Ми самі це робимо 🫤Люди люблять називати тварин шкідниками. Неприємними, зайвими, такими, що лізуть не туди і псують їхню життєву ідилію.Але якщо прибрати всі красиві слова - це ми ті, хто реально шкодить.Вчора ми їхали рятувати черепаху з озера. Вона заплуталась у рибальській жилці. Тонка, майже невидима нитка так перетиснула їй шию і лапки, що вона б загинула без допомоги. Кожна спроба вибратись для неї тільки сильніше затягувала цю петлю 😭Вона б померла повільно і в муках, бо хтось залишив після себе сміття.. А врятувало її тільки те, що люди вчасно звернулись.Але скільки таких, до яких ніхто не доїжджає?Людина приходить до води, рибалить, відпочиває і просто залишає після себе жилку, пляшку, пакет та і все поспіль. І то ж не лише про воду. Ліси, поля, узбіччя і будь-які інші місця, де згодом утворюються цілі стихійні звалища...І це потім врізається в шию живої істоти, затягується на лапах та лежить у воді місяцями і стає пасткою.Ми не говоримо зараз про те, як влаштований світ і як усе погано в системі, на глобальному рівні...Ми говоримо про нас. Про кожного, хто залишає після себе хоч щось.Бо починається все не з океанів.Починається з однієї кинутої жилки чи обгортки.І зараз виглядає так, що тварини просто намагаються вижити в тому, що ми після себе лишаємо.І часто не встигають.