Всесвіт у кишені

🤔 Чи може це бути зародком "маленької червоної цяточки"? 🐣Одним з найбільш інтригуючих відкриттів, зроблених космічним телескопом ім. Джеймса Вебба, стала популяція "маленьких червоних цяточок" у ранньому Всесвіті — Little Red Dots (LRDs). Різні гіпотези здебільшого пояснюють ці об'єкти молодими масивними активними чорними дірами. І головна загадка в тому, як вони так швидко виросли в настільки ранньому Всесвіті. Далеко за скупченням Abell 370, що виконує роль гравітаційної лінзи і підсилює випромінювання у 16 разів, вчені помітили схожий на LRD об'єкт, який пізніше прозвали Pseudo-LRD-NOM. Отриманий спектр виявився вельми незвичним — через маже повну відсутність ліній випромінювання, які відповідають металам.Автори дослідження дійшли висновку, що новий об'єкт являє собою молоду (віком не більше 10 млн років) галактику зі сплеском зореутворення та активну чорну діру в центрі. Цю галактику ми бачимо такою, якою вона була через 1 млрд років після Великого вибуху. Високий темп утворення зір сприяє подальшому зростанню центральної чорної діри, полегшуючи приток свіжої речовини із гало.Команда позиціонує своє відкриття як фундаментальний крок до розуміння формування LRD. А от чи виявляться вони праві — покажуть додаткові дослідження 🔭Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🌟 Що спостерігаємо в липні? Чарівну Венеру і Сатурна, у якого знову добре видно кільця! 🪐Елонгація (видима кутова відстань до Сонця) Венери зростає, але планета переміщується доволі низько над горизонтом на вечірньому небі. А от на ранковому все вище піднімається Сатурн, і поступово покращується видимість Марса. ☄️ Для тих хто полюбляє комети — 10P/Tempel нарощує яскравість, доступна для середніх телескопів (на початок липня 9,5m).🪐 4 липня - сполучення Марса з Ураном (ранок), між планетами залишається 6'.☀️ 6 липня - Земля в афелії (найвіддаленішій точці орбіти)🪐 7/8 липня - сполучення Місяця з Сатурном.🪐 11 липня - сполучення Місяця з Марсом (дуже низько над східним горизонтом).🌑 14 липня - молодик.🌙 17 липня - сполучення Місяця з Венерою; гарний шанс побачити Венеру на денному небі неозброєним оком.🌕 29 липня - повня☄️ 31 липня - максимум метеорного потоку Південні Дельта-Аквариди (видима інтенсивність суттєво знижена через велику фазу Місяця).Підтримати канал (Моно)Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🌎 День астероїда 2026 у Харкові! 🔭☄️ Запрошуємо всіх охочих на науково-популярну подію з нагоди Міжнародного дня астероїда! Цього року ми підготували для вас оновлену програму: цікаві лекції, спілкування з науковцями, екскурсію та особливу прем'єру! 📣🗓 Дата: 30 червня⏰ Час: 17:00📍 Місце: повідомимо після реєстрації➡️ У програмі заходу:☺️ Лекції від студентів та аспірантів нашої кафедри. 🚀☺️ Q&A сесія з науковцями: Василь Шевченко та Іван Слюсарев відповідатимуть на ваші запитання про сучасні та майбутні дослідження астероїдів. 🛰☺️ Екскурсія до музею астрономії. ☺️ Прем'єра в планетарії — фільм «Бачення»! Разом із відомим астрофізиком Нілом Деграссом Тайсоном ми простежимо неймовірний шлях фотона: від розпеченого ядра зорі, крізь безмежний космічний простір, прямо в людське око. 🎬☺️ Розіграш тематичних подарунків та мерчу! 🎁🎫 Кількість місць обмежена, тому коротка реєстрація є обов’язковою‼️✏️ Зареєструватися можна за посиланням 🔗😀 Подія відкрита для всіх — незалежно від рівня знань чи віку. Просто приходьте із цікавістю до астрономії та науки! 🪐 Чекаємо на вас!

🌌 Вчені знайшли спосіб у певному сенсі дізнатися що відбувається всередині чорної діри — "зазирнути" під горизонт подій. 🕳 Кожна чорна діра оточена уявною поверхнею — горизонтом подій. Зсередини частини простору, оточеного цією поверхнею, не може вирватися назовні жоден вид інформації, зокрема й будь-яке випромінювання. Горизонт подій має певні характеристики — частоту обертання та поверхневу гравітацію.Якщо дві чорні діри знаходяться достатньо близько, кружляючи навколо спільного центру мас, вони врешті решт зливаються. І ця подія супроводжується випромінюванням гравітаційних хвиль — брижі простору-часу. Їх надзвичайно складно зафіксувати — вони змінюють, наприклад, відстань від Землі до Нептуна приблизно на товщину людської волосини. Це, однак, здатні помітити величезні сучасні детектори гравітаційних хвиль — такі як LIGO. Найбільш "гучною" подією злиття двох чорних дір була зафіксована минулоріч GW250114. Вивчивши більш детально цей сигнал, групі астрофізиків вдалося виділити раніше приховану частину сигналу — так звану пряму хвилю. Це особливе гравітаційне випромінювання, що виникає тоді, коли пара чорних дір переходить від орбітального обертання до формування єдиного об'єкту. І воно відображає те, що відбувається безпосередньо за горизонтом подій.Пряма хвиля була передбачена у нещодавніх теоретичних роботах, і має нести в собі інформацію щодо того, як обертові чорні діри захоплюють із собою простір-час. Явище отримало назву "захоплення інерційних систем відліку" (“frame dragging”). Проведений різними методами аналіз показав, що частота обертання та поверхнева гравітація чорної діри, утвореної в результаті злиття GW250114, повністю узгоджуються з теоретичними розрахунками. А отже запропонований метод роботи з гравітаційно-хвильовими сигналами відкриває нові перспективи вивчення ефекту захоплення інерційних систем відліку чорними дірами.📹 LIGO Lab Caltech : MITВсесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🌌 Всесвіт на великих масштабах має виглядати однаково в усіх напрямках, але… не виглядає!В цьому році DESI — інструмент для дослідження темної матерії, змонтований на 4-метровому телескопі ім. Ніколаса Мейолла — завершив спостереження, в яких вчені ідентифікували 47 мільйонів галактик. Свіжий аналіз цих даних показує, що Всесвіт в різних напрямках може виглядати по-різному. Якщо це дійсно так, то цей результат вщент розносить фундаментальне припущення сучасної космології.Роздивляючись глибокі знімки неба, ви можете помітити, що у певних напрямках знаходяться скупчення галактик, а в інших — доволі порожньо. Однак, на справді великих масштабах (типово — сотні кілопарсек) Всесвіт має однакову щільність та склад, тобто є ізотропним. Принаймні саме це стверджує космологічний принцип. А на ньому базується стандартна космологічна модель. Проблема лише в тому, що цей принцип саме постулюється але, строго кажучи, ні звідки не випливає. Автори свіжого дослідження застосували новий статистичний метод, який не шукає «привілейованого» напрямку, а оцінює загальну просторову структуру. І отримали, що анізотропія, притаманна масштабам у мегапарсеки, зберігається і на масштабах у гігапарсеки. Автори не виключають, що на іще більших відстанях Всесвіт все ж стає ізотропним. А от якщо ні, то деякі космологічні ідеї потребуватимуть суттєвих корекцій.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🪐 Самозванця викрито: третя протопланета знаменитої системи PDS 70 виявилася не тим чим її вважали.PDS 70 — одна із двох систем, в яких навколо молодої зорі, обертається щонайменше дві протопланети. В даному випадку це PDS 70 b та PDS 70 c. Друга подібна система — WISPIT 2. Пару років тому вчені запідозрили наявність третього великого тіла в центральній частині протопланетного диску — PDS 70 d. До досліджень були залучені такі гіганти як VLT та "Джеймс Вебб", і нову планету в їх даних бачили кілька разів. Однак, спектр кандидата не відповідав очікуваному, а тому залишалися певні сумніви щодо природи джерела випромінювання. Тепер же міжнародна група вчених залучила інструмент GRAVITY+, відносно нещодавно встановлений на телескопі VLT. І ці нові дані в очікуваному положенні не показали джерела випромінювання, характерного для протопланет. З цього автори роблять висновок, що PDS 70 d насправді є згустком пилу, а не справжньою планетою 🤷🏻За отриманими спостереженнями (та додатковими даними SPHERE — іншого інструмента на VLT) була написана іще одна стаття, результати якої вельми інтригуючі 🤔 Окрім протяжної пилової плями, що прикидалася PDS 70 d, виявили ще одну, яка на 120° її випереджає, рухаючись тією ж орбітою (N та S, відповідно). Звісно, це можуть бути просто тимчасові флуктуації в структурі диску. Але це також можуть бути хмари пилу, накопичені у точках Лагранжа L4 та L5 відносно поки що невидимої планети: одна з них на 60° випереджає планету, а друга на 60° від неї відстає — на манер троянський астероїдів. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

✨Занадто зріле скупчення в занадто молодому ВсесвітіКосмічний телескоп ім. Джеймса Вебба (JWST) детально дослідив скупчення галактик XLSSC 122. Ми бачимо його таким, яким воно було понад 10 мільярдів років тому — за часів, коли подібні структури ще не мали б повністю сформуватися. Попередні спостереження показували, що це скупчення виглядає напрочуд розвиненим для своєї епохи. Тепер нові дані не лише підтвердили це, а й додали нових загадок.Завдяки ефекту сильного гравітаційного лінзування, астрономи змогли точно виміряти розподіл маси в скупченні. Виявилося, що значна її частина, представлена переважно темною матерією, аномально сильно зосереджена в центральній області. За сучасними космологічними моделями такі структури повинні формуватися значно повільніше і не мали б виглядати настільки "дорослими" лише через 3,4 мільярда років після Великого вибуху.Додатково JWST виявив у XLSSC 122 слабке світіння зір, які вже не належать окремим галактикам, а вільно дрейфують у межах скупчення. І це найдавніше (найбільш далеке) подібне світіння. Форма світлової плями добре збігається з розподілом темної матерії, що може дати астрономам новий інструмент для вивчення невидимої складової Всесвіту. Якщо в майбутньому буде знайдено більше таких "надто зрілих" скупчень, то космологам, можливо, доведеться переглянути деякі деталі сценарію формування великих структур у Всесвіті.#aas248 Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Третій міжзоряний об'єкт, ймовірно, удвічі старший за Сонячну систему: що розповідають спостереження "Вебба" (і не тільки) про 3I/ATLASМіжзоряні об'єкти, що завітали у Сонячну систему, являють собою рідкісні зразки тіл, які утворювалися навколо далеких зір. Відповідно, вони надають вченим безпрецедентні можливості вивчити фізичні та хімічні умови формування екзопланет. ☄️ Опубліковане вчора в Nature дослідження фокусується на співвідношенні ізотопів водню і вуглецю, виміряних за допомогою "Джеймса Вебба". Перш за все, вміст дейтерію (важкого водню) по відношенню до звичайного водню орієнтовно у 30 разів перевищує типовий для комет Сонячної системи. До того ж, вуглецю-13 (більш важкого ізотопу) надзвичайно мало по відношенню до вуглецю-12. А от чадного та вуглекислого газу по відношенню до води — сильно більше, ніж в типових кометах Сонячної системи.Все це, на думку вчених, свідчить про те, що система, з якої походить комета 3I/ATLAS, ймовірно, утворилася у вельми холодній та щільній газовій хмарі 10-12 мільярдів років тому. Цей період називають "космічним полуднем" — зореутворення у ті часи досягло свого піку.☄️ Ще один цікавий момент. 3I/ATLAS — перший міжзоряний об'єкт, на якому виявили метан. А доволі пізній початок його виділення (сильно після перигелію) свідчить про те, що він був прихований під поверхнею. Метан конденсується за дуже низьких температур, тож його наявність цілком узгоджується з описаними вище холодними умовами.☄️ А тепер найбільша дивина. Минулого місяця з'явилася стаття про зміну кількості нікелю та заліза у складі 3I/ATLAS впродовж її візиту у внутрішню частину Сонячної системи. Спостереження на VLT показують, що сумарна кількість цих двох металів приблизно удвічі вища, ніж в "наших" кометах. Автори припускають, що нікель та залізо вивільнялися під дією ультрафіолету, що руйнував більш леткі молекули Ni(CO)₄ та Fe(CO)₅. І отут постає питання: звідки взялася настільки складна хімія у ранній галактиці? 🤔Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

"Вушка" планетарної туманності NGC 6563 виявилися на тисячі (!) років старшими за саму туманність 🔭 NGC 6563 відкрили майже рівно два століття тому — у вересні 1826 року. Тепер же міжнародна група астрономів дослідила її за допомогою спектрографів MUSE на Дуже Великому Телескопі (VLT) та MES (Manchester Echelle Spectrograph) у Мексиці. Загалом ця планетарна туманність приблизно еліптична, але має характерні бічні виступи, які через форму отримали назву "вушка". І от вони й виявилися значно старшими за основну газову оболонку.🌫 Дослідники виміряли швидкості руху газу в різних частинах туманності. З'ясувалося, що основна оболонка сформувалася близько 3700 років тому, тоді як "вушка" мають кінематичний вік приблизно 7500–8800 років. Іншими словами, вони виникли задовго до того, як зоря скинула більшу частину своєї зовнішньої оболонки.На думку авторів, "вушка" могли утворитися внаслідок вузько спрямованих викидів речовини, пов'язаних із взаємодією подвійної зоряної системи. Якщо це так, то сучасний вигляд NGC 6563 є результатом не однієї події, а кількох етапів втрати маси, що відбувалися в різний час. Таким чином туманність зберегла своєрідний архів останніх тисячоліть життя зорі перед її перетворенням на білий карлик.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ Величезний кратер на Фобосі може допомогти розкрити походження цього супутника МарсаФобос (26 × 23 × 18 км) обертається навколо Марса вельми небезпечною орбітою. Майбутнє цього супутника доволі очевидне: або його розірве гравітацією планети і утвориться тимчасове кільце, або він впаде на Марс.А от минуле Фобоса досі залишається предметом суперечок. Одні дослідники вважають його захопленим астероїдом, інші — уламком, що утворився після зіткнення з Марсом великого тіла. Нове дослідження пропонує шукати відповідь у найбільш примітній деталі його поверхні — в 9-км кратері Стікні.Моделювання показало, що удар, який утворив цей кратер, міг залишити під ним область ущільненої речовини. Така прихована структура повинна впливати на гравітаційне поле Фобоса, а також на особливості його обертання. Якщо ці ефекти вдасться виміряти, вони допоможуть відновити внутрішню будову супутника й перевірити різні сценарії його походження.🛰 Особливі надії в цьому сенсі покладають на японську місію MMX (Martian Moons Exploration), яка має вирушити до Фобоса наприкінці 2026 року та доставити зразки на Землю. Разом із детальними вимірюваннями гравітаційного поля вони можуть нарешті допомогти з'ясувати, чи є Фобос захопленим астероїдом, чи являє собою залишок давньої катастрофи.📹 High Resolution Stereo Camera (HRSC) on ESA's Mars ExpressВсесвіт у кишені | FB | Twitter (X)