу, успішнішу або престижнішу фірму, бо та виглядає краще поінформованою. Саме це, як мені здається, пояснює суху мову на юридичних сайтах, однакові управлінські моделі фірм.Другий: імітація на основі конкуренції. Вона виникає тоді, коли компанії копіюють прямих конкурентів, щоб не відстати. Зараз ледь не кожна українська фірма має на сайті розділ Оборона -- це приклад імітації на основі конкуренції. Повертаючись до основної ідеї статті. Вони виснують, що імітація посилює наслідки для всіх. Якщо перші гравці обрали правильний шлях, то імітація швидко поширює корисну інновацію. Але якщо перші гравці помилилися, імітація може створити провал на рівні цілої індустрії.Із цього я б зробив два висновки. По перше, українські юридичні фірми нині виглядають однаково, бо найкращі із нас копіюють практики найкращих міжнародних фірм, а решта ринку копіюють лідерів ринку. Тобто бути таким, як усі решта -- вигідніше, ніж намагатися створити щось геть нове. По друге, якщо цю класичну модель юридичного бізнесу знищить якась ринкова катастрофа, якою може бути (а може і не бути) генеративний ШІ, то постраждає увесь ринок.Експертів, які відрізняють смак коли від пепсі, запрошую до сліпої дегустації трьох українських фірм. Вгадайте без гугла хто де (у коменти пишіть).@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​Коли ти помер, людям сумно, але ти цього не знаєш. Те саме, коли ти дебіл.Не знаю, як влучніше описати рівень правової скорботи, яку я відчув, прочитавши пояснення адвоката судді ВС Григорʼєвої. Та і подивившись пояснення адвоката Желєзного теж -- Не хабар, а узяв у борг в емпата-землякаСуддя ВС Григорʼєва просто взяла позику у голови суду на 50 тисяч доларів. Неочікуваний процесуальний удар. Оце вигадливість. Тонке розуміння вимог ЦК про форму договору та якась невимовна кількість кроків, на які колишня суддя і її захист пропрацювали свою позицію.А суддя Желєзний потрапив під емпатію свого земляка Всеволода Князєва, якого чи то випадково, чи не випадково зустрів у торгівельному центрі.Я б відклав на мить, а може і на довше, питання недоброчесності, бо тут, здається, проблематика інша.Або деяка кількість суддів, інтелект яких уособлюють Григорʼєва та Желєзний, не зможуть пройти тест на завʼязування шнурків, і тоді, можливо просто треба тихенько попросити їх написати заяви на звільнення. Закрити/не порушувати ніякі кримінальні справи. Видалити із Реєстру їхні рішення як якесь правове неподобство. Ну бо інакше як дивитися в очі тим, хто мав би помітити їхній рівень побутового інтелекту, але не помітив. Тому просто тихенько забути про це.Або у цієї ж вибірки суддів якась невимовна сліпа віра у керівництво; у батька-земляка, який все врахував, огорнув тебе своєю емпатією і захищає від будь-яких ризиків, які супроводжують хабар у 50к доларів. Як розрулити цю проблему дорослішання я не знаю.Ну і дякую Watchers за ці неоціненні джерела правової думки!@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​Ця новина має змусити особливо допитливих із нас скоро задуматися про те, чи варто без особливої необхідності підпорядковувати свої термзи Laws of the State of Delaware -- «Vote for Claude» The Economist знайшли купу згенерованих штучним інтелектом slop laws, які ризикують паралізувати роботу законодавчих органів. А ще лякають неокріплі мізки своїх довірливих читачів (але не нас із вами!) апокаліптичним сценарієм, де народні обранці почнуть бездумно голосувати за все, що їм нагалюцинують Claude або ChatGPT. Проте більшість регіональних законодавців у штатах звертаються до ШІ не від хорошого життя. «У вас величезне навантаження і нуль штату помічників, які могли б допомогти», —жаліється Нік Гогейзел, республіканець із Палати представників Канзасу. І статистика це підтверджує. Опитування Національної конференції законодавчих зборів штатів показує стрімкі зміни: минулого року 44% працівників апаратів використовували ШІ у своїй роботі. Для порівняння — у 2024 році таких було лише 20%. Губернатори теж у темі й використовують технологію, щоб чистити та скорочувати старі, криво написані регуляторні норми, і зазначають, що «ми більше не живемо у світі кінних екіпажів». Пошуковик на стероїдах: досвід Південної Дакоти Містер Роу — член Палати представників Південної Дакоти. Він суперзайнята людина: оцінює сільськогосподарські угіддя, засідає в раді директорів комунального підприємства та в раді місцевої лютеранської церкви. І на додачу — до 40 днів на рік працює депутатом. Помічників у штаті катастрофічно не вистачає (на всю Південну Дакоту їх аж 60 на всіх депутатів), тому Роу підсів на ШІ. Він використовує чат-боти для збору інформації, підготовки аргументів та написання тез для виступів. «Чесно кажучи, я в захваті, — ділиться він. — Це як пошуковик на стероїдах». Іноді Роу навіть довіряє ШІ писати шматки законопроєктів. Перші чернетки він проганяє через Grok, влаштовуючи документу конституційний стрес-тест і перевіряючи, чи ухвалювали схожий закон у сусідніх штатах. Для нього це вже такий самий базовий інструмент, як калькулятор чи мобільний телефон. Фактчекінг лобістів та криві прецеденти Проте є й неочікувані плюси. Перевантажені політики, які фізично не можуть глибоко розбиратися в усіх специфічних темах, тепер отримали зброю проти лобістів із величезними бюджетами. Монік Прістлі, демократка з Палати представників Вермонту, каже, що використовує ШІ для швидкого фактчекінгу прямо під час комітетських слухань. Вона каже, що «вже неодноразово ловила лобістів на брехні в режимі реального часу». Але тут виникає найочевидніша проблема – галюцинації. Роу зізнається, що іноді запускає один і той самий запит «десять або сто разів», щоб відкалібрувати бота й вибити з нього правду. Нік додає: найбільше ШІ штормить і галюцинує тоді, коли його просять проаналізувати прецедентне право. Як наслідок, живі юристи та редактори в апаратах штатів, які і без того завалені роботою під зав’язку, отримують на стіл тонни сирого нейроспаму, який фізично немає кому вичитувати. Хто насправді мислить — законодавець чи алгоритм? Найбільша тривога криється в тому, що коли ШІ робить за людину всю інтелектуальну роботу, її критичне мислення починає атрофуватися. «Я дійсно хвилююся, що чат-боти позбавляють незалежного мислення, —зазначає Нік. — Ваші виборці обирали не Claude і не ChatGPT. Вони обирали вас».Коментарі авторів нового ЦК у матеріалі The Economist відсутні. @menshykovaaКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​Раптом ще не читали — Ілон Маск програв суд проти OpenAI Перелік його позовних вимог був скромним: вигнати Сема Альтмана й Грега Брокмана, скасувати комерціалізацію компанії та стягнути з OpenAI та Microsoft 134 мільярди доларів збитків. Преса місяцями писала про «битву за душу ШІ», але присяжним суду Окленда для вирішення цього філософського питання знадобилося всього дві години. Маск просто проґавив строки позовної давності. Суддя погодилася із рішенням присяжних миттєво й закрила справу. Мільярдер, звісно, обіцяє піти в апеляцію і бідкається, що у нього вкрали благодійну організацію, в яку він колись влив 38 мільйонів доларів. Захист Маска будував позицію на тому, що про комерційні плани Альтмана він дізнався лише у 2022 році, коли OpenAI підписала контракт із Microsoft. Але адвокати Альтмана ткнули Маска носом у старі листування, де він сам пропонував загребти OpenAI під свій повний контроль, або злити її з Tesla. Присяжні таку турботу про благодійність не оцінили. Адвокатка OpenAI у своєму заключному слові назвала позов підручниковим прикладом того, як можна провтичити строки позовної давності.Прискіпливий читач може запитати, звідки у цьому спорі взагалі узялися присяжні і з якого саме дива саме вони приймали рішення щодо строку позовної давності. По-перше, присяжні тут виступали у ролі advisory jury, а не звичайного журі. Вони зʼявилися у справі тому, що мова тут йде про благодійну організацію та зловживання довірою, тож суд залучив їх у допоміжній якості. Їхній вердикт не був для суду обовʼязковим. По-друге, присяжні приймали рішення тільки щодо однієї зі складових інституту строку позовної давності: як і коли Маск дізнався про можливе порушення його прав. Питання про тривалість строку та наслідки приймав суддя.  Справу закрили, але вона встигла дещо підсвітити: суд опублікував щоденники президента компанії Грега Брокмана за 2017 рік. Поки керівники OpenAI розповідали світу про порятунок людства, пан нотував: «Це наш єдиний шанс вирватися від Ілона. Що в фінансовому плані приведе мене до 1 мільярда доларів?». Дорогий щоденник, мені не підібрати слів, аби описати цей успіх — сьогодні його частка оцінюється у 30 мільярдів.  Адвокати OpenAI також нагадали, що свій власний ШІ-стартап xAI Маск запустив одразу як комерційну структуру. Тож уся ця драма про «некомерційне майбутнє технологій» очікувано виявилась винятково питанням конкуренції. Ну і так — тепер у OpenAI відкритий шлях до первинного публічного розміщення акцій. Компанія з оцінкою у 852 мільярди доларів готується до, ймовірно, головного IPO року.OpenAI у цій справі представляли вже кілька разів тут згадувані акули корпоративного літітегшону Wachtell. Маска представляла каліфорнійська фірма Morrison Foerster.@menshykovaaКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​У пʼятницю в нас виходив матеріал про відхід 74 річного Джона Квіна від управління. Там ми згадували Wachtell як галеру, де досі успішно править 94-річний Марті Ліптон та інші олди, і все у них норм. Забудьте, не норм. У Financial Times та Bloomberg днями вийшли лонгріди про те, що насправді коїться всередині Wachtell, Lipton, Rosen & Katz ­— Кінець епохи «пирогів» Фірма десятиліттями уособлює вищу лігу Волл-стріт. Саме тут колись винайшли легендарний «poison pill» для захисту від ворожих поглинань. Партнери тут заробляють у середньому по $12 мільйонів на рік.Їхня велич тримається на суперконсервативних підходах. У них досі немає філій — фірма принципово працює лише з одного офісу в Нью-Йорку, щоб жорстко контролювати якість, а закордоном просто наймає локальних партнерів. Модель у них традиційно «associate-light» — усього близько 2.3 асоци на одного партнера. Це робить кожного працівника фірми майже вдвічі продуктивнішим за будь-якого колегу з наступної в рейтингу фірми.Працюють вони за системою value billing: ніякої погодинки, клієнт платить success fee. Ці гроші потім ділилися між партнерами за святим принципом lockstep — суворо за старшинством.Один із колишніх партнерів колись порівняв роботу там із конкурсом з поїдання пирогів: головний приз за вихід у партнерство — це те, що ти отримуєш право їсти ще більше пирога. Це значить працювати ще більше, під шаленим тиском, 24/7. І отримувати за це фантастичні суми; щоправда, для старших партнерів. Бо чим молодший партнер, тим більше він мав працювати, і тим менше мав отримувати. Такий от майже сімейний затишок. Та схоже, що сімейна традиція годувати літніх колег подобалися не усім. З минулого року з фірми втекли 8 партнерів. Для такого камерного складу, де всього близько 80 партнерів, це було більш ніж відчутно. Один із них, Джош Фелтман (ексголова практики реструктуризації), пішов до Kirkland & Ellis. Ще чотири молодші зірки зірвалися в Latham & Watkins.  Щоб вгамувати бунт міленіалів, Wachtell влаштувала панічне омолодження. Співголовами флагманської практики M&A раптово призначили 40-річного Джейкоба Клінга та 50-річного Девіда Лама. Клінга навіть закинули у виконавчий комітет як наймолодшого учасника в історії фірми. Офіційна версія для преси звучить так: «ми даємо дорогу молоді, щоб не плодити інституційну залежність від ветеранів».А ще для утримання зірок M&A від переходу в Kirkland, верхівка фірми знищила внутрішню прозорість — партнери більше не знають деталей про компенсації один одного. Новачкам першого року зрізали частку капіталу майже вдвічі порівняно зі старою системою. І, вишенька на торті — бали цинічно відібрали у літигаторів на користь тих, хто безпосередньо закриває транзакції. Навіть у Вільяма Севітта, який захищає OpenAI у суді проти Маска.Та доходи фірми свідчать про те, що міф про "цінності і традиції" досі продається. Цей міф тримається на авторитеті Ліптона. Немолодий патріарх класичного партнерства досі не кинув звички ходити в офіс, але дуже схоже, що коли він піде, із ним вивітриться остання романтика, і на 31-му поверсі залишиться просто сухий, прагматичний інвестбанк із юридичною ліцензією. Символічний фінал цієї драми стався наприкінці лютого. Один із топів фірми, Ендрю Нуссбаум, розіслав усім тріумфальний лист — мовляв, народ, за останні пʼять днів ми закрили угод на $230 мільярдів і виграли прецедентний суд у Делавері, «тільки наша фірма здатна на таке!» І рівно того ж тижня з фірми на радостях пішли ще два партнери.@menshykovaaКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​Непросту загадку про те, що то був за рейтинг сьогодні зранку, ви розгадали за кілька секунд, це --Міжнародні фірми, які навигравали найбільше тендерів в УкраїніЯ зібрав цю інфу без особливої мети, тож і вийшло відповідно. Це абсолютно усі юридичні фірми, які брали участь у тендерах хоча б один раз, навіть якщо не виграли його. Кілька цікавих спостережень.1. У 2018 році AO & Shearman (тоді вони ще були Shearman & Stering) виграли тендер, поставивши ціну у 50 доларів при первісній вартості лоту у приблизно 38 тисяч доларів. ще меншої ціни я не знайшов. 2. Це не завадило Шерманам посісти третє місце за сумою виграних тендерів за період з 2016 року. За цей час вони виграли їх аж на 33 мільйони доларів.3. На першому місці за сумою виграних тендерів Wikborg Rein із 50 лямами, на другому із невеличким відривом Latham Watkins. 4. Baker McKenzie найчастіше серед міжнародних фірм у тендерах брали участь у тендерах -- аж у 33. Виграли лише трохи більше 30% із них на загальну суму 207 тисяч доларів.5. Абсолютний чемпіон за кількістю тендерів і кількістю перемог у них Latham Watkins -- вони брали участь у 27 тендерах і не програли жодного.6. Англійська публічна фірма DWF абсолютний античемпіон за показником участі і перемог: вони брали участь у 7 тендерах і у жодному не виграли.7. Найбільший в історії Prozorro тендер на суму 20 мільйонів доларів виграв Wikborg Rein у тому ж 2018 році. Його проводив Нафтогаз для представництва у спорі проти Газпрому.8. Той 2018 рік був взагалі найактивнішим -- міжнародні фірми навигравали тоді роботи на суму більше 53 мільйонів доларів.9. Найменш рясним був 2020 рік, там усього 9,4 лями навигравали. 10. Цього року найбільший тендер виграв Norton Rose на супроводження випуску облігацій. Сума: 4,8 мільйона доларів. У тексті це не читається, але все ж уточню: я жодної секунди не вважаю, що якісним іноземним юристам не потрібно платити як за якісних іноземних юристів. Просто цікаво було розібратися із тим, хто в Україні найактивніше працює і, маю надію, що це комусь ще і корисним буде. Дивитися тут: https://www.deadlawyers.org/tendery-mizhnarodnykh-yurydychnykh-firm/Але маю прохання. Якщо хтось має якісь інсайти про те, як відбуваються тендери, або щось цікаве знає про якісь конкретні тендери, або може хтось має коментарі про те, яких функцій дуже не вистачає, то напишіть, будь ласка. Тендери українських фірм я теж зробив, але їх покажу тоді, коли додам туди більше 90% усіх юридичних осіб. Бо, як я вже колись нив, у вас там мільярди товок та адвокатських бюро, для збору яких фіг налаштуєш алгоритм, тому усе руками тре виловлювати.@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​Вміти зробити із нічого щось нове і особливе, дуже рідкісна, якість. Я саме так широко розумію підприємництво. Ось ще нічого немає, потім щось поступово вимальовується, тоді дуже довго нічого не виходить, потім поступово починає виходити і у фіналі зʼявляється щось, що колись раніше існувало тільки у тебе у голові, а тепер ось воно -- реальне. І починає жити своїм власним життям. Це неймовірне відчуття.На державній посаді теж є свої "підприємці" -- у широкому розумінні; люди, які роблять із нічого щось. І я лічно вітаю усіх дотичних до цієї великої події людей -- "Щойно в Кишиневі 36 держав і ЄС уклали Угоду про керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти УкраїниЩе кілька років нам казали — цього не буде ніколи. Юридично складно. Політично чутливо. Забагато інтересів проти.Я пам'ятаю розмови, коли нам пояснювали, чому це не спрацює. Пам'ятаю раунди переговорів, де здавалося — стіна. Пам'ятаю, як команда — юристи, дипломати, парламентарі — поверталася і шукала інший шлях, коли цей не проходив. Памʼятаю, як щоразу після чергового тупика в переговорах Президент України - Зеленський Володимир Олександрович не дозволяв світові звикнути до неможливості — і саме його історичне політичне лідерство, наполегливість та особиста переконливість крок за кроком об’єднали партнерів навколо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.Сьогодні ми це зробили – разом.Вперше після Нюрнберга і Токіо з'являється окремий механізм відповідальності за розв'язання агресивної війни проти України. Ті, хто її почав, понесуть відповідальність. Це вже неминуче.Далі — формування трибуналу в Гаазі: судді, правила, розслідування. Розраховуємо запустити вже наступного року. Робота продовжується".Ірина Мудра, заступниця Керівника офісу президента у Фейсбуці.@gadiuk(На світлині Ірина Мудра, Микола Юрлов, Антон Кориневич шляються десь по конференціях аби тільки не працювати).Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​"1995—2019: приватна юридична практика, Асоціація підприємців Києва і робота в кіноВчорашній юрист і продюсер розповідає, що він зі звичайної родини. Мама родом із Санкт-Петербурга, батько з України, працював у посольстві СРСР в Афганістані, «очолював радянських фахівців за лінією профтехосвіти». У 1995 році Єрмак отримав ступінь магістра міжнародного приватного права в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, куди вступив з другої спроби.Працювати почав із першого курсу в одній з перших приватних юридичних компаній України «Проксен» — її в 1990-му створив Олександр Задорожний, університетський викладач Єрмака. Після університету разом з товаришами Олегом Білоусенком, Олегом Рябоконем і Сергієм Свирибою створив свою юридичну компанію, але пізніше Білоусенко і Рябоконь поїхали навчатися у США. «Ми зі Свирибою залишилися самі та сиділи в офісі на вулиці Патріса Лулумби, пʼятнадцять людей в одній кімнаті. Але ми були амбітні й енергійні. Багато новаторських речей, наприклад антидемпінгові розслідування, починала наша компанія. Потім вирішили розійтися [зі Свирибою], кожен пішов своїм шляхом, хоча сьогодні в добрих взаєминах», — згадує Єрмак."Це старий профайл Єрмака на Бабелі. Канал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб
​​У продовження матеріалу Анастасії 🙄 ось доказ того, що бути великим в Україні стратегічно краще, ніж не бути -- Зростання юридичного ринку України забезпечує виключно перша десяткаТут потрібно зробити три уточнення, бо знаю я вас -- зараз накинетеся:1) Мені влом вишуковувати юридичних осіб із цими вашими г і ґ та купою АБ із неочікуваною еквілібристикою з іменами під кожен бренд. Тому фінансова інфа не супер точна. Знайшов що міг. Якщо когось не знайшов, то напишіть і я дам представнику фірми доступ до кабінету, де можна буде редагувати юридичних осіб у вас під капотом. 2) Те, що великим бути краще суто з економічної точки зору, не є єдиним критерієм для висновку, що фірми раптом почнуть обʼєднуватися. Ті з нас, хто памʼятає мантру стратегічного консультанту усія юридичний ринок України "ринок будет укрупняться", можуть памʼятати, що наш ринок так і не почав якось видимо "укрупняться". Принаймні, не почав природнім чином. Певно, були для цього інші причини. А можливо і досі є. 3) Чому фірм лише 59. Це усі фірми, які хоч раз публікували вакансії на Мертвих + входять у рейтинг Лігал500 або Чамберс. Додаватиму фірми потроху, але оскільки це не якийсь всеосяжний рейтинг, то не дуже буду із цим напружуватися. Якщо хочете, аби ваша фірма теж тут була, то читайте пункт 1. Інфа по доходах юрфірм тут@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб