Статистика telegram channel - @universeinthepocket

Невже вдалося вловити світло найперших зір? 🤔Теоретичні моделі показують: перші зорі Всесвіту були величезними, масивними, і складалися фактично повністю з водню та гелію. І саме вони синтезували більш важкі елементи та розповсюдили їх. Усі наступні зорі вже були "забруднені".Але то моделі. Насправді світло найперших зір (популяції ІІІ) раніше ніколи не фіксували. Для цього треба зазирнути дуже-дуже далеко у просторі й часі.В 2024 р. увагу групи вчених привернула галактика GN-z11, яка ще кілька років тому вважалася найвіддаленішою з усіх відомих. Ми бачимо її такою, якою вона була вже через 400 млн років після Великого Вибуху. В гало галактики виявили незвичне джерело випромінювання, яке прозвали Геба (Hebe). У спектрі випромінювання повністю відсутні важкі елементи, але є двічі іонізований гелій, що потребує джерела надзвичайно високоенергетичного випромінювання.Для більш детальних досліджень астрофізики залучили телескоп ім. Джеймса Вебба, і результати аналізу виклали у двох статтях. Перевіривши різні альтернативні гіпотези, автори дійшли висновку, що Геба випромінює саме завдяки енергії найперших зір. А моделювання показує, що їх маси повинні бути в межах між 10 та 100 масами Сонця.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🌌 Потужність 10000 Сонць: найперша виявлена чорна діра відкривається з нового боку.Під прицілом радіотелескопів з різних куточків світу — яскраве джерело рентгенівського випромінювання, відоме як Cygnus X-1 (сузір'я Лебедя). Це подвійна система, що складається з блакитного надгіганта (величезної гарячої зорі) та чорної діри — першої, що була надійно підтверджена.Масив радіотелескопів, розташованих на великих відстанях, допоміг досягти безпрецедентної роздільної здатності. Завдяки цьому вчені простежили "танок" джетів (потужних струменів), що вириваються з центру чорної діри і відхиляються під впливом зоряного вітру. Ключовим висновком стало підтвердження гіпотези, основаної на моделях: ~10% енергії, яка виділяється під час руху речовини до чорної діри, уноситься джетами. Потужність струменів Cygnus X-1 еквівалентна потужності 10000 Сонць. А їх швидкість сягає половини світлової — ~150 тисяч км/с.Наразі вважається, що фізика процесів навколо чорних дір схожа, незалежно від їх маси. Тож вчені припускають, що отримані результати можна застосувати для чорних дір будь-яких мас.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🧪 Міжзоряна комета 3I/ATLAS після наближення до Сонця змінила склад — і телескоп Subaru став цьому свідком.🔭 За кілька днів буде опубліковано японське дослідження цієї гості Сонячної системи, що наробила стільки галасу минулого року. А ви можете побачити чудовий знімок комети телескопом Subaru вже зараз (перше фото).Співвідношення вуглекислого газу до води в комі комети після перигелію виявилося нижчим, ніж те, що зафіксували космічні телескопи до зближення комети із Сонцем. Це узгоджується з припущенням, що склад внутрішньої частини ядра відрізняється від складу зовнішньої. А це, своєю чергою, свідчить про те, що Сонце — не перша зоря, до якої наблизилася 3I/ATLAS. 🛰 Виявляється, одним із космічних апаратів, що спостерігали 3I/ATLAS, був китайський Tianwen-1, який обертається навколо Марса. Зйомка велася між 30 вересня та 3 жовтня 2025 р. — під час наближення комети до Марса. І варто зазначити, знімки (друге зображення) виглядають вельми пристойно. Особливо якщо згадати, що камера HiRIC так-то для цього не призначена.☀️ Ну і ще один бонус — космічний апарат Parker Solar Probe, що вивчає Сонце, теж відстежував рух комети 3I/ATLAS — з 18 жовтня по 5 листопада, роблячи по 10 знімків на день.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ Як за розкладом: до послідовності із 4 (відносно) яскравих присонячних комет сімейства Крейца додалася ще одна. Спостерігається чудернацька закономірність — вони наближаються до Сонця з проміжком ~4-4,7 доби.Відео зібране зі знімків коронографа CCOR-1 на супутнику GOES-19. Сонце в даному випадку у правому верхньому куті — приховане блендою. І ви можете побачити як приблизно з центру поля зору до зорі прямує крихітка-комета.Підсумуємо:‣ щонайменше одна невеличка комета передувала основній C/2026 A1 (MAPS) і пройшла перигелій 31 березня;‣ C/2026 A1 (MAPS) пройшла перигелій 4 квітня;‣ іще три маленькі комети наблизилися до Сонця 8-го, 12-го і 16-го квітня. Таким чином, загалом 5 комет, які майже напевно мають спільне походження, і для них усіх зустріч із Сонцем закінчилася фатально.Детальніше про цю послідовність було отут.Ми обговорили пару днів тому це явище зі Зденеком Секаніною (Zdeněk Sekanina) — астрономом, який спуціалізується на кометах. Він нещодавно висунув припущення про те, що C/2026 A1 (MAPS) напряму походить від розпаду великого кометного тіла ще в 363 р. Він погоджується, що така щільна послідовність доволі яскравих комет сімейства Крейца є вельми дивною. Цілком можливо, що вони усі є результатом одного чи двох епізодів фрагментації. Однак, наголошує на тому, що через низьку точність визначення орбіт за даними коронографів, цю гіпотезу неможливо ані остаточно підтвердити, ані спростувати 🤷🏻Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🌑 Несподівано швидкий сонячний вітерПара супутників Proba-3, що забезпечують безпрецедентно тривале штучне сонячне затемнення, не тільки довели майстерність своїх інженерів, а й дали перші цікаві наукові результати. І головний з них — структури сонячного вітру у внутрішній короні можуть рухатися в 3-4 рази швидше, ніж очікували вчені.Окрім різних видів електромагнітного випромінювання, Сонце є джерелом частинок, потік яких називають сонячним вітром. Зазвичай з корональних дір спостерігається швидкий (і доволі однорідний) сонячний вітер. А джерелом повільного (та неоднорідного) є зміни у магнітних структурах. Починаючи з липня 2025 року, Proba-3 створили вже 57 штучних затемнень, і зібрали 250 годин відео-записів високої роздільної здатності.Цим апаратам доступна внутрішня область сонячної корони, яку зазвичай дуже складно вивчати. Вчені виявили, що замість очікуваної швидкості ~100 км/с, згустки плазми рухаються зі швидкостями 250–500 км/с 🤯Тепер геліофізики будуть шукати відповідь на питання "що так прискорює сонячний вітер?".Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🛰 Відщипнути шматочок недоторканої кометної речовини: JAXA має нову амбітну мету.Японське космічне агентство JAXA вже має за плечима місії Hayabusa (2010) та Hayabusa 2 (2020), які доставили на Землю речовину астероїдів Ітокава та Рюгу. Тепер же JAXA має на меті у 2030-40-х відвідати комету 289P/Blanpain та роздобути трохи речовини з її підповерхневих шарів.☄️ Сама комета — вельми цікава. Її відкрив Jean-Jacques Blanpain ще в 1819 р., однак впродовж наступних майже двох століть доля комети залишалася невідомою. Відтак, вона отримала позначення D/1819 W1 (Blanpain), де літера D означає, що комета або розпалася, або втрачена. Знову виявили її (або радше її фрагмент) у 2003 р., і спочатку віднесли до навколоземних астероїдів. Але після спалаху активності у 2013, в ній таки розпізнали комету.289P/Blanpain дуже мала — її радіус оцінюється у 160 метрів. Із періодом 5,3 роки, вона відноситься до сімейства Юпітера — афелій близький до орбіти гіганта. А останній перигелій комета пройшла рівно рік тому — 14 квітня 2025.Поверхня комети постійно піддається розігріву та охолодженню, сонячній радіації та космічному вивітрюванню. Тому вчені прагнуть видобути саме речовину з-під поверхні, де зберігається первісний лід та пил з часів формування Сонячної системи. Наразі запуск місії запланований на 2034 р. Разом із космічним апаратом — Deep Space Orbital Transfer Vehicle (DSOTV) — у подорож відправиться посадковий модуль. DSOTV супроводжуватиме комету півтора роки. Самі ж зразки потраплять в кріогенну чисту кімнату аж в 2048 р.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

☄️ Ми зможемо побачити цей астероїд на власні очі навіть без оптичних приладів! Рівно через 3 роки потенційно небезпечний астероїд Апофіс пролетить повз Землю.Астероїд (99942) Apophis відкрили 19 червня 2004 року астрономи Обсерваторії Кітт-Пік. Тоді він отримав позначення 2004 MN4. Науковці доволі швидко виявили, що період обертання цього астероїда у 323,6 діб вельми близький до земного року. Рухаючись витягнутою орбітою, астероїд то наближається до орбіти Венери, то віддаляється від Сонця за орбіту Землі.Вчені виявили також, що ймовірність зіткнення 340-метрової брили із Землею 13 квітня 2029 року сягає 2,7%. Апофіс очолив список потенційно небезпечних астероїдів. На щастя, додаткові спостереження у 2006 р. виключили сценарій зіткнення. А радіолокаційні дослідження радарами Goldstone та Green Bank у 2021 р. показали, що в найближчі 100 років катастрофи не станеться. 13 квітня 2029 року Апофіс наблизиться до поверхні Землі на відстань 31643 км - ближче ніж геостаціонарні супутники. Астероїд буде рухатися на тлі зір вельми швидко. Звісно, не так як МКС, але точно помітно впродовж хвилин. Його яскравість має досягнути 3,1m, що зробить його видимим навіть у місті!🛰 Вчені припускають, що ця космічна зустріч може викликати своєрідні "астероїдотрясіння", а також дещо змінити орбіту Апофіса. А це надзвичайно цікаво з наукової точки зору. Тому до астероїда заплановано декілька місій.🛰 Апарат NASA OSIRIS-APEX ("у минулому житті" OSIRIS-REx, що доставив зразки астероїда Бенну) наблизиться до Апофіса невдовзі після його близького прольоту повз Землю та супроводжуватиме його впродовж 18 місяців.🛰 Ramses (Rapid Apophis Mission for Space Safety) — європейсько-японська місія, яку мають запустити за 2 роки — навесні 2028. Ramses визначить як вплинула на астероїд зустріч із Землею.🛰 Китайське космічне агентство розглядає вивчення Апофіса в рамках можливого розширення місії Tianwen-2, запущеної минулого року до квазісупутника Землі — астероїда Kamoʻoalewa.🛰 Не виключено також, що до Апофіса полетять і різні кубсати — маленькі космічні апарати, зокрема виробництва приватних компаній.І, варто зазначити, все це дуже нагадує "Армаду Галлея" — п'ятірку різноманітних космічних апаратів, що у 1986 р. вивчали комету Галлея поблизу перигелію.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

🪐 Як так вийшло, що Юпітер обзавівся більшою кількістю великих супутників, ніж Сатурн? Справа може бути в порожнинах у магнітосферах.Дві найбільші планети Сонячної системи — Юпітер і Сатурн — мають вельми розвинені, але дуже різні сімейства супутників. Зокрема у Юпітера відомо 101 супутник, з яких 4 великі (Іо, Європа, Ганімед і Каллісто), тоді як у Сатурна зареєстровано вже 285, а великий — лише один (Титан).Нові симуляції, проведені вченими Національної астрономічної обсерваторії Японії (NAOJ), показали: магнітне поле планети відіграє неабияку роль у виживанні та розвитку супутників. Науковці відтворили в моделях внутрішню структуру зовсім юних Юпітера і Сатурна, аби простежити їх теплову еволюцію і зміни магнітного поля.🪐 Частина супутників утворюються з газу й пилу, що диском оточують молоду планету. Однак, взаємодія з цим диском може призвести до падіння на планету. Моделювання показало, що потужне магнітне поле юного Юпітера утворило безпечну "порожнину" навколо планети, яка, ймовірно, "захопила" Іо, Європу та Ганімед — трійку, що перебувають у тривалому резонансі.Значно менш масивний Сатурн мав слабше магнітне поле, тому у нього вижив лише Титан, що сформувався достатньо далеко від планети.Автори дослідження припускають, що такі ж принципи можна розповсюдити і на екзопланети. Однак, наразі, жодних надійних свідчень існування у них супутників ще нема.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

Місячна загадка, що бентежила людство десятиліттями.На наведених вище зображеннях блакитним кольором показані місця скупчення водяного льоду: ліворуч — поблизу південного полюсу, праворуч — в околицях північного. Асиметрія очевидна: в першому випадку льоду значно більше; він концентрується в глибоких затінених кратерах. Тому південний полюс вважається більш перспективним для висадки екіпажу Artemis IV та (потенційно) заснування постійної бази. Але звідки там водяний лід?Автори дослідження, опублікованого кілька днів тому, вважають, що лід накопичувався впродовж тривалого часу — 3 - 3,5 млрд років, а не в результаті якоїсь однієї події (скажімо, зіткнення з кометою). Поки що вчені не мають однозначної відповіді на питання походження водяного льоду на поверхні Місяця. Припускають, зокрема, що він міг утворюватися в "холодних пастках" за участі сонячного вітру, як джерела водню. Науковці сподіваються дізнатися більше про ці процеси, якщо матимуть зразки з відповідних ділянок поверхні.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)

👍 Зустрічаємо астронавтів Artemis II, які цієї ночі повертаються на Землю після 10-денної подорожі до Місяця! Десь годину тому була виконана фінальна корекція траєкторії. А вже за кілька годин розпочнеться найризикованіший та найнебезпечніший етап місії — вхід в земну атмосферу та приводнення неподалік від Сан-Дієго.Капсула Orion Integrity увійде в атмосферу на швидкості ~40 000 км/год, що призведе до розігріву теплозахисного екрану до ~3000°C. В результаті минулої місії, Artemis I, виявилися проблеми з тепловим захистом капсули, тож інженери його допрацьовували. Сподіваємося, все буде добре 🤞🏼 Одним з найбільш напружених моментів буде втрата зв'язку з екіпажем на 6 хвилин, що пов'язано з утворенням плазми навколо капсули.Плануєте стати свідками цієї історичної події?Тоді запрошуємо вас долучитися до трансляцій та підтримати космічний контент українською!▶️ Трансляція від Alpha Centauri — розпочнеться о 02:00.А поки що можна подивитися чудовий трейлер.▶️ Трансляція від Всесвіт UA — розпочнеться о 02:00▶️ Якщо ж раптом захочеться подивитися оригінал від NASA, він буде отут, трансляція розпочнеться о 01:30.▶️ Що відбувається на Orion Integrity прямо зараз — можна побачити отут.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)