Telegram statistics channel - @Christian_poems_2

На хліболамання.І знову спомин смерті... Знов хліболамання...І знову згадуємо ми про Кров Христа...І знову згадуєм ми ті страждання...За нас лилась Пречиста Кров Свята!!!Заради нас Він залишив Престол НебеснийДе хори Ангелів співали там ЙомуЗаради нас зійшов на грішну землю...Я часто так задумуюсь: Чому???Ми всі згрішили... Були ми не достойніЩоб Божий Син за нас страждав,А Він, великої любові повнийСвою Святую Кров за нас пролляв!Він нас купив великою ціною!Як дорого Він нас усіх купив!Бо Він бажав, щоб ми були щасливі із тобою,Спасти від смерті нас усіх Він захотів!!!А ми? Як у цей час ми поступаєм?В останній час гріха, спокуси, марноти,Чи завжди дякуєм за те, що маєм???Чи, може, живучИ серед земної суєтиМи забуваєм перед Ним схилитисьМи забуваємо Йому подяку принести...Так часто нам буває ліньки помолитись...Подумаймо, чи правильно ми живемО?І коли слово нам не так хтось скажеТо змовчать в нас так нехватає сил...Відразу в відповідь ми так багато скажем!О Милий Батьку наш! За все Ти нам прости!Ти дай нам пам'ятать що ми ж є християниІ нас обмив Ти у Своїй кровіХай мир Святий в серцях наших настанеДопоможи нам не грішить, а завжди за Тобою йти!Дай свою руку простягнуть достойноЩоб заповідь Твою Святу узятьЩоб не померти нам а жить спокійноЩоб в радості могли Тебе ми прославлять.Щоби тоді, коли Ти Батьку наш прийдеш за намиМи в чистій совісті змогли Тебе зустрітьМогли прославити Тебе дзвінкими голосамиМогли з Тобою в небі вічно жить!АміньНадія Робчун

Благоговійно, вдячно, у сльозахДуша моя приймає це причастя,Щоб світові насмілитись сказатьПро це блаженство — це найвище щастя.Блаженство — мати частку із Христом,З ним пережить Розп’яття й Воскресіння.Про це не вміє розказать ніхто — Слова всі перед Логосом безсилі.Як лицемірства ница висотаВ обличчя іронічно зазирає —Я відчуваю дотик рук Христа,Мов теплий відблиск втраченого раю.Він Своє тіло на хресті ламавЗа кожного, хто й крізь тисячоліттяІм’я Його покличе. І щоб мав Ту благодать, якій не обміліти.Він — та Лоза, що радістю цвітеІ гроном виноградним достигає.Святою кров’ю Він стікав за те,Щоб на стежину повернуть до раю.Я на Голгофу повернусь не раз,Бо тут мій Бог життя віддав за мене.В туманах бруду сяє ця гора —Моє спасіння й вічності Знамення!Усі шляхи ведуть мене сюди —З усіх доріг душа до Тебе лине.Тут мій ковток живлющої водиВ пустелі духу і злодійств невинних.Спішу до світлих Божих берегів —Усе земне минає. Все минає.Своїх благословляю ворогів,Благословляю. А не проклинаю.Щоб примиритись і усім простить,Молитву мовить чистими устами.Схиліть коліна в істині простій,Що, може, день цей на землі — останній.З далеких і близьких лечу краївХай тіло немічне — та дух незламний,Щоб мати частку з Господом моїмВ небеснім Царстві — за Його столами. Ольга Чорномаз

ОСЬ ЧАС ОСТАННІЙ НАСТУПАЄ Ось час останній наступає І скоро-скоро прийде день, Коли востаннє залунає Голос євангельських пісень. Коли в останній раз поллється Братерська проповідь свята, Коли назавжди перерветься Чудова пісня про Христа.Не буде того, щоб спокійно Сиділи браття за столом, Не буде того, щоб так ніжно Лунав євангельський псалом. Заплаче той, хто сидить дома, Сьогодні в зібрання не йде, Тоді ще збільшиться утома І він у вічність не дійде. Візьметься Дух із цього світу І землю болі обіймуть, А Книгу Божого завіту Від всіх народів заберуть. Тоді настане почин горя, Заплаче вся людська земля, Заграють сумно води моря І жахом вкриється земля. І забажають в ту хвилину Святого Слова, мов їди, Мов подорожній в літню днинуНапитись зимної води. Тоді від моря і до моря Підуть юнацькії гуртки,Та не знайдуть святого Слова, Коли візьметься від землі. Та все дарма, ніхто не зможе Вернути той свобідний час, Сьогодні кличе Слово Боже: «О, друже мій, роби запас!» Роби запас Святого Масла, Духовних сил роби запас, Вважай, щоб віра не погасла, Іди, трудись у кожний час. Поки Дух Божий підкріпляє Всі утомлені серця, Іди, трудись, нехай Він помагає, Твій труд для Господа Христа. Іди, не гаючи хвилини, Іди, хоч трудно вже тобі, Ось видно світ нової днини І нагороду впереді.Поглянь, вже скільки дітей Божих В недолі й горі полягли,Та поміж всіх умов ворожих До смерті вірними були. Поглянь, за сотні кілометрів Сьогодні трудяться брати, А ти отут за кілька метрів Не хочеш в зібрання іти. Но прийде час, коли згадаєш, Згадаєш нинішнє колись, Тому ще поки силу маєш, Ревнуй, трудись, іди й молись! Молися, як Христос молився У Гефсиманському саду, Із Нього піт кровавий лився, За що хвала і честь Йому! Молися, поки ти ще в тілі, Поки живий, молись Христу! І одягнись в одежу білу, Господню праведність святу. Збудуй Христу домівку в серці, Йому віддай всі почуття, Йому будь вірним аж до смерті, Він дасть тобі вінець життя!Автор невідомий

1.Як мало Біблію читаєм, Робота, вайбер, інтернет…Про Слово Боже забуваєм. Яке корисне, наче мед.2.Перегляд нових повідомленьДо часу ночі сидимо…В житті не бачимо надломлень,Заглянем в Слово – й спішимо.3.Новини ж викличуть увагуІ обговорення між нас,Не так цікавить нас «бумага»,Де постраждав наш любий Спас.4.Безпечно дивимось і майбутнє…І нові плани кожен деньТа є уроки незабутніЙ Слова з Давидових пісень.5.Та нецікаве стало Слово,Неначе втратило ціну,Про Нього дуже мало мови,Лиш про роботу… і війну.6.Пріоритети помінялисьІ все змінилось у житті,І хто над Богом насміхались, Сьогодні в церкві і «святі».7.Не тільки молодь, але й старшіВідкриють Біблію наспіх,У світ крокуємо всі маршемЙ не помічаємо де гріх.8.Границі стерлися… не видноКуди у поспіху ідем,Лиш тільки деяким огидноЗа течією, що пливем.9.За всім Господь спостерігає,Хто ж шлях вузенький обере?І нас давно застерігає, Із Ним ніхто з нас не помре.10.А буде з Слова брать урокиІ крок за кроком йти за Ним,У Слові вічному є соки, Щоб бути радісним й живим.11.А хто шукає в цьому світі, З брудних потоків вожу п’є, Душа не може тих радітиІ ворог часто таких б’є.12.Та юні хлопці і дівчатаШукати будуть Слово це,Яке сьогодні, наче в шатах,Та світ закрив усе святе.13.Душа без Бога жить не можеІ світ не дасть тобі життя,Тож будь сьогодні на сторожіІ не відкинь свого вінця!Автор невідомий

1Для мене Біблія - картинна галереяА Бог у ній неперевершений МитецьІ кожне полотно відтворює ідеюКотру заклав у нього наш ТворецьГосподь дбайливо розмістив картини- Життєві приклади біблійних героїньЩоб мудрості небесної глибиниЧерпали ми - з далеких поколінь Ходім пройдемося, оглянемо полотнаПридивимось до ліній і тонівІ налаштуємо зв’язок зворотній З Творцем... що Він сказати кожному хотів? Ось перше полотно- дружина ЛотаМиттєвий вирок- постать солянаВона Содом покинути була не протиПроте з маєтками залишилась душаГосподь чекає повної посвяти Без поділу на Боже і твоєЩоб кожен з нас бажав Йому віддати Свій розум, душу, тіло- все своєКартина поруч- мати МойсеяТут Бог говорить нам як матерямЦінуйте час з дитиною своєюЩоб встигнути разом побути вамНавчіть дітей любити Боже словоБайдужими не бути до біди З дитинства правильно закладена основаВід помилкових рішень може вберегтиСусіднє полотно - червона стрічкаІі як знак, Раав чіпляє до вікнаЯка Господня благодать величнаВона без винятку для всіх одна!Любов Господня не проводить граніБог любить одинаково усіхДля Нього перший буде як останнійА з Ним останній першим стати змігОсь на картині- жінка незнайома Вбрання убоге, стоптане взуттяДві лепти принесла в своїх долонях Усе що мала Богу віддалаГосподь цінує не лише пожертвиДля Нього важливіше стан душіСкажи чи зможеш Господу, відвертоОстанню лепту щиро принести?Численна галерея в книзі Божій Ми декількох торкнулися картинА Бог нас закликає при нагоді Вивчати всіх біблійних героїньТвоя картина теж серед полотен Щодня життям ти пишеш свій портретА що ж на ньому прочитає кожен Лиш Богові відомо напередСофія Бігун

Біблія У світі цьому безліч книг існує:Різних за змістом, по величині.Кожен із нас корисними цінує,Черпає з них поради на всі дні.Та серед всього моря книг чудовихЄ Книга Книг, дорожча над усе,У ній багато теплих слів Христових,Всім читачам вона спокій несе.Це - Біблія, слова самого Бога,Що не старіють, не втрачають суть.В них над гріхом усяким перемога,Вони душі вічне життя дають.Усім відомо, щоб був рух безпечним, Повинен знати правила водій,Незнаючи, шлях буде небезпечним,Тому сідати за кермо не смій.Отак і мудрий Бог, Творець людиниЖиттєві правила їй дарував,Вони усім потрібні щохвилини,Тож необхідно, щоб їх кожен знав.Ісус сказав: "Досліджуйте Писання!"І заклик цей лунає на весь світ,Тому щодня читайте без ваганняХоча б по трішки Новий Заповіт.Ви скажете: "Часу не вистачає,Корова, свині, сіяти, косить."Я вірю, бо в селі таких немаєХто міг би всю роботу поробить.Та все ж таки, як вже попрацювали,То йдете в хату, щоб відпочивать,Знайшовся час, вечерю зготували,А потім замість того, щоб читатьНовий Завіт, бо це є хліб духовний,Вмикнули телевізор для душі,І він неправди та гидоти повний,Годує вас вечірньої тиші.Отож бо, любі, ми щоденно маємГодин двадцять чотири на добу,Якщо ж ніскільки Богу не вділяєм,То часто жнемо горе і біду.Читайте із молитвою прохання,Щоб зрозуміти істини святі.Та головне, доклавши всі старання,Виконуйте їх завжди у житті.Бо лиш тоді добро й благословінняЩедрий Господь у кожній сфері дасть,Найперше, ви одержите спасіння,А також і земне усе подасть.Автор невідомий

*Ось час останній наступає*Ось час останній наступає.Вже зовсім близько наш Господь.Коли прийде той день, Отець лиш знає,Коли зустрінем ми Його.Як нам потрібно бути близько з Богом,Як варто мати в серці Божий страх.І коли пройдем цю земну дорогу,То щоб зустрітись з Богом в небесах.А нам потрібно завжди буть готовим,Не просто на словах любить Христа.Для когось зустріч може бути так раптово,Для багатьох вже зустріч відбулась.В цей час останній важко жити свято,Коли у світі стільки є спокус.Як нам потрібно Божу силу мати,Щоб в час випробувань сказати: «Не боюсь,Я з Богом все пройду, я переможу.І навіть коли ворог близько підійде,Лиш тільки з моїм Богом я все зможу,Лиш в Ньому спокій серце віднайде»Наступить день, коли всі станем перед Богом,За кожне слово, діло дамо звіт.Як треба пильнувати на своїх дорогах,Щоб жить по Слову, а не як цей світ.Тож переглянем кожен своє серце,З чим ми сьогодні в Його Дім прийшли?Чи Господу приємна наша жертва,Що ми для Нього в час цей принесли?Можливо, ми далекі є від Нього,Можливо, тільки на словах святі.Давайте спинимось ми на своїх дорогах.Можливо, ми живемо в темноті.Ми ходим в церкву, молимось, співаєм,Здається, робим так, як роблять всі,А вдома Біблію ми рідко відкриваєм,Не перебуваємо в молитві чи в пості.Сьогодні Бог дає ще добрий час,Щоб ми покаялись і визнали провини.Він помирав за кожного із нас.Він полюбив нас і назав: «Моя дитина»Ірина Кухарець

А ти поплач, рідненька, Я послухаю.А ти поплач, схились Мені на груди.Своєю підкріплю тебе присутністю,Щоб в морі сліз тобі не потонути.Хай не побачиш ти Мене очима,Хай не почуєш ти Мої слова,Та ти відчуєш, як крізь сльози гіркії,Стає спокійною твоя душа.А будуть сльози то лише очищенняНе тільки від гріхів, але й від бід.Навчишся ти, дитя Моє, терпінню лишЙ багато буде перемог тоді.Над болями, скорботами, спокусами.Над тим, де встояти ти не змогла.Де часто не могла ніяк ось рішенняТи правильнеє, мудреє прийнять.Як іноді так хочеться поплакатись,Щоб обійняв тебе хтось в тишині...Щоб просто розказать проблеми різніїКомусь, хто би тебе міг зрозуміть.Хай навіть промовчав з тобою поруч лиш.Слів співчуття не став би говорить.Та так тоді буває серцю солодкоКомусь-то душу у біді відкрить...Дитя, не бійся, навіть у мовчанніЯ з твоїм серцем також говорю.Не обійшов Своєю Я увагою.Допомогти бажанням Я горю.І біль піде, коли терпіть научишсяЯк Я колись тут на землі терпів.В випробуваннях всіх набравшись мудрості,Ввійдеш дитя в небесний уділ Мій.А через сльози, всьому ти научишся.А через сльози, переможеш плоть.Я заспокою, вчасно дам Я мудрості.Бо Я завжди - твій люблячий Господь.Де жив Я легко? Проходив без труднощів?Я Бог, та це також проходив Я.Щоб розуміти людську біль, премудростіСам Бог Отець завжди Мене навчав.Без нарікань пройшов земную путь Я.Я це також усе в житті пройшов.Пройшовши труднощі, в кінці прийняв Я муки,Вам всі проходити, Я біди, силу дав.А ти поплач, не стримуй ти ридання.Там, в Гефсиманії душею плакав Я.Пригорну, потішу...так душа поранена...Ще трохи і затихне біль твоя. Л. Шпак

ТИ ТАК СТОМИЛАСЬ...Ти так стомилась на земній дорозі…Немає слів… та й що тут говорить.Зневірилась ти навіть в своїм Бозі…Й стоїть питання: А навіщо жить?Навіщо жить? Питаєш ти у Бога?Душа в тобі і плаче і кричить.Сказать тобі: така твоя дорога!ТО краще вже і геть не говорить.Слова тобі вже зараз не потрібні.Ніхто не може душу розгадать.Та й люди стали всі тобі огидні,Ти просто хочеш десь себе сховать.Ти хочеш жить. Та жить тобі так тяжко.Пішла вже радість, сум в твоїй душі.Знеможена й знесилена, й безстрашна,Ніхто не бачить того що в тобі.Ніхто не бачить те, що в тебе ранаЯка уже не гоїться роки.Не розуміє навіть рідна мама,Й нема підтримки доброї руки.Ти геть одна. Та Бог з тобою поруч.Хоч ти не бачиш через сльози те.Та Він іде з тобою через море,Й через вогонь тебе Він Сам веде.Він знає все. Він бачить твої рани,І коли сльози застеляють зірТебе тримає сильними рукамиЩоб ти не впала на шляху вузькім.Він любить так, як любить тільки батько…Той батько, який справді є герой.Як Той, Який не кидає дитятко,Як Той Хто любить більше ніж будь хто.Він поруч є. Й хоч ти Його не бачиш,Хоч ти не чуєш голосу Його,Та Він з тобою в цій долині плачу,Та Він з тобою, хоч горить вогонь.«Не бійся дочко! Він тебе не спалить,І те що нині тяжко тобі йти,Це все дорога болю і неслави,Якою всі повинні тут пройти.Не плач дитя, бо буде іще сонце,І той вогонь, що душу опаливЗігріє ще багато одиноких,Хоч і тобі він біль цю причинив.Я в той вогонь увів тебе не просто,Для цього маю Свій чудовий план.Й коли пройдеш камінням дуже гостримТи зрозумієш: Я з тобою там.Куди б не йшла, куди б ти не ступила,З тобою завжди поруч буду Я.Моя рука тебе не залишила,Назавжди ти дитина є Моя.Я це пройшов. І я це добре знаю.Я знаю як болить тобі душа.Моє дитя, Я так тебе кохаю,Ти найдорожча зіронька Моя.Ти все пройдеш, ти все в житті здолаєш,І навіть те, чого не можеш ти…Тобі рука Моя допомагає,Не бійся дочко, а сміливо йди.Я Той , хто йде з тобою завжди поруч,Я Той, Хто завжди підкріпить тебе.І те, що ти знесилена сьогодні,Запам’ятай, це також все пройде.Я ран твоїх рукою доторкнуся,І біль страшний затихне в одну мить.Для тебе Я послав у світ Ісуса,Він може твої рани заживить.Хоч ти у край зневірилась й стомилась,Та потерпи, бо скоро вже кінець.Моя робота у тобі звершилась,Й тебе чекає золотий вінець.Іди дитя. Й ні в чому не вагайся.Тобі я подарую справжнє щастя.Твоя душа відновиться. Це правда.З тобою Я. І так буде назавжди.»Амінь.Артемук Мирослава

Людське життя так Цінне перед Богом,Ціну Велику Заплатив за нас Христос!Із Богом все ми в світі цьому зможем,Лиш Він Один Надійний - наш Господь і Бог!Ми часто судим інших по обличчі,Оцінку робимо за одягом також.Та бачить Бог, що у людини в серці,І не важливо чи ти бідний, чи знаходишся серед вельмож.Його Суди є завжди Справедливі,Він бачить на якій ми трудимось тут Ниві.Чи Богу ми своє віддали ,,Я,"Чи розпинаєм Господа життям своїм щодня.Заступником сьогодні наш Спаситель є,І шанс останній кожному із нас іще дає.Вже скоро прийде наш Спаситель, як Суддя,Де будемо тоді, мій друже, ти і я?Прийми ,,Сьогодні" Жертву Господа Христа,В Молитві щирій перед Ним відкрий свої уста.Христу довір усього ти себе,Спаситель наш тебе не підведе!Бог знає всі твої гріхи й пороки,Він Той, Який подасть тобі Свої Уроки!Навчить тебе всього, чого ти ще не знаєш,Із Ним ти Істини Його Святі пізнаєш!Ти Цінний є для Нього дуже, друже,Хай ці слова тобі підтримкою послужать!Лише в Христі Ісусі кожен Переможе,А все, що є у нашому житті - нам на Добро послужить!Автор Таїсія Садова.