​​Років десять тому на якійсь конференції я показав на слайді кілька цінностей та місій українських юридичних фірм та попросив вгадати, яким саме фірмам вони належать -- Чому юридичні фірми схожі одна на одну?Тоді експеримент зі сліпою дегустацією маркетингового булшіту пройшов успішно -- ніхто нікого не вгадав. Але варто відзначити, що і задача то була із двома зірочками, бо у всіх фірм на слайді було "індивідуальний підхід до клієнта", "проактивність", ну і свята святих кожного юридичного сайту "найвища якість", "професійність", "увага до деталей".Цього року я читав тестовий курс "Стратегії для юристів" у КАІ і під час підготовки знов озадачив себе пошуком фірм, які чимось істотно відрізняються від "середньої" фірми. І в Україні я таких не знайшов.А шукав я щось типу Axiom Law (зразка 2015 року), або Venture Law Group -- каліфорнійської фірми, яка у 2000х працювала за еквіті, Kirkland -- найбагатшої фірми світу, Riverview -- вони маркетують особливий процес надання послуги, або Wachtell -- фірма із найбільшим PPP. Та справедливо сказати, що таких унікальних фірм, які виглядають інакше, ніж середня фірма, або роблять щось принципово інакше, навіть у світі небагато. Крім згаданих брендів, я, певно, мало кого ще міг би назвати.Щойно наштовхнувся на наукову працю двадцятирічної давнини від професорів University of California, Los Angeles. Їхня стаття прямо так і називається: "Чому фірми імітують одна одну?", але чуваки дивляться на копіювання не як на щось недостойне, а навпаки, як на раціональну поведінку на ринку. Головна їхня думка така: імітація послуг, продуктів, організаційних структур або ринкових кроків одна одної не завжди є карго культом.Спершу вони уточнюють, що не усе, що здається імітацією, нею є. Іноді компанії просто однаково реагують на один і той самий зовнішній шок. Наприклад, під час рецесії багато компаній можуть одночасно скорочувати персонал не тому, що копіюють одна одну, а тому, що стикаються з однаковим падінням попиту.Отже, вони виділяють два великі типи імітації.Перший: імітація на основі інформації. Вона виникає тоді, коли компанії діють в умовах невизначеності й припускають, що інші компанії знають щось, чого вони самі не знають. Фірма копіює більшу, успішнішу або престижнішу фірму, бо та виглядає краще поінформованою. Саме це, як мені здається, пояснює суху мову на юридичних сайтах, однакові управлінські моделі фірм.Другий: імітація на основі конкуренції. Вона виникає тоді, коли компанії копіюють прямих конкурентів, щоб не відстати. Зараз ледь не кожна українська фірма має на сайті розділ Оборона -- це приклад імітації на основі конкуренції. Повертаючись до основної ідеї статті. Вони виснують, що імітація посилює наслідки для всіх. Якщо перші гравці обрали правильний шлях, то імітація швидко поширює корисну інновацію. Але якщо перші гравці помилилися, імітація може створити провал на рівні цілої індустрії.Із цього я б зробив два висновки. По перше, українські юридичні фірми нині виглядають однаково, бо найкращі із нас копіюють практики найкращих міжнародних фірм, а решта ринку копіюють лідерів ринку. Тобто бути таким, як усі решта -- вигідніше, ніж намагатися створити щось геть нове. По друге, якщо цю класичну модель юридичного бізнесу знищить якась ринкова катастрофа, якою може бути (а може і не бути) генеративний ШІ, то постраждає увесь ринок.Експертів, які відрізняють смак коли від пепсі, запрошую до сліпої дегустації трьох українських фірм. Вгадайте без гугла хто де (у коменти пишіть).@gadiukКанал | Чят | Вакансії | #ЗбірнаDLS | Кіноклуб