🌎 Зовнішнє розплавлене ядро Землі поводиться не так як очікувалося: зміна напрямку потоку допомагає краще зрозуміти динаміку в центрі нашої планети.90 років тому, у 1936 р., данська геофізик-сейсмолог Інґе Леманн зробила видатне відкриття: самісінькій центр Землі є твердим. Зараз він відомий як внутрішнє ядро. Воно оточене рідким зовнішнім ядром, верхня межа якого знаходиться на глибині ~2800 км. Зовнішнє ядро здебільшого є залізо-нікелевим, і (як визначили пізніше) рухається переважно у західному напрямку. Саме завдяки руху рідкого зовнішнього ядра, Земля має власне магнітне поле. Аналізуючи дані за 1997 - 2025 рр., група вчених виявила, що в 2010 р., глибоко під Тихим океаном, потік у зовнішньому ядрі несподівано змінив характер руху зі слабкого західного на сильний східний. І це насправді дуже дивно, бо раніше вважалося, що зовнішня частина земного ядра рухається доволі стабільно. Нове дослідження ж показує, що це не завжди так, і дає уявлення про турбулентні процеси й зміни в більш глибоких шарах.🧲 Як же вчені дізналися про зміни настільки глибоко під поверхнею? Все завдяки надчутливим магнітометрам, якими оснащені спеціалізовані супутники. Серед них данський Ørsted, німецький CHAMP, а також CryoSat та трійка супутників Swarm (на останній ілюстрації) Європейського космічного агентства. 🛰 Їх робота триває, але тепер вчені припускають, що ядро Землі виявиться значно більш мінливим та складним за усталені уявлення про нього.Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)