Статистика telegram каналу - @poeziya_ua

Логотип телеграм спільноти - Поезія України 🇺🇦 2024-07-14

Поезія України 🇺🇦

Кількість підписників:
912
Фото:
5450 
Відео:
85 
Посилання:
5470 
Категорія:
Релігія
Опис:
Розмістити свій вірш на каналі або з питань реклами 👉 @R_Markovskiy

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала Поезія України 🇺🇦 - @poeziya_ua

Лише любов врятує світ
На зламі цих тисячоліть,
Людина стала геть жорстока.
Цей світ на грані вже стоїть,
І прірва та така глибока.
Ніхто вже правди не шукає,
До того в світі все дійшло.
Тепер уже ніхто не знає,
Що є добро, а що є зло.
Невже це норма, що новини,
Біду показують завжди?
Невже у серці у людини
Є тільки місце для біди?
Як хто народ весь обікраде,
Й високий має кабінет,
За злочин свій навряд чи сяде,
Бо і в судді такий секрет.
Батьки своїх дітей навчають,
На всіх дивитись звисока,
За підлість хтиву не карають,
Бо стала суть життя така.
Як хтось слабкого ображає,
На поміч мало хто прийде,
Ще й на смартфон свій познімає,
І, сміючись, собі піде.
Пріоритети геть змінились,
На правду кажемо «брехня»,
Допомагати ми стомились,
А допомогу ждем щодня.
Якщо ми хочем дітям дати,
У завтра кращий заповіт,
Усім потрібно пам'ятати:
Лише любов врятує світ.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
94
24-07-18 05:33
Діамант
Цінний камінь – діамант,
Бо красою всіх чарує,
І великий той талант,
Що красу усім дарує.
Особливі кольори,
Камінь дивний наповняють,
Наче сонце хоче гри,
Так проміння там сіяють.
І чим більше там сторін,
Й досконалі його грані,
Тим сіяє більше він,
І у кращому він стані.
Камінь робить ювелір,
Душу він туди вкладає,
І весь навиків набір,
До роботи залучає.
Все для того, щоб вкінці,
В досконалості своїй,
Був у жінки на руці,
І красу підкреслив їй.
Це найкращий варіант,
Дар любові в всі часи,
Жінка – також діамант,
Найчистішої роси.
Бо в очах у неї – сонце,
Промені його ясні
Лиш відкрий туди віконце,
Засвітивши в ній вогні.
Кожна жінка може стати,
Справжньої краси приміром,
Чоловік це може дати,
Бувши справжнім ювеліром.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
97
24-07-17 07:01
Коли людина – це Людина

Милосердя й доброта
На показ бути не повинна,
У цьому істина проста:
Любов Творця це є первинна.
Комусь дано, а хтось немає
І хліба черствого на день.
Хтось літаком своїм літає,
Хтось крихти їсть з стола лишень.
Як хоче хтось допомогти,
Хай не кричить про намір свій,
Секрет хай зможе зберегти,
А не розкаже всім мерщій.
Добро похвали не шукає:
Рука як жертвує одна,
То інша хай про це не знає –
Це твоя краща сторона.
Найкраще тим допомагати,
Хто хоче встати із колін,
Хто не віддасть тобі відплати,
Натомість гідної взамін.
Бо милосердя – це любов
(Скажу простими я словами)
Не для піару і розмов
Чи для дешевої реклами.
В біді давайте допоможем,
Без пафосу і суєти:
Такими вчинками ми зможем
На небі скарб свій віднайти.
Та ще є істина одна,
(І мудрості це є частина):
Найкраща наша сторона,
Коли людина – це Людина.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
98
24-07-16 05:29

Лютує ворог нескінченно,
Який війну до нас приніс.
Чи він не знає достеменно,
Яка ціна дитячих сліз?..
За рани, біль та ріки крові,
За сиріт, вдів і за калік,
За підлі вибухи раптові
Вам не відмитися повік.
І не важливо, хто ти, враже,
Солдат, чи збоку споглядач,
Що сло́ва осуду не скаже.
Для українця ти – «палач».
А ти, який сидиш на троні,
Й зробив у себе Вавилон,
І хочеш в мене на кордоні
Пришвидшити армагеддон?
Тобі не довго царювати.
Зламаєш ікла в наш тризуб.
Миролюбивих – не здолати,
Запам'ятай це, душогуб.
Його криваві піхотинці
Забули Божий заповіт,
Що кожен буде наодинці
За злочини нести отвіт.
Хай душогуб не забуває,
Що у безсмерті віковій
Геєна на таких чекає,
А не свіча за упокій.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі

Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
110
24-07-15 06:11
Гуцулка Ксеня
Природу чисту та вразливу
Спіймав крізь лінзи об'єктива
Старенький фотоапарат.
А ще, хвилясті небоскиди,
Гірські, безмежні краєвиди,
Та схил смере́кових Карпат.
У горах, де ліса зелені,
Я дім знайшов гуцулки Ксені
Поблизу двох скелястих рік.
Вона гостинно привіталась
І незнайомцю посміхалась,
Коли я йшов неподалік.
У сукні вишитій, та боса,
Дівчина та рудоволоса
Тримала пригорщі квіток.
Я підійшов до господині,
Яка стояла в полонині,
Через тонесенький місток.
Щоб довго в горах не блукати,
Просив дорогу показати
Красиву мешканку Карпат.
Дівчи́на та, на здивування,
Погодилася без вагання
І ми пішли на Драгобрат.
Дорогою росла смерека.
Трембіти чулися здалека,
Й куплети рідкісних пісень...
Ще попросив я провідницю
Піти разом на Маковицю
Удосвіта, на другий день.
Як тільки хмари розлетілись,
На ранок знову ми зустрілись
Щоби здійснити ще підйом.
Ця подорож була казкова:
І та гуцулка загадкова,
І дні проведені разо́м.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
116
24-07-14 08:22