Статистика telegram channel - @universeinthepocket

Я вражена!.. тому, напевно, ви бачили здивування і шок на моєму обличчі. Кеслі Янг (Kelsey Young), керівниця наукової місії Artemis II, була абсолютно приголомшена кількістю спалахів на темному боці Місяця, яку зміг побачити екіпаж. За час спостережень їм вдалося побачити аж 6 штук тривалістю у мілісекунди! І це при тому, що Кеслі Янг взагалі не очікувала жодного 🤔Аналогічним чином висловлюється Брюс Беттс, головний науковий співробітник Планетарного товариства:Особисто я... здивований, що вони побачили стільки, хоча астронавтів навчили їх шукати. Серед усіх наукових задач, поставлених перед астронавтами, ця була, мабуть, найцікавішою. Ми точно знаємо, що на видимому боці Місяця фіксуються спалахи від ударів метеороїдів. Так, японський астроном-аматор Даїчі Фуджі регулярно моніторить спалахи на темному боці Місяця. Ми навіть бачили як він зафіксував аж три за одну добу — під час метеорного потоку Гемініди.Фіксують їх і в рамках проекту Impact Flash! Власне, прикріплене фото — саме звідти. Близько 1% енергії зіткнення йде на спалах, що типово триває менше 0,1 секунди.🌕 Так от: є серйозні сумніви, що астронавти бачили саме спалахи від зіткнення метеороїдів з поверхнею Місяця. І ось чому. ‣ Перш за все, таке інтенсивне бомбардування саме по собі виглядає дивним (недарма Янг і Геттс так здивовані), навіть з урахуванням того, що астронавти були у ~40 разів ближче до Місяця, ніж ми. Адже зараз не діють потужні метеорні потоки, на кшталт Гемінід чи Персеїд.‣ По-друге, схоже, що жоден зі спалахів не був одночасно зафіксований двома астронавтами.‣ По-третє, відомо, що астронавти МКС, а також місій Apollo (принаймні 11, 12, 13), час від часу бачили випадкові короткочасні спалахи (light flashes), перебуваючи у повній темряві або із заплющеними очима. Це явище відносять на рахунок космічних променів — надзвичайно швидких частинок, від яких космічний корабель захищає не повною мірою. Коли такі частинки потрапляють на світлочутливі клітини сітківку ока, вони запускають електричні сигнали через зорові нейрони, які сприймаються мозком як невеликі спалахи світла.▶️ Тому наразі робоча гіпотеза така: спалахи, які бачили астронавти, — не більше ніж реакція сітківки та нервової системи на космічні частинки, від яких вони не були захищені магнітосферою та атмосферою Землі.Що може спростувати цю гіпотезу? Наявність бодай одного спалаху, який був зафіксований щонайменше двома астронавтами, або відео, зняте швидкою камерою, де видно затухання цього спалаху.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Не корона? 🤔 А тоді що?Сьогодні увечері NASA Solar System (один з Twitter-акаунтів NASA) опублікували отаку пару знімків ☝️із таким коментарем:Два роки тому: мільйони людей спостерігали повне сонячне затемнення по всій Америці.Два дні тому: лише чотири людини спостерігали повне сонячне затемнення з Orion. І це гарний привід обговорити що ж саме побачили астронавти під час затемнення, яке тривало більше 50 хвилин.На першому знімку — сонячна корона, яку з Землі можна роздивитися навіть неозброєним оком під час сонячного затемнення. У даному випадку — того самого, що відбулося 8 квітня 2024 року.Явище на другому кадрі на прямій трансляції обльоту теж називали сонячною короною. Однак, вочевидь воно виглядає геть інакше. Найбільш ймовірно, світіння пов'язане із розсіюванням світла на частинках міжпланетного пилу, і є спорідненим із зодіакальним світлом. Світіння ми бачимо завдяки так званому прямому розсіюванню.Що говорить на користь цієї гіпотези?• У світлому гало немає характерної для сонячної корони структури.• Найяскравіша частина простягається приблизно в напрямку екліптики (судячи з розташування планет).• Якщо під час повного сонячного затемнення видимі розміри Сонця і Місяця збігаються, то в даному випадку Місяць виглядає приблизно у 35 разів більшим — кутовий розмір сягає 17°20'. Навряд чи настільки далеко від Сонця можна зафіксувати корону на фотоапарат Nikon Z 9 за 2 секунди.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Останні сонячні промінчики осяяли космічний корабель... і, схоже, таки дійсно видно фрагмент сонячної корони! Навіть є натяк на структуру у сонячній короні.Orion занурюється майже у суцільну темряву... лише краєчки Місяця підсвічені.Тепер годину летять без сонячних панелей.Для спостережень доступний тільки неосвітлений бік Місяця, на якому можна спробувати роздивитися великі деталі рельєфу або спалахи від падіння метеоритів.Дуже цікаво що було видно оком, і що астронавти змогли зняти. У них для спостереження затемнення навіть є із собою спеціальні сонячні окуляри, призначені для спостереження затемнень.Майже у повній темряві астронавти змогли побачити Венеру, Сатурн і Марс!А головне — вони таки дійсно змогли побачити вже щонайменше 6 дуже короткочасних спалахів на неосвітленому боці Місяця 🤯Ці спалахи (якщо вони справжні і не є, наприклад, відбиттям спалахів приладів на склі) є результатом падіння маленьких метеороїдів. В земній атмосфері такі космічні камінчики згоріли б яскравими метеорами.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ У комети C/2026 A1 (MAPS) була "молодша сестра"? 🤔 Дещо цікавеньке відкривається стосовно комети, що розпалася в перигелії 4 квітня.Кілька днів тому Thomas J. Clark поділився роликом (перше відео) зі знімків космічних коронографів LASCO C2 та C3 іще однієї комети сімейства Крейца, але значно меншої. Її наприкінці березня відкрив Worachate Boonplod, вже у полі зору C3. Такі крихітки завжди "випаровуються" до перигелію, бо у них ядро зазвичай до кількох метрів. Але суть не в тому. Судячи зі швидкості та траєкторії, ця кометка пройшла би перигелій приблизно за 4,3 дні до "основної" C/2026 A1 (MAPS). Виникає питання: чи може вона бути фрагментом C/2026 A1?Якщо спробувати накласти її траєкторію (послідовність положень) на комету C/2026 A1, то очевидного співпадіння не буде (друге відео). Це може бути пов'язано з тим, що за 4,3 дні Земля просунулася по орбіті, а отже змінився кут зору.Якщо ж подивитися на орбіту C/2026 A1 на той час коли маленька кометка наближалася до Сонця, то виявиться, що їх траєкторії дуже схожі. Звичайно, неможна остаточно робити висновок про те, що маленька кометка є фрагментом, який нещодавно відокремився від C/2026 A1. Адже 4,3 доби різниці у часі означають вельми велику відстань між кометними тілами. До того ж, усі комети сімейства Крейца рухаються доволі схожими орбітами. Однак, маленька кометка цілком може бути й результатом давньої фрагментації C/2026 A1.Наскільки це унікальна пара? Це не виключення, але й не правило. Іноді маленькі комети сімейства Крейца підлітають до Сонця групами. Буває так, що відносно великій передує маленький фрагмент, ледь видимий на знімках LASCO. Саме це спостерігалося у випадку славнозвісної C/2011 W3 (Lovejoy). На третьому відео позначено крихітну комету, яку відкрив Zhijian Xu 14 грудня 2011 р. Вважається, що фрагмент, який отримав позначення SOHO-2203, відколовся за кілька десятиліть до того. Це означає, що за подібного сценарію маленька кометка могла відокремитися від C/2026 A1 сотні років тому. Якщо Zdenek Sekanina був правий, і C/2026 A1 є "прямим нащадком" фрагментації величезного кометного тіла 363 року, то маленька кометка цілком могла відколотися тоді ж, і супроводжувати C/2026 A1 більш ніж півтори тисячі років. Хоча, звісно, це може бути лише цікавим співпадінням, і зв'язок між цими кометами може бути менш тісним. 🤝 Окрема подяка Андрію Ніколенко за допомогу підготовці ілюстративного матеріалу.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

❤️‍🔥 Це однозначно найкрутіша анімація руху міжзоряної комети 3I/ATLAS, складена зі знімків космічного апарату! ☄️Знаменита 3I/ATLAS, що наробила стільки галасу, з'явившись в Сонячній системі минулого року, наразі знаходиться вже за орбітою Юпітера і виглядає крихітною цяточкою, доступною лише для великих телескопів. Але результати аналізу спостережень продовжують публікувати.Анімація, яку ви бачите вище, складена зі знімків камери JANUS космічного апарата Juice Європейського космічного агентства (ESA), отриманих невдовзі після перигелію. Враховуючи що камера не призначена для кометної зйомки, вийшло дуже круто!Що ж вдалося дізнатися з тих спостережень?‣ поблизу перигелію комета викидала ~2000 кг водяної пари щосекунди (!), або ~70 олімпійських басейнів води за добу;‣ значна частина водяної пари виривалася в напрямку Сонця, причому поступала не безпосередньо з ядра, а з крижаних частинок, якими насичувалася кома комети;‣ ультрафіолетовий спектрограф зафіксував випромінювання від кисню, водню, вуглецю та пилу на відстані до 5 мільйонів кілометрів — отакий довжелезний хвіст;‣ незважаючи на те, що комета прилетіла до нас з іншої зоряної системи, вона загалом дуже схожа на комети Сонячної системи;‣ спостереження в далекому космосі допомогли групі планетарного захисту ESA уточнити орбіту та виявити крихітні зміни траєкторії, пов'язані з викидами газу і пилу. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Тим часом на Оріоні знову не працює туалет. NASA вважає, що замерз один із клапанів.Корабель повернули до сонця таким чином, щоб нагріти потрібний бік та розморозити проблемний елемент.Поки туалет не працює, астронавти можуть використовувати Collapsible Contingency Urinals (портативні пісуари-мішки) — вони створювались для чоловіків, але зараз мають і спеціальні насадки, щоб жінки у космосі також могли їх використовувати.На відміну від звичайного туалету в кораблі, портативний пісуар не використовує вентилятори чи інші способи засмоктування рідини. Стінки пристрою зроблено таким чином, щоб вони одночасно відштовхували рідину та вбирали її у себе. Це дозволяє запобігти розкиданню крапель та витіканню сечі в умовах невагомості.За потреби, CCU можна підключити до системи видалення відходів та викинути його вміст у відкритий космос. А потім — використати повторно.На відео Крістіна Кук демонструє, як через ілюмінатор виглядає скидання відходів з туалету (на той момент він ще працював).На зображенні — CCU у двох форматах, жіночому та чоловічому. А також внутрішня структура.Підпишись | Монобаза

☄️ А ось і ще одна подія цієї ночі, на яку ми дуже чекали: присонячна комета C/2026 A1 (MAPS) увійшла в поле зору космічного коронографа SOHO LASCO C3! І так, це доволі маленький головастик )))Майже відразу після видовищного коронально викиду маси, у лівій нижній чверті кадру вповзає в поле зору маленька комета. Це і є C/2026 A1 (MAPS) — відкрита 13 січня комета сімейства Крейца, із тих, що надзвичайно близько підходять до Сонця. Саме ж Сонце в центрі прикрите блендою. Mikołaj Kaszczyk виконав вимірювання блиску за цими зображеннями, і отримав значення від +4,3 m до +4,2 m, тобто комета принаймні разів у 75-100 слабша ніж очікувалося. Звісно, що за такого блиску феєричного шоу з Землі побачити неможливо. Перше зображення — колаж із двох знімків комет C/2026 A1 та Великої Комети 2011 року — C/2011 W3 (Lovejoy) того ж LASCO C3. Знімки вирівняні відповідно до положення стійки бленди, а воно змінюється через переорієнтацію апарату, тому дата вказана догори дригом. Насправді друга комета наближалася до Сонця теж "знизу". Це порівняння є відносно коректним: обидві комети належать до сімейства Крейца, у обох перигелій трохи менший за 0.006 а.о.; ядро C/2011 W3 оцінювали у 500 м, а C/2026 A1 — в 400 м. Однак, різниця в яскравості — драматична! Схоже, наближаючись до перигелію, C/2026 A1 все ж таки частково фрагментувалася та втратила значну частину ядра.Бонусом на другому зображенні — вигляд комети C/2026 A1 з космічного апарату місії PUNCH, що досліджує сонячну корону та сонячний вітер. Цим знімком від 1 квітня поділився Мікія Сато з Японської національної астрономічної обсерваторії.А в коментарях ще буде другий бонус — ролик, в якому показано, що відбулося з кометою C/2011 W3 після проходження перигелію.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

У знаменитої Галактики Андромеди виявлено новий супутник — карликову галактику Andromeda XXXVI (And XXXVI).Ультраслабка галактика розташована приблизно за 119 кілопарсеків (≈388 тис. світлових років) від центру Галактики Андромеди, відомої також як M31. Автори дослідження оцінюють її вік у 12,5 мільярдів років, що робить And XXXVI однією з найстаріших об'єктів у Місцевій групі галактик.Цікавий факт: цю карликову галактику виявив спочатку астроном-аматор Giuseppe Donatiello на загальнодоступних глибоких знімках Галактики Андромеди та її околиць. Цей спеціальний огляд називається Pan-Andromeda Archaeological Survey. Але для підтвердження природи виявленого об'єкту астрономам довелося залучити Великий Канарський телескоп (Gran Telescopio Canarias) діаметром 10,4 метри.Разом із нововідкритою галактикою, M31 має 43 відомих супутника. And XXXVI — одна з найслабших карликових галактик-супутників Андромеди, виявлених на даний момент. Вчені припускають, що ця знахідка є представником значно більшої популяції поки що не ідентифікованих карликових галактик величезного гало Галактики Андромеди.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🚀 Вже за кілька годин має відбутися запуск місії Artemis II — перший політ людини до Місяця за більше ніж 53 роки.▶️ Звичайно, ми запрошуємо вас долучитися до трансляції з коментарями українською від Alpha Centauri.▶️ Завітайте й на канал Всесвіт UA▶️ А офіційну трансляцію від NASA можна дивитися отут.Artemis II — результат тривалої плідної співпраці NASA (разом із партнерами) та ESA.Так, наприклад, пілотований космічний корабель Orion, на якому вирушать до Місяця астронавти, складається з двох модулів. Командний модуль — розробка Lockheed Martin, а сервісний (European Service Module) — ESA. Саме він "відповідальний" за те, щоб екіпаж мав повітря і свіжу воду; він же забезпечує рух, терморегуляцію та електроенергію для космічного корабля. Орієнтовно через 25 годин після старту апарат виконає маневр виходу на трансмісячну траєкторію. І, власне, з цього моменту весь успіх місії буде істотно залежати від того, наскільки коректно відпрацює двигун на European Service Module.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ Що цікавого покаже квітневе небо? 🔭Мабуть, найцікавішими астро-об'єктами для нас залишаються комети C/2026 A1 (MAPS) та C/2025 R3 (PanSTARRS). Долю першої ми дізнаємося вже за кілька днів. Другу можна спостерігати перед світанком приблизно ще 2,5 тижні. 🌕 2 квітня - повня.💫 3 квітня - Меркурій у найбільшій західній елонгації (ранкова видимість, несприятлива для нас — низько над горизонтом).☄️ 4 квітня - комета C/2026 A1 (MAPS) проходить перигелій.🪐 16-20 квітня - тісною групою на небі розташуються Меркурій, Нептун, Марс та Сатурн. Але через невдале розташування (занадто близько до Сонця) ми цю подію спостерігати не зможемо.🌑 17 квітня - молодик.🌟 19 квітня - сполучення Місяця з Венерою на вечірньому небі. Це буде дуже красиво!☄️ 19 квітня - комета C/2025 R3 (PanSTARRS) проходить перигелій.✨ 19 квітня - покриття Місяцем скупчення Плеяди (варто "озброїтися" біноклем або телескопом).🪐 22 квітня - сполучення Місяця з Юпітером.☄️ 22 квітня - максимум метеорного потоку Ліриди, ZHR = 18.🪐 23 квітня - сполучення Венери з Ураном. Венеру легко побачити неозброєним оком, з Ураном все буде значно складніше.☄️ 26 квітня - комета C/2025 R3 (PanSTARRS) проходить перигей - найближчу точку до Землі. Не спостерігається через близькість до Сонця.Підтримати канал (Моно)Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)