Харків для Людей | Павло Храмов

#Харків - моє бачення міста: опитування!⁉️Запрошуємо до участі в опитуванні https://kharkiv.limesurvey.net/autumn2025?lang=ukз метою визначення бачення харків'ян щодо поточного та майбутнього міста Харкова.🫶 Харківʼяни дуже люблять своє місто. Війна це продемонструвала так, як ми і не очікували. Нікому не можливо пояснити, чому всі мешканці не поїхали. Треба бути харківʼянином.Всі ми розуміємо, що Мир буде! Майбутнє Харкова в Україні є!⁉️Втім, чи готові ми зробити наше місто краще?Навіть просто тим, що ми є містяни, які прагнуть жити в кращому місті.Подарунки, які є небажаними. Чи потрібні вони?Тому ми хочемо запитати у Вас : що саме для Вас важливо для життя в місті, в місті Вашої мрії?✏️Метою опитування є визначення бачення харків'ян щодо поточного та майбутнього міста Харкова.Участь в опитуванні є анонімною, дані будуть використані в узагальненому вигляді.👩‍💻 Це опитування ініційовано та підготовлене: Business Architecture Lab та aleci.pro, Харків, Україна, за участю Public Integrity Research Group (GRIP), Лугано, Швейцарія. Опитування є неполітичним, некомерційним проєктом, ініціативою від харків'ян для харків'ян. Отримані дані можуть слугувати підґрунтям для визначення бачення та стратегії міста, місто-планування, розуміння заходів для розвитку Харкова як міста щасливих людей.При розробці опитування використані напрацювання Максима Розенфельда та Сергія Ільченко, Харків, Україна, щодо вернакулярних / ментальних районів Харкова.📊 Результати опитування буде опубліковано на каналах наших медіа партнерів: Люк, Харків для людей, Pragmatika Media, Медіагрупа «Накипіло», Асоціація приватних роботодавців.

Останнім часом у мене було декілька зустрічей, які переконали мене, що в Європі стежать за тим, куди у нас витрачаються кошти на місцях та як у нас взагалі з демократією. Зараз європейські країни стали основними донорами для нас. В тому числі для дотаційного харківського бюджету.Мене щиро дивує, як вправно наші політики просять грошей на покриття пільгових тарифів. Тобто буквально європейці сидять у квартирах по 16-18°, а ми приходимо до них та кажемо, що нам не вистачає грошей, щоб не змінювати свій стиль життя.До мене тут нещодавно електрик приходив. Каже, що дружина в Європі та ці італійці просто скупі, бо не хочуть жити в комфорті взимку — мерзнуть у своїх квартирках. Невже так складно знайти €300 на тепло? Може італійці не вимушені випрошувати грошей на газ — на цей аргумент він махнув рукою.Щось схоже відбувається на рівні громад. Всі ці прохання «дайте нам більше грошей, бо ми в прифронтовій зоні» та одночасне #марнотратство на зовсім необов'язкові речі та подекуди ще й шкідливі — це якесь вишукане лицемірство.Нам НЕ потрібен зараз Центральний парк за 150 млн на рік.Нам НЕ потрібен ремонт скверу за 37 млн.Нам НЕ треба витрачати кошти на згрібання та вивезення всього листя в місті.Нам НЕ потрібно міняти плитку на роздільній смузі.Нам НЕ треба вивозити сміття в подвійних обсягах.Все це не є нагальні потреби! Ми в умовах, коли ми стоїмо з протягнутою рукою. Справедливо це чи ні? — це інше питання. Але так воно вже є.Коли поляки чи німці кажуть, що ми не маємо стільки платити за українців, то це бомба сповільненої дії, адже післязавтра на виборах вони будуть обирати популістів, які пообіцяють зменшити ці витрати. Вони не тупі, вони багато бачать.І виходить, що те, наскільки ми охайно ставимось до грошей, які нам дають, визначає те, наскільки нам будуть довіряти в майбутньому. Та, на жаль, це може стосуватись зброї та зарплат військовим. Прийдуть популісти, які не будуть розбиратись.Хтось скаже, що я притягнув тут за вуха. Але повернусь до того, з чого почав — це моє переконання, яке не виникло на пустому місці. Буду радий помилятись! Але не бачу нічого поганого в переосмисленні наших витрат. Це точно не нашкодить. А поки що ми в рожевих окулярах — найкраще місто, ми всім приклад покажемо ще… Далі буде складніше.P.S. До речі, бачу, що потрохи Харків втрачає увагу як «незламне місто, яке обстрілюють щодня». Бо, даруйте, інші міста зараз також обстрілюють добряче. Тому розраховувати, що до нас будуть завжди особливо ставитись, тому що місто вистояло в 2022 — це ризиковані очікування.🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Така трохи філософська тема зі швидкими — чи варто наражати інших на небезпеку, щоб врятувати пацієнта? Звісно, що певний ризик — це необхідність, але наскільки далеко може зайти водій швидкої?Одразу скажу, що я не спеціаліст в цьому питанні, але помітив велику різницю в стилях водіння швидкої у нас та в західній Європі. Навіть якщо просто подивитись відео з Нідерландів, то різниця очевидна. Там швидкість реагування швидкої — це окрема мета муніципалітетів, тому вони хизуються цими цифрами.Здається, є різниця в підготовці водіїв — різні підходи. В Нідерландах вузькі смуги та зазвичай є фізичний бар'єр між напрямками, що створює додаткові виклики.У нас швидкі вилітають на зустрічну на великій швидкості та наражають інших на небезпеку. У них майже не буває таких ситуації. Швидкі не стрибають між смугами навіть коли є затор. Всі роз'їжджаються перед ними.Також велика відмінність — наявність великої кількості виділених смуг для громадського транспорту, які дають можливість майже безперешкодно долати значні ділянки.Припустимо, що життя пацієнта не сильно залежить від швидкості швидкої. В такому випадку немає сенсу ризикувати життям пішоходів, як на цьому відео. Якщо секунди важливі, то треба запускати всі механізми. В такому випадку в Нідерландах долучають поліцію, яка їде попереду на мотоциклах та розчищає трафік.У нас водії швидких часто занадто ризикують та наражають інших на небезпеку. Варто зазначити, що дисципліна як пішоходів, так і водіїв — це не панацея. Хоча в Нідерландах водії значно краще поступаються.🚴🏻‍♂️ Підписатись 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

І щоб закрити тему з е-самокатами… У Великій Британії публікуються шикарні звіти окремо для е-самокатів аж з 2020 року. Масив непоганий назбирали.За 5 років в ДТП за участю е-самокатів загинуло 35 людей. З них лише 2 — це інші учасники руху, а саме — пішоходи. Тобто у 94% випадків гинули самі ж самокатники.Аналогічна картина з травмуваннями:• з 1 849 серйозних травм 1 501 (81%) — травмування самокатників;• з 4 303 легких травм 3 314 (77%) — травмування самокатників.Пропорція для водіїв зовсім інша. На останніх картинках це добре видно — лише третина смертей серед водіїв — це ДТП без участі інших. Саме це сильно відрізняє авто від е-скутерів, велосипедистів та, між іншим, мотоциклів. Самокатники не вбили жодного водія, якщо що.Звісно, це не означає, що не треба дбати про безпеку самокатників. За цією логікою ми змушуємо водіїв використовувати ремені безпеки. Але фундаментальна різниця між авто та легким особистим транспортом полягає в тому, що велосипедист чи самокатник є менш захищеним щодо інших учасників руху. Його власний ризик є не меншим, а подекуди більшим. Якщо він врізається навіть у пішохода, то й сам значно постраждає, чого не скажеш про авто.⬆️ То що робити з е-самокатами?1) Обмежувати вік. Це дуже дивно, що у нас на велосипеді не можна по тротуару з 7 років, а на швидшому самокаті — можна.2) Обмежувати швидкість. Треба контролювати як імпорт, так і самокати на вулицях. Тут одразу пішли правильним шляхом — програмне обмеження транспортного засобу. Знаю, що багатьом це не подобається, але більша швидкість для урбанізованих територій і не потрібна. Хочете більше — тоді в категорії з правами та іншими наслідками.3) Законодавство. Має з'явитись відповідальність. Власне без цього перші 2 пункти не будуть працювати.⛔ Чому заборона — це погана ідея? Е-самокати — це гарний транспорт, який робить наші міста чистішими та зручнішими. Забороняти його лише через те, що не можуть впорядкувати — це погана ідея.Логіка, що це для користувачів потенційно небезпечніший транспорт, ніж авто, якщо рахувати пропорційно кількості також є хибною. Тоді спочатку треба заборонити мотоцикли за тією ж «логікою», бо мотоциклісти гинуть пропорційно більше за всіх.Є проста істина. Якби в містах з найбільшою кількістю е-самокатів всі водії пересіли з авто на двоколісні, та статистика погіршилася б в 10-15 разів для е-самокатів, одначе ситуація зі смертністю на дорогах покращилася б в 10 або більше разів.Тому форсувати проблему самокатів поперед проблем, які створює авто, це популізм. Немає сенсу мити вікна в будинку, коли на підлозі потоп. Проблему розв'язувати треба, але як і випадку з флікерами, не треба робити її ледь не центром усіх заходів з #БДРДжерела: • Reported road casualties Great Britain: e-Scooter factsheet 2020, 2021, 2022, 2023, 2024• Reported road casualties Great Britain: road user risk, 2024🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#БДР #вело

Добігає кінця сьогоднішній експеримент #якби_про_ДТП_писали_у_новинах. На жаль, ми щодня бачимо #ДТП та нас це не лякає. В багатьох з них страждають невинні люди. Коли я готував цю акцію, то хотів спочатку хотів публікувати кожну травму. Але зрозумів, що повідомлення кожні 10 хвилин ніхто читати не буде цілий день, тому зупинився в основному на летальних випадках. Сьогодні вранці відбулась розмова «Безпека дорожнього руху: чого чекати від нового політичного сезону», яку організував ЦЕДЕМ. Я слухав депутатів, фахівців, представників різних ГО, які говорили правильні речі, але одна думка не залишала мене — «чому ми так сухо говоримо про тисячі смертей?»Вже не вистачає епітетів, щоб пояснити суспільству та депутатам необхідність змін. Всі ці «жахливі цифри» та «ситуація катастрофічна» ніяк не діять. Ми просто сідаємо в авто та хочемо, щоб нам було комфортно і за це була мінімальна відповідальність. Це типовий егоїзм! Мабуть треба робити під Радою перфоманси з лежачими на тротуарі людьми у червоній фарбі. Обговорювати проблему «справді небезпечних електросамокатів на тротуарі» вони готові годинами. Даруйте, але при всіх проблемах, електросамокати не вбивають щодня людей.Маємо тиснути. Не чують цивілізовано, то будемо робити перфоманси доки не дійде, наскільки все погано та що ціна зволікання — це життя українців. Буквально. Це не пафос.Ще один висновок. Інформація про ДТП нас трохи дратує. Ми не хочемо цілий день про таке читати. Я розумію. Варто задуматись — чому саме? Чи дратують нас так новини про прильоти? Ні. В іншому випадку кожне ЗМІ не писало би так часто про це. Можливо, тому що там ми добре розуміємо, хто винний і все чорно-біле. А з ДТП не все так просто, адже часто причиною є поведінка, яку можна побачити у дзеркалі…🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#БДР

Спонсорам доступне відео про містечко Хансена. Його я не планував. Був проїздом та випадково дізнався, що старий друг мешкає в цьому містечку. Гріх - не взяти у нього інтерв'ю. Бо одна справа, коли це показують журналісти, а інша - коли розповідає друг.Мене вразило декілька речей. Таке відчуття, що ти гуляєш десь в Європі. Будинки без парканів, блокована забудова, двори без машин та інші принади цивілізованого світу. Але найбільшим сюрпризом для мене стала сама спільнота та як організовано волонтерство. Так, так, у дворах міняють смітники, доглядають за квітами та виконують інші роботи мешканці цього комплексу. Таке буває навіть в Україні.Це не преміальний комплекс. Це недороге житло для людей, які його потребують, але виглядає воно краще, ніж рендери для так званих "котеджних поселень". Про це треба говорити окремо (якось пізніше).Тому ставайте сьогодні спонсорами (50 грн на місяць) та дивіться, або чекайте на прем'єру.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#ЖК #двір #двір_без_авто #житло #приклад #досвід_інших_міст

Попросив дітей продемонструвати, як їм зручно з новим поруччям. Син буквально нічого не бачить, якщо не залізає вище. В цьому сенсі старі поруччя були більш дружніми до дітей. А ще на новому поруччі не можна сидіти так зручно та безпечно. Та головне питання — навіщо робити його таким високим? Знизу цілком безпечний схил. Це ж не край скелі. Ви скажете, що це дрібниця, а я, як батько, який зазвичай гуляє з дітьми, так не думаю. Хочеться, щоб планувальники більше приділяли уваги дітям в міському просторі. Але не тільки дітям. Люди на колісному кріслі бачать на рівні 120-130 см [мій син ростом 135 см]. Ви мені скажете, що для цього там є спеціальні прольоти між габіонами. Так, є, але щоб до них дістатись через натовп, то треба, щоб натовп добре розумів потреби людини на колісному кріслі, або явно попросити відійти, що створює зайвий дискомфорт.Окрім того, всі мають дивитись через ось ці металеві решітки та поруччя. Навіть дітям це не подобається, тому вони використовують решітку лише для того, щоб залізти вище та подивитись нормально.Повертаємо до питання — навіщо? Чому б просто не зробити низенький паркан та не створювати зайвих проблем?🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#діти #доступність #безбарєрність

Вітаю Львів!Це лише перший крок. Попереду ще багато викликів і проблем, які треба розв'язати, щоб система запрацювала належним чином. Тому скептикам зараз легко, а піонером завжди бути складно.Львівська громада прийшла до цього поступово. Після сміттєвої кризи, коли державні органи фактично обмежили місто у вивезенні відходів, львів’яни навчилися обережніше поводитись з ними. Багато хто знає про подрібнювачі в мийках, що дозволяють зменшити на 30% відходів, або про компостування — з 2020 року працює станція. Деякі мешканці виносять сміття лише раз на кілька днів. Це, певною мірою, результат тієї штучно створеної кризи.У Харкові подібної кризи не було. Ми живемо у звичному режимі — викидаємо стільки відходів, скільки продукуємо. Полігони зростають, а у нас є важливіші справи…І навіть якщо завтра запрацює обіцяний комплекс у Дергачах, нам знадобляться роки, щоб привчити харківців до думки: кількість відходів треба контролювати. Інакше жодна сортувальна лінія не впорається з поточними обсягами.Для прикладу: у Львові продукується близько 200 тис. тонн відходів на рік. Новий завод здатен переробляти до 250 тис. тонн, але на початку працюватиме з обсягами 100–150 тис. тонн.Натомість у Харкові за словами міського голови потужність комплексу становитиме 80 тис. тонн змішаних відходів і 40 тис. тонн відсортованих. За різними оцінками, місто продукує до 800 тис*. тонн відходів на рік. Тобто при вчетверо більшому обсязі відходів наші потужності значно менші.Саме тому міський голова говорить про потребу ще кількох комплексів. І тут ми маємо дилему: будувати 5–6 об’єктів, щоб охопити весь обсяг, чи значно скорочувати кількість відходів і тоді обійтися 3–4.Окрім того, що саме будівництво таких комплексів є дорогим, їх операційна робота та транспортування відходів буде оплачуватись харківцями. Кошти, які ми можемо інвестувати в щось корисне, ми будемо витрачати на погані звички. Зате #чисте_місто та урни ледь не щодня вивозять!* Цифри щодо утворення відходів для Харкова дуже відрізняються. В тоннах КП не звітує. Тому наведено з офіційної статистики, але за 2020 рік. 🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись#чисте_місто #відходи #марнотратство

Бачить Бог [для мене це не пусті слова], що я відкрив цей сюжет та вже на першій хвилині збирався його постити - зараз скажу чому, але додивився до кінця та тепер просто мушу це зробити, бо там згадують мене та поливають брудом нашу спільноту в хамській манері.Чому збирався запостити це відео? Бо тут Тетяна, справжня журналістка, спілкується з безвідповідальною блогеркою, яка, як виявляється, за фахом є професійною журналісткою! 🤦‍♂️В сюжеті показуються контрасти, які дають правильні моральні наративи. Вишукана журналістка робота з перших хвилин. Тетяні та всім причетним мої аплодисменти!А тепер повернемось до нашої Ольги. Думаю, не треба нічого тут додатково пояснювати, адже вона, як на мене, сама себе дискредитувала в цьому сюжеті: конструктивна критика потрібна, але мені байдуже на корупцію, якщо мені подобається...Одначе я мушу відреагувати на маячню, яку вона розповідає про мене та нашу спільноту. Якщо мені не відмовила пам'ять, то я не стверджував, що вона на зарплаті. Можете перечитати мій пост. За ним одразу йде опитування, в якому вже ви, підписники, проголосували за те, що вона на зарплаті.Проте, схоже, освіта журналістки Ользі не допомогла робити навіть елементарні логічні ланцюжки та вона взяла лише один варіант та тепер носиться з ним: «Павло Храмов сказав, що я на зарплаті, це ж смішно!»Олю, поясню тобі ще раз популярно! Я не стверджував, що ти на зарплаті, а лише припустив, що таке може бути, або другий варіант - ти просто «корисна ідіотка». Ти кажеш, що не на зарплаті. Ок, я вірю. Тоді друге.«Корисна ідіотка» тут я використовую як суто технічний термін, а не образу. Розумію, що гуглити по енциклопедіях ти не захочеш, тому я поясню:«Ідіот» у стародавніх греків означало «приватна особа», тобто людина, яка не бере участі у громадських справах, на відміну від активного громадянина. У контексті Афінської демократії так називали людину, яка не займалася політикою й не виконувала державних обов’язків. Тобто йдеться не про раба, а про громадянина, який мав всі політичні права, але нехтував ними. Тому це слово і носить дещо негативний характер: «Ти що ідіот?»Ти займаєш таку роль в місті. З цим ти наче не сперечаєшся, адже публічно не соромишся «не цікавитись справами». Маєш право. Але було б набагато краще, якби ти при цьому владу не хвалила. Чому ж «корисна»? Бо ти та такі як ти насправді роблять шкоду місту. Ви допомагаєте брехні розповсюджуватись. Посилюєте фальшивий імідж та приховуєте проблеми від харків'ян та інших українців, хоча, припускаю, що вам не вистачає мудрості навіть побачити їх. Власне як і свою шкідливу роль ви не можете осягнути. Тому тут той випадок: якщо треба пояснювати, то пояснювати не треба.Останнє. Ти кажеш, що я нібито хейтер, тому що забагато негативу від мене. Нехай навіть так. Тоді кожен детектив, журналіст-розслідувач, прокурор, інженер по якості та контролер - це просто хейтер, який не бачить позитив. Можливо, якби такі як ти говорили більше правди, то у мене було б менше причин для критики. Але в умовах, коли на наше мільйонне місто, можна легко познайомитись з більшістю активних людей, які не мовчать, то так, ми вимушені багато критикувати, бо нас замало!P.S. Перепрошую за це трохи «копання в білизні»!🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись

Це, мабуть, буде найцинічніший мій пост про Харків, але іноді треба максимально тверезо подивитись на реальність. Пишу я його, адже люблю це місто.Є такий геніальний фільм "Платформа", який я не можу порадити, але ідеї, які в ньому закладені, варті уваги.Сценарій наступний. Люди знаходяться в багатоповерховій тюрмі. Щодня по центру спускається ліфт з платформою, на якій стоїть їжа. Кожен поверх забирає собі, скільки хоче. Їжі має вистачати на всіх, якщо кожен не буде брати зайвого. Але людська природа інша — до нижніх поверхів не доходить нічого. Щомісяця поверх для в'язнів змінюється. Таким чином, сьогодні герой може жити на повну, а завтра голодувати. Фільм чіпляє теми справедливості та егоїзму.Якщо порівняти українські міста, то існує віддалено схожа ієрархія. І, на жаль, Харків, який звик знаходитись десь нагорі, сьогодні нижче середніх поверхів.Перший раз нас переселили нижче, коли у 2014 закрили кордони з рф. Не тільки наше місто — навіть аграрії в країні зрозуміли, що час вирощувати щось, що пройде сертифікацію в ЄС, а не просто торгувати на північ.Ми трохи оговтались. Студенти, переселенці — якось виходило потрохи вирівнюватись. Аж ось новий удар — 2022. І тоді реальність переселила нас значно нижче. Місто, яке не звикло бути дотаційним, тепер виживає лише на дотаціях з центру. Активний платник податків в середньому платить менше, ніж навіть в сусідній Полтаві. А від Львова та Києва ми відстали в декілька разів.В цьому каскаді виживання до нас доїжджають лише залишки їжі. Більшість людей з грошима поїхали в умовно безпечніші міста. Там вони витрачають кошти, там створюють робочі місця, які могли б бути у Харкові. Це слон в кімнаті, розмови про якого вважаються поганим тоном — місто втратило левову частину розумних людей, які вміють заробляти. Замість цього у Харків приїхало чимало ВПО. Левова частина з яких не збирається адаптуватись, а хоче/може лише сидіти на соціалці. Звісно, їм допомагає вся країна, але щонайменше ці люди не є економічно активними. Тому місто потрохи перетворюється в соціальне — ми надаємо послуги для виживання тим, хто потребує. Це нібито і є наша місія.Є й інші прояви цього «каскаду». Наприклад, вже типовим став конфлікт «ми пам'ятаємо ціни на квартири на заході України». Показовим тут є, що переселенці з 2014 сміються з таких харків'ян, бо майже те саме вони відчували тоді — ніхто їм квартири безплатно не роздавав [майже], так само орендували за ринковими цінами.Все може змінитись, якщо Харків знов опиниться на «верхніх поверхах» або хоча б середніх, але само собою це не відбудеться. Якщо слідкувати за риторикою офіційних осіб, то бачимо такі наративи: «нам всі зобов'язані допомагати» та «у нас все буде добре, коли переможемо». Але ці тези не узгоджуються. Нема особливих передумов для настілки великого оптимізму, а допомога рано чи пізно закінчується.Навіть якщо ми переможемо за дуже позитивним сценарієм, малоймовірно, що середній клас швидко повернеться в місто. Яка мотивація? У мене там є житло? Там чисті парки та нема заторів? Даруйте, але це причина для невеличкої кількості людей. Більшість таких харківців вже залишились в місті.Чи повернеться бізнес та студенти? Звісно, що частково так. Харків знайде свою нову нішу. Але це далеко не довоєнні обсяги. Розповідати всім, що тут у нас буде місто на 2,5 млн та ми будемо будувати нові райони й надалі — даруйте, але це оптимізм, який межує з ідіотизмом.Аналогія з фільмом неточна, адже там персонажі не могли перелізти вище, а в конкуренції між містами — ми можемо. І йдеться не про скасування податків для 4 групи (сільське господарство), а про настільки комфортне та безпечне місто, що воно перекриває перманентну загрозу з півночі. І Харків має такий потенціал.🚴🏻‍♂️ Читати 📹 Дивитись 🥳 Дивитись