📰ДомівкаNews🐈🦉

Попередньо що відомо з кліники про рудого котика Гарбузика ‼️Насправді його стан критичний 🥺 І ми не знаємо чи витримає він чи ні 😓У нього пошкодження спинного мозку, це і є причина того, що він не може повноцінно ходити....Також некроз пеніса, атонія сечового міхура (тобто він сам не пісяє), давня незагоєна рана від невідомого проколу 😖, стерті до крові лапки, не виключені інфекційні захворювання від паразитів... Багато змін внутрішніх органів від вуличного життя..І це тільки те, що ми можемо сказати без результатів аналізів і рентгену 😭 Тому продовжуємо дослідження і сподіваємося врятувати це маленьке серце, яке мурчить і повільно кліпає до людини попри весь той жах, що з ним відбувається 🥺Друзі, дуже просимо про підтримку Гарбузика, адже він лишився на стаціонарі в клініці, ви самі знаєте які то рахунки 😓 Але які б не були ці рахунки - його життя цінніше 🙏🏻👇🏻4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal

Його збила машина.Але найважче в цій історії навіть не його стан, хоча він зараз критичний, а те, що Руді не був безпритульним. У нього був нашийник, а значить десь є людина, яка називала його своїм собакою, але в якийсь момент просто відпустила «погуляти».На той самий самовигул, який досі багато хто сприймає як щось нормальне. Бо здається, що пес знає дорогу, що він обережний, що нічого не станеться, що він же завжди повертається…Ми їхали на цей виклик і дорогою бачили десятки інших собак, які так само бігали вздовж дороги, виходили на проїжджу частину, губилися серед машин, і в якийсь момент зловили себе на думці, що кожен із них може опинитися на місці Руді, це просто питання часу.Собака не розуміє, що таке швидкість автомобіля, не вміє оцінювати ризики і не може захистити себе від цього світу. Він просто довіряє і йде туди, куди його відпустили, і вся відповідальність у цей момент повністю лежить на людині.Зараз Руді в клініці у важкому стані з черепно-мозковою травмою, зі зламаним тазом і хвостом, у ступорі, і лікарі роблять усе можливе, щоб витягнути його з цього всього і не допустити найгіршого розвитку подій.І дуже хочеться, щоб цей випадок був не просто ще однією сумною історією, а моментом, після якого хтось таки задумається і перестане відпускати свого песика «просто побігати».Бо любов – це не про свободу без меж, а про безпеку і відповідальність!А ми зараз дуже просимо підтримати Руді, тому що попереду в нього довге лікування та боротьба за життя, і без вашої допомоги нам не впоратися..🙏🏻4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal

Ми самі це робимо 🫤Люди люблять називати тварин шкідниками. Неприємними, зайвими, такими, що лізуть не туди і псують їхню життєву ідилію.Але якщо прибрати всі красиві слова - це ми ті, хто реально шкодить.Вчора ми їхали рятувати черепаху з озера. Вона заплуталась у рибальській жилці. Тонка, майже невидима нитка так перетиснула їй шию і лапки, що вона б загинула без допомоги. Кожна спроба вибратись для неї тільки сильніше затягувала цю петлю 😭Вона б померла повільно і в муках, бо хтось залишив після себе сміття.. А врятувало її тільки те, що люди вчасно звернулись.Але скільки таких, до яких ніхто не доїжджає?Людина приходить до води, рибалить, відпочиває і просто залишає після себе жилку, пляшку, пакет та і все поспіль. І то ж не лише про воду. Ліси, поля, узбіччя і будь-які інші місця, де згодом утворюються цілі стихійні звалища...І це потім врізається в шию живої істоти, затягується на лапах та лежить у воді місяцями і стає пасткою.Ми не говоримо зараз про те, як влаштований світ і як усе погано в системі, на глобальному рівні...Ми говоримо про нас. Про кожного, хто залишає після себе хоч щось.Бо починається все не з океанів.Починається з однієї кинутої жилки чи обгортки.І зараз виглядає так, що тварини просто намагаються вижити в тому, що ми після себе лишаємо.І часто не встигають.

Борис 🥹🦡Ми забрали його у критичному стані: він не підводився, майже не рухався і просто лежав, важко дихаючи…Якщо чесно, у перші дні ми майже не давали йому шансів на одужання. Бо іноді навіть роблячи все можливе, не можеш бути впевненим, чи цього вистачить..Попри це, ми продовжували. День за днем, тиждень за тижнем: обстеження, лікування, крапельниці та постійний догляд. І от, зараз Борис нарешті знову стоїть на лапках ❤️‍🩹😭Так, поки що невпевнено і недовго, але це вже величезний крок уперед, особливо якщо згадати, що ще зовсім недавно він не міг навіть піднятися.Попереду в нього ще довгий шлях відновлення, і він точно не буде легким, але тепер у цьому шляху є найважливіше – шанс, за який можна триматися.Ми дуже вдячні кожному, хто поруч із нами в цій історії, хто підтримує, допомагає і дає можливість не зупинятися, тому що саме завдяки вам у Бориса з’являються ці маленькі, але такі важливі перемоги 🙏🏻4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal

Є речі, які чомусь досі здаються нормальними тільки тому, що до них звикли.. Хоча якби ми частіше дивились на них збоку, з інших кутів - вони виглядали б жахливо.. несправедливо і неприродно...Подумайте, ви ж не даруєте людині людину на день народження.. Не обираєте друга комусь у подарунок. Не загортаєте чиюсь долю в обгортку і не вирішуєте за когось, з ким йому тепер жити.Бо ж якщо людина хоче друга - вона знайомиться, цікавиться, проводить час перш ніж обоє погодяться, що ось - ми тепер друзі!Ми ж інтуїтивно розуміємо, що жива істота - це не предмет для передачі з рук у руки.Але з тваринами чомусь ця межа досі розмивається.Їх досі можуть дарувати. Як сюрприз, жест чи щось миле, що має викликати емоцію в моменті. Ніби це не життя, а елемент святкової сцени в якомусь фільмі, де експлуатовують тварин як декорації, а режисер, мабуть, ще й проти вакцинації і стерилізації 🤨Але ж і це ще не все.. Є ще одна, не менш гірка правда.. те, як люди самі ж створили ієрархію ЦІННОСТІ. Ніби справжній друг - це тільки породиста тварина. Ніби любов, характер і відданість мають обов'язково мати якийсь сертифікат походження і коштувати грошей.Але ж.. що не так з іншими??Що не так із собаками, які вже втратили дім, але все одно знаходять у собі сили довіряти знову? Хіба це не є якраз ознака безумовної любові, ознака справжнього майбутнього друга? Чим вони гірші?У центрах і притулках є різні.. Спокійні, активні, молоді, дорослі, маленькі, великі, пухнасті і не дуже. Ті, хто буде лежати поруч і цього буде достатньо. І ті, хто стане твоїм темпом, твоєю енергією та рухом 💔І вони не чекають, щоб їх підвищили до статусу друга. Вони вже такими є. Питання тільки в тому, чи хтось це просто хоча б побачить?Тварина не має ставати подарунком, щоб її полюбили. І не має бути породистою, щоб її помітили.Справжній друг не той, кого подарували чи купили за списком характеристик. І не той, хто виглядає «ідеально»....Це той, кого одного дня обираєш ти, а він обирає тебе... І ви не покинете одне одного попри всі можливі складнощі в житті ❤️‍🩹

Друзі, у нас є одна дуже важлива потреба, без якої нормальне життя в Домівці просто неможливе.«Кліносан» - це основа чистоти там, де живуть сотні тварин. Це дезінфекція вольєрів, підлоги, поверхонь і всіх зон, де щодня перебувають тварини. Його використовують для того, щоб знищувати бактерії та інфекції, які в умовах великої кількості тварин можуть дуже швидко поширюватися.Саме завдяки регулярній обробці ми можемо зменшувати ризики хвороб і підтримувати базову безпеку для тварин, які часто потрапляють до нас у складному стані.Зараз «Кліносан» у нас повністю закінчився...😓Нам запропонували взяти одразу 2 тонни. Це вигідно і дозволить закрити потребу на 4 місяці. Але сума становить 60 000 грн, і для нас зараз це відчутне навантаження.Тому ми дуже просимо вас долучитися до збору. Кожен внесок, навіть невеликий, - це вклад у чистоту, безпеку і здоров’я наших тварин.Будь ласка, давайте разом закриємо цю потребу 🙏🏻🎯Ціль: 60 000.00 ₴🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/7vnkHFfbHn💳Номер картки банки4874 1000 2566 0088

❗️НАРОД, маємо дуже важливе оголошення, про яке нам тяжко казати ❗️Ми вирішили змінити формат нашої роботи....Найближчим часом ми поступово припинимо ведення цієї сторінки та інших соцмереж і перейдемо на інший формат - без постійної публічної комунікації тут..Вся основна діяльність залишиться, але тепер вона буде зосереджена в одному місці - на нашій Монобазі...Ми більше не будемо регулярно публікувати історії, пояснення, звернення і нагадування в Інстаграмі, Фейсбуці чи Тіктоці... Не будемо щодня показувати нових тварин, їхні стани, лікування і шлях. Таким чином з нами залишаться лише ті, хто дійсно зацікавлені...Бо ми довго думали над тим, скільки сенсу в тому, що ми пишемо одне й те саме знову і знову. Про відповідальність. Про те, що тварини не подарунок. Про те, що їх не можна викидати... І ми зрозуміли, що це найкраще рішення. Так з нами залишаться тільки ті, хто реально зацікавлений в тому що ми робимо..Бо чесно деколи здається, що все що ми кажемо тут просто губиться..І в якийсь момент виникає відчуття, що говорити про це публічно недостатньо.Тому ми вирішили залишити тільки те, що справді має значення - саму допомогу.Без постійних пояснень і спроб достукатись до кожного в інтернеті..Уся інформація, оновлення і можливість допомогти тепер будуть доступні на монобазі: base.monobank.ua/6HGHvGnYhDHrHXТому шукайте нас там.Ми будемо робити свою роботу далі.. Просто показуватимемо її інакше і в іншому місці.❗️З 1 квітням, друзі 😄Працюємо як і раніше, нікуди не зникаємо. Як ми вас можемо «кинути» - без вас ж НІЯК 🫶А на монобазу, до речі, можете підписатися 😉base.monobank.ua/6HGHvGnYhDHrHXІ окремо дякуємо Майору з тг-каналу «РАКЕТНА неБЕЗПЕКА» за ідею 🙌

У нас знову троє нових цуциків… таких маленьких, що їх треба вигодовувати з рук.Їх знайшла дівчина у смітнику, в щільно зав’язаному мішку, з тканини, яка не пропускає повітря. Їх просто поклали туди і викинули, прирікши на повільну смерть без жодного шансу врятуватися.І знаєте, що найгірше? Ми бачили таке вже сотні разів, але звикнути до цього неможливо. Кожна така історія знову і знову болить однаково, бо це про свідоме рішення людини позбутися життя, яке тільки почалося. Бо хтось взяв крихітних, беззахисних істот… і вирішив, що смітник - це для них нормальний кінець..Як це взагалі вкладається в голові?..Що треба мати всередині, щоб зробити таке??Зараз цуценята в Домівці в теплі та безпеці. Але попереду ще дуже складний період, бо такі крихітки не виживають самі по собі. Це постійне годування, кожні кілька годин, вдень і вночі, це безсонні ночі для наших дівчат, виснаження і страх за кожен подих малюків…Ми будемо за них боротися, як боремося завжди.Але, народ, чесно… ми дуже втомилися від цього всього. Від цієї жорстокості, яка нікуди не зникає, а лише повторюється знову і знову, і щоразу хтось інший платить за це своїм життям.Якщо можете, підтримайте нас.Бо ці троє зараз повністю залежать від людей і нам дуже хочеться, щоб їхня історія закінчилася хепі ендом🙏🏻4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS

Ще трохи про Лапку 💔Ми інколи чуємо, що добре, що тварину хоча б не викинули на вулицю. Добре, що люди зрозуміли, що не справляються. Так, це звісно добре... Але що в цей момент відчуває сама тварина? Коли дивишся на Лапку - чесно, про причини «чому віддали?» думається найменше 😭Те, що з нею зараз відбувається насправді сильний відкат назад.Лапка поводиться так, ніби знову опинилася у світі, де нічого не зрозуміло і всього треба боятися.. Вона розгублена, насторожена, навіть лякається іграшок.Це стрес і розгубленість після того, як її знову вирвали зі звичного життя. Болить те, як швидко собака може втратити цю крихку впевненість у світі...Але навіть після такої зради Лапка залишається дуже ніжною і доброю. Вона хоче контакту і справді швидко відкривається, якщо поруч є спокій і хоч трохи терпіння 💔Ми дуже хочемо, щоб цього разу біля неї опинилася людина, яка не зникне. Людина, для якої це буде відповідальність, а не тимчасове рішення.Бо ще одного такого повернення вона просто не заслуговує...

Ще одне крихітне життя врятоване❤️‍🩹Це маленьке кошеня знайшли у смітнику. Хтось просто взяв і викинув його, як непотріб. Ніби це не жива істота, якій може бути боляче, холодно і страшно..😭На щастя, поруч опинилися інші люди, які не змогли пройти повз. Вони помітили малечу, не побоялися взяти на себе відповідальність, забрали її додому, відігріли, нагодували і зробили все, що могли в той момент. Але розуміли, що не зможуть залишити її в себе назавжди, тому звернулися до нас по допомогу.Зараз кошеня вже в Домівці, під цілодобовим наглядом наших кіперів, що не сплять ночами, доглядають за ним і роблять усе, щоб маленька відчула тепло, турботу і безпеку, яких їй так не вистачало на самому початку.Ми дуже сподіваємося, що попри цей жорстокий старт, вона все ж виживе та виросте сильною, здоровою і щасливою кішкою.І ми безмежно вдячні людям, які її врятували. За небайдужість, за чуйність, за великі серця. Бо страшно навіть уявити, що могло б статися, якби вони просто пройшли повз…Саме завдяки цим людям у ще однієї історії з’явився шанс на щасливе продовження 🐾Але дуже хочеться сказати ще одне важливе.Стерилізація і кастрація – це не складно і не страшно, це те, що рятує життя! Бо саме через її відсутність з’являються такі покинуті крихітки.І навіть якщо малюки вже народилися, завжди є вибір, що з цим робити далі. Насправді не так важко знайти в собі хоча б трохи відповідальності, щоб спробувати прилаштувати їх, знайти дім, звернутися по допомогу. Значно складніше потім жити з думкою, що ти просто викинув їх у смітник…