Логотип телеграм спільноти - ББС Небесна Кара 54 ОМБр
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: bbcnk54@gmail.com
Логотип телеграм спільноти - Bitcoin, інвестування, гроші - Лінивий CRYPTO інвестор
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Логотип телеграм спільноти - STERNENKO
Сергій Стерненко🇺🇦 Волонтерські картки: 4441114454997899 моно 5168745030910761 приват ❗️Не ведіться на шахраїв, нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Логотип телеграм спільноти - Сергій Притула
Посилання на канал: https://t.me/serhiyprytula Мій фейсбук - https://www.facebook.com/serhiyprytula/ Інстаграм - https://www.instagram.com/siriy_ua/ Youtube - https://www.youtube.com/prytula БАЗА МОНО - https://base.monobank.ua/89gMbvnkrTu7sR

Статистика telegram каналу - @poeziya_ua

Логотип телеграм спільноти - Поезія України 🇺🇦 2024-07-14

Поезія України 🇺🇦

Кількість підписників:
935
Фото:
6230 
Відео:
113 
Посилання:
6280 
Категорія:
Релігія
Опис:
Розмістити свій вірш на каналі або з питань реклами 👉 @R_Markovskiy

Кількість підписників

День: -4
Тиждень: +7
Місяць: +7
Всього:
935

Середній перегляд на повідомлення

День: +106
Тиждень: +94
ERR: 10.43%
ERR (24): 11.34%
Середній за 30 днів:
98

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2024-07-14

Стіна канала Поезія України 🇺🇦 - @poeziya_ua

Берег Франції

Північний берег Франції,
Де місто Сан-Бріє́,
Поблизу автостанції
Там гавань в місті є.
Любив він шум вітрів,
Носив на бік картуз…
Де бухта кораблів,
Жив молодий француз.
Гарячий був від роду,
Він яхти будував.
Завжди любив свободу,
І хвилі підкоряв.
З'єднатись з небосхилом
Бажав із юних літ,
Та мріяв під вітрилом
Побачити весь світ.
Нарешті час настав:
Спустили корабель,
Якого він назвав
«Прекрасна Ізабель».
У подорож готується,
Вітрило одягла…
Іздалеку красується,
Над бухтою щогла́.
Красуня дерев'яна
Цю гавань залишила,
І мить та довгождана
Нарешті наступила.
А чайки білокрилі,
Кружляли. Був приплив…
На білому вітрилі,
Він в подорож відплив.
Не зрадивши надію
До вітру перемін,
Плив підкоряти мрію
Він хвилі навздогін.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
114
24-07-29 06:05
Вишиванка
У квітах барвами цвіте,
Весняний сад з каштанами,
А поруч просікою йде
Красуня із тюльпанами.
Яка красива Україна
В травневий час світанку,
Чарівний символ – це дівчи́на,
Одіта в вишиванку.
А поруч у хвилини ці
Ще вишита сорочка
Й усмішка сяє на лиці
В маленького синочка.
А це урочисте вбрання
Не носять всі народи,
Це України надбання
Є символом свободи.
Там і волошків колір є,
А також цвіт стеблини,
І барви сонця, що встає,
І кольори калини.
Гарно збоку виглядають
В українському вбранні
Як син із матір'ю гуляють,
У парку, в свято, навесні.
Країна наша – це цвітіння,
І одяг наш такий один.
Іде майбутнє покоління:
Красуня мати й її син.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
107
24-07-28 06:31
Травневий ранок
В травневий ранок, сонце сяє,
З дерев злітає білий цвіт,
Ще хтось у ліжку спочиває…
Із добрим ранком! Всім привіт!
Та ще б поніжитися трішки,
Вернутися назад у сон,
Та промінь грається в насмішки,
Веселим світлом між вікон.
Ранковий промінь – у кімнату,
В відкриті вікна, крізь гардини…
Збудив собаку волохату,
Що спав в ці ранішні хвилини.
Бадьорість тіла після ночі,
Як сонце світить до кімнат,
Розбудить попри сонні очі,
Духмяний кави аромат...
А травень барвами сіяє,
Холодні дні пішли удаль,
Дерева гарно обіляє
Весняна цвітова вуаль.
Вже прокидається природа,
Бадьорий настрій у людей.
Весняна тепла прохолода
Щоранку лине до грудей.
Весна – це відчуття свободи,
Бо вдіта в легкості фасон,
У день травневої погоди,
Який же може бути сон?..
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
84
24-07-27 06:07
Безлюдний острів
Бурхлива хвиля океану
На берег з чистого піска
Прибила лодку розгойдану,
А в ній дівчину й юнака.
Та шлюпка двох лиш врятувала,
Як буря їхній корабель
У вітрі сильному гойдала –
Й розбила в пік підводних скель.
Юнак і дівчина на ранок,
Що ледь знайомими були,
Зібравши сили наостанок,
На острів втомлені зійшли.
Земля, що серед океана,
Де всюди пальми і пісок,
Була безлюдна, первозданна,
Туди й зробили перший крок.
Там є припливи і відпливи,
Води цілющой водоспад,
Це край багатої поживи,
Кокосів і бананів сад.
В зневіру двоє не впадали,
Із пальм зробили накриття,
А потім дім побудували
І почали нове життя.
У час тяжкий випробування,
Як труднощі долали й страх,
У молодих людей кохання
Тоді родилося в серцях.
Якось цікаво дні летіли…
Той острів рідним став для них.
І дню прийдешньому раділи,
І що залишились в живих.
Щоранку, в барвах прокидався
Прекрасний острів, його цвіт.
Для двох людей таким здавався,
Насправді ідеальний світ.
Крізь сильну бурю сталось диво,
Яке змінило все життя:
Жили на острові щасливо
Юнак, дівчина й їх дитя...
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
91
24-07-26 07:12
Дзеркало душі
На образ свій зі сторони
Поглянути насправді можна,
Було так за́вжди, з давнини,
Людина це бажала кожна.
Для цього дзеркало в нас є,
Предмет такий людина має,
І відображення своє,
Щодня у ньому споглядає.
Це ніби танців карнавал
Ми роздивляємось завзято.
У світі відблиску дзеркал
Лукавства також є багато.
Сьогодні глянеш – ти герой,
І світ лежить в твоїх руках.
А завтра глянеш – запал той,
Вмить перетвориться на страх.
Сьогодні образ ідеальний
Навпроти дивиться на нас.
І сильний друг отой, дзеркальний,
Здається, що підкорить час.
А завтра сумніви й клопо́ти,
І запал духу десь минув…
Покаже іншим вже навпроти
Того, що вчора сильним був.
А там насправді в задзеркаллі,
Все ти показуєш, однак,
Зумій сховати всі печалі –
Герой постане, не слабак.
А хто ти – дзеркало не скаже,
Не бачить душу і тепло,
Лиш образ зовнішній покаже
Холодне, з відблисками, скло.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
100
24-07-25 10:28
Два брати
Цілий вік усі мандрують,
Зношують роки й взуття,
Ну, а поруч нас крокують,
Два Брати́ усе життя.
Перший брат – це дар нам зроду,
Що дала нам Височінь,
Ходить в сонячну погоду,
Безтілесна наша тінь.
Мовчазний він і безкровний,
Завжди ходить слід у слід,
Має образ лиш умовний,
І не шкодить його хід.
Як не тягне до роботи,
Зник енергії запас,
Тяжко інколи бороти
Силу, що живе у нас.
В мові з тихих шепотінь,
Кожному дає порад,
Всі ми звемо його Лінь.
Це і є наш другий брат.
Він також не має плоті,
І ні серця, ні крові́,
Ворог успіху й роботі,
З ним лиш хаос в голові.
В ясний день, як сонце сяє,
Диск на небі світить той,
Себе Перший проявляє,
Лише з нами він герой.
Брата другого нам краще,
У думки не підпускати,
Хитре і пусте Ледащо,
Треба волею тримати.
Жодним чином ці брати,
Не бентежать тих людей,
Що крокують до мети,
З вірою, що йде з грудей.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
102
24-07-24 06:08
Вільний
Як же добре вільним бути.
І у справах, й почуттях,
Щоб свободу ту відчути,
Що живе в наших серцях.
Незалежним добре стати
Від думок чужих людей,
І залежності не мати
Від багатства і грошей.
Мати змогу, вставши зранку,
Все життя змінити вмить:
Йти туди, де на світанку,
Сонцем горизонт горить.
Мандрувати від душі,
Якщо є така потреба.
Постояти на межі,
Доторкнутись краю неба.
Мати змогу у розмові,
Бути вільним від брехні.
Бути чесним в кожнім слові,
А в лукавстві, – звісно ні.
Не боявшись легко йти,
Не боятись перемін,
Щоби мрії досягти
І небачених вершин.
Бо життя це є пригода,
Світлий промінь, що летить.
Щоб була це насолода,
Хай не тліє, а горить.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
85
24-07-23 05:50
В’язниця
У сірій камері, з колін
На небо дивиться крізь грати
В оточенні холодних стін
Людина, яку в'язнем звати.
Сидить на нарах, взаперті,
Не рік не два – десяток літ,
В свої думках, на самоті,
Для його клітка – це весь світ.
Його безневинно засудили,
За злочин, що він не вчинив.
В кайданах в клітку посадили,
І так злочинець в клітці жив.
І не злорічив він про долю,
І не висловлював ниття,
І кожен день в душі – без болю.
Приймав, як дар, своє життя.
Почав картини малювати,
Творив пейзажі як митець.
Не бачив стін й залізні грати…
Казав, в'язниця – не кінець.
А як приходило бажання
(Це так для себе, для душі),
У час нічний, чи в час світання,
Писав, у задумах вірші.
Навчившись серцем відчувати,
Він мир беріг в думках своїх.
Людина та не бачить грати,
А бачить більше від усіх.
Життя у бранця лиш горіло,
Хоч і кайдани на руках,
Бо, ув’язнити можна тіло,
Душа ж на волі, наче птах.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
77
24-07-22 07:35

Зі сльозами кожен вечір
Мати дивиться в вікно.
Знов дістала хліб із печі
На святкове полотно.
Вона сон, напередодні,
Знов побачила один,
Що вернеться вже сьогодні
Із війни додому син.
Постаріла за два роки...
Споглядає в далечінь:
Чи не йдуть знайомі кроки,
Чи не йде знайома тінь.
У куті висить ікона,
На столі – молитвослов…
А фіранка надвіконна
Молитви́ відчула знов.
Захисти синочка, Боже, –
Промовляє у думках.
У війні, хай переможе,
Та прийде на двох ногах.
Зупини, Володар неба,
Князя підлої війни.
Почекаю скільки треба
Та кровинку, поверни!
Не злічити материнських
Сліз, під час військових днів,
Що у сім'ях українських
Зачекалися синів.
Та живе у нас надія.
Й віра – наш орієнтир.
Проженемо лиходія
І настане, врешті, Мир.
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі

Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
87
24-07-21 07:33
Вогняний танець
Якось усе притихло вмить,
Птахи, зірвавшись, полетіли,
Десь ніби здалеку гримить,
І хмари в небі потемніли.
Якась тривожна тишина
Все місто враз заполонила,
Людей збентежила вона,
Бо насуває справжня сила.
І спалахнуло вмить вгорі,
Вогонь злетів із чорнохмари,
Погасло світло й ліхтарі,
І чути гомін і удари.
На небі чорному стріла –
Це блискавки є павутина,
Десь до землі вона дійшла –
Ця зачаровує картина.
Відразу вітер із дощем,
Зірвались, наче ті повстанці,
Під хмарою, як під плащем,
Кружляють у вогня́нім танці.
Стіни́ дощу бурхливий вал
Під блискавкою затихає…
А потім знов могутній шквал,
Немовби місто поглинає.
А небо грає у вогні,
Зриває грому справжню брилу,
Пускає блиски знов ясні,
І демонструє власну силу.
Таке тривало довгий час,
А потім вмить усе спинилось.
Вогонь із неба теж погас,
І сонце з хмари появилось...
Автор: Роман Марковський
✍️ Розмістити свій вірш на каналі
Зображення до поточного посту у каналі "Поезія України 🇺🇦" - @poeziya_ua
73
24-07-20 11:27