Всесвіт у кишені

🤩 Цікавинки серпневого неба! 🪐 На небо поступово повертаються яскраві планети. Зокрема Сатурн вже спостерігається усю ніч; у другій половині ночі сходять Юпітер та Марс, а досвідчені спостерігачі можуть спробувати увечері знайти Венеру низько на заході. ☄️Комета Ольберса (13P/Olbers) залишається доступною для малих телескопів; 15-18 серпня вона буде рухатися повз скупчення Волосся Вероніки, а 24-го опиниться поруч із галактикою М64 («Чорне Око»).🌑 4 серпня - молодик☄️11-13 серпня - найпотужніший метеорний потік літа - Персеїди! Максимум очікується 12 серпня, ZHR=100. Місяць у фазі першої чверті не заважатиме спостереженням🔭👀 14 серпня - перед світанком сполучення Марса з Юпітером; при кутовій відстані 0,3° їх можна буде побачити в одному полі зору телескопа🔭 У ніч 17-18 серпня - рідкісне явище транзиту одночасно двох тіней супутників Юпітера, Іо та Європи, по його диску (детальні обставини - ближче до дати)🌕 18 серпня - місячна повня🌖🪐 21 серпня - сполучення Місяця із Сатурном, на світанку відбудеться покриття (деталі - ближче до дати)🔭 25 серпня - знову транзит двох тіней супутників по диску Юпітера, але у значно менш зручних умовах. 👀 28 серпня - Місяць у сполученні з Марсом (між ними буде 4,5°)Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

☄️ Південні Дельта-Аквариди - невеличке «тренування» перед головним метеорним потоком літа.Максимум метеорного потоку Південних δ-Акварид не дуже яскраво виражений, він спостерігатиметься орієнтовно 30-31 липня із ZHR = 25.Але ZHR (zenithal hourly rate - зенітне годинне число) - вельми оманливий параметр. Він показує скільки теоретично міг би побачити спостерігач за умови повністю відкритого ідеального неба та розташування радіанту точно над головою (в зеніті).Які ж наші реальні перспективи?Метеори потоку Південних δ-Акварид відносно повільні (41 км/с) та не настільки яскраві як Персеїди. Радіант цього потоку для наших широт піднімається не вище ~40-45°, і сходить на цю висоту приблизно о 03:30.Якщо припустити, що ви можете охопити поглядом одночасно усе небо, то далеко за містом ви зможете побачити за годину до 10 метеорів. А в умовах міста - лише… приблизно по 1-2 метеори за годину 🤷Загалом активність потоку триває з 12 липня по 21-23 серпня. І вище ви можете побачити метеори цього потоку, що упіймалися впродовж минулих ночей на камери Олександра Ангельського та Олександра Аітова.Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🤔 Чи міг найпотужніший в історії гамма-спалах супроводжуватися анігіляцією матерії та антиматерії?Новий ретельний аналіз потужного спалаху, зафіксованого 9 жовтня 2022 року за допомогою космічного гамма-телескопу Fermi, виявив непомічену раніше особливість. Спалах, що отримав позначення GRB 221009A, увійшов в історію як BOAT - Brightest Of All Time. Вчені припускають, що настільки яскравий гамма-спалах спостерігається на земному небі приблизно 1 раз на 10000 років. За сучасними уявленнями, причиною виділення величезної кількості енергії стала наднова - видовищна смерть масивної зорі, в результаті чого утворилася чорна діра у 2,4 млн світлових років від нас. Під час подібних подій частина матерії прямує з полюсів у космічний простір зі швидкістю, близькою до швидкості світла! Якщо такий потік спрямований на нас, ми фіксуємо гамма-спалах.У випадку BOAT виявилося, що через кілька хвилин після основного спалаху Fermi зафіксував незвичний високоенергетичний пік, який тривав лише 40 секунд. Вчені припускають, що цей пік був викликаний анігіляцією пар електронів та позитронів - зіткненням частинок матерії та антиматерії, в результаті чого утворюються гамма-фотони. 📹 NASA/Swift/Cruz deWilde Всесвіт у кишені | Ми на Facebook

🔥 Одеський планетарій запрошує на лекцію «Чому вибухають зорі?» та екскурсію до старовинного англійського телескопу! 🔭Для вас у програмі:✨ Зоряне небо на куполі планетарію, захоплива розповідь про сузір’я, які можна побачити цими ночами;💥 Лекція «Чому вибухають зорі?»;🔭 Екскурсія на астрономічну вежу до англійського телескопу ХІХ ст.Зоряне небо над нами майже не зміннюється протягом десятків тисяч років. Але дуже рідко серед знайомих сузір'їв спалахують яскраві зорі. Тисячу років назад спалахнула зоря, яку була видна навіть вдень!У нашій Галактиці близько 400 мільярдів зір. Переважна більшість – це зорі тьмяніші за Сонце. Але існують і потужні, гарячі зорі. Такі зорі недовго світять і закінчують своє існування катастрофою космічного масштабу. У ХХ столітті для таких катастроф запровадили термін «наднові зорі».У кожному з нас є речовина, яка утворилася після спалахів таких зір. Без них наше існування було б неможливим.🗓️ 21 липня (неділя) о 19.00🏛️ Астрономічна обсерваторія, парк Шевченко 💵 150 грн - дорослий, 100 грн - дитячий