Всесвіт у кишені

📡 Більше 1000 нових радіогалактик з "крильцями": нещодавнє дослідження істотно розширює екзотичний клас об'єктів.Хоча в радіодіапазоні можна зареєструвати сигнал від більшості галактик, деякі виглядають особливо "яскравими", тож їх відносять до радіогалактик. Підживлюються вони здебільшого завдяки падінню речовини (акреції) на центральну чорну діру. При цьому нерідко спостерігається пара потужних струменів заряджених частинок, які б'ють у протилежних напрямках. Але іноді, окрім основних таких часток, присутні додаткові "крильця", завдяки чому галактика набуває x- або z-подібної форми.🦋 Група вчених проаналізувала масштабний радіо-огляд LOFAR Two-Metre Sky Survey, що містить більше 4,3 млн джерел. Згідно зі встановленими критеріями, 1024 з них можуть претендувати на звання "крилатої радіогалактики", а із них 621 вже вдалося підтвердити. Походження форм радіогалактик з "крильцями" іще до кінця не вивчене. Одна з гіпотез, що пояснює таку морфологію, — додаткова чорна діра в центрі. Цілком ймовірно, що нові відкриття допоможуть з'ясувати, якою ж є фізика процесів в ядрах "крилатих" радіогалактик.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Дивовижно, але факт: найбільш розповсюджені екзопланети зазвичай не обертаються навколо найбільш розповсюджених в Галактиці зір 🤷🏻Нещодавнє дослідження вивчає цю загадкову невідповідність.Наразі вважається, що (в середньому) на кожну зорю Галактики припадає щонайменше одна екзопланета. Найбільш розповсюдженими є так звані субнептуни — схожі на Нептун, але менші за розміром. Часто зустрічаються і суперземлі — кам'янисті планети з масою у кілька земних. Ці два типа доволі часто зустрічаються навколо сонцеподібних зір, а між ними — своєрідний провал, відомий як "долина радіусів". 🪐 Однак, найбільше в нашій Галактиці не сонцеподібних зір, а червоних карликів — їх приблизно 75%. Дані космічного телескопа TESS свідчать про те, що навколо них субнептуни майже зникають — їх у 5,5 разів менше, ніж суперземель. До того ж, розподіл радіусів має не дві піка, а тільки один — приблизно на 1,25 земних мас. Цей результат може свідчити про інші механізми формування планет навколо маломасивних зір.🪐 Втім, цілком ймовірно, що невдовзі з'являться нові моделі формування та еволюції планетних систем. Адже нещодавно в даних все того ж телескопа TESS вдалося знайти 10091 нових кандидатів у екзопланети! Автори дослідження сконцентрувалися на найбільш слабких джерелах, які часто пропускаються при автоматичній обробці. Вони розглядали зорі аж до 16 зоряної величини, що й дало назву проекту — T16. Втім, варто зазначити, що ці відкриття ще треба підтвердити.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Пробували колись застрибнути на карусель, що швидко обертається? Буквально позавчора вийшло дослідження про таку собі космічну карусель — навколоземний астероїд 2022 OB5 розміром ~10 метрів. І як раз цього року до нього має вирушити перша приватна місія.🪨 Група астрономів простежила зміни блиску астероїда 2022 OB5 за допомогою HiPERCAM — хитрого інструмента на телескопі Gran Telescopio Canarias діаметром 10,4 м, здатного спостерігати паралельно у 5 діапазонах (від ІЧ до УФ). Виявилося, що 2022 OB5 здійснює повний оберт навколо власної осі буквально за півтори хвилини! 1.542 ± 0.001 хв, якщо точно 😵‍💫 Автори дослідження оцінили, що на екваторі 2022 OB5 відцентрове прискорення сягає 2⋅10⁻² м/с², тоді як прискорення вільного падіння — лише 4⋅10⁻⁴ м/с², тобто в 50 разів менше. Отже, принаймні поблизу екватора втриматися на поверхні астероїда було б вкрай важко. 🛰 Означені результати піднімають питання доцільності висадки на 2022 OB5 з метою видобутку корисних копалин. Цей астероїд є одним з найбільш динамічно-доступних для космічних апаратів, і саме туди націлилася компанія AstroForge. 26 лютого 2025 вони запустили зонд Odin, який мав пролетіти повз 2022 OB5 та роздобути більше інформації про нього. Однак зв'язок із зондом швидко втратився. Тепер йде підготовка до запуску наступного апарату — Vestri (DeepSpace-2), з метою посадки на поверхню астероїда. Як раз нещодавно AstroForge повідомили про успішне випробування двигуна космічного апарата — у штатному режимі, і з власною авіонікою та польотним обладнанням. Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

❤️‍🔥 Галактика M77 у небаченій деталізації на "знімку місяця" космічного телескопа ім. Джеймса Вебба. Від цієї галактики нас відділяє 45 мільйонів світлових років — за космічними мірками доволі мала відстань, можна роздивитися M77 в деталях. Перше зображення, отримане в середньому інфрачервоному діапазоні (камерою MIRI), показує клочкуваті багаті на пил спіралі та дивовижно яскраве ядро. Саме тут, в серці галактики, знаходиться компактна область (активне галактичне ядро), яскравість якої перевищує яскравість усієї галактики. Тут навколо чорної діри масою у 8 мільйонів сонць закручується та розігрівається газ, що й зумовлює інтенсивне випромінювання.Через центр M77 проходить бар — яскрава перемичка, добре видима на комбінованому другому знімку (MIRI + NIRCam) та у ближньому інфрачервоному діапазоні на третьому знімку (NIRCam). Цей бар оточений яскравим кільцем зореутворення діаметром 6000 світлових років, а яскраві оранжеві області показують "зоряні колиски". Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Свіжак від "Вебба": нове дослідження показало, наскільки раніше "вилуплюються" масивні зоряні скупчення, ніж маломасивні.✨ Зорі часто формуються не поодинці, а цілими скупченнями — у гігантських хмарах газу і пилу. Потужний зоряний вітер, ультрафіолетове випромінювання та вибухи наднових розсіюють рештки хмари ще до того, як увесь газ піде на утворення нових зір. Насправді більша частина газу так ніколи й не стає матеріалом для світил. А випромінювання нових скупчень впливає на інші області зореутворення.Завдяки сумісній роботі космічних телескопів "Хаббл" та "Джеймс Вебб", вченим вдалося ідентифікувати майже 9000 зоряних скупчень у чотирьох відносно близьких галактиках — M51 (на фото), M83, NGC 628 та NGC 4449. Ці скупчення різні за масою та знаходяться на різних етапах еволюції. 🌟 Виявилося, що найбільш масивні скупчення повністю вивільняються зі своїх газових "коконів" вже за 5 млн років. А маломасивні скупчення витрачають на це щонайменше 7-8 млн років. Усвідомлення цієї динаміки дозволяє краще зрозуміти більш глобальні процеси еволюції галактик. Зокрема — схожих на нашу.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ Найпотужніший весняний "зорепад" стане розчаруванням? 🥺Вже сама можливість побачити, як частинки знаменитої комети Галлея згорають в атмосфері, безумовно надихає.Цієї ночі, 5/6 травня, досягає максимуму найкращий весняний метеорний потік — Ета-Аквариди (η-Aquariids). 19 квітня - 28 травня Земля проходить крізь широкий шлейф порошинок, який тисячі років тому залишила комета 1P/Halley.Із ZHR = 50, Ета-Аквариди є одним з найбільш потужних потоків року. Однак, спостерігати його не так-то й просто. Радіант потоку, що у сузір'ї Водолія, сходить ближче до ранку — орієнтовно о 03:00 - 03:30. Відтак до світанку залишається менше 2 годин спостережень, до того ж за низького радіанту. А це означає, що навіть за умови темного неба можна побачити орієнтовно 5 - 10 метеорів за годину. Іншим вагомим чинником буде Місяць у фазі 84%, що висітиме над південним горизонтом. За таких умов кількість видимих метеорів істотно знизиться 😕 📷 Petr Horálek, метеори потоку Ета-Аквариди 2022 р.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Достеменно невідомо, чи цілилися автори цього дослідження на публікацію саме 4 травня*, але сьогодні анонсовано 27 кандидатів на звання світів, схожих на Татуїн**.Група астрономів обрала в базі даних космічного телескопа TESS аж 1590 подвійних затемнюваних зір, аби перевірити, чи обертаються навколо них екзопланети. Зорі в таких системах обертаються навколо спільного центру мас, а завдяки вдалому розташуванню відносно нас, ми можемо бачити регулярні затемнення. Однак, науковців цікавили не самі затемнення, а час їх настання. У більшості випадків планети формуються у площині обертання подвійної зоряної системи, але теорія передбачає чимало винятків. Це означає, що транзити планет, скоріш за все, не відбуватимуться.Тим не менш, достатньо масивні планети виявити можливо. Через взаємодію між зорями та планетою, час затемнень поступово зсувається. Саме завдяки цим крихітним відхиленням, вченим і вдалося виявити 27 екзопланет-кандидатів, маси яких становлять від 12 до 3200 мас Землі.————* 4 травня вважається "Днем «Зоряних війн»", оскільки May the fourth (4 травня) співзвучно з культовою фразою "May the Force be with you".** Татуїн — планета, що обертається навколо подвійної зорі, і на якій, власне, розгортається частина дій «Зоряних війн».Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🛰 Комусь "просто калібрувальні знімки", а комусь — "справжній скарб".У період з 23 по 31 грудня 2023 р., ще до початку основних наукових спостережень, на космічному телескопі Euclid отримали серію калібрувальних знімків вздовж екліптики — The Euclid Ecliptic Survey. Група астрономів використала ці дані, аби оцінити періоди осьового обертання астероїдів, що опинилися в полі зору.На знімки потрапив 2321 відомий астероїд, загалом у більш ніж 23000 появах. Виявилося, що лише для 7% періоди обертання навколо осі вже відомі. Більшість астероїдів мають неправильну форму. Наприклад, як Ітокава, обертання якого наведено вище. Через це яскравість астероїда змінюється, залежно від площі, що відбиває світло на нас, а також альбедо поверхні. Проблема з тестовими зображеннями лише в тому, що за час тривалої експозиції астероїд встигає "розмазатися" в риску. Тому авторам дослідження довелося застосувати хитрий спосіб вимірювання блиску вздовж астероїдного трека. У такий спосіб наукова група визначила достатньо надійно періоди обертання 889 астероїдів Головного поясу (один з прикладів кривої зміни блиску наведений вище), а ще 16 виявилися дуже швидкими — з періодами менше ніж 2,2 години.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🪨 Астрономи нарешті визначили орієнтовну форму астероїда, до якого вже прямує космічний апаратМайже рік тому, 28 травня 2025 р., до квазісупутника Землі астероїда Камооалева (469219 Kamoʻoalewa або 2016 HO3) був запущений китайський космічний апарат Tianwen-2. Це перша спроба китайського державного космічного управління доставити на Землю зразки астероїда. Період обертання Камооалева навколо Сонця становить 365.77 діб — майже рівно рік. Завдяки цьому орбітальному резонансу, у земного спостерігача може скластися враження, що астероїд рухається навколо Землі широкою еліптичною орбітою, незважаючи на те, що гравітаційно вони не пов'язані.Астероїд Камооалева дуже маленький — буквально ∼30–100 метрів. До того ж, обертається навколо власної осі він менше ніж за 28 хв (!), тож взяти зразок речовини буде вельми складно. І є ще одна проблема: ніхто точно не знає якої форми цей астероїд.Група вчених проаналізувала зміну блиску астероїду та запропонувала низку моделей, що можуть її пояснити. Деякі з них ви бачите тут 👆🏻 По всьому виходить, що Камооалева, скоріш за все, плаский — як камінчик, який ви (ймовірно) обрали б, щоб запустити в озеро або море, аби він якомога більше разів підстрибнув "млинчиком" на поверхні води.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

✨ На що звернути увагу в травні? 🌕Не те щоб місяць був багатим на астро-події, але вечірнє небо прикрашатимуть дві найяскравіші планети — Венера та Юпітер, до того ж у третій декаді місяця Венера опиниться в найвищій точці на вечірньому небі. А ще в травні цього року буде аж дві повні, що трапляється раз на 2-3 роки. 🌕 1 травня - повня.☄️ 6 травня - перед світанком максимум метеорного потоку Ета-Аквариди, ZHR = 50. Радіант у сузір'ї Водолія, тож сходить приблизно о 3 ранку.🪐 13 травня - сполучення місяця (11%) з Сатурном. Спостерігається перед світанком низько над горизонтом.🌑 16 травня - молодик.🌟 19 травня – сполучення Місяця (12%) з Венерою. Красиво виглядатиме як 18-го, так і 19-го.🪐 20 травня – сполучення Місяця (20%) з Юпітером. Дає можливість знайти Юпітер на денному небі.🌕 31 травня – повня, друга за календарний місяць (можна зустріти назву "блакитна повня"). І саме в цю повню Місяць матиме найменші кутові розміри за весь 2026 рік (іноді називають "мікромісяць"). Підтримати канал (Моно)Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)