Ми самі це робимо 🫤

Люди люблять називати тварин шкідниками. Неприємними, зайвими, такими, що лізуть не туди і псують їхню життєву ідилію. Але якщо прибрати всі красиві слова - це ми ті, хто реально шкодить. Вчора ми їхали рятувати черепаху з озера. Вона заплуталась у рибальській жилці. Тонка, майже невидима нитка так перетиснула їй шию і лапки, що вона б загинула без допомоги. Кожна спроба вибратись для неї тільки сильніше затягувала цю петлю 😭

Вона б померла повільно і в муках, бо хтось залишив після себе сміття.. А врятувало її тільки те, що люди вчасно звернулись. Але скільки таких, до яких ніхто не доїжджає? Людина приходить до води, рибалить, відпочиває і просто залишає після себе жилку, пляшку, пакет та і все поспіль. І то ж не лише про воду. Ліси, поля, узбіччя і будь-які інші місця, де згодом утворюються цілі стихійні звалища... І це потім врізається в шию живої істоти, затягується на лапах та лежить у воді місяцями і стає пасткою. Ми не говоримо зараз про те, як влаштований світ і як усе погано в системі, на глобальному рівні... Ми говоримо про нас. Про кожного, хто залишає після себе хоч щось. Бо починається все не з океанів. Починається з однієї кинутої жилки чи обгортки. І зараз виглядає так, що тварини просто намагаються вижити в тому, що ми після себе лишаємо. І часто не встигають.