tainka

Тільки це неправда.Бо якщо допускати всюди ворога, то він буде вміти і знати те, що не повинен був би отримати.Його як з проказою варто було тримати в його ж немитій країні і не випускати до людей.Доки той карантин і санкції не зробив би з них хоча б подібних на людей..Хоча я особисто в це не вірю.Гірко, що наші українці Борзов і Бубка в МОК промовчали і не підтримали нашого спортсмена.Запроданцям затишно підтримувати нелюдів і байдуже на свою країну.Темні часи показують хто є хто.Підсвічують гідність і проявляють негідників.Читала, що Монобанк пообіцяв виплатити Владиславу Гераскевичу мільйон гривень.І впевнена, що це буде дійсно підтримкою в їх справах, бо крім спорту Влад ще й волонтерить і багато робить для фронту і людей з окупованих територій.А президент України видав указ про нагородження Владислава орденом Свободи.Кажуть в Україні стане легше по температурі і страшні морози підуть на зменшення.Буде теплішати, теплішати.Хоча обіцяють, що в лютому ще можуть бути морози.Та побачимо.Сьогодні знову була загроза того клятого скворєшніка з росії. І тривога лунала в усіх куточках моєї країни.Здоровенна ракета, яку може везти лише спеціальна важковагова машина, як ми всі молимось завжди, щоб вона падала на їхній території - не перетинала наш кордон.В них повинно бути все чітко - самі зробили=самі загинули.І тоді швидко закінчиться війна.Але це поки що нереально.Якби ми навчились ламати їх паролі і коди доступу та перепрограмовувати ракети, щоб летіли на їх же території, ми б могли отримати премію миру.Бо це дійсно про мир.Коли до нелюдів летить їхнє ж нелюдське.Як там пишуть: кесарю кесареве..Нелюду - нелюдське.Я звикла, що мої мрії збуваються.Тому Перемога буде.І я дуже мрію, щоб ніхто з наших не гинув.Всі ми про це мріємо.Наївно..Донатимо на ЗСУ. Лишу посилання на банку в коментах.Нам потрібно назбирати гроші на авто для мобільної групи, що збиває шахеди в Києві і області.І підтримуємо наших Воїнів, спортсменів, волонтерів, переміщених осіб і всіх українців, які живуть у війні.І варті підтримки, допомоги і гарного життя.Варті!Щоб там не думали собі немиті.Цьом.Ваша ДубровськаКурс росте.Якщо маєте недоплачені тури - поспішайте, як тільки буде можливість доплатити їх.І бронюйте - раннє бронювання у розпалі!#Дубровська 12.02.2026 Відень

І його українську почує міліціонер, що зайде погрітись. І вистрілить, не роздумуючи, в голову батька Олесі...І вона то почує в трубку..І все життя ненавидітиме свій день народження, телефонні дзвінки і рашистів.Потім російські снайпери на Майдані вбиватимуть наших людей..І я й досі не можу йти без тремтіння по вулиці Грушевського і заходити в Жовтневий Палац, де мене прямо накриває болем..Я й досі не можу поїхати в Бучу і Ірпінь, хоча мене запрошують туди друзі...Я й досі не можу забути, як телефонувала своїй подрузі і не знала, що її вже нема..А трубку візьме рашист, який дотошно і довго розповідатиме мені як цинічно і страшно vбиvав її, гвалтував, різав...І я декілька років не зможу потім навіть чути чоловічій голос рашистською...Ні в фільмі, ні в слухавці, ні на вулиці...Мене тошнитиме одразу і підніматиметься тиск..Я навіть у відрядження-рекламники не могла їздити, бо більшість партнерів в туризмі вивчили орчу мову давно і спілкувались нею..Ховати Воїнів і цивільних надто часто приходиться тепер.Бачити, як розпадаються шлюби не витримавши розлуки і випробувань - теж надто часто...Не мати майбутнього - так просто і так жахливо водночас...Ніяк не звикну жити одним днем і не дозволяю собі, бо маю певні обов'язки перед клієнтами.І не можу їх підвести.Тому так часто зриваюсь в безпеку.І клієнти видихають - бо з їх грошима нічого не станеться і відпустка відбудеться.Хоча маю подругу в безпеці, що видасть всі документи, якщо раптом щось зі мною станеться.Постійно бути готовими до смерті - це наше сьогодення.Встигати казати "люблю" - обов'язково.Піклуватись про тих хто поряд чи в твоїх думках.І жити на межі..На межі сил і розуму.На межі життя і смерті.На межі випробувань..Бачити радість в кожному моменті бо любий момент може стати останнім.Все більше людей каже, що навчились концентруватись на хорошому.А я ж колись вчила цьому.Знаєте цю вправу? Коли перед сном тиждень пригадуєш 5 найщасливіших/найдобріших чи радісних моментів за день.І з цією думкою засинаєш.А потім починаєш по 7,8,10 моментів згадувати.А потім розумієш, що фокусуєшся на хорошому.І не потрібно згадувати перед сном. Бо ти просто насолоджуєшся всім добрим і світлим, коли воно присутнє в твоєму житті.Помічаєш його. Дякуєш.Я от хотіла подзвонити тату і подякувати що він не закохався в армії в орчиху.І я не прожила вік серед нелюдів.Але він випередив мене і стурбовано запитав:- В тебе все нормально??!!!- Так, а що?- Чесно все добре? Бо маму з вчорашнього дня колотить! Вона побачила вчора, що ти виклала фото і ти там така ніяка.. чи заплакана...- Пап, я просто без макіяжу. Був ранок. Я вийшла в магазин і навіть губи не фарбувала )))Тато реготав не міг спинитися.Вони звикли, що я трішки підфарбовуюсь перед тим як фотографуватись для соц.мереж.І нашифрували собі різних бід.А я просто без мейкапу )) Злякаю і вас )) Щоб знали ))) А то ходжу по вулицях і ніхто не непритомніє від жаху )))Ваша #Дубровська 10.02.2026 Відень

Моя клієнтка досить габаритна і з задишкою встає і йде до цієї восторженої:- Ваш гєній всєх вас уже прадал на орг@ни Кітайю! Так шо дапівайтє свой півасік і ідітє пісать завєщаніє на Хуйсуньвиня!- Шта??!- У мєня муж в развєдкє РФ работайєт. Он знайєт! Пєрвимі атдадут тєх, кто аздаравілся в Єгіптє, Еміратах, Тає...Ми уже ваше фото сдєлалі і паслалі для ідєнтіфікации. Вам тут сколька єщьо? 2 дня ілі 3?Немитка мовчить і кліпає.Не знає хапатись за серце чи за телефон.Наші підхопили тему і понесли далі.Аніматори допомагають.Інші туристи розповідають в готелі що єгиптяни вивели разом з українцями модифіковані ягоди і фрукти.Діють лише на рашистів, вичисляють по ДНК.Якщо людина 6 днів їла місцеву полуницю, хурму чи інш.фрукти, то спочатку місцями починає вкриватись червоними цяточками.Потім, особливо як протягом 2х тижнів буде перельот, то в польоті отікає горло, Квінке, і врятувати неможливо.А сліди нікуди не ведуть...Бо ніхто не знає - це секретна зброя.Зараз весь світ буде прибирати орків, щоб скоріше припинилась війна в Україні. Якщо ж перельоту не буде, то взагалі страшне...Кажуть лише в одній лікарні на москві знають як зарадити горю, але там черга до 2028 року.Тому варіантів немає.І все це чистюсінькою орківською, тихесенько, закочуючи очі: "нікто нє знайєт, но у мєня папа гєнєрал ФСБ, я в курсє - ми нє йєдім, а ви зря і сєбє і дєткам берьотє".Зараз через неможливість жити і працювати в Україні в мене все частіше запити на тури до Туреччини чи Єгипту на довго.Шукаємо найбюджетніші варіанти, бо людям потрібен не відпочинок, а релокейт.Просто бути там де тепло, є електроенергія, вайфай, якась їжа для дітей.Я допомагаю з цим.Розумію, що люди просто не можуть вже витримати такі умови.І це звісно на руку ворогу.А найбільше мрію відправити в тепло наших Воїнів.Не уявляю як вони тримаються.Запевняють мене, що гарячі і все в них добре.Але серце крається.Бо такі шалені морози.А вони в степах-лісах...Дуже мрію, щоб війна скінчилась і ми більше ніколи не чули про немитих.Не бачили їх поряд.Не знали, що там у них, чи є вони взагалі...Амінь#Дубровська 07.02.2026 ВіденьТак, я у Відні. Бо в Києві нема комунікацій (((

Здаю точку у Відні, де вареники справжні і шкварки до них правильні і хрусткі.І деруни хрусткі.І порції такі що наїдаєшся.А чебуреки є з м'ясом - золотисті, великі, смачні, а до них в порції іде й прозорий бульйон з зеленню.А є з вишнями і морозивом.І це мабуть окремий кайф (я дивилась як дівчина насолоджувалась вишневим чебуреком і на наступний раз вирішили теж собі їх замовити).Restaurant Das Essen FM https://maps.apple.com/?address=Juchgasse%2024,%201030%20Wien,%20%C3%96sterreich&auid=16377330930246117273&ll=48.196756,16.390559&lsp=9902&q=Restaurant%20Das%20Essen%20FM&t=mТут власники українці.Але якщо ви плануєте говорити про те що болить - беріть свою свічку з собою.На столі стоять гарні лампи, але й вони не витримали стільки болю..Нам запалили свічечку, що приготували для іменинного торта.Золота, крихітна, крихка...Вона згоріла забравши часточку наших сліз.А інші ми промокали серветками і намагались не плакати, а підтримувати одна одну.Доки нам не сказали, що кухня зачиняється.І ми зрозуміли, що час летить швидше за наші думки..В мене вперше перевіряли квиток в транспорті.Він в мене був, але я спеціально для євро купила такий гарненький гаманець у формі сердечка.І завжди він відкривався нормально.А тут заклинив.І весь трамвай та 2 контролери дивились, як я намагаюсь відкрити його...А він не відкривався цілу зупинку!!! І коли всі вже щасливі були впевнені, що ось нарешті впіймали зайця, я через невеличкий отвір витягла свій квиток.Контролер перевірив, посміхнувся і О ДИВО!!!Гаманець відкрився наче і не клинило його цілу зупинку...Буває й таке..Мене запросили на український бал у Відні.Але я відмовилась, хоча мені й цікаво.Я ніколи не була на балу.Та їхала сюди і не брала ніяких гарних речей - кинула в валізу все що мала тепле.Та й настрою бального нема.І черевичків ))Хоча вчора приємно було засинати з цією думкою...і колись дійсно дозволю собі цю красу.Тим більше в справжньому палаці.І можливо з високим красенем.Буду кружитись в гарній сукні, посміхатись без болю в очах, і не плакатиму...Тоді я вже навчусь знову не плакати...Їхала додому в навушниках і слухала наші пісні.Було пізно.Підійшов височенний хлопець з сумним розрізом очей.- Ви з України? - спитав англійською.- Так. Як ви здогадались?- У вас сумка-вишита і очі, що багато плакали. Я працював в центрі допомоги біженцям і тепер вмію вибирати українські обличчя. Бачу їх. Не стримався, щоб не перевірити.Я подякувала йому за допомогу нашим.Він слухав мою розповідь про Київ і інші міста, які зараз потерпають від морозів і нелюдів.- Всі думають, що війна далеко від нас, а вона близько.. - сказав.Я думала запропонує обійнятись, звикла до такого в нас.Але тут люди стримані.Він навіть розгубився, коли я протягла руку потиснути.І потис дивно самі пальці..А я згадала фільми про бали..І як там від того як тебе торкнулись залежало, що про тебе думають...Звісно місцеві мабуть в курсі справи як це робити.А я - ні...Спитаю потім в гугла )) Гарного дня всій Україні і українцям.І лише добрих подій.Ми повинні перемогти щоб всі ці смерті неймовірних людей, що боролись за Україну не були дарма..Ми повинні перемогти, щоб не лишати війну у спадок нашим дітям і внукам.Щоб мати цих онуків!! А не стати попелом...Цьом#Дубровська 06.02.2026 Відень

Наші люди неймовірні, але виснажені і стомлені.Саме на таких можна дієво впливати, бо коли ти виснажений і втомлений, ти часто приймаєш не зважені рішення, а емоційні.І хтось на емоціях донатить на ЗСУ, а хтось чує хитрого ворога, що пропонує швидкий "рецепт" припинення війни.Бачите, ворог опанував і нашу мову, чи залучив до цього зрадників.А по всьому світу рашисти терміново вчать нашу солов"їну.Та є один маркер, який не схибить: все, що шкодить ЗСУ - допомагає ворогу!! Це беззаперечно, хто б там і що не казав.Поговоріть зі своїми дітьми любого віку. Прошу.Говоріть з ними часто.Щоб вони розуміли і не наробили горя.Дітям зараз теж не вистачає уваги.І ворог цим вдало користується. А ми звісно донатимо на нові машини.Та щоб це не було по колу, потрібно лікувати суспільство. Даю реквізити на збір на нове авто🫙 💰 БАНКА: https://send.monobank.ua/jar/4zDgN8au2KРеквізити для поповнення банки «На авто для МВГ» 👇🏻💸 Отримувач: Бочек Роман Ігорович💸 IBAN: UA093220010000026204375205193💸 ІПН/ЄДРПОУ: 3206016795💸 Призначення платежу: Поповнення рахунку банки💳 КАРТА банки - 4874100024373121Дякуємо всім, хто долучається.Дружні банки - вітаються.Іменем Доброї Волі.Разом переможемо! 🇺🇦🤝І посилання на сторінку Легіону Д.https://www.facebook.com/LegionD10#Дубровська 04.02.2026 Відень

А на третьому поверсі будинку, що дивиться вікнами на задню стіну храму висить огроменний телевізор майже під стелею.І я йду і бачу, як футболісти забивають голи.Або цілується пара на екрані.Або йде реклама, мабуть, бо там красива біла корова.Мені довго видно цей екран - весь шлях від дороги до дому.Я не знаю чи його спеціально так повісили високо і навпроти вікна, чи це просто так пощастило?Бо в нас нема телевізора.Тому я дивлюсь чужий.Через вікно.і мені досить.Вже 4 дні я гуляю з собачкою і бачу що ніхто не забирає розбите дзеркало в неймовірній золотій рамі.Воно стоїть запаковане в упаковку.Можливо було нове і впало та дало тріщину.І на ньому висить листочокі маркером написано 3 слова.Я перекладала через перекладач.Там написано:- Забирайте! Дзеркало браковане!Але ніхто не бере.А красиву форму для запікання забрали біля смітника.Я відганяла звідти Лілі, а вона дивилась на мене своїми розумними очима і не розуміла:- Чому викинули таку велику і дорогу форму?Мабуть Тефаль чи щось таке - що не пригорає.Виглядало дорого.Бачите, я тепер знаю навіть що біля смітників лежить, бо собаки все повинні дослідити.І що би я не казала, та моя (тимчасово) Лілі поважна білоцерківська пані, повинна все понюхати і зрозуміти.І дуже любить задирати голову і слухати як гудуть над нами літаки і гелікоптери.Добре, що вона не пам'ятає вибухів, бо була надто маленькою, коли почалося рашистське вторгнення.Добре, що тут так багато людей, що мають песиків і котів.Їм тут затишно і безпечно.Наш котик дуже хитрий і розумний.Саша купує йому сухий корм і консерви.Консерви він любить але якось збочено - він обсасує кожен клаптик м'яса і з"їдає весь соус чи холодець.А шматочки м'яса раніше викидав на підлогу і їх підбирала собачка.Та Олександра насварилась, що так не можна.Бо в собані на цей корм алергія.І очі починають "плакати".Тепер кіт викидає то все на підвіконня і вимагає нової порції соусу.Загризає то все сухим кормом.А консерву не їсть!!Я згадую той анекдот про беззубу бабусю, що пригощала сусідського хлопчика горішками.Обсасуючи з них шоколад і не маючи зубів погризти горіхи...Тут те саме... Тільки зуби є і випльовувати м'ясо на пол заборонили..Не встигла дописати текст, як знову повітряна тривога в Києві.І мене морозить - не знаю, від відчиненого балкону чи передчуття.Знову немиті випустили по Україні ракети.Швидкісні цілі надто невибагливі кого vбиvати знов...Орки розуміють, що ремонтні бригади виїхали ремонтувати все що нелюди розбомбили за ніч і вдогонку шлють ракети-vбиvці...Боже, збережи мою Україну, прошу!Читаю пости подруг з Харкова, Білої Церкви, Києва, Дніпропетровщини, Одеси, Вінниці..Таке щастя, що вони живі і написали.Боюсь писати тим, хто не онлайн.Розумію, що може немає світла і інету.І просто молюсь, щоб вони були живі.Сьогодні по Україні летіло більше 70 ракет і 32 з них балістичні, а 4 гіперзвукові!! І майже півтисячі дронів...Санкцій мало, раз у нелюдів все ще є можливість так нас обстрілювати.Це вже не старі запаси, що б там хто не говорив.Це нові.І за допомоги Китаю, Ірану та Північної Кореї вони роблять їх не зважаючи на санкції ЄС і США.Боляче...Пиши не пиши...Все це так боляче...Хоч би всі були живими..Хоч би без жертв... - постійно думаю я і знаю, що наша влада буде брехати.І ми не дізнаємось про справжній стан справ і втрати..Зелені гниди роблять все, щоб допомогти ворогу, а не Україні.І спеціально саботують всі заходи безпеки і можливості захистити людей заради власного збагачення.В 2022 році мені снився сон, що головного лідора тримають в клітці у вигляді ялинки на Майдані.Туди ж в кайданках ведуть-штовхають і Пу...Там були такі прути, що витримають запросто вагу людини і не однієї...Я дочекаюсь його Йолки!!#Дубровська 03.02.2026 Відень (але душею в Україні завжди!)

Знаю, що це мозок може шукати мені заспокоєння.І придумувати-заколисувати...Але в світі зараз стільки подій..Стільки дивовижних змін...Що може і справді пощастить...Хоча світ повільний.І історія теж.А люди, що приймають рішення не завжди керуються справедливістю і людяністю, обираючи статки і гроші.Я хочу хороших новин.Я пообіцяла одній дівчині, що почну малювати одразу після нашої Перемоги.Вона не дуже вірить в цю обіцянку.Але заради такої мети я готова на все.В Кишиневі і по всій Молдові відключали українське світло.І через це на наших кордонах був колапс.Добре, що я прошу туристів їхати заздалегідь.Бо бази не працювали і туристи стояли і на в'їзд і на виїзд в здоровенних чергах і багато хто спізнився на рейс.Колеги з Кишиневу телефонували мені:- Знову ваш ДТЕК налажав! А я казала, що то рашисти наробили! РАШИСТИ!!!Я повторювала це знов і знов.Бо люди чомусь завжди шукають винних ближче, а не справжніх.У Відні чомусь досить мало білявок.Особливо таких яскравих як я.Навіть в Туреччині їх багато, а тут ні.ЦЕ дивно.Хоча зараз холодно і більшість в шапках.Але в магазинах, кафе, на вулицях майже нема білявок.А поряд в Німеччині - повно.І я не можу зрозуміти чому.Може ви знаєте?Може тут не модно таке...Не встигла дописати пост до кінця доби 01.02, тому буде за 02.02.2026.#Дубровська ВіденьБережіть себе. Прошу!

Ми йшли додому і бачили дивні малесенькі плитки на бруківці біля будинку.З прізвищами-іменами людей і датами народження - це євреї, яких знищили у війну.Вони жили в цьому будинку колись, і тепер на вечір ставлять лампадки біля цих плиточок...Щоб люди згадували.І не допустили такого ніколи знову.В італійському кафе по дорозі я впевнена була, що всі будуть посміхатись, і спеціально зайшла туди за посмішками.. але... Ні...Відень вчить бути чемними, достатковими і стриманими.Мабуть мені це зараз теж відгукується.Для фото я ще намагаюсь посміхатись.Але в житті...Я все більше бачу свої опущені кутики губ.І стомлені очі.Які надто багато плачуть всі ці роки.На прохання своїх підписників я пишу про Відень, бо їм цікаво переключитись і почитати як все десь в іншому світі - де тепло, затишно і є електрика завжди.І от одна незнайома жінка прокоментувала моє відео про шніцель, що вона їла бограч в пункті незламності. І щоб я вже нарешті верталась.Людина, яка ніколи не бачила мене наказує мені повернутись.І аргумент - безкоштовний бограч, який волонтери не з повітря зварили, а з донатів притомних людей.Щоб обігріти всіх. Щоб морально підтримати і дати надію, що протримаємось.Якщо чесно, я не зрозуміла цей комент.І поки що не планую повертатись, дивлячись на прогнози погоди.Бо без тепла, електрики і інету не зможу працювати.А без грошей не зможу донатити і цим наближати Перемогу.Мені пощастило мати нормальних друзів.Як кажуть мої батьки: "Якщо в тебе є гарні друзі - ти не дарма прожив своє життя!"Військові намагаються знищити чим більше орків і їхньої смертоносної техніки.Вчора зайшла в чат де переписуються колеги, а там щастя, бо збили ворожий СУ.І турагенти, які раніше не розбирались у військових термінах, гаряче сперечаються який з літаків гірший для нас.І радіють, що екіпаж смертоносної техніки не вижив.Телефоную своїм батькам.Тато докладає, що відморозив нарешті двері в погріб і змогли внести картоплі, цибулі і соленостей в хату.Всі ці дні були страшні морози і все попримерзало.Авто ще не відкривали.І ворота теж поки не вдалось відліпити.Але сьогодні єдиний теплий день перед новою хвилею морозів.Поповнюю їм телефони, щоб був зв'язок.Радію, що в ЄС можна користуватись нашим зв'язком як вдома - це подарунок нам, щоб не витрачались коштами, спілкуючись з рідними.Така підтримка дуже важлива у війну.Хочеться вареників. Погуглила і дізналась, що у Відні аж 2 точки з українською їжею! Є ресторан і кулінарія. Уявляєте? Трішки здивована.Але приємно.Бо є і деруни, і вареники, і борщ в меню.Розумію, що українцям це потрібно.Не всі ж мають кухню як я і таку подругу, що дозволяє готувати в неї на кухні.Взагалі тут багато азійських ресторанчиків. І місцевих.Але звісно набагато дешевше харчуватись, коли готуєш сам і купуєш продукти в магазині.До речі базар тут теж є і він не дешевий.Інколи набагато дешевше купити овочі-фрукти в магазині.Та добре, що він є.Сьогодні у Відні дощ, тому я ніяк не спинюся писати.Бо завжди ми кудись мчимо-летимо.А зараз можна просто спокійно працювати і писати текст для вас.Це аж не звично.Звірятка і раді і нудяться.Бо йти під дощ гуляти не можна, але ми є, і можна підставляти голови і спинки під погладжування.Так і живемо.Які у вас новини?Що доброго?Обняла#Дубровська 29.01.2026 Відень

Дійсно багато людей останнім часом кажуть, що їх тримають і мої тексти і розмови зі мною.Я не знаю як це працює, але я рада, якщо комусь стає хоч трішки світліше від того, що я роблю.Родина з Харкова бронює на літо море в мене і каже:- Тепер не загинемо! Я собі загадала, якщо забронюю в Дубровської - то все буде добре!Дві родини з Сум вже неодноразово запитують і бронюють в мене недорогу Болгарію автобусом.І мріють, що колись знову автобуси будуть виїжджати з їхнього міста.Але зараз це небезпечно.. І приходиться доїжджати до найближчого більш мирного міста.Дивуюсь, що друзі з Харкова, який немиті не жаліють довгі роки, бо саме Харків придумав пісню "пхутін х...йло" і це вже навіки-вічні його позивний для історії, кажуть мені:- Ну в Харкові ще більш-менш, і світло є і вода, а от Києву дістається страшенно.Для мене вибухи страшніші ніж відсутність світла довгі години..Хоча військові кажуть в планах орків обезточити Київ назавжди. Та є ж альтернативні джерела живлення.І скоро буде сонце.І генератори теж, хоч і тхнуть, але працюють.Вигребемо!У Відні все спокійно - сьогодні була мряка і мінімальний мороз.Тому слизько.Саша купує нам квіти.Коли я приїхала - мене чекали тюльпани, потім яскраво-червоні троянди, тепер жовті.Червоні трохи вже похилились і вона хотіла їх викинути, але я випросила невеличку вазу, налила туди гарячої води, підрізала стебла і вони знову стоять як нові.А Олександра сміючись називає мене Відьмою ))Бо ще такі метаморфози не бачила.Сьогодні ми ходили на закупи - купували нашим звірятам корм.Якщо береш декілька пачок, то діє знижка.І ми брали по декілька різних.Бо вони люблять коли ми міняємо і даємо їм різні смаки.Говорили про те, що в Україні люди роблять теплі будиночки для бездомних котиків, розвозять корми для собак і котів, бо ж морози страшенні.А у Відні стоїть черга на "всиновлення" звіряток.Бо їх мало, а бажаючих тьма.Собачка у Олекси дуже родовита і породиста.З Білої Церкви.А кіціка вона взяла коли в Римі волонтери пристраювали бездомних котів.І він і досі зляканий.Бо видно що перші місяці життя були до нього дуже суворі.Особливо лякається, якщо я тримаю в руках футболку чи свитку і вивертаю її чи рукава - тоді він прожогом кидається тікати.І я розумію що його якось схоже ловили і можливо ображали.І мені так його шкода...Гладити котів і собак - окрема насолода і відновлення.Вони такі милі і ніжні зі мною.Так радіють, що я прокинулась чи повернулась.Що я йду і на серці теплішає.Мені тут так добре.Зустріли дівчину з України з гарним песиком.Вона живе недалеко від нас у Відні.Наші собачки почали гратися і вона запитала українською:- Ви мабуть з України?Ми здивувались:- А що це так видно?- Просто я помітила, що лише в українців такі гарнюні собачки тут. В місцевих всі собаки не породисті - з притулку.А рашисти люблять тільки себе - рідко заводять звірят. І якщо й так, то вони агресивні і не милі, як і господарі.Наша собаня дуже чемна і мила.І досить рідко гавкає.Але на днях ми вийшли на прогулянку, я відчепила її з повідка і вона раптом загавкала на дівчинку, що сиділа на лавці і щось клацала в телефоні.Ми з Олександрою здивувались, а потім я сказала:- Ідем Лілі, це не грусня!І наша малявка замовкла, завиляла хвостиком і побігла поряд з нами.А ми з Олександрою сміялись і придумували, як класно було б навчити гавкати на нелюдів.Замість команди "Голос!" давати команду: "грусня!"Пише подружка з Києва, що перед тим як робити пропозицію, милий подарував їй класну станцію і інвентор для світла в хаті.І звісно вона відповіла "ТАК!", бо давно чекала пропозиції і готова була бути з ним і при свічках, але під гул інвентора краще.Жаль лише, що майже не бачаться через цю війну.. Та тепер він впевнений, що вона буде в теплі і на зв"язку завжди, скільки можливо.Читаю іншу знайому, вона каже, що більше не вважатиме романтикою свічки - тільки повну ілюмінацію і гул працюючого пилосмоку, посудомийки, бойлера і пральної машинки.Бо це тепер для неї саме романтичне на всі віки.Не Париж, Мальдиви чи обручка.

Мосейчучка знову виригнула дичину про "Наш потужний лідор і його українське плем'я тримає світ".Багато мемчиків на цю тему не забарилось.. Українці талановиті і вміють працювати з гумором.Думаю про те, що інколи люди так стараються підлизнути, що втрачають кордони і плюють на власну репутацію заради грошей.Не уявляю як потрібно оплачувати подібний позор...Але різні люди коштують різні гроші.. Це вже зрозуміло..Йду гуляти з собачкою.Вона "каже", що я надто багато працюю.І це не правильно.Кіт спить під батареєю в м'якенькому котячому ліжечку.Сьогодні вночі він налякав мене, стрибнувши мені на ноги, бо я пошевелилась.І тепер спить, бо вночі знову прийдеться караулити, щоб злякати.Їм з собанею було дуже весело вночі бачити мої перелякані очі ))Моя білявочка собачка вміє посміхатись справжньою посмішкою і це так круто!Люблю цю хвостату банду. Насипаю корм і гладжу при любій можливості.Бо тваринки відчувають, коли ти їх справді любиш.І ти теж стаєш спокійнішим і заземляєшся.Про що вам ще розповісти? До весни лише 37 днів.#Дубровська 23.01.2026 Відень