Історія бійця на псевдо ЧиліРасім Гаібов — патрульний Київщини. Із 2021 року ніс службу на вулицях області, реагував на виклики, допомагав громадянам у складних і небезпечних ситуаціях, був поруч тоді, коли були необхідні підтримка та захист.У 2023 році Расім зробив свій вибір — став на захист України та долучився до бригади "Хижак" при Департаменті патрульної поліції. Згодом обійняв посаду заступника командира роти аеропозвідки. Змінилася служба, але незмінною залишилася мета — захищати життя, свободу та безпеку людей."Я усвідомив, що служба в бригаді "Хижак" — це шлях, з якого повертаються не всі. Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув, виконуючи свій обов’язок. Їхня жертва визначає сенс нашої служби".
За мужність, професіоналізм і відданість службі Расім Гаібов нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Срібний хрест", медаллю "За оборону України", відзнакою ОТУ "Луганськ" — "Захисник Сходу", а також нагородною зброєю.Його шлях — це продовження обраного покликання.Служити. Захищати. Боротися.
«Я закидав ТМ-ку в Палац культури в Торецьку, де засіли 12 росіян…»Капітан «Янг» — патрульний поліцейський з Рівненщини, нині боєць бригади «Хижак». Службу починав у піхоті, виконував контрдиверсійні операції.«За інформацією зі штабу, у будівлі Палацу культури перебували близько 12 росіян. Їх зафіксували наші дрони. Група зайшла на ББМ, висадилася. На відео нам показували підвал, але на місці переді мною була гора цегли. У стінах — діри, ми навіть бачили противника. Я закинув ТМ-ку. Після підриву підвал засипало разом з окупантами», — згадує боєць. Сьогодні «Янг» служить у складі мобільної вогневої групи. У Костянтинівці він збиває ворожі дрони, які полюють на місто й наших людей. Позивний дали побратими — каже, надто молодо виглядає для своїх 41.«Гени, мабуть. А може — адреналін. Я його люблю. Коли довго без виїздів — стає скучно», — усміхається він. Якщо раніше ворожі БпЛА летіли транзитом на техніку, то тепер цілеспрямовано полюють на людей. Головне в МВГ — обережність.«Не можна вибігати дрону в лоб. Можеш не влучити — а він тебе побачить. Коли дрон зупиняється, розвертається і летить на тебе — тоді думаєш, де сховатися», — каже «Янг». За виїзд його група збиває до 20 ворожих БпЛА. Страх є завжди — інколи його важко опанувати. У такі моменти боєць згадує, заради чого воює.«Може, це пафосно звучить, але я тут за свою сім’ю і за рідний край. Якщо ми зупиняємо їх тут — вони не прийдуть у мій дім».
Заповнити АНКЕТУ в «Хижак»📲Telegram | Instagram | YouTube | Facebook🇺🇦
«Майже кожен виліт — це арта або рух противника»: розвідує «Лелека»Покровський напрямок. Перед плануванням завдання екіпаж розвідки бригади «Хижак» уважно аналізує погодні умови: висоту польоту, температуру і ризик потрапляння в точку роси, де можливе обмерзання літачка.Окремий етап — підготовка борту. У мороз прогріваються всі системи, зокрема барометр, який зчитує тиск і відповідає за коректну телеметрію та показники висоти.«Зараз не дуже льотний сезон, тому виявлень менше, але майже кожен виліт — це або арта, або рух противника. В більшості зараз виявляємо — гаубиці, гармати, РСЗВ. Фіксуємо переміщення ворожих піхотинців — пішки або на квадроциклах, зазвичай це підвіз боєкомплекту», — говорить розвідник із позивним «Куш». Найбільший мінус зими — акумулятори: в холоді їхня ємність швидше падає, напруга просідає, а це скорочує час у повітрі. Тому кожен виліт прораховується так, щоб «пташка» гарантовано повернулася додому.Фото: Charles-Frederick OuelletЗаповнити АНКЕТУ в «Хижак»📲Telegram | Instagram | Facebook🇺🇦
«Війна так довго зі мною, що я не памʼятаю життя "до"»Позивний «Черкесс» Іван отримав ще у 2010 році — під час строкової служби в десантурі. Дав його старшина. У 2014-му той загинув на війні. Позивний залишився як памʼять і зобовʼязання.«Після Криму в 2014-му я вже знав, що це надовго. З того часу почався мій «тур Донбасом». У бригаді «Хижак» Черкесс був командиром взводу піхоти та почав опановувати FPV. «Я надихався роботою «Птахів Мадяра», а вже через деякий час командири запропонували попрацювати з ними на Покровську, я погодився. «Птахи Мадяра» — це Rolls-Royce у світі дронів».
Сьогодні «Черкесс» працює у підрозділі протидії ворожим БпЛА бригади «Хижак». На FPV-перехоплювачах — денних і нічних.«Найважче — передбачити. Де вони полетять, як змінять маршрут, що придумають далі. Це постійна шахова партія».
Першу повітряну ціль він збив нещодавно — вороже крило типу «Молнія». «Це відчуття, що ти саме там, де маєш бути. Війна вже так довго зі мною, що я не памʼятаю життя «до». Заповнити АНКЕТУ в «Хижак»📲Telegram | Instagram | Facebook🇺🇦
Голова Нацполіції Іван Вигівський вперше прокоментував вбивство поліцейських на Черкащині: статус ветерана не є виправданнямГолова Національної поліції Іван Вигівський вперше прокоментував стрілянину в Черкаській області, внаслідок якої загинули четверо поліцейських. Про це він заявив в ексклюзивному коментарі Цензор.НЕТ.За його словами, слідчі та оперативники за силової підтримки бійців спецпідрозділу поліції прибули в село для обшуків в особи, яку підозрювали у скоєнні тяжкого злочину."На місці поліцейські повідомили йому щодо початку проведення слідчих дій. Поліцейські були готові до будь-якого розвитку подій. І в тому числі до вогневого контакту. Це були бійці спецпідрозділу, які мали бойовий досвід. З ним спілкувалися спокійно, з урахуванням його статусу ветерана війни. Втім він забарикадувався та не йшов на контакт. Тож поліцейські запросили до спілкування його побратимів. У цей час - і саме ці хвилини стали критично важливими – він непомітно покинув територію домоволодіння та влаштував засідку біля дороги у лісистій місцевості"
, - зазначив Вигівський.Побратими його не знайшли у будинку та виявили бажання, щоб понятими під час обшуку були представники громади, на пошук яких поїхали поліцейські офіцери громади.Саме вони стали першими жертвами підозрюваного, який розстріляв їх авто впритул - одного вбивши, а іншого поранивши."Після чого підійшов до пораненого впритул і хотів застрелити. Коли наш поліцейський зазначив, що він місцевий ПОГ (поліцейський офіцер громади), і підозрюваний його впізнав, нападник сказав йому "Ну добре, живи", і пішов у засідку"
, - продовжив голова Нацполіції.Деталі 🔗👮 Facebook | X | Instagram | TikTok
«Мій позивний «Каспер», бо сиджу в інженерці до 12 ночі»У майстерні бригади «Хижак» рідко буває тихо: гудять паяльники, прошиваються та збираються дрони. Майже завжди допізна тут «Вассо» — інженер і пілот БпЛА. На позиціях він «Каспер» — каже, з цим позивним пов’язані всі успішні виїзди.У 2014-му Василь служив в АТО, брав участь у звільненні Словʼянська. З 2015-го року служить у патрульній поліції, наразі у Департаменті. Техніка тягнула завжди — ремонти гаджетів починались як хобі.У бригаду «Хижак» прийшов піхотинцем, а згодом став пілотом ударних дронів. Серебрянський ліс, Часів Яр, Торецьк: уражав живу силу й техніку противника. Наразі працює по повітряних цілях. «Радію не власним результатам, а спільним. Коли на позиції збивають ворожу «пташку», це один механізм — інженер, пілот, позиція. Найчастіше зараз збиваємо «Молнії», рідше «Зала» та «Ланцети». Його зона відповідальності — збірка, налаштування, прошивка FPV-дронів, літаків, ретрансляторів, створення наземних станцій, відеосканерів, 3D-моделювання, тестування й впровадження нових рішень. Плюс цілодобова підтримка позицій. «Часу завжди не вистачає, бо треба вже на вчора. Але якщо є конкретне завдання — воно робиться швидко», — каже Вассо.
На столі в майстерні — кубик Рубіка. Для моторики, для мізків і щоб на хвилину відволіктися. А головне бажання — просте й дуже особисте: щоб донька жила в мирі. Без війни.Заповнити АНКЕТУ в «Хижак»📲Telegram | Instagram | Facebook🇺🇦
«Це адреналін, який ти переганяєш». 20-річний патрульний - водій броньовика«Бєля» служить у патрульній поліції Чернігова з 19 років. У бригаді «Хижак» починав у підрозділі безпілотних систем — літав на Мавіках. Згодом став водієм бойової броньованої техніки.Саме такі хлопці — приклад того, ким є патрульна поліція сьогодні. Молоді. Вмотивовані. Відважні.«Найнебезпечніша поїздка? Та вони всі небезпечні», — так Бєля говорить про рейси у Костянтинівку. Заїзд на проспект Свободи — і одразу удар FPV-дрона в лоб. Побратимів поранило, самого водія контузило.«Я розвертаю машину просто на проспекті. Їдемо на повному газі, зигзагами, на двох колесах. Бо якщо одна FPV в тебе вдарила — за тобою будуть ганятися всі інші».
Один із найважчих виїздів — евакуація двох груп аеророзвідки під час обстрілу Градами. «Ми по окопах ховались, хтось під машиною лежав. Навколо машини все лягало, а біля неї в радіусі метрів п’яти — нічого. Наче ангельські крила закрили машину».
Своїй улюбленій бронемашині Бєля дав імʼя. Після одного з виїздів Рошель повернулася повністю в антидронових сітках.«Стовпи падали, сітки лежали, і ми їх всі позбирали. Приїхали — а машина вся в білих сітках. Тоді й прозвали її «Нєвєста», бо була як з фатою».
Що страх є, він не приховує. Хто не боїться — або дурний, або йому нема чого втрачати. «Ти їдеш і розумієш, що може прилетіти, відірвати руку або ногу. Але хлопці сидять на позиціях по 10–20 днів. Їм ще важче. А для мене — це адреналін».
Батькам спочатку сказав, що їде у відрядження. І лише перед відправкою зізнався, що йде на війну.Такі приклади мають мотивувати і надихати інших. Пишаюсь 💪✊🇺🇦Заповнити АНКЕТУ в «Хижак»📲Telegram | Instagram | Facebook🇺🇦
🫡Честь і слава “Кіборгам”!20 січня — День вшанування захисників Донецького аеропорту. Сьогодні Україна згадує воїнів, які стали символом незламності українського духу.Оборона Донецького аеропорту увійшла в історію як одна з найгероїчніших сторінок сучасної війни за свободу України: 242 дні запеклих боїв, тисячі особистих подвигів, надлюдська витримка й самопожертва. “Кіборги” витримали – не витримав бетон.Серед оборонців аеропорту – спецпризначенці Головного управління розвідки.У травні 2014 року група воєнних розвідників під командуванням легендарного офіцера ГУР, Героя України Максима Шаповала, однією з перших із боєм увійшла на територію летовища. В результаті дій спецпризначенців ворог зазнав значних втрат, а стратегічний об’єкт перейшов під контроль українських сил.Подвиг захисників Донецького аеропорту — це фундамент сучасної української армії та приклад для нових поколінь воїнів, які й сьогодні б’ються з російським агресором.Пам’ятаємо “Кіборгів”. Продовжуємо боротьбу.Слава Україні!ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads 🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot🔹 TikTok
«Я жив у мікрорайоні Торецька: росіяни двічі забрали мій дім»Позивний «Атошник» — аеророзвідник бригади «Хижак». Його війна почалася ще у 2014 році — з виходу з рідної Горлівки.У 2013-му Дем’ян розпочав службу в міліції. За рік — тривога і перші спроби захоплення міського управління. Першу атаку відбили, під час другої оборона стала неможливою. Він виходив пішки, через звільнений тоді Торецьк. Там продовжив службу і залишався до повномасштабного вторгнення. Коли війна дійшла і туди, Дем’ян займався евакуацією цивільних — із Торецька вивіз майже тисячу людей: дітей, багатодітні сім’ї, літніх людей.«Коли бачиш Торецьк зараз — це злість. Це мій дім. Усе знищено. Ми працюємо, щоб ворог не просувався далі, і щоб у людей знову було нормальне життя», — каже він.
Дем’ян служив у піхоті бригади «Хижак», а вже кілька місяців — в аеророзвідці, виконує бойові завдання на Костянтинівському напрямку. Чому там ще залишаються цивільні, пояснює так:«Старенькі не виїжджають, бо за ними нікому доглядати, молодші люди не виїжджають не тому, що не має можливості. Вони просто чекають «освобождєнія». Я інакше це пояснити не можу — це ждуни».
Після війни каже, хоче жити життя. І надолужити втрачений час. Ті довгих 13 років.Заповнити АНКЕТУ в «Хижак»📲Telegram | Instagram | Facebook🇺🇦
FPV, міни й удари в лоб — історія водія ББМ бригади «Хижак»Позивний «Мультик».У свої 23 встиг попрацювати в оборонці: ремонтував і встановлював прилади нічного бачення на Т-72, БМП і БТР. Служив у патрульній поліції Києва, звідки добровільно приєднався до бригади «Хижак». Тут пройшов службу в FPV, а потім сів за кермо броньовиків: «Рошель», «Гюрза», «Новатор», «Онцила». Каже просто: любить адреналін і знає, що таке сидіти на позиції без їжі й тепла.«Тут кожен виїзд — це пригода. Дуже багато ворожих fpv. Але треба всіх довезти, забрати. Я сам сидів на позиції й розумію, як це — десять днів сидиш, їжа закінчується, холодно й голодно».
Його бойова машина щонайменше шість разів приймала на себе удари ворожих FPV. В одному з крайніх виїздів — підірвалися на міні.«Завозили аеророзвідників. Під час спуску з дамби почув вибух знизу, потім спалах усередині Новатора. ББМ далі не поїхала. Всі спішились і дійшли до позиції пішки».
Був і випадок, коли ворожий FPV довелося буквально збивати лобом машини.«Якщо збити мордою — є шанс, що кумулятивна струя піде не в броню, а по мангалу. Так і вийшло. Ніхто не ушкодився».
Каже, кожен виїзд складніший за попередній. Всі бояться, але хтось таки має вивезти побратимів. Заповнити АНКЕТУ в «Хижак»📲Telegram | Instagram | Facebook🇺🇦