За Велику Україну!

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (05 жовтня) У МЗС Ізраїлю оголосили генсека ООН персоною нон грата. "Сьогодні я оголосив Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша персоною нон грата в Ізраїлі та заборонив йому в'їзд у країну", — заявив Кац, Міністр закордонних справ Ізраїлю. Він наголосив, що той, хто не може засудити напад Ірану на Ізраїль, як це зробили майже всі країни світу, не заслуговує ступати на ізраїльську землю. ОСЬ ТАК ТРЕБА ДІЯТИ! Той, хто не друг Ізраїлю — Ізраїлю ворог! Таку політику проводить Ізраїль! І Ізраїлю абсолютно "по-барабану", до кого таку політику можна — чи не можна застосовувати! До всіх! Без виключення! Ізраїль — це пуп Землі, в очах ізраїльтян. Саме така позиція створила потужну країну на місці пустелі. А Україна що? Хтось бачив ультиматум України до всього світу, де було б чітко сказано: або ти друг України — або ворог! Або голосно засуджуєш агресію Росії, або ти ворог. І не потрібно нам ніяких "двосторонніх друзів", які одночасно товаришують і з Україною, і з Росією! Звичайно, таке собі може дозволити тільки нація, яка потужна. Яка має самоповагу. Яка ставить себе на перше місце у світі. Ось що означає громадянський націоналізм. Саме він створює потужні народи й країни. А щодо пана Гутерреша, генсека ООН, то він не просто має мляво висловлювати занепокоєння. Він повинен діяти! Діяти так, щоб припинити війну. І першим кроком має бути перенесення свого офісу до Києва. Туди, де постійна небезпека. Нехай ООН працює з Києва. Нехай всі, кому треба до головного офісу ООН, приїздять до Києва. Нехай ховаються в наших бомбосховищах і починають розуміти, що таке Росія! Що? Не захочуть? Україна для них не так важлива? Тоді навіщо вони нам? Тоді ми маємо послати їх туди, куди Ізраїль їх всіх послав! Як же ми без ООН проживемо? Краще, ніж зараз! Бо почнемо групуватись з тими, хто також має свою волю і готовий створювати іншу міжнародну, якусь, організацію із твердим фундаментом, а не аморфним збіговиськом людей, які тільки там триндять! Україна — понад усе! Це формула до побудови Великої України. Або Велика Україна — або нічого. Ця формула має бути в голові кожного українця, який ще не втратив сенс життя і якщо він українець! Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (04 жовтня) З'явилася заява, вже колишнього, генерального секретаря НАТО Столтенберга по можливості завершення війни. Будь-які переговори про припинення війни в Україні мають містити гарантії безпеки для цієї країни від західних держав, і насамперед США, заявив Єнс Столтенберг, який залишив 1 жовтня посаду генсека НАТО, агентству Reuters. Мирне врегулювання в Україні, без західних гарантій призведе до того, що Росія не буде поважати жодні лінії, проведені на карті, підкреслив Столтенберг. Тобто — без укладання всього пакету гарантій війна не зможе завершитись. Але цей пакет, в першу чергу, потрібен не Україні, а якраз — Росії. Путін ще у 2022 році прямо заявив, вже після підписання Стамбульських угод, що залишається питання гарантій. І основне питання по цих гарантіях — це території, на які вони поширюються. Зеленський тоді ж так само це підтвердив. І додав, що головне питання — це включення (чи не включення) до гарантій територій Криму та ЛДНР. І збирався це обговорити віч-на-віч із Путіним. Для Росії ці гарантії важливі, бо мають гарантувати — НЕНАПАД України, після завершення війни. Ненапад — з метою відвоювання захоплених територій. Бо, якщо буде досягнуто миру, то будуть якійсь підписані мирні угоди. І по цих угодах, Україна не буде отримувати зброю і допомогу від Заходу, якщо порушить досягнуті домовленості. А зараз, наразі, все зводиться до того, що Крим і ЛДНР (в межах 24 лютого 2022 р.) юридично будуть українськими. Але фактично — російськими. Так от, щоб Україна не змогла їх відвойовувати силою, Росії потрібно, щоб Захід дав гарантії, що цього не буде відбуватись. Ці гарантії мають бути забезпечені ненаданням Україні військової допомоги. А без такої допомоги — Україна поки нездатна нічого зробити. А якщо Захід почне порушувати ці умови гарантій, то Росія вже змінює свою ядерну доктрину. І погрожує застосовувати свою ядерну зброю практично в будь-яких випадках. Якби Україна була сильною і виробляла власну потужну зброю в достатній кількості, то нам би було начхати на всі ці гарантійні танці з бубнами. Коли б підготувались — тоді б, силою, і почали відвойовувати назад втрачене. Так, як це зробив Азербайджан, після тридцяти років підготовки. Потужна Україна — єдиний інструмент повернення всіх втрачених територій. А це реформи. Це приборкання олігархії (поєднання влади й бізнесу). Це — Велика Україна! Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (03 жовтня) Мережами розповсюджують таку тезу: «Націоналісти — єдиний порятунок для УКРАЇНИ. Не зрозуміють це сьогодні етнічні українці — завтра зникнуть, як народ з мапи світу». ЦЕ ПРОВОКАЦІЯ! Яка має певну політичну мету. Націоналізм має бути. Це основа розвитку країни. Але не етнічний, а громадянський. Хтось може пояснити, навіщо порушувати питання національності по чорношкірому громадянину Франції, яких багато, якщо він – ФРАНЦУЗ, громадянин Франції!? Він що, не такий француз, бо чорношкірий? А спитайте в американця — хто він? Що він скаже? Мабуть, він скаже, що він АМЕРИКАНЕЦЬ! І буде пишатись цим. Яка різниця, якого він етнічного походження? Америку ж створили всі, хто приїхав! Люди з різних країн і різних національностей. Чому в голову не приходить нікому сказати, що треба долучити до влади в США лише індіанців, бо вони корінні мешканці? А всі інші — непотріб! Бо в американців є націоналізм — ГРОМАДЯНСЬКИЙ. Цінний громадянин не той, у якого якесь "правильне" походження, а той, хто працює задля Америки! Саме такий підхід і створив найпотужнішу країну. Якщо, з тим, що стосується США і Франції більшість згодні, то чому в Україні знаходяться ті, хто має іншу позицію? Відповідь дуже проста. Це робиться — для роз'єднання суспільства, з метою створення різного роду провокацій. А це, своєю чергою, може призвести до протистояння, зокрема, фізичного насилля. Як результат — будемо мати ослаблення держави. А під час війни — це ще небезпечніше. Тобто це точно те, що підтримує Кремль. А ще це вигідно і різним українським олігархічним угрупуванням, щоб на базі етнічного націоналізму, баламутити воду для того, щоб отримати владу — через вибори. Бо багато ще в Україні є бовдурів, які не розуміють різниці між етнічним націоналізмом і громадянським. І що один з них веде до нацизму, а потім до катастрофи. А інший — до розвитку країни! Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (02 жовтня)У коментарях до одного з наших Спротивів, щодо корупції в Україні, чинний суддя Липовецького районного суду Вінницької області Дмитро Кривенко видав таке:"Такі ж дбь, як ти, ходять і дають хабарі, а потім кажуть: корупція нас вбиває...".Коли ми цьому судді сказали, що маємо намір зробити по ньому Спротив, по його цій глибокій думці про корупцію, то він додав: "Так точно!!! І ніколи від своїх слів не відмовлюсь!!!".Таку думку, як сказав цей суддя, не один він поширює. Це типова теза чиновників. Таким чином представники влади хочуть зняти з себе відповідальність за свою вину. За те, що влада не хоче прибирати корупцію. Суддя каже, що громадяни самі несуть їм гроші. А судді не мають сили волі, щоб утриматись і хабарі не взяти.Питання: а чому громадяни несуть хабарі суддям? За те, щоб суддя прийняв рішення справедливе чи НЕсправедливе?Якби кожен знав, що суддя буде приймати рішення справедливе, незалежно від того, отримає він гроші чи ні, то давали б тоді йому ці гроші люди? Відповідь, звичайно, знають всі. Люди не вірять в справедливість судової системи. Але вони хочуть справедливості. І знають, якщо гроші не дати, то справедливості можна і не дочекатись. Це і породжує корупцію. Але це ще пів біди. Головна проблема корупції в правоохоронній системі не в тому, що як каже пан суддя Кривенко: "корупція нас вбиває". Ні. Громадянам від держави потрібний захист їх прав, поновлення порушених прав, справедливість. Не законність, а саме СПРАВЕДЛИВІСТЬ і ЗАХИСТ! Якщо держава цього не дає, то людям така держава не потрібна. Тобто — люди не готові ані захищати таку державу, ані піклуватись про неї. А це, своєю чергою, веде до знищення такої держави. А потім і до зникнення народу, який в ній живе. Корупція в податковій системі, наприклад, веде до відходу бізнесу в тінь. До зменшення податків. Зменшення потужності економіки. Але не до знищення держави, як при корупції в правоохоронній системі. Тобто — корумпована судова система є фактором знищення держави. А судді, які працюють в такій корумпованій правоохоронній системі — злочинці! І не має значення, бере суддя хабарі — чи не бере! Він все одно є злочинцем для народу. Бо працює в корумпованій судовій системі й цим цю систему підтримує. Ось чому організація "Поступ" виступає, в разі приходу до влади громадянської сили, за те, щоб найпершим кроком — було звільнення всіх, поголовно, суддів. Без будь-якого розбору. Всіх! І без права на будь-яку державну посаду надалі. І без будь-яких спеціальних суддівських пенсій. Але це не буде актом справедливості. Як дехто так може подумати. Це буде необхідною мірою поновлення довіри громадян до своєї країни. Це необхідно для виживання країни й українського народу.Переможемо.ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ!"Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (15 серпня) То що ж відбувається в Курській області? Це питання багато хто зараз задає. Але зрозумілої відповіді ніхто поки не дав. Ось позиція одного з українських військових. Вона є типовою. Так зараз багато хто думає. *** Що цікаво. Навіть ті, у кого каструлі надіті дуже глибоко, почали ставити питання: "Чому саме зараз і чому саме там?" Договірняк та вплив третьої сторони стирчить з усіх боків. Ось і з протилежної сторони задаються цим же питанням: "«Надо же, оказывается, так можно?!» - изумилось — сто сорок миллионов по одну сторону границы и сорок миллионов по другую — 6 августа 2024 года. Когда регулярные части ВСУ пересекли, плохо охраняемую границу Курской области. А теперь внимание, вопрос: «А что было бы, если бы прорыв границы под Курском, случился ровно год тому назад, то есть летом 2023 года, строго вместо того, чтобы штурмовать в лоб “линию Суровикина”, в рамках знаменитого “контрнаступу”?» ... ... Представьте себе, что бы было, если бы ВСУ могли бросить в образовавшийся прорыв 10-15 свежих бригад, укомплектованных еще не уничтоженной западной тяжелой техникой. Тех, которых сегодня уже физически нет." *** Може українська влада якось, нарешті, пояснить, що відбувається? Хоча нам можуть, замість влади, дати таку відповідь: "Нема чого читати російське ІПСО та їх ниття". Так, може це і російське ІПСО. Але якщо і так — то невдале. Бо порушує питання про керованість війни — третьою стороною. Питання, яке поступово набирає все більше обертів. Питання, яке має отримати відповідь. Питання, за наслідки якого платить український народ. Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (14 серпня) Сполученим Штатам потрібно, щоб Україна продовжувала воювати. Стільки, скільки буде можливим. Вони про це кажуть вже майже прямо. Ось цитата з нещодавньої статті (Can Ukraine Get Back on the Offensive?) провідного американського видання Foreign Affairs. Це видання вважається найбільш авторитетним по зовнішній політиці США. "Московські війська ще не закінчили свій наступ. Вони продовжують наступати на кількох фронтах на землі та бомбардувати українську інфраструктуру з повітря. Але, навіть найбільші та найбоєздатніщі військові організації не можуть підтримувати наступ вічно і, після втрати такої кількості військ, вікно можливостей для Росії може скоро закритися. Солдати, які загинули в боях, були непропорційно найкращими російськими солдатами. Її запаси техніки повільно вичерпуються. Зрештою, у Москви не залишиться іншого вибору, окрім - як призупинити наступ і перегрупуватися. Це означає, що Україна повинна почати планувати, як найкраще скористатися майбутнім занепадом Росії. Зробити це буде нелегко: її народ страждає, а багато чинників, які визначатимуть її успіх, перебувають поза її контролем. Київ, наприклад, не може визначити, коли й де російські сили досягнуть кульмінації й не можна бути впевненим, що Захід надаватиме постійну підтримку. Але Україна може уважно вивчати поле бою на предмет ознак російської слабкості. Вона може співпрацювати з НАТО для тренувань і підготовки до нових наступальних дій. Вона може керувати зовнішніми очікуваннями. І вона може розробити нову теорію перемоги - таку, яка зробить військову позицію Росії - справді неспроможною. Саме тоді й, лише тоді, Україна зможе вести переговори на вигідних умовах і забезпечити довготривалу перемогу". Тобто завершити війну, на думку американців, Україна має після чергового контрнаступу. А скільки таких контрнаступів має бути - ніхто не знає. Зразу після цієї публікації, до України приїхав черговий американський гість - сенатор Ліндсі Грем. І от що він зразу сказав: "Що я думаю про Курську область? Це сміливо, блискуче, просто красиво. Продовжуйте у тому ж дусі". А ще він сказав, що закликає адміністрацію президента Байдена надати Україні всю зброю для того, щоб "виграти війну, яку не можна програти". Наша влада відверто каже, що без втручання американців та китайців, війну завершити неможливо. А американці у відповідь кажуть - воюйте! "Надеріть" дупу цим росіянам! Так, головним ворогом України є РФ. Влада якої не збирається закінчувати війну. Влада України не може самостійно закінчити війну, бо і сил не вистачає, сама може тільки капітулювати й, користуючись війною, тримається у владі. А наші друзі, в особі США, також не бажають завершувати війну. Все це має свою назву - злочин проти України та українського народу! Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (13 серпня) Росія — наш сусід, подобається це комусь чи ні. На Марс вона навряд чи полетить. Тому, природно, потрібно проводити нашу внутрішню і зовнішню політику, виходячи з цього. У світі більшість війн ідуть якраз із сусідами. Сусіди бувають різні. І теза, що "із сусідами треба жити мирно", не працює в геополітиці. Бо хоче хтось чи ні, але всі країни, між собою, перебувають у постійній боротьбі та конкуренції. Так світ влаштований. А ось форми цих конкурентних процесів можуть бути як мирними, навіть дружніми, так і у вигляді гострих війн. Є три основні стратегії відносин із РФ, після завершення війни. 1. Бути ворогами. Оскільки Росія - набагато потужніша за Україну, то для такої лінії необхідно шукати союзників. В результаті — Україна в постійному антагонізмі з Росією буде все глибше залежати від союзників. Підсумком може стати втрата незалежності. До чого і йдемо зараз. 2. Бути в дружніх відносинах. Це неможливо буде багато років. Але після 25-30 років, РФ може намагатися йти таким шляхом. Така (дружня) лінія веде до того, що вже було. Поступове поглинання України "дружньою" Росією. Тоді, рано чи пізно, Росія зробить ривок і повністю асимілює Україну. Таке ми бачимо зараз у Білорусі. Така лінія веде до ліквідації України, як держави й поступової втрати української ідентичності. До асиміляції з російським народом. 3. Не бути ворогами й не бути друзями. Стосунки мають бути нейтральними, але такими, щоб не скотитися в "дружбу". Очевидно, що найбільш конструктивний варіант для нас — третій. Тоді Україна може почати отримувати вигоду зі свого нейтрального становища. Це дасть можливість Україні розвиватись, незалежно від бажання чи небажання "друзів". Мати можливість будувати Велику Україну. А Велика Україна, рано чи пізно, призведе до природного занепаду Росії, яка поступово стане другорядною країною. Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (12 серпня) Є два типи громадян. Першого типу — більшість. А другому — належить світ. Ось, що про це писав ідеолог українського націоналізму — Дмитро Донцов. Як свідчать українські історики, Дмитро Донцов був не просто ідеологом українського націоналізму. Він був гуру, пророком для середовища, до якого належав Степан Бандера. Цікаво, що до організацій націоналістів він так і не приєднався, хоч вони його до себе і запрошували. Донцов: "Тут два світогляди! У наших “революціонерів”, що, як той мужик, бачать лиш те, що можуть намацати, зачисляючи решту до “метафізики”, зусилля мусить мати “реальні наслідки” – нарізку двох нових десятин, зменшення податку або урядову субвенцію; коли цього нема, вони відкидають боротьбу. Плоди, які збиратиме не нинішнє покоління, – це фантазія, а ідея, в ім’я якої борються за це, – нікчемна ідея. То “царство не від світу цього”; це фантастична держава “милостю Божою”; це є щось “окультного і непотрібного”. Є два типи громадян. І Донцов їх чітко відрізняв. І ми маємо відрізняти. Перший тип – це той, хто нічого не буде робити задля України, якщо результати його діяльності не з’являться при їх житті. Тобто життя майбутніх поколінь та майбутнє України їх не цікавить. Другий тип, відповідно, це ті, які будуть діяти заради України завжди. Незважаючи ні на які обставини. І незалежно від того, скільки їм залишилось бути на цьому світі. Всі потужні країни та нації створювались людьми саме другого типу. Потрібно таким громадянам гуртуватись. Щоб створити громадянську силу, яка здатна, нарешті, була б побудувати сильну країну – Велику Україну. У кожного є вибір, ким бути. Але правлять світом точно не ті, які думають лише за власну шкуру. Справедливість в тому, що ті, хто думає лише про себе, стає ресурсом для інших. Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ (11 серпня) Занепад української мови почався в Русі (в Україні) давно. Цей процес посилився після утворення Речі Посполитої. Тобто після об’єднання України із Польщею. Ось що пише про це Михайло Грушевський – перший керівник незалежної України й історик. "В західній Україні — в коронних землях, уже з другою чвертю XV в., руське письменство рішучо не здавалося ні на що більше, окрім церковної служби та побожної християнської лектури. Руське письмо, уживане ще в діловодстві поруч переважного латинського в другій половині XIV і початках XV віку, далі виходить з діловодства зовсім. В українських землях в. кн. Литовському, ліпше законсервованих від польських виливів, урядова руська мова держиться в повній силі до самого прилучення до Польщі (1569) та забезпечується правительством і на пізніше. Але ми бачили, що вже в 1570-х рр. на Волині, знання й уживання руського письма диктується вже більше національним пієтизмом, як практичними, реальними потребами. Загоровський уважав потрібним спеціально заохочувати своїх синів, аби письма свого руського й мовлення руськими словами не забачали". Значить відчувалося вже, що з під руського письменства, руської книжности усувається ґрунт: вони тратять своє raison d’eіtre (сенс існування) в реальнім житті. Без латини й польської мови не можна було порушитися в практичнім житті. Ще гірше було, що свійське письменство і що до змісту самого не давало майже нічого цікавого, нічого потрібного сучасному чоловікові, що хотів жити й іти з духом і потребами часу, і за всім, що треба було знати культурній людині, приходилося звертатися до письменства латинського, польського, німецького — одним словом „католицького". Відчувалося банкрутство не тільки школи, а й самої культури свійської, супроти вимоги життя. Це ставило в дуже трудне становище українську суспільність. Приступ до латинських шкіл був. як не завсіди, то дуже часто загороджений для некатоликів, а свої школи не сягали наук латинських". (М. Грушевський, "Історія України-Руси", том 6, ст. 329) Як бачимо, занепад української мов в старі часи, був пов’язаний не з тим, що на ній забороняли говорити. А з тим, що вона переставала бути мовою практичною. На якій можна було отримувати гарні знання. На якій велося діловодство тощо. Це означає, що поновлення потужності української мови також залежить не від примусових заходів, а виключно — від розвитку України. Чим більш розвинута буде Україна – тим більш поширена буде українська мова. Тобто побудова Великої України, як наслідок, має призвести й до повного поновлення української мови на всій території нашої держави! Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! "Поступ"

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ(10 серпня) Маніпуляції в інформаційному просторі — це звичайне явище. Також, звичайним явищем є те, що громадяни, навіть і розумні громадяни, на це ведуться. Маніпулятори — це всі різні експерти, аналітики, спеціалісти по війнах, різні лідери громадських думок, всякі екстрасенси на просторах соцмереж і ютубу тощо. З початком повномасштабної війни їх розвелося ще більше. Всі вони нам щоденно розповідають про війну, про події на завтра, про те — чим закінчиться війна і хто переможе та коли. Мабуть, самим яскравим прикладом маніпуляцій — є Олексій Арестович. Адже два роки тому його виходи, наживо та щовечора, чекали мільйони українців. І вірили, і лягали спати з надією на завтрашню перемогу ЗСУ тощо. Мета таких маніпуляцій може бути різна — від припинення масової паніки й до знищення віри в нашу перемогу та звикання до поразки. Українці мають дуже ретельно фільтрувати весь цей інформаційний понос, що на них виливається. Звичайно, там є і правда, але вирізнити її простому люду дуже важко. Та і чи потрібна звичайному "піплу" вся ця правда? Але точно можна сказати, що переважна більшість там — проста балаканина. Мета балаканини також проста, як двері — заробляння грошей всіма цими "експертами". Щоб вижити, українці мають прийняти війну, як щось буденне. Яке є невіддільною частиною їх життя. Не варто сподіватись на чудо зброю. На те, що скоро помре Путін. На наших закордонних "партнерів". Треба вірити в Україну, в ЗСУ та в себе. І треба пам'ятати, що всім байдуже скільки загине українців. Війна це завжди великий бізнес. Вже всі бачать, що наша війна з росіянами є керованою ззовні й закінчиться лише тоді, коли її продовжувати стане невигідно певним силам ЗА МЕЖАМИ України. А не тоді, коли спрогнозує це якийсь, черговий, "пан Арестович". На жаль, влада наша тут також ні на що не здатна, крім того, щоб якось утримувати країну, поки головні країни світу не повирішують свої справи. Україна має вистояти. Це перша сходинка до Великої України! Переможемо. ЗА ВЕЛИКУ УКРАЇНУ! “Поступ"