Тим часом.Мені написала Олександра Денисюк, яка разом з творчою командою знімає документальний фільм про Голодомор 1932–1933 років.Пише, що давно помітила в побуті власної родини і родин навколо - той тихий, майже непомітний страх, що живе у звичках, у ставленні до їжі, до запасів, до "а раптом не вистачить". І який рідко проговорюється вголос.Вони хочуть зробити фільм, у якому люди впізнають себе. Куратор проекту - Олександр Бражник - оператор-постановник, режисер монтажу. Людина з багаторічним досвідом роботи на телебаченні.Для фільму залучають фахівців для експертних інтерв'ю - зокрема тих, хто працює з темою трансгенераційної травми.Тож якщо ви - людина, якій є що сказати про Голодомор і його відлуння в наступних поколіннях і якщо готові до відеоінтерв'ю - пишіть на
[email protected], я перешлю Олександрі ваш контакт.Зйомки - до вересня 2026.Проект волонтерський, участь безоплатна. Натомість - ваше ім'я і регалії у фільмі.А також дещо важливіше - розмова, яка варта того, щоб відбутися.
Спитали про вгамування тривоги за Ухтомським. Відповіла в іншому пабліку і дублюю тут для вас.___Людина у стані хронічної тривоги інтерпретує все через тривогу. Нейтральна фраза керівника - загроза. Мовчання партнера - катастрофа. Несподівана витрата - крах. Амігдала все так перебільшує, бо нейрофізіологічно волає "Караул!".Ухтомський зробив відкриття "Теорії домінанти" і запропонував щодня амігдалу вгамовувати. Типу казати їй "тихтихтих".Робити це - через 5 органів почуттів, які впряму з нею пов'язані:🧠через слух (слухати приємні звуки, улюблену музику, спів птахів, дощ);🧠 через зір (дивитися на щось красиве, природу, теплий колір, улюблені фото);🧠 через дотик (тримати в руках щось тепле, гладити тварину, відчувати текстуру, робити масаж);🧠 через нюх (вдихати запах кави, хліба, землі після дощу, улюблених парфумів);🧠через смак (повільно їсти або розсмоктувати щось смачне, зосереджуючись на відчутті).Через ці прості (щоденні) дії амігдала буде заспокоюватися.І не сприймати все підряд як катастрофу.
Черговий інсайт з мого курсу "Психотерапія трансгенераційної травми".На досвіді двох потоків (другий вже завершується) бачу, як матеріал по-різному лягає.Є ті, кому заходить органічно - людина наче доклеює відсутні сторінки у свій блокнот.Є ті, кому складно дається глибинна багатошаровість, бо до того людина проходила щось локальне - писала листи, робила розстановки. А тепер розуміє, чому це не спрацювало.Є ті, кому таке навантаження передчасно через гострий стан або нещодавні втрати.Загалом всім цікаво, тепло і корисно. Але не всі розраховували на такий рівень складності.Тому перед третім потоком (стартує 5 червня) проведу безкоштовний ознайомчий вебінар. Розповім, про теоретичну основу курсу, яка логіка модулів.Аби ваш вибір - йти чи не йти - був усвідомленим.Для тих, хто після цього вирішить прийти - акційна ціна буде збережена до самого початку курсу.Якщо відчуваєте, що тема цікавить, але не ясно, чи це зараз для вас - приходьте.Розберемося.26 квітня, неділя, 10:00-12:00 (Київ)Зум. Безкоштовно.Реєстрація (і можна задати питання, відповім на вебінарі).
Раптом.Зустріла термін "фінансовий ПТСР".Цього нам ще не вистачало.Досліджень поки не знайшла. Але сам феномен існує. І навіть описаний в статті Американського журналу STEM-освіти.Що це означає? Логічно, що ті ж кластери симптомів, що і при класичному ПТСР: Інтрузії / Уникнення / Гіперзбудження / Негативні когніції. Тільки тригери інші.І логічно, що цей ПТСР так само передається далі - дітям, які виросли в сім'ях, де про гроші або мовчали, або кричали. Ніколи посередині.Та якщо вже тут такі справи, то я б відкорегувала: то не ПТСР, а КПТСР. Бо має місце довготривале травмування. І симптоматики (К) - повно.Тому що:1932–33 - Голодомор: страх голоду, накопичення їжі, недовіра до держави.1937–38 - Сталінські репресії, страх конфіскації майна.1946–47 - Ще один голод.Радянський час - Примусові заощадження, дефіцит, подвійна економіка.1991–1993 - Гіперінфляція 4735%, знищення заощаджень.1998 - Фінансова криза, удар по гривні.2008–2009 - Банківська криза, паніка, долар.2014–2015 - Нова девальвація, втрата ВВП.2022–сьогодні - Повномасштабна.Джерела: раз, два, три.Поговоримо про це.Вебінар "Фінансова травма крізь покоління: теорія, джерела, клінічна практика".11 квітня, 10:00-13:00 (Київ)1 200 грн.Зум.Реєстрація.
Мазохізм у клінічному сенсі - це не зовсім те, що люди зазвичай мають на увазі, коли чують це слово.Тобто мова не про сексуальні практики і не про якесь буквальне “задоволення від болю”, про яке ми так багато чули на кінкі-вечірках, еге ж?Це радше така психічна позиція, у якій страждання починає виконувати функцію. Наприклад, стає способом регулювати стосунки або відчуття себе.Наприклад, "Я терплю - значить я хороша. Я терплю - значить мене люблять. Я терплю - значить я існую".Тобто це не про любов до болю як такого. А про адаптацію. До середовища, де твої потреби небезпечні, а єдиний спосіб отримати хоча б щось - хронічно жертвувати собою.Ще цікавіше - коли мазохістична позиція маскується під силу: "я витримаю", "мені не важко", "я справлюся". Але за цим стоїть не стійкість, а відсутність доступу до власної межі.Людина не знає, де закінчується "можу витримати" і починається "це вже руйнує мене". Бо ця межа ніколи не була очевидною.Розрізнити клінічний мазохизм від реальної стійкості можна через просте питання: чи є у вас вибір?Здорова витримка - це коли "я можу це зупинити, але обираю залишитись". Мазохізм - "я не можу це зупинити, бо це неправильно/соромно/погано".
Міркую під каву про те, чим міряється ефект терапії.І хочу сказати, що не завжди мова йде про фактичне "полегшення", "вирішення" або "зміни".Частіше складається так, що після хорошої внутрішньої роботи людина може почути неприємне про себе, про свої стосунки, про втрату, про неможливість - і не потребувати при тому анестезії.Вже не потрібні ілюзії про "все буде добре". Бо це не обов'язковий елемент дорослого життя. Тут в нас буває по-різному. І погано, і дуже погано, і наднад - теж.Та тепер афект витримується. Сором не вбиває. Фрустрація не є кінцем світу. Розчарування не тотожне знищенню. Це дуже цінна річ, коли терапія підвищує здатність бути в контакті з правдою без необхідності негайно від неї тікати.Хоча (повторю) весь треш може залишатися на своїх місцях. Хороша терапія не робить життя м’якшим. Вона робить психіку місткішою. Дає більше внутрішнього простору у своєму контейнері.Це як типу у вашу чашку тепер більше вміщується кави. Мені, наприклад, таке треба постійно. ☕️☕️☕️☕️☕️☕️
Іноді методика, яку адаптуєш в Україні під час повномасштабної війни, раптом отримує лист із Карибського басейну.Фахівчиня з постколоніальної теології і травми, з університету Лінкольна, пише мені, що шукала інструмент для вивчення трансгенераційної травми в спільнотах Західної Африки, які пережили работоргівлю.І знайшла методику HITT-Q.ЯКУ МИ З ВАМИ ТУТ АДАПТУВАЛИ,Пам'ятаєте?Різні континенти. Різні травми.Та питання однакові: що передається між поколіннями? Як це виміряти? Де межа між вразливістю та резильєнтністю?Я працюю з цією методикою зсередині. Як науковиця, як клінічний психолог, як людина, яка живе в країні з колективною трансгенераційною травмою.Тим часом формується спільнота науковців — вже з 7 країн — які знайшли методику через сайт, який я створила (пошукові системи добре його видають).Ми знайомимося, збираємо дані у своїх країнах. Проєкт потроху переростає у кросcультурне дослідження.І ви до цього, між іншим, причетні безпосередньо.Дякую вам в черговий раз. Те, що ми робимо тут - частина набагато більшої справи.Тож привіт вам з Карибів 🇧🇶
Інсайти вчорашньої інтервізійної групи:професійні рефлексії, клінічні нотатки, мікроспостереженняПо кейсу №1.Іноді запит клієнта стосується не факта зради, а того, як взагалі з нею бути.Як сказати партнеру, що ти знаєш. Як витримати його реакцію. Як не розвалитися від горя. Як не зірватися в істерику, погрози, благання чи допит.І як не зробити вигляд, що нічого не сталося.Бо тут щільний вузол: одному не подобається, що його брехню побачили, другому - що йому брехали. Плюс страх втрати. Мінус довіра. Гірший сценарій - лишитися жити у страху і брехні. У такому випадку пара отримує подовжене отруєння стосунків.Дорослий крок - визнати реальність. Сказати: "я знаю", "мені боляче", "я не хочу більше жити в брехні". І говорити про те, що з цим робити далі.Інакше близькість не відновлюється.
По кейсу №2.Іноді клієнт формулює запит не "як вийти з токсичних стосунків", а "як витримувати їх далі".І це дуже непросте місце для терапевта.Бо на перший погляд все зрозуміло: людина страждає, їй погано, потрібна допомога. Розширити контейнер. Додати опор. Навчити регуляції. Допомогти не розвалюватися після кожного приниження, знецінення, газлайтингу, покарання мовчанням чи емоційних гойдалок.Але тут є пастка.Бо терапевта кличуть не в процес виходу з руйнівної ситуації, а в процес її кращого обслуговування. По суті - лагодити людину об реальність, яка її системно псує. Вчити дихати в отруєному приміщенні.І все ж, при всій очевидності, це не терапевт вирішує, виходити клієнту з таких стосунків чи ні. Це рішення клієнта.
Коротше, вчора були стосункові кейси. Про те, скільки людина іноді платить за збереження зв’язку. Короткий висновок: дорого, часом надто дорого.Наступна інтервізія - за тиждень.6 квітня 2026, понеділок18:00 - 21:00 (за Києвом)Про групові інтервізії та можливість приєднатися.
Клінічний випадок: підліток 16 р., депресія + спроба суїциду. Стоїть питання госпіталізації. Серед плюсів - безпека дитини. Серед мінусів - ретравматизація.Потрібна психодіагностика, за клінічним висновком якого психіатр буде приймати рішення.Склала психодіагностичну батарею для цього випадку. Ділюся.Блок 1. Класична патопсихологія.1. Пам'ять (10 слів Луріа).2. Увага (Таблиці Шульте, коректурна проба Бурдона).3. Мислення: - узагальнення ("Класифікація предметів");- виключення ("Четвертий зайвий");- опосередкування ("Піктограми");- метафоричне мислення ("Розуміння прислів'я");- послідовність ("Встановлення послідовності подій").
Блок 2. Коморбідна тривогаШкала оцінки генералізованого тривожного розладу (GAD-7).
Блок 3. Емоційна регуляція.Шкала труднощів емоційної регуляції (DERS)
Блок 4. Органічні риси особистості.1. Зорово-просторова пам'ять, планування, ознаки органіки ("Фігура Рея–Остерріта")2. Зорово-моторна інтеграція ("Тест Бендер")3. Скринінг: серійні рахунки, динамічний праксис, реципрокна координація ("Нейропсихологічна батарея Луріа").
Блок 5. Особистісні особливості.Акцентуації за Леонгардом
Блок 6. Суїцидальні ризики
Короткий опитувальник суїцидальної кризиСтруктуроване клінічне інтерв'ю Будь ласка.
Тези доповіді про трансгенераційну травму бідності.Фінансові сценарії формуються в дитинстві: Родинні наративи і казки кодують складні економічні патерни у прості образи. Це - глибоко вкорінені переконання, які стають частиною картини світу.
Голодомор, розкуркулення та десятиліття тоталітарного придушення приватної власності сформували специфічні захисні механізми:Ресурси закодовані виключно як інструмент виживання - звідси страх накопичення, харчова тривога й уникнення грошей. Багатство сприймається як небезпека: воно "забирає" любов, здоров'я або привертає загрозу. Це породжує полярний вибір між "бути бідним і хорошим" або "бути багатим і поганим", а також два деструктивні сценарії - хронічне уникання грошей або їх імпульсивне витрачання.Культ фаталізму формує зовнішній локус контролю: багатство «падає на голову», а не здобувається — звідси нездатність системно нарощувати капітал. Наратив «праця — це страждання» закріплює переконання, що гроші леґітимні лише через виснаження; дохід без фізичного болю маркується як нечесний.
Аналіз казки "Закопане золото", яка включена до підручника «Фінансова абетка» для 2 класу, рекомендованого МОН України:Сюжет побудований на загрозі голоду: гроші позиціонуються як спосіб не вмерти, а не як інструмент свободи чи розвитку. Батько не передає жодних фінансових компетенцій: ні планування, ні заробітку, ні управління - натомість формує підміну понять "гроші/їжа".Наразі в школах запроваджується новий предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Контекст якого (креативність, підприємницький підхід, критичне мислення тощо) не з'єднується з усім вищенаведеним.
(с) Доповідь підготувала Олена Єрмошкіна, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів НУ "Львівська політехніка".(с) Тези для каналу "Психотравма війни" підготувала Тетяна Станіславська, аспірантка КІСПП.Будь ласка, не плагіатьте текст, посилайтеся.
TGLIST.COM.UA
