Логотип телеграм спільноти - ББС Небесна Кара 54 ОМБр
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: bbcnk54@gmail.com
Логотип телеграм спільноти - Bitcoin, інвестування, гроші - Лінивий CRYPTO інвестор
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Логотип телеграм спільноти - STERNENKO
Сергій Стерненко🇺🇦 Волонтерські картки: 4441114454997899 моно 5168745030910761 приват ❗️Не ведіться на шахраїв, нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Логотип телеграм спільноти - Сергій Притула
Посилання на канал: https://t.me/serhiyprytula Мій фейсбук - https://www.facebook.com/serhiyprytula/ Інстаграм - https://www.instagram.com/siriy_ua/ Youtube - https://www.youtube.com/prytula БАЗА МОНО - https://base.monobank.ua/89gMbvnkrTu7sR

Статистика telegram каналу - @poeziya_ua

Логотип телеграм спільноти - Поезія України 🇺🇦 2024-07-14

Поезія України 🇺🇦

Кількість підписників:
935
Фото:
6230 
Відео:
113 
Посилання:
6280 
Категорія:
Релігія
Опис:
Розмістити свій вірш на каналі або з питань реклами 👉 @R_Markovskiy

Кількість підписників

День: -4
Тиждень: +7
Місяць: +7
Всього:
935

Середній перегляд на повідомлення

День: +106
Тиждень: +94
ERR: 10.43%
ERR (24): 11.34%
Середній за 30 днів:
98

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала Поезія України 🇺🇦 - @poeziya_ua

Найголовніший патріот
В суспільстві виникло змагання,
Серед учасників – народ.
Найголовнішим є питання –
Хто з нас найбільший патріот.
«Люблю всім серцем Україну»
Сьогодні інколи кричать,
«Бо знаю мову солов'їну,
А хто не знає, хай мовчать.
Вдягаю гарну вишиванку
Та гімн співаю раз у раз,
А ще, повісив я на ґанку
Державний прапор на показ.
Мій прадід – правнук запорожця,
Він шанував козачий стрій,
Тому і кубок переможця
Повинен бути тільки мій»…
Побійтесь Бога, грішні люди,
Для чого ті змагання нам?
Патріотичні пересуди
На користь нашим ворогам.
Не завжди працею та потом
Стають успішним, пам'ятай.
Не всі хто, зветься патріотом,
Насправді люблять рідний край.
Не личать вільній Україні
Патріотичні чвари злі.
Ми об'єднатися повинні
На благо рідної землі.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
81
25-02-19 06:24
Життя – це перемога та поразка
Велике благо – жити в цьому світі
Й приймати це життя, як справжній дар,
Дивитися, як сонце у зеніті
Підкреслює красу небесних хмар...
Наперекір усім – щасливим стати,
Для кожної людини да́но шанс,
Потрібно лиш у серці відшукати
Гармонію й прихований баланс.
В житті буває час випробування,
Здається, що і сили на межі,
Та всі тривоги, біди та страждання
Приходять для очищення душі.
А ще життя, зізнайтесь – це пригода.
Постійно неповторний "круговерт":
Одного дня – це спокій та свобода.
А інколи – розвага та концерт.
У мріях – це завжди красива казка,
В реальності ж – нема країни мрій.
Життя – це перемога та поразка,
І кожний день, по суті – це двобій.
І вибір залишається за нами –
Жалітися і не́сти, як тягар,
Чи радісно, з відкритими серцями,
Прийняти це життя, як справжній дар.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
99
25-02-18 06:25
Перелаз
Старенька хата, тин у дво́рі,
Вишневий сад та перелаз...
Ще пам'ятають літні зорі
Перші побачення у нас.
Чимало зим пройшло відтоді
Та відцвіли не раз сади.
Для згадки, мила, й при нагоді
Завжди приходжу я сюди.
Роки́ згадати молодечі
Вишневий сад, бабусин двір,
Твою усмішку... І до речі,
Ти не змінилася з тих пір...
А пам'ятаєш теплу зливу
Та мій надуманий мотив,
Як я тебе́, сором'язливу,
У сад на зустріч запросив?
Як ти прийшла, тебе́ відразу,
Без дозволу на руки взяв.
Крізь перепону перелазу
Пересадив та обійняв.
Як розмовляли до світання,
Сміялись, змокли нанівець,
Тоді відчув, що це кохання,
Й дует закоханих сердець.
Роки́ життя летять невпинно,
Та й доля має свій уклад.
Я дякую тобі, дружино,
Що ти прийшла тоді у сад.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
40
25-02-07 06:51
Цнотливий краєвид
Схилили верболози віття кучеряві
Та косами торкаються до самої води,
Гуляє біля озера дівчи́на по отаві,
Збирає свіжоскошені травинки лободи.
На голові вінок рожевий з чорнобривця,
Ці квіти невибагливі – дівчи́ні наймиліш.
В гармонії з природою чорнява молодиця
Сміливо між покосами ступає босоні́ж!
Видніється за пагорбами поле волошкове
А далі, придивитися – і маки у жита́х.
Природою доглянуте, цнотливе та казкове.
Такого не побачити в засмічених містах.
"Година зупинись" – дівчина промовляє.
«Допоки я гулятиму, під деревом спочинь.
Душа моя спустошена гармонію шукає,
У полі волошковому, де чиста небоси́нь.
Тисячі думок, що душу розривають,
Прийшла до вас розвіяти, бешкетники-вітри.
Вони мене заплутали, в майбутнє не пускають,
Тримають біля берега стотонні якори».
Подалі від проблем та галасу столиці,
Від запаху бетонного, який уже набрид,
Гуляє між покосами дівчина наодинці,
Коштує з насолодою цнотливий краєвид.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
90
25-02-05 06:23
Жити, я скажу, було простіше
Колись була природа чиста й ріки,
З яких могли напитись досхочу.
Мали урожай, збирали ліки
І ставили на припічку свічу.
За́мки та хороми, наче скелі,
В ті часи ніхто не будував.
Тішились з убогої оселі,
Що кожен наймилішою вважав.
Їжа на столі була простенька:
Картопля, чи салат із буряка.
А інколи, на всіх, давала ненька
Буханець хліба й квартку молока.
Одяг з вишиванками носили,
Ткали самостійно сорочки,
Жито на подвір'ї молотили
Юні дітлахи та їх батьки.
Звичних інтернету й телефону
В ті часи, звичайно, не було.
Але новини з міста чи району
Миттю прилітали у село.
Жити, я скажу, було простіше
Бо менше було злоби у серцях.
Люди, це, мабуть, найголовніше,
З дитинства пам'ятали "Божий страх".
А зараз люди вчені та сучасні,
Не те, що покоління в давнину,
Заможніші, мудріші, а нещасні.
Яка цьому причина? Не збагну...
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
86
25-02-03 06:37
Ще не пора…
Поставте келихи наповнені по вінця,
Ще не пора застільних святкувань,
Бо топче землю чобіт від чужинця.
Та сіє смерть сьогодні підла "рвань".
Не смійте залишатись непричетним,
З байдужими серцями в дні війни.
Віддайте шану воїнам славетним,
Бо віддають життя за нас вони.
Кмітливі, ті, що вигоди шукають,
Не смійте наживатися з біди,
Бо зазвичай такі лиш пожинають,
У підсумку життя гнилі плоди.
Не смійте говорити, що втомились,
Відсутністю відпустки по морям,
Допоки в очі ви не подивились
Знесиленим військовим лікарям.
Не смійте говорити, що збідніли,
Чи зменшилися статки в лихварів.
Погляньте на хрести та на могили
Та на хустини "чорних" матерів.
Не піддавайтесь, люди, підлій втомі,
З невтішних, чи придуманих новин,
Ніколи, пам'ятайте, в нашім домі
Не буде панувати вражий син!
На́різно – слабкі та переможні,
У єдності – ми справжній моноліт.
Покажемо відвагу, бо спроможні
Здолати ворога та здивувати світ.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
95
25-02-01 11:08
… дозвольте я сьогодні помовчу
Сучасний світ говорить досхочу,
Та кожен намагається повчати.
А можна я сьогодні помовчу?
Бо є про що насправді помовчати...
Буває так, що навіть сотні слів,
Заучених напам'ять, без вагання,
Не зможуть пояснити, що хотів:
Чи радість, чи душевні хвилювання.
Буває так – у натовпі кричиш,
А люд навко́ло все одно не чує,
А часом – тільки глянеш й промовчиш,
І кожен із присутній, все відчує.
Як часто, для піару, напоказ,
"Бо кожен з нас мудрець у свому слові"
З набором приготованих гримас,
Людина вихваляється в промові?
Втомили лицемірство та брехня,
Приховані у фрази красномовні,
Не щирі маски, настрій, як вбрання,
Щоденно виставляються назовні.
Для чого цей дешевий антураж
Формується для власної персони?
Чи кожен з нас акторський персонаж,
Який чекає оплески й поклони?
Слова, подібні гострому мечу,
На вітер не старайтеся кидати.
Дозвольте я сьогодні помовчу?
Бо є про що насправді помовчати...
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
94
25-01-31 06:29
Країна нескорених
На захід України берези та тополі
Собі обмилували співучі солов'ї,
А в східній Україні стоять дерева голі,
Де мало піснеспівів, бо точаться бої.
Щаслива безтурботність лишилася позаду,
Країну розділила непрохана війна,
Десь воїн засинає під вибухи снаряду,
А інший не вдоволений сиренами з вікна.
Хтось віддає останнє, хоч пенсія мізерна,
На благо батьківщини тихенько раз у раз.
А дехто наживається, та й поміч їх химерна,
При цьому вихваляється в мере́жі напоказ.
Живемо у країні, де діти при дорозі
Збирають по копійці на фронт захисникам:
Під зливою, у спеку, на лютому морозі –
А люди ним говорять, нахабно так, "не дам".
Пірнули з головою в буденність та турботи,
Стараються наповнити живіт та гаманець,
У поглядах змагаються диванні патріоти,
Забулися напевно – війні ще не кінець.
В братерстві проявилася велика наша сила,
Як ворог несподівано підняв на нас меча,
Державу Україну орда не захопила,
Бо люди об'єднались – плечима до плеча.
Країною нескорених ми хочемо лишатись,
Чи сірою державою, яка пішла у тінь?
На захист батьківщини повинні об'єднатись,
Як приклад для наслідування нових поколінь.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
91
25-01-30 19:51
Кохана, з днем народження вітаю
Роки́ ідуть у незворотну даль,
Але життя не змиє течіє́ю
Для мене день, коли підняв вуаль,
Й назвав тебе дружиною своєю.
Чимало дат, подій, великих справ
Пішли у небуття від тої днини,
Коли Господь тебе подарував
У якості моєї половини.
Ти знаєш, що на жаль великих слів,
Я досі говорити не навчився,
Та й зірку я дістати не зумів,
Як в казці у дитинстві надивився.
Сьогодні ти святкуєш ювілей,
Проте, не варто вести підрахунок...
Від мене, від родини та дітей
Прийми, кохана, щирий подарунок.
Найперше – це подяка за любов,
Яку ти проростила в нашім домі,
За по́смішку, за тисячі розмов,
За фото у сімейному альбомі.
За все, що я сьогодні не згадав –
Хвилююся, повинна зрозуміти...
Ти вибач, що так рідко дарував
Для тебе, без причини, зранку квіти.
Прокинутися зранку – справжній дар,
З роками я це краще відчуваю.
Коштуй життя солодкого нектар.
Кохана, з днем народження вітаю!
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
115
25-01-29 17:39
Промінь хуліган
Без дозволу, зрання, ввірвався до кімнати,
Проблисками світла промінь хуліган.
Сонячний бешкетник спромігся розірвати
Наповнений дрімотою такий приємний стан!
А ти лежала поруч спокійна й безтурботна,
Бачила сюжети ранкових диво снів.
Шедеврами були б написані полотна
З образу прекрасного в художників-майстрів.
По́душку покрили пасма кучеряві,
Гарно виглядає кучер на щоці.
Раптом посміхнулись уста тендітно-мляві,
Як їх полоскотали від сонечка "зайці".
А я дивлюсь, та поглядом боюся перебити,
Закриті за повіками твої яскраві сни!
Від променя ранкового стараюся прикрити,
Щоб раптом не прокинулася, тінню від спини.
Сьогодні ж вихідний – субота вже до речі,
«Поспи ще трішки», – подумки до себе говорю.
Ковдрою нагрітою прикрию тобі плечі.
Піду щось приготую, та кави заварю.
А потім принесу сніданок на тарелі,
Це буде твій улюблений з суницями салат,
Та свіжий круасан, политий в карамелі –
Пробудження ранкового приємний аромат.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
106
25-01-28 06:19