Щодо поліцейських. Коментар про те, чи це була втеча, чи виконання наказу - я написала вчора ще об 11 ранку. Офіційна оцінка очільника МВС із формулюванням "ганьба" з’явилася за кілька годин потому. Вже вночі я добралася до новин, перечитала рапорти, коментарі офіційних осіб і особисті рефлексії. І от тут, мені здається, треба розвести три площини. Перша - особисте переживання. Те людське "не захистили", від якого - гнів, відчай, відчуття зради. Друга - громадянська позиція щодо правоохоронної системи в країні: що в ній зламано і які провали бойової підготовки силовиків у тилу. Третя - клінічна експертиза: що саме відбувається з людиною в моменті загрози, як працює страх, що може робити нервова система. Ці площини змішуються дуже легко. Та якщо їх не розділити, ми з вами швидко потонемо в афектах. А в нас зараз не тільки своїх три ведра. Поруч ще й клієнтські. І це теж треба тримати у фокусі уваги. Тому, як на мене, важливо і не скасувати моральне обурення, і не підмінити нею аналіз. Тож питання: чи потрібен розбір нейрофізіології страху, що саме спрацювало і як?Так - натискайте 🫡.Ні, йдемо далі - 🙏.