📰ДомівкаNews🐈🦉

У переддень Нового року до Домівки потрапив поранений кіт. Ймовірно, на нього напав собака. Адже на лапі були глибокі рани, схожі на укуси. Ми одразу обробили їх, призначили лікування і весь час тримали малого під нашим наглядом.Зараз Лінкольну (так ми назвали бідолаху) вже краще.Рани затягуються, хоч набряк ще не зійшов повністю.Але знаєте, що нас вразило?Попри біль і страх, які йому довелося пережити, він виявився неймовірно ніжним котиком. Лінкольн так тягнеться до людей і прагне ласки, що навіть під час медичних процедур та обробки ран тулиться до рук і тихо муркотить.І від цього просто стискається серце 💔Ми дуже хочемо, щоб як тільки він повністю одужає, у його житті з’явився новий дім, любляча родина й турбота, на яку він заслуговує.Бо цей котик точно знає, як любити 💛🐾Підтримати⬇️4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPalБО БФ «Домівка врятованих тварин»ЄДРПОУ: 44086841ІBAN: UA773052990000026006031017177АТ КБ «ПРИВАТБАНК»Карта ключ: 5169 3305 2375 2514

Життя Мей почалося із зради. Хтось залишив малечу на холоді у коробці біля воріт церкви, але їй пощастило, що не всі люди байдужі. Так вона потрапила до Домівки, будучи ще зовсім крихіткою. Тоді Мей легко вміщалася на долонях і лише починала відкривати для себе світ. А сьогодні їй уже п’ять місяців. Майже все дорослішання дівчинки проходить у вольєрі, проте вона не втратила своєї дитячої відкритості та ніжності.Ця неймовірна красуня дуже тактильна й тиха: вона вміє уважно дивитися в очі, щиро довіряючи кожному слову. Мей тягнеться до людського голосу та присутності поруч, ніби намагаючись надолужити те тепло, якого їй так бракує. Люди часто приходять, гуляють з нею, але досі ніхто не забрав її до себе.Ми дуже хочемо, щоб ця чарівна дівчинка нарешті дізналася, що таке власний дім, спокій і довгі прогулянки з людиною. Якщо ви шукаєте вірну подругу, яка розумітиме вас без слів — є велика ймовірність, що це саме вона 😌Подаруйте Мей шанс на щасливе, наповнене радістю та любов'ю життя! Напишіть нам: @shelter_domivka_adopt 🐾🤍

Кішка, яка пережила те, що важко уявити 💔У квартирі померла жінка і про її смерть ніхто не знав майже два місяці. Увесь цей час п’ятеро її котів були зачинені разом із нею.Коли наша команда зайшла всередину, це був справжній жах: бруд, різкий запах і серед усього цього лише одна жива кішка. Її ми одразу забрали, вона пройшла карантин і швидко знайшла нову родину.Ми думали, що це кінець історії.Але за кілька днів сусіди повідомили: у будинку бачили ще одну живу кішку…Так у нас зʼявилася Кані. Виснажена, дуже худа та налякана. У Домівці вона отримала необхідне лікування, час та спокій.Сьогодні дівчинка вже відновилася після пережитого жаху, перебуває у стабільному стані й готова шукати люблячий дім 🏠У Кані виявили імунодефіцит. Однак це не вирок! Їй просто потрібно трішки більше турботи та місце без стресу й інших котиків. Вона дуже ніжна. Трохи насторожена — і це зрозуміло. Але за цією обережністю ховається тиха, тактильна киця, якій дуже потрібна своя людина поруч. Якщо ви готові відкрити своє серце Кані, пишіть на сторінку @shelter_domivka_adopt та приходьте знайомитись 🐱

Кессі з’явилась у Домівці не випадково. Вона родом із Вовчанська — з місця, де через постійні обстріли люди й тварини втрачали дім щодня. Будинок, у якому вона жила, був зруйнований, і кішку евакуювали в безпечніше місце. Так вона опинилась у нас.Перший час Кессі була закритою. Не агресивною, а швидше дуже обережною. Вона довго придивлялась, звикала до нових звуків, людей і простору. З часом стало видно, що за цією стриманістю ховається ніжна кішка, яка дуже любить компанію людини, сидіти на колінах і тихенько мурчати.А ще у неї імунодефіцит. Це означає, що їй потрібні спокійні умови та відповідальний догляд. Вона може жити повноцінним життям, але їй важливо бути єдиною кішкою в домі й мати людей, які це розуміють.Вона вже довго з нами, достатньо довго, щоб ми встигли до неї прив’язатися. Її люблять наші волонтери, ми звикли до її особливого погляду... І тому разом з тим з’являлється питання: чому її досі не помітили? Можливо, тому що вона не одразу біжить на руки і не вимагає уваги, не привертає її голосно. Але Кессі з тих, хто відкривається поступово і чекає, коли хтось нарешті відкриється їй.Ми дуже хочемо, щоб ці рядки стали моментом, у якому хтось вперше по-справжньому зверне на неї увагу, придивиться, і захоче запросити у своє життя ❤️‍🩹Якщо ви готові подарувати Кессі дім — пишіть на сторінку Instagram @shelter_domivka_adopt

Друзі, нам дуже потрібна ваша допомога 🙏🏻У Домівці зараз понад 100 котиків. Усі вони дуже різні: врятовані з вулиці, евакуйовані з-під обстрілів, зраджені попередніми господарями або покинуті колись без шансів самостійно вижити. І кожному з них ми намагаємося дати усе найкраще — якісне лікування та догляд, теплі мʼякі лежанки та повні миски корму.Але наші ресурси стрімко закінчуються 😢 І корму для особливих та хворих хвостиків лишилося зовсім мало… А вони не можуть почекати, адже для них збалансоване харчування — це невідʼємна частина відновлення після пережитого. Тож просимо вас підтримати нас вологим і сухим кормом для котиків:- Корм Urinary від Royal Canin або будь-якого іншого виробника- Корм Royal Canin Gastrointestinal Fibre Response- Паучі для стерилізованих котів від Purina- Паштети від Gourmet для дорослих і кошенят📍Ви можете привезти корм у Домівку:вул. Олекси Довбуша, 24📦 Або надіслати Новою поштою:Андрус Марта0730000075Львів, 98 відділенняДякуємо кожному, хто поруч. Навіть один пакунок або паштет – це вже велика допомога 💛

Можливо, десь є реальність, у якій в нас просто не існує безхатніх котів і собак. Де кожен хвіст у теплі та любові дивиться на цей світ з вікна будинку чи квартири, і його аж ніяк не турбують голод, спека чи холод. Де не треба виборювати шанс жити, а тим більше — жити щасливо.Але, на жаль, ми з вами в цій реальності. Реальності, у якій безхатні коти виживають на смітниках. Харчуються тим, що перепаде від людей, отримують краплю уваги від випадкової постаті і… далі залишаються самі.Кіт на цьому відео частина саме цієї реальності. Люди бачили його ще з літа. З ранами, які то заживали, то знову роз’ятрювались. Місяцями. Без допомоги. Без лікування. Тож ми поїхали на виклик. Ми обробили рани, ймовірно, вони з'явились від постійного розлизування, на яке вже може бути безліч причин. Довелось зістригти багато шерсті, щоб все добре заживало. Але тепер він нарешті в безпеці, у теплі, з якісною їжею. Не на асфальті й не серед сміття. А попереду час на одужання.Ми дуже хочемо вірити, що після всього цього для нього якомога швидше знайдеться родина. Та, у якій він більше ніколи не залишиться сам на вулиці зі своїм болем.Поки є такі як цей кіт — ми не можемо не їхати, не брати, не рятувати. Навіть тоді, коли важко, коли немає ресурсів... Тому ми просимо підтримки і поширення. Чим більше людей допоможе — тим краще і більше ми зможемо робити свою справу.Дякуємо усім, хто поруч, хто допомагає. Саме завдяки вам у цій реальності і з’являється надія ❤️‍🩹

Чарі тринадцять.Вона все життя вірила людям. Була домашньою, улюбленою, завжди поруч на диванах, у теплі, в затишку, серед тих, кого вважала своєю родиною. Вона старіла, ставала слабшою, потребувала більше турботи… і саме тоді виявилася непотрібною.Чару безжально викинули на вулицю. Просто привʼязали до лавочки в парку. Вона тремтіла від холоду й страху, бо не розуміла: за що? що вона зробила не так, аби заслужити таку зраду?Тепер Чара у Домівці. І їй тут дуже важко. Вона ніколи не жила серед десятків інших собак, шуму, стресу. Її світ — це був дім і теплі руки. А тепер — самотність за ґратами боксу. Попри свій вік Чара залишається активною, життєрадісною, доброю… Вона досі тягнеться до людини, шукає поглядом, довіряє.І тому нам болить особливо сильно. Дивлячись на неї, хочеться кричати: ніхто не заслуговує бути викинутим лише тому, що постарів!Ми щиро віримо в диво. У те, що десь є людина, яка побачить Чару, відкриє їй своє серце і подарує те, чого вона зараз потребує найбільше — дім і любов ❤️

Знову коробка.А в ній шестеро маленьких цуценят.Їх принесла нам жінка, сказавши , що знайшла в підвалі. Але ми надто добре знаємо такі історії і розуміємо, що іноді «знайдені» цуцики — це просто спосіб позбутися власного небажаного приплоду…Попри те, що ресурси Домівки досі на межі, а місця катастрофічно бракує, малюки все ж лишилися в нас. Бо ці беззахисні серця не повинні страждати через людську байдужість.Вони лагідні, довірливі, одразу туляться до рук. Смішні, трохи незграбні і кожен з них з надією зазирає у очі, ніби питає: «Це вже ти, моя людино? Підемо додому?»Ми оглянули кожного, вакцинували, обробили від паразитів. Попереду кілька тижнів карантину та догляду нашими дівчатами. А потім вони шукатимуть свої нові люблячі сім’ї.А ми хочемо вкотре наголосити на важливому. Будь ласка, будьте відповідальними: не залишайте своїх тварин, дбайте про них, стерилізуйте. Кожен такий покинутий малюк — це чиясь недбалість. І кожна така історія могла б не статися, якби люди брали на себе відповідальність за свої дії.Домівка існує завдяки людям, які не проходять повз.Тому якщо ви хочете підтримати нас, будь-яка допомога важлива. Фінансова, фізична, тепла ковдра, корм чи просто поширення нашої публікації. Розкажіть про нас друзям, поділіться інформацією — це справді може врятувати чиєсь життя.Разом ми зможемо захистити ще більше тих, хто сам про себе подбати не може 💛

Свята наближаються. Місто сяє гірляндами, люди поспішають за подарунками, планують вихідні…А він просто лежав. Сам. На холодній землі, на узбіччі, ніби невидимий. Кілька днів на одному місці.Десятки людей проходили повз, але…ніхто не зупинився 💔Ми назвали його Фенікс.Коли ми його забирали, він скавулів від кожного доторку, кожного руху. Старий, виснажений, зі зламаним хребтом, спондильозом, високою температурою, нирковою недостатністю. Він не може ходити. Не може підвестися. Не може навіть попісяти сам. Він просто жив і мовчки страждав.Зараз Фенікс досі у клініці. Стан — стабільно важкий. Ми робимо все: знеболення, крапельниці, аналізи, контроль температури, допомагаємо з сечовипусканням. Лікарі поруч, цілодобово.Ми віримо, що йому стане краще.Трішечки. Хоч на краплю.Але знаєте, що болить найбільше? Не його перелом. Не спондильоз. Не старість.Болить людська байдужість.Болить те, що старий хворий собака може лежати кілька днів на холодній землі — і світ зробить вигляд, що все нормально.Ми втомилися від цього. Втомилися латати наслідки чужої безвідповідальності. Втомилися рятувати тих, кого зрадили.Але ми не зупинимось. Бо хтось мусить.Він досі бореться. І ми боремось разом із ним.Якщо ви хочете підтримати лікування Фенікса, кожна гривня важлива ⬇️4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPalБО БФ «Домівка врятованих тварин»ЄДРПОУ: 44086841ІBAN: UA773052990000026006031017177АТ КБ «ПРИВАТБАНК»Карта ключ: 5169 3305 2375 2514