Харків для Людей | Павло Храмов

Я довго думав, як прокоментувати це оголошення - тут багато що не так, але як про це сказати обережно?Не так те, що в середньому на кожну квартиру борг складає шалені 1700 грн. Хтось платить справно, а хтось, очевидно, не платить роками.Важливо розуміти, хто ці люди? Бо якщо це просто ті, хто мешкає, але не може сплатити, то це питання соціальної політики та забезпечення роботою. Якщо йдеться про тих, хто виїхав та просто не хоче платити, то це інше питання - таким людям допомагати не треба. Ну, хіба що не забирати зараз квартиру через борги. Не так те, що це оголошення розраховано на весь будинок, але сусіди не мають ніяких важелів, щоб впливати на ситуацію. Не так те, що санкції, якими погрожує КП, насправді є блефом - ніхто не буде відключати будинок. А якщо й припустити теоретично, що відключать, то при чому тут сусіди, які за все платять? То для кого ці пусті погрози? Просто повідомити, що у вашому будинку є якісь поганці. Що далі? Сподівання на те, що сусіди підуть та незаконно натиснуть на тих поганців. Оце сприяння добросусідству!Наприкінець повернусь до вчорашнього посту про житлову політику. Так вийшло, що в нашій країні житло, яке за своєю природою є дорогим в утриманні та придбанні, отримали найрізноманітніші люди майже безплатно. Тепер вони не здатні його утримувати. Рятувати їх - неправильний шлях. Про це більше йдеться в подкасті.🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#громада #житло #скільки

Мені цікаво спостерігати, як реагують деякі на новину про лавочки на набережній в стилі "гора породила мишу". Схоже, що мало хто взагалі розуміє про що йдеться: що це за проєкт та чому "їх поставили в багнюці"? У повітрі відчувається питання: і це все? Хіба комунальники не можуть зробити краще?Друзі, якщо у вас схожі питання, то вимушений вам сказати: ви або не слідкували за проєктом, або досі не второпали, що таке є урбаністика. Урбаністика - це не набір сучасних рішень: вуличних меблів, розміток, елементів дорожньої інфраструктури. Це не той випадок, коли архітектор може прийти та сказати: давайте зробимо щось сучасне таке, урбаністичне. Але не переймайтесь - цієї помилки припускаються навіть дуже досвідчені архітектори. Деякі з них навіть не визнають такої дисципліни як урбаністика.Власне коли я критикую підходи міста, то критикую ось це - як встановлено цю умовну лавочку. Ззовні лавочка може бути в результаті досить непоганою, або навпаки гіршою за ту, що встановило місто без всяких урбаністичних приколів. То в чому різниця, якщо місто без усілякої там урбаністики може зробити краще?Різниця в тому, що урбаністика - це про дослідження потреб громади та середовища. Часто із залученням соціологів. Іноді це взагалі не архітектурний проєкт - просто люди вирішили щось зробити. Саме тому це набагато краще, ніж будь-яка сліпа інтервенція в простір ззовні, яка нав'язує паттерни взаємодії.Це різниця між Саржиним яром та Центральним парком. В першому випадку було проведено дослідження - що люди роблять та хочуть робити в цьому парку. У другому створили те, що людям сподобалось по факту.Не спорю, іноді нав'язані проєкти можуть бути дуже успішними. Як з Центральним парком. Але є великий ризик, що вони взагалі не сподобаються людям. Наприклад, у нас є начебто шикарна набережна, яка майже не використовується, бо навіть місцевим до неї непросто дістатись пішки.Лавочки на набережній (Запаркання) - це тактичний урбанізм. Цей проєкт має величезні перспективи для розвитку та максимально точно відповідає тому, що там хочуть бачити мешканці. Чергова лавочка десь в місті - це стрілянина по горобцях з великими витратами ресурсів. Чимало з таких лавочок стоять порожніми. Та ці лавочки не є частиною якогось перспективного проєкту покращення простору. Це просто бачення якогось чиновника.Тому ці лавочки дуже відрізняються на екзистенційному рівні, якщо хочете, від відомих харківських лавочок. Це геть щось інше.🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok

Взяв #з_коментарів:Харківські набережні прекрасні восени. Ой, вибачте, це Вільнюс 🫠"Як створити велосипедну культуру там, де її немає? Побудувати повноцінну мережу, і побудувати її швидко. У період з 2016 по 2024 рік Вільнюс побудував 164 кілометри велосипедних доріжок з червоним асфальтом у голландському стилі і збільшив частку велосипедного транспорту з 1,5 до 4,5% - втричі за два політичні терміни."Ми почали з ідеї, про яку часто говорять, як це зробили голландці - побудуйте, і вони приїдуть. Це питання курки та яйця, і місто має змінити ситуацію та показати людям, що їздити на велосипеді приємно, безпечно та комфортно. З цього треба починати". - Йонас Сімутіс, JUDU.Зараз ця мережа збільшується в середньому на 20 кілометрів на рік, надаючи перевагу якості, а не кількості, і має на меті, щоб 60% мешканців Вільнюса жили в межах 250 метрів від такого високоякісного об'єкту, а до кінця десятиліття частка цього виду транспорту зросла до 7,5%." (автоматичний переклад)Джерело🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#вело #досвід_інших_міст

Сьогодні ми визначили переможців міжнародного архітектурного конкурсу з відновлення Північної Салтівки, ініційованого містом спільно з Фондом Нормана Фостера в рамках розробки концепції Генерального плану. Цей конкурс для нас — не лише відбудова. Це унікальна можливість створити новий Харків — ідеальне місто майбутнього, яке стане символом безпеки, комфорту та сучасних стандартів життя.У конкурсі взяли участь 258 учасників з усього світу, троє з яких, за оцінками журі, і стали переможцями. Я мав можливість ознайомитися з більшістю робіт, і, повірте, кожна з них мала свою особливість. У когось були унікальні рішення щодо фасадів, у інших — надзвичайно ефективні укриття, а хтось запропонував інноваційні підходи до енергоефективності. Всі ці елементи важливі, і в подальшому ми плануємо комбінувати їх. Дякую конкурсантам за свіжі ідеї! Дякую нашим надійним партнерам - ЄЕК ООН та уряду Німеччини - за фінансову та організаційну підтримку, а також лорду Норману Фостеру за віру в Харків!Вже наступного року ми почнемо перетворювати ці проєкти на реальні дизайн-рішення, які потім втілимо у будівництві.

Відновлення: очікування/реальністьОчікування: ми відбудуємо краще, ніж було, за новими стандартами, буде вам Фостер генплан розробляти...Реальність: за бюджетні кошти люди розширюють балкони та псують фасади.Подивіться на ці відео та коментарі #від_підписника. Головне для нас - це бажання клієнта. Це цілком очікувана поведінка бізнесу. Я б не постив навіть, якби вони не робили це за гроші на відновлення!Як справедливо зазначають підписники, бізнес тут не винний. Так само як і замовники. Хоча все ж таки хотілося б бачити більше свідомої поведінки від усіх. Бізнес так чинить, тому що йому дозволяють. Так само і власник квартири не боїться покарання. От якби демонтували декілька так званих балконів таких, то власники б вже думали.Основний винний, звісно, муніципалітет, який насправді майже ніяк не контролює фасади в місті. От ми і отримуємо #відновлення "за новими стандартами". 🤦Окремої уваги вартує те, що люди, які роблять балкони, взагалі не розуміють, що таке є той балкон. Від цього так тхне усіма цими термінами, що прийшли до нас "с багатай маскви": котеджне містечко, євроремонт, єврозабор та інше.Отже, муніципалітет має негайно проявити ініціативу в цьому питанні та провести хоча б роз'яснювальну роботу. Бо це просто сором, чесне слово!🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#якість #відбудова #фасад #правила #дизайнкод #балкон

На ілюстрації порівняння однакових ділянок розміром 4.2 га:1. харківська індивідуальна забудова;2. англійська доволі розкішна індивідуальна забудова;3. англійська блокована забудова, яка також буває дуже розкішною.Різниця кількості домоволодінь між першим та третім видами майже у 5 разів. Це разом з вулицями. Я навмисно взяв блоковану забудову з невеличким [для нас] двориком, щоб не дратувати вас. Є щільніші варіанти.А тепер найцікавіше. Якщо у третьому варіанті поселити по 3 людини на одне домоволодіння, то на 1 км² можна розмістити 11 286 людей. У нашому найщільнішому районі міста (Салтівка) проживає 13 300/1 км². Так, там ще є школи та інші об'єкти, тому можемо знизити до 8-9 тис./1 км². Комерція, до речі, в англійській забудові є.3 людини на одне таке домогосподарство - це в середньому 50 м² житлової площі на кожного! Це для того, щоб ви не думали, що це якісь англійські нетрі. Це розкішний показник за нашими стандартами.Зазвичай на такі пости наводять аргумент, що у нас ніхто не хоче жити в якомусь "недоприватному" будинку з дуже маленьким двориком. Краще вже нормальна ділянка на 5-10 соток. А я скажу: не сприймайте це як індивідуальну забудову, сприймайте як квартиру на першому поверсі з власним паркомісцем, невеличким двориком та ще й без сусідів знизу та зверху. Чим це гірше за квартиру?Я все ще вважаю, що у нас недооцінено житлову забудову середньої щільності. Вона може врятувати наше місто від порожнеч, які з'явились через перекіс в міському плануванні та в умовах відсутності податків на нерухомість. Через це в місті чимало людей мешкає у фактично садибній забудові та нічого за це не платить.Окрім того, враховуючи те, що щільність Харкова значно знизилась з 2022 року, то ми можемо не відбудовувати багатоквартирні будинки, а розмазувати рівномірніше щільність по місту. Я б взагалі зробив мораторій на будівництво 6+ поверхів на найближчі років 5-10.🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#щільність #житло

Знаєте, що з цією картинкою не так? Вона занадто примітивно висвітлює проблему видимості пішоходів вночі. Є цілий комплекс причин, пов'язаних з цією проблемою: напрямок фар, сторона, з якою виходить пішохід, якості периферійного зору, вік водія, одяг, стоїть пішохід чи рухається, під яким кутом [навіть з флікером], якого розміру той флікер, позитивний та негативний контраст та інші фактори... Але водіям показують картинку, в якій все просто - ви не бачите пішохода, тому що він не одягнув флікер! 🤦‍♂️Однією з проблем є те, що водії фактично вимушені рухатись "випереджаючи фари", коли гальмівний шлях більший, ніж відстань, на яку світять фари. Іншими словами, водії їдуть частково наосліп та сподіваються на швидку реакцію лише в останню мить, коли об'єкт з'явиться в фокусі їх фар. Цей перелом наступає приблизно на швидкості 55-70 км/г залежно від якості та чистоти фар (40-60 м).Але не переплутайте - водіям треба розповідати не про зниження швидкості для збільшення часу на реакцію, а заспокоювати їх свідомість утопіями про те, що це пішоходи винні, що їх не видно (частково це правда).Якщо цікаво глибше вивчити тему, то рекомендую цю дуже змістовну експертну статтю.🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#пішохід #швидкість #флікери

Ось вам недільний пост про церкву та... паркування!Дві схожі за масштабом мега-церкви: американська Willow Creek Community Church та корейська Yoido Full Gospel Church.Щонедільне відвідування:- в американській - 7,7 тис.- в корейській - ~150-200 тис. на 7 зібраннях, зала на 25 тис.Отже, в корейській одночасно буває значно більше людей. Одначе якщо ми подивимось на те, як організовано парковку, то складається враження, що американська церква значно більша. В ній парковка займає 12.1 га, в той час в корейській - лише 2.2 га [є ще підземний паркінг]. Порівняйте розміри в картинках - там масштаб однаковий. Парковка WCCC настільки велика, що з однієї ділянки навіть курсує спеціальний шатл, який забирає людей з 2 зупинок!То чому така різниця між цими двома функціонально дуже схожими просторами? Одній церкві потрібна величезна парковка, а іншій - ні. Ні, це не тому, що американці можуть собі дозволити більше. Різниця в контекстах. Поруч з корейською церквою дуже добре розвинутий громадський транспорт. Прямо поруч з кварталом декілька автобусних зупинок, а за 500 метрів станція метро. Сусідні квартали дуже щільні.Натомість в США біля церкви навіть немає тротуару, який би вів в сусідній район. Бо навколо райони з низькою щільністю, які змушують американців користуватись автомобілем. Тому й парковку розраховано під американців на авто.Отже, кількість необхідних паркомісць залежить не від кількості людей, та навіть не від попиту (він в Кореї також високий), а від щільності та доступу до громадського транспорту. Якщо будувати нескінченні субурбії, то ви будете змушені будувати безглузді паркінги, які ефективно використовуються лише один раз на тиждень та забирають чимало землі.🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#парковка #скільки #простір #досвід_інших_міст

Німці отримали перші 6-секційні трамваї Škoda ForCity Smart 38T, які тепер будуть найдовшими у світі - 58,7 м. До цього рекордсменом був 9-секційний CAF Urbos 3 - 56 м. Новий чемпіон має 144 сидячих місця!І тут найцікавіше. Стандартний вагон нашого метро має довжину 19,2 м. Кожний з вагонів має 48 місць. 3 вагони - це 57,6 м та 144 місця відповідно, що майже точно дорівнює цьому трамваю. Таке собі дніпровське метро на поверхні.Одначе в трамваї є деякі відмінності. Перше - комфортніше поперечне розташування сидінь. Друге - місця для людей на кріслах колісних. Якщо вони не зайняті, то можна використовувати ще 12 відкидних сидінь.В чому секрет - як на однаковому просторі розмітилось значно більше? Коштом зменшення простору між сидіннями. У вагони метро більше влізає пасажирів, тому що більше простору для стоячих місць. Так, це ефективніше, але чи комфортніше? В нашому метро майже немає приватної території для сидячих пасажирів. Стоячі пасажири буквально дивляться на тебе згори, тому навіть посидіти в телефоні комфортно не вийде. А коли пасажирів забагато, то стоячі починають буквально влізати сидячим між ніг. В запропонованому трамваї чимало сидячих місць розташовано над візочками, тому вони трохи вищі, ніж в метро. Стоячим пасажирам вже не настільки комфортно зазирати в умовний телефон. А ноги не впираються. Отже, хоч така Skoda перевозить менше пасажирів, але забезпечує вищий рівень комфорту та інклюзивності. Враховуючи зменшення щільності у Харкові, легкорейковий наземний транспорт міг би забезпечити на багатьох напрямках необхідний обсяг пасажирських перевезень та кращий комфорт. А головне - все це значно дешевше та реалізується швидше, ніж метро. 🚴🏻‍♂️ Харків для Людей 📹YouTube 🥳TikTok#транспорт #досвід_інших_міст

Прочитав коментарі до поста та реакції мене здивували. Перечитав ще раз свій пост та зрозумів, чому мене могли неправильно зрозуміти - я не все сказав. В останні часи намагаюсь боротись з графоманством, але відсутність повноти аргументації призводить до непорозумінь.Друзі, я не звинувачую пішоходів, які не кидаються під колеса! Боже, збав! Якщо ви тривалий час підписані на мене, то знаєте, що я чимало звинувачую водіїв, які створили таку культуру. А найбільше тих, хто допускає таку поведінку на дорозі (муніципалітет та поліція). Мене дратують пішоходи, яких я вже остаточно пропускаю, але вони не переходять. Власне в цьому випадку після мене до обрію інших авто не було, я стояв та чітко давав знати, що пропускаю, але людина вперто не хотіла відмовлятись від обраної тактики. Таке у мене вже не вперше.Чому вони дратують мене? Тому що я намагаюсь пропускати завжди. Спробуйте поїздити так та ви зрозумієте, про що йдеться. Не я винний, що у нас більшість водіїв сприймають ПДР не буквально, а як "а що мені за це буде?"