tainka

Будуть фотопрогулянки, будуть святі місця для бажаючих, палаци султана в стані нелюда і загарбника і нормальної людини, що їхала в інші країни як турист (різниця разюча).Шопінг при необхідності теж організуємо.Добиратись можна літаком чи автобусом.За вікном таке сонце, що хочеться жити.І навіть світло є.Варю каву, пританцьовую, бо в навушниках НАША музика.Починається новий день, який принесе безліч класних новин. Я це прямо відчуваю.А може просто настроюю так себе, бо трохи боюсь відвідування лікаря.Збираюсь до нього і мандражую..Говорю з захисником адвокатом розвідника Романа Червінського - просто щоб підтримати, бо розумію, як їм зараз нелегко.Читала, що Костянтина Глобу змушують розірвати договір на захист розвідника.Але бачу, що починаються прямо гоніння на адвокатів, що захищають Воїнів. Тому дуже прошу 19 березня 2026 року хто зможе в Києві прийти в Печерський (Печерний) районний суд підтримати розвідника Червінського і його адвокатів, що мають РЕАЛЬНІ І БЕЗЗАПЕРЕЧНІ докази, які просто розмажуть прокурорів, ну тобто покладуть на лопатки! ))І через це потрібна підтримка і захист людей, бо влада веде себе наче криворізькі гопники і робить все, щоб цього не сталось.Воно то звісно можна поїхати з 95 кварталу (ви в курсі, що в Кривому Розі не називають райони Сонячний/Київський, а пишуть 44, 444, 95 і саме звідти була та зашкварена команда КВН, яку добренько обробили в маццкві, щоб лити бруд на Україну), але 95 квартал всотується в тебе назавжди і тхне..Все буде Україна.ЦьомВаша #Дубровська 12.03.2026 КиївП.С. пишіть коментарі - так я буду видима.. бо всі хто пише про ЗСУ, Воїнів, Армію чи тих, хто їх захищає влітають в тіньовий бан..Зелена влада така передбачувана і не чесна..Фото поставлю з Відня - бо їх в мене багато ))) треба ж виставити такі гарнезні!

У Відні в останній день мене запросили в Українську школу на виставу присвячену "Шевченківським дням"!Я така рада, що наші діаспори розповідають дітям і вчать їх не лише наших традицій, але й вірші та вислови НАШИХ знаменитих людей.Не рашистів, а справжніх наших українців.Це дуже важливо.Обіцяла школі, що попитаю в своїх підписників, чи має хтось "виходи" на наші українські телеканали, щоб відзняти ролик про цю неймовірну школу, або хоча б опублікувати створений ними.Бо там є чим хватились і пишатись.Вони роблять велику роботу і це такий крутий осередок наших людей в центрі Австрії.Буду закінчувати.Як завжди не знаю яке фото поставити, бо так багато їх і кожне для мене важливе, бо несе емоцію.Поставлю київську сьогоднішню фотографію.Бо я щаслива бути вдома.І дай нам боже мирних днів і ночей.Хоча, якщо нафта росте, то це дасть можливість ворогу купляти нові ракети і дрони..Та в мене було вже 2 спокійні ночі в Києві! І це круто.Думаю про  майбутнє, але радію кожній спокійній миті.Слава Україні.Цьом#Дубровська 10.03.2026 Київ

До речі хлопець подякував і зранку неочікувано докинув "за психологічну допомогу і стресостійкість".Коли ми починали спілкування він був розгубленим хлопчиком.А зараз наче подорослішав..Вчора зустріла у Відні нашу прекрасну українську поетесу з Харкова Юлію Ілюху.Випили місцевого розбавленого вина, бо сьома кава за день, то занадто.Говорили про все..Але я так і не спитала про творчість.Як можна було так круто обрати назву книзі "Уроки любові і ненависті"?Як вдається знаходити риму в нашому військовому сьогоденні?Бо Юля з Харкова, а Харків не для слабаків.Ми сиділи в пустому кафе - вибрали таке, щоб не чути немитих поряд.Передімною на дереві було гніздо і пара красивих диких голубів (не таких як у нас горлиці) вже мостилась там, бо тут весна прийшла раніше і вже тиждень квітнуть крокуси всюди.За вікном проїжджали карети, і в коней були такі гарні білі, чорні і червоні навушники, що інколи виглядали як симпатичні ріжки.І мабуть захищали вуха коней від міського шуму...А може це просто для краси.Коли ми попросили сфотографувати нас разом, то я почула цокіт копит і зраділа, що на фото буде й карета та коні.Але насправді вийшов гарно лише кучер )))Він на фото доєднався до нас третім ))Бо ракурс з-за барної стійки не дозволяє захватити і коней, і карету... Надто низенький офіціант.Йти Віднем завжди прекрасно.Особливо коли світить сонечко і здається, що зимовий морок відступив назавжди.Але я так скучила за Києвом.Що беру квитки і вертаюсь!Сподіваюсь все буде добре!І ця страшна НОВА війна допоможе швидше повалити нелюдсько-орчій режим на росії.Завжди хочеться вірити в хороше.А у вас які прогнози і відчуття?Мені здається весна завжди дає надію і сили жити далі..Та може це лише в мене так, бо я народжена на весні..І плекаю до неї найніжніші почуття.А ще обожнюю фрезії - вони пахнуть весною і щастям.Тому надіючись, що Перемога буде цієї весни, я думаю й про те, що тоді Перемога для мене буде мати аромат моїх улюблених тюльпанів, нарцисів і фрезій.А колись розмінують ліси і я знову бачитиму наші фіалки і сон-траву...Тут я так і не знайшла зацукровані фіалки, які так любила їсти імператриця Сісі.Чи туристи всі з"їли, чи був не врожай на фіалки...Чи просто мені прийдеться за ними повернутись ще раз.Колись.Цьом#Дубровська 03.03.2026 Відень

Де той Валдай? Піду погуглю... Здається це ж там була та "дача" головного нелюда? Чи я плутаю...Відкрила гугл подивитись фото, журнал "Батя" (фу) публікує скрєпні фото з церквою і невисокими "дамішками"...Незаміновані ліси дивляться в своє відображення в річці...Від фотографій віє спокоєм...Як там могли вирости нелюди?Чи то головний нелюд своєю присутністю отруює цілюще повітря?Чи то так через телевізор працює ворожа пропаганда...Радію з засопливленого відео рашистки, яку з подругами не впустили в Польщу. На кордоні побачивши курячий паспорт сказали, що тут не потрібні рашисти.І воно ридає в аеропорту Кракова і постить відео.Радію з відосів рашистів-турагентів, що плачуть, бо більшість подач на візи оркам до Європи приходять з відмовами.І приходиться продавати лише Туреччину, Єгипет, Тай, Індію, Індонезію і Мальдиви.Але в Індонезії і на Мальдивах зараз лютує лихоманка Денге...Радію, що своїх клієнтів відмовила, бо надто багато випадків зараження...А гнусню не жаль.. Чим менше їх пускатимуть в норм країни - тим менше ширитиметься зараза...Купила жовті тюльпани собі знову...Так люблю жовтий колір - як сонечко, якого завжди не вистачає...Особливо взимку.Хотіла написати про палац Шонбрунн, а написала про гнусню...Вибачайте..Завтра буду в Бадені - дивитись готелі і термальні джерела.Бо в нас безвіз.І добиратись сюди досить легко.Розповідати про таке?Тільки пам'ятайте, що термальні джерела протипоказані дітям і в більшості тим, хто ще планує народжувати чи мати дітей..А от людям, які старші - дуже помічні.АЛЕ!!! Тільки стільки підходів і хвилин, як призначив лікар!Бо кожне крім того що рятує і відновлює, діє ще й на інші органи, та невідворотно запускає ВСІ процеси в організмі.Як хороші так і погані.Тому якщо маєте невеличку доброякісну пухлину і не проконсультувались з лікарем, то за відпочинок можете виростити її в злоякісну.І т.інш.Бо кожен термал має більше протипоказань ніж показань.І люди про це чомусь завжди забувають повідомити чи прочитати.Бережіть себе.І робіть все, щоб нелюдам було непереливки.Всюди.Найпростіше рішення донат на ЗСУ.Він піднімає настрій і наближає Перемогу.Вчора військові знову стали дарувати мені фото мер_т_вих орків на мою честь.Вже рік не присилали.Відновили традицію.Любуюсь.Сонячні фото, гарний ракурс.Чим більше - тим крутіше.- Дубровська! Лови! Забаранила для тебе зранку! - Красівінький! Дякую! Мені вони всі красівінькі, коли хороші.Всі руські на війні повинні стати хорошими.І війна закінчиться назавжди.Цьом.#Дубровська 28.02.2026 Відень

Зробила стільки для миру і сили своєї країни.Шикарна жінка!! Мені так приємно було, коли моя Олександра сказала, що в нас з Марією Терезією схожа енергетика. І потім ще й нарила на просторах гугла фото, де Марія візуально трохи схожа на мене зараз.Такий подарунок був важливою підтримкою теж, для мого тут оновлення і зцілення.До речі була днями в Музеї історії мистецтва. Ходила там зачаровано між залами-галереями.Слухала аудіогід українською.Якби був вихід на наше консульство, я б запропонувала начитати тексти, бо надто багато картин не мають нашої начитки.І це проблема.А в мене ідеальна дикція і приємний голос. Я ж працювала колись диктором. І могла б.Абсолютно безкоштовно і швидко та якісно зробити це.І навіть якщо потрібний переклад, то теж би організувала.Ну і змінила б запис чоловічого голосу, що досить хамськи і стомлено звучить, коли натискаєш цифри на опис картини, що ще не записали в аудіогід.Це жахливо. Ну чесно.Але круто, що україномовний є!І має досить багато записаних позицій.В мене там була одна ситуація...Був кінець дня, за 15 хвилин вже закриється музей.Я сиділа на диванчику і слухала розповідь аудіогіду про те, як Рафаель зобразив Діву Марію і 2х немовлят - Ісуса і Івана Хрестителя.Навколо були картини лише на біблійну тематику.Одинокий китаєць застиг перед іншим полотном.І тут в зал зайшло 2 рашисти.Звісно вони не купували аудіогід - ці не витрачаються на додаткові витрати.Взагалі я була здивована, що вони піднялись вище першого поверху.Тут майже не зустрінеш рашистів.Вони в більшості позують на фото в Кунсткамері.І от двоє нелюдів, дивлячись на картини епохи Ренесансу, виригують своїми чорними ротами:- Жаль, что бог сатваріл XXLove!(я придумала цю абревіатуру, бо за справжнє їх слово, яким вони називають українців соц. мережі банять)Звісно я не могла змовчати.Але й підвищувати голос в музеї не могла.Тому тихо, але впевнено пояснила, хто раби, а хто діти божі.І що:- от гляньте, Ісус НАШИМ ЖЕСТОМ, ЩО СИМВОЛІЗУЄ ТРИЗУБ, благословляє людей! Людей, не нелюдів! Вас ще й не було, на болоті расії ще й жаби не квакали! (показую декілька картин, де дійсно Бог підняв в гору 3 пальці)Тризуб - значить УКРАЇНА і БЛАГОСЛОВІННЯ!! А від росії є єдиний знаменитий жест, що символізує посилання на х..й.І ваші "слова" всі знають лише матюки.А інші майже всі запозичені з інших мов.Бо ваша мова дуже бідна..І взагалі тут навколо камери, які зараз впали в обморок (я ж з ними говорила їхньою нелюдською мовою), що в музей мистецтва прийшли рашисти.Ваше ж місце в Кунсткамері. Чого вилізли??Глянула на них піднявши брови, своїми бісячими очима, посміхнулась гірко, коли закивали п'ятами встривожені.Я говорила тихо, і з посмішкою Мони Лізи на вустах, тому камери музею не зрозуміли, що то був справжній конфлікт, після якого рашисти швидко втікли.А китаєць навіть не зрозумів, що відбулось і що тільки що, прямо тут, в цій "божественній" залі я виграла битву.Вийшла з музею і побачила, що коридор просто немислимої краси.А в цей же час вийшов офіціант з кафе і з посмішкою дивився, як я фотографую ці стелю і стіни.Попросила його зробити і мені хоча б 1 фото. Бо в музеях не маєш змоги фоткатись.Він клацав мене і говорив комліменти.Такий забутий ритуал мирного життя...Підняв мені настрій, зробив фоточки.Я вислала одну знайомому в Україні.Просто щоб нагадати, що я є..А він одразу написав:- Боже ти така класна на цих фото! Шикарно виглядаєш! Струнка і... Ти що БЕЗ БІЛИЗНИ??!Мусила виправдовуватись, що звикла, що в наших музеях завжди холодно і дійсно не готова була роздягатись. Не подумала про це.І ходила в кофточці "без збруї"..Фото далекі і я не думала, що хтось буде розглядати і наближувати їх...Була не права )) Каюсь )) Кожен судить по собі. Я, наприклад, фото не наближую...А ви? ))#Дубровська 26.02.2026 Відень

Не уявляю де вона бере сили.І як все це витримує.Бо ж крім виступів повинна думати і про дитину, що в Києві ховається від обстрілів в коридорі.І про чоловіка, що воює..І про все те, що кожна з нас проживає і не розповідає нікому.Бо що розповідати? Ті хто в Україні - і так знають..А іноземці не зрозуміють..І в Іри є чудовий вірш на цю тему..Я сфотографувала переклад з екрану і поділюсь.Нажаль не засняла відео, бо просто залипла - наскільки це про нас.І чомусь цей вірш я не бачила раніше.А інші, які вона читала - знала.Дякую нашому Посольству України за теплий прийом і відчуття дому - це так важливо і тепло.Дякую дівчатам з Відня, що організували тут українську школу і роблять просто дивовижні речі.Бо коли я слухала про свята, про традиції, про театр і сенси, що вони закладають в дитячі вуста і серця - в мене мурашки бігли спиною.Як це круто, правильно, славно і доречно.Як це необхідно і надихаюче.Пишу цей текст і сльози ллються знову.Ми досить пізно повертались з цього чудового заходу.Йшли по району де дуже гарні будинки і затишне відчуття безпеки.І до нас вийшов чарівний чорний котик в ошийнику, наче вирішив привітатися.Я згадала про мого чорненького Беніто-Мурчика, що забрали у Рим...Звісно говорили і про мою Олександру.Виявилось, що дівчата мріють про її екскурсії тут.А в Анюти сьогодні день народження і вона мріяла зібрати всіх подруг і піти на екскурсію з моєю Олексою!Пишу Олександрі і кажу, що пишаюсь нею.Бо коли про тебе мріють на свята - це найвищій левел, ой, рівень!І шкода, що дівчатка не подумали забронювати цю подію завчасно.Бо моя Олександра дуже заангажована особа.І неймовірно цікава та талановита.До речі побачила сьогодні львівську гідесу, що просто вкрала слова з відео Олександри і написала їх про себе.Здивована, бо думала що гіди мають багатий словниковий запас.І не будуть красти чужі цитати.Як виявилось, то гіди найвищої категорії.А люди без знань - запросто повторюють чужі фрази, бо не вміють складати свої...Можу порадити більше читати..Та не буду.. Мені та жінка не цікава..Ще й прізвище бандитське )) У Відні весь день падає лапатий сніг.Похолодало.Я намагаюсь зігрітися в ліжку і постійно провалююсь в сон.Тому якщо я комусь не відповіла - дьорніть мене ще раз.Бо температура мене сьогодні вибила з колії..А вчора день був надто насичений і багатогранний.Треба вийти купити молока і кави.Але мабуть завтра - сьогодні не маю сил.Дивно, що так..Сварю себе, бо я тут в теплі і безпеці, а бачиш, розклеїлась..Трішки поспамлю фотографіями.Бо ми були яскраві і прекрасні.І так - я вдягала сукню! Вчора було тепло і затишно.А сьогодні засніжило знов.До весни всього 9 днів!!! Якби ж так можна було закреслювати й дні, коли всі нелюди відправляться до кобзона...І щоб реально було геть мало днів - менше 3х тижнів!Яке це було б щастя.Донатимо на ЗСУ - це допомагає не хворіти і наближає Перемогу.Цьом#Дубровська 19.02.2026 Відень19.02.2026

Анжеліка Рудницька щороку 18-20 лютого проводить тиху акцію "Ангели пам'яті" за загиблими на Майдані.Щороку географія цих білих янголів шириться.І бачу, що сусідня Німеччина проводить її в декількох містах, а Відень поки що не бере участі.Терміново шукаю білий папір (в мене тут нажаль з білого є лише серветки і пакети з-під хліба, але то не то) і мотузку.Ножиці маю.Дерева знайду.Хотілося б звісно, щоб хтось долучився і підказали гарні локації, та й просто були поряд в цей момент.Але я вже боюсь, що мене тут і так забагато.Тому, якщо хтось долучиться - буду вдячна.Як ні - зроблю сама.Я ж вже доросла.І в принципі кожна людина може зробити це - це не складно і не страшно, і навіть не витратно!Особливо порівняно з тим, скільки людей втратили життя, виборюючи нашу Незалежність і Волю...Прошу підтримати акцію у ваших містах і селах. Це не складно, на сторінці Анжеліки є легка інструкція як вирізати янголів з паперу..Думаю це буде цікаво і дуже правильно робити з дітьми.Відео додаю посиланням в коментарі.Мені здається для кожного українця лютий завжди буде найболючишим роком у році.І все таки я радію, що він не Плачень, а ЛЮТИЙ!Бо лютувати - значить діяти.А діяти - значить жити!Україна буде!Як би не старались вороги і зрадники.Але ціна за це буття нереально висока і страшна...П.С. Я рада, що Залужний почав говорити!#Дубровська 18.02.2026 Віденьhttps://www.youtube.com/watch?v=WfYpDNjXals

Коли ти хочеш зробити ремонт, і знаходиш майстра, а рашисти розбивають всю інфраструктуру, і нема ні опалення, ні води, ні світла.. І ти знову не робиш той клятий ремонт, але й дивитись на ті стіни вже не можеш, бо сходиш з розуму...Коли ти жлобишся купити собі нову сукню, а відправляєш всі гроші на дрони, а потім на РЕБ, а потім на спалену автівку для хлопців з ППО...А коли щось купуєш - одразу кидаєш більшу суму на ЗСУ, наче вибачаєшся...Коли ти вкладаєш дитину спати в холодному бомбосховищі, і розумієш, що все своє життя вона ні разу не спала біля вікна.. лише в коридорі чи бомбосховищі... І бронюєш вам море, сподіваючись, що дитя витримає дорогу і ти навчиш його плавати...Коли ти навіть в безпечних країнах реагуєш на звуки, наче живеш у війні і не можеш розслабитись...І їхати боїшся, і постійно моніториш квитки назад, бо війна...Коли стільки Доль зламано, сімей роз'єднано, психіки порушено...Перелічувати можна роками..І переживши все це - ми не можемо бути толерантними, веселими, щасливими і пробачаючими, розуміючими..Ні!Надто багато горя принесли рашисти!І в Бога нема інших рук, ніж наші.Є закони всесвіту і така концентрація болі і люті не може нікуди щезнути...Вони заплатять.Коли я була підлітком, мене відправили в табір дорослих дітей до Болгарії.І там був дуже гарний хлопчик з Харкова, який був впевнений, що 16 числа загине.Йому колись якась притрушена гадалка це сказала і він сприйняв за чисту монету.Щоб йому не казали - він налаштований був померти. Бо вірив.Я тоді купила карти і розповіла всім, що вмію гадати, бо в мене і мама, і бабуся, і пра, пра, пра... Коротше всі родички були відьмами-гадалками.Ну і ті карти розкладала і всім зичила виключно щастя, кохання і багато грошей в різних варіаціях.Цей хлопець потім теж до мене прийшов.За 2 дні до 16го...Я погадала так, що він повірив, що з ним нічого не станеться ще дуже довго.Чомусь я тоді сказала йому:- Старайся не попадати в полон на війні. В 46 років в тебе буде поранення.Коли тобі 14, то 46 років сприймається наче через 8 життів колись...Він так радів, що не помре..Зараз мабуть воює...Сподіваюсь, що живий.Так от, я вмію і в іншу сторону "гадати".І орчою мовою я говорю так чисто, що ніхто й не здогадається, що я не їхня.А там люди люблять містику і вірять у всяку фігню..І якщо їхні психологи навчаються, як з нормальної людини зробити орка, якому байдуже кого vбиvати-гвалтувати дитину чи вагітну...То ми, не маючи протиотрути, можемо знищувати їх іншим чином...Якби я не спинила того хлопця в таборі - він би загинув.Віра як рятує, так і знищує...Поки лютий - я буду думати про всі ці варіанти.І буду доброю до українців.І вдячною до тих, хто нас підтримує..Сьогодні у Відні сніг і мінус 4. А в Києві нарешті в моєму районі було світло..Не півтори години на день, а "довгенько".. (с)Всі з жахом чекають двадцяті числа, а моя подруга, що прихистила мене у Відні заборонила їхати раніше ніж річниця повномасштабного вторгнення.В середу у Відні виступає Ірочка Цілик з презентацією своєї книги.Ми зареєструвались вже.Буде гарна погода і тепло.Планів багато і так важко все встигнути, бо ще ж і працюю.І друзі запрошують в країни поряд.І в Прагу я так мріяла і ніяк не зберусь.І в Братиславу їхати лише годину..Насправді доки в мене був котик і песик - я була добріша.Чесно вам скажу!І рашистів менше бачила/чула/зустрічала...Знайшла поряд з хатою салон краси української дівчини.І магазинчик чоловіка з Самарканду, в якого багато друзів в Києві, Харкові, Дніпрі і він дуже переживає за нас, і пообіцяв приготувати для нас плов.Старий і небритий арієць, ой, австрієць )) розповідав мені, що я багата, бо красива.Пропонував познайомити зі своїм сином, бо той сильний, багатий і 194см зростом.Тут дійсно дуже високі люди.І мені це подобається.І джинси тут купувати було б доречно - бо вони ДОВГІ!!!

Сьогодні мені снилось багато моїх друзів-військових в одному сні.І як рясно та красиво квітнуть вишні в тумані, в мене у дворі.Сподіваюсь все буде добре.А ще прозвучало декілька разів 14 число - якась дата весною.Коли мій друг повинен одружитись.Сподіваюсь все буде добре і сон на добро і для цих військових і для України.Так як я турагент і одночасно людина закохана в море, що любить плавати годинами, то я й готелі оцінюю в більшості за цією шкалою.І от є в мене в Єгипті гарнюні готелі з хорошою територією, анімацією, харчуванням, з ідеально рівною територією, басейнами, гірками для дітей і дорослих, але з морем де серед рифів невеличкі лагунки (для мене це калюжі, але для більшості, хто не любить плавати як я - цілком норм). А для тих хто любить плавати - довжелезний понтон, і потім призом море.Я майже не продаю такі готелі.Хоча вони круті і класні.Я їх пропоную лише, коли люди кажуть, що море їм не обов"язково, і що діти люблять виключно басейни.А може дарма? Оце раджусь з вами.І заодно прошу - говоріть про все, що вам важливо на відпочинку. Бо надто багато нюансів я чи інший турагент просто не знає про вас і не зможе підібрати ідеальний відпочинок.Бо на один і той самий бюджет є маса різних пропозицій.Десь буде більше чи менше днів, десь офігенне чи скромне харчування, що компенсується чимось іншим - морем територією, розвагами, ціною і т.д.А це питання номер 2. Як буде час чи натхнення - пишіть.Цьом#Дубровська 15.02.2026 ВіденьФото з сонячним Моцартом

Читаю новини, що 14 лютого в Києві шалені черги за квітами в магазинах.Останні роки я дійсно спостерігаю в цей день багато романтики в моєму місті.Хоча здавалося б у війну це майже нереально.Знаю студентів, що нарозхват у подібні свята, бо Воїни замовляють букети з доставкою своїм коханим і хочуть щоб вручив саме чоловік.Хай студент, але чоловік, не дівчина.Я люблю романтику, але не по конкретним датам, тому не сприймаю день Валентина, як свято самотності.Але бачу як багато людей, що накручують себе до лікарні тим, що не мають пари, або що ВІН не подзвонив чи не поряд.Я не психолог і не маю дару прибирати з думок те, що болить чи руйнує.Деякі кажуть, що я надто просто відношусь до життя.Інші навпаки не розуміють як я все встигаю.Мені звісно хочеться щоб всі наші берегли себе, але це так тупо звучить, коли в твоїй країні війна.І все ж від наших думок і накручувань можна берегтись.Шукати хороше і добре, і "циклитись" саме на цьому.Я знаю, як люди навіть рак бороли таким чином. Не всі, звісно. Це не панацея.Але я знаю декілька подібних прикладів, коли вірне сприйняття допомагало вижити.- Ви працюєте сьогодні? - пишуть мені клієнти.І я відповідаю, що працюю.Бо для мене зараз все розпливчасто і в датах, і в днях тижня, і в святах.Є робота - працюю.Нема - насолоджуюсь Віднем і кайфую.От зараз в день св.Валентина піду купувати вино, крем для п'яточок і туалетний папір ))І може потім піду в кав'ярню де печуть круасани без начинки.І вип'ю там кави з цим крихким щастям.Не тому що свято.А тому, що там смачно і я маю таку можливість.Все більше коментів від людей, що мене не знають і не читали, з хейтом, що я пишу з Відня.- Втікла - то мовчи! - наказують мені.Сміюсь.Мені важко наказувати.І я не зважаю на людей, яких не знаю і/чи не поважаю.Я не вибачаюсь і не виправдовуюсь за те, що наразі я в безпеці.Мрію повернутись в свій дім чимшвидше, але хочу, щоб це сталось не в морози і щоб світла та тепла вистачало для життя і роботи.Вдячна подрузі, що запросила мене і прихистила в своїй квартирі.Вдячна людям, що роблять моє перебування тут щасливішим.Думками звісно вдома.Надто багато там всіх, за ким ниє серце.Та ми на зв'язку.І коли раптом я прокидаюсь вночі, бо колотиться серце, або спиняюсь прямо на вулиці від гострого болю - я знаю за кого молитись.І хто в найважчій небезпеці.В кожного з нас тепер є такі люди.Близькі до нестями. І рідні попри різну кров.Будьте мені!! Головне будьте!!Люблю#Дубровська 13-14.02.2026 Відень.Завдяки пані Ларисі мої привітання ЗСУ будуть ще палкішими! Дякую за довіру.