📰ДомівкаNews🐈🦉

Нам вже не лише накипіло.. то все вже ллється через край. Але пробуємо розказати пристойно, бо в цій історії стільки шарів людського лайна (вже вибачте на слові), що навіть не знаєш, з якого боку підійти, аби не влізти в нього..Ситуація: дуже пізній вечір. Робочий день давно закінчився. Але маєм виклик - кіт у капкані. Їдемо, бо коли така справа - сидіти не будеш котра б то година не була, тут кожна хвилина критично важлива..Приїжджаємо.. Кіт головою і половиною тіла застряг у загорожі, а іншою половиною та лапою в капкані. Капкан на ланцюгу, вбитий у землю... Знімаємо, як і завжди, щоб потім розповісти його історію, перекушуємо ланц і тут нам прилітає від людей кілька чарівних слів з розряду «а нащо ви знімаєте?» «а ми кота вам не віддамо, це НАШ кіт!», а коли пояснюєш, то чуєш ще й вкиди, що поки ми це говоримо, то могли б врятувати ще чотирьох... Тому хочемо раз і назавжди все прояснити..Перше. Ви викликаєте волонтерів до «якогось кота», а потім виявляється, що це ВАШ кіт. Ваш. Жива істота, за яку ви взяли відповідальність. Ви бачили, як він вже ГОДИНАМИ розривався від болю в тому капкані. Як годинами тварина божеволіла, а потім застрягла головою в паркані з покаліченою лапою, а ви стояли і дивилися? Чому не летите трощити двері сусіду, не викликаєте поліцію, не робите хоч щось, а просто чогось чекаєте? ЧОГО?Особливого запрошення? Команди згори?Чи, може, думали, що кіт сам якось розрулить ситуацію? Це не любов, навіть не прихильність. Ви лицеміри, бо то абсолютна, рафінована байдужість. Ви не господарі, ви просто люди, у яких випадково з'явилвсь жива іграшка, на яку вам начхати.Друге. Передаємо окремий привіт геніям, які розставляють капкани. Треба бути реально особливими персонажами, щоб тикати це там, де ходять живі істоти. Ви взагалі усвідомлюєте, що робите? Ставити знаряддя тортур у себе на городі в ХХІ столітті. Вам заважають коти? Пташки? Чи, може, чекаєте, поки туди вскочить дитина, яка випадково перелізе через паркан за м’ячем? Це незаконно і жорстоко. Ви садисти, які отримують задоволення від того, що хтось помирає в муках...Третє. Скільки разів ще треба написати, щоб до вас дійшло: вулиця - не місце для прогулянок домашнього кота чи собаки. Вулиця - це, на жаль, капкани, машини, отрути... Ви випустили його «погуляти» і власноруч підписали смертний вирок. І коли щось стається, не шукайте винних, а подивіться на свої руки, вони в крові вашої тварини...І останнє. Для тих, хто не розуміє пріоритетів.Ми НЕ ВИЇЖДЖАЄМО на виклики до домашніх тварин. Крапка. У домашньої тварини є ВЛАСНИК - людина, яка має гаманець і обов’язок рятувати свою тварину самостійно. Наші ресурси, наш час і наші нерви належать тим, у кого немає нікого, крім нас. Тим, хто помре під парканом, бо ніхто не вийде і не винесе йому навіть води. Поки ми їдемо знімати вашого кота з капкана, десь інший кіт залишається без допомоги...І коли нам ще й закидають: «ви б за цей час поки пояснюєте могли б чотирьом допомогти».. хочеться запитати - а що зробили ви? Крім того, що три години спостерігали за агонією власного кота і хамили людям, які приїхали його рятувати замість вас? Нам огидно. Нам боляче за кота, який змушений повертатися в такий дім... чи взагалі не дім, а двір.. Нам соромно за те, що ми живемо поруч із такою байдужістю. Майте якусь людськість врешті, відповідальність.. або не заводьте тварин взагалі...Тому якщо після цього вам стане неприємно, можливо, це й на краще. Можливо, той дискомфорт хоча б трохи допоможе зрозуміти такі прості речі 😐Бо якщо ваша любов до тварин закінчується там, де треба реально щось зробити, то.. ну, маємо для вас погані новини...

Уявіть собі гуркіт стадіону, натовпи людей, постійний рух машин... А посеред усього цього хаосу, в самій глибині телевізійної машини серед сплетіння дротів - кішка народила трьох малят.Вона не обирала це місце, просто іншого затишного куточка на всій величезній Арені Львів для неї не знайшлося. Ця машина мала за кілька днів виїжджати зі Львова, а охоронець погрожував втопити їх... Небайдужі люди били на сполох, писали в усіх групах, намагалися врятувати їх, поки не стало пізно 😪 Ми розуміли, що якщо не ми - тоді хто? Хоч ми і зупинили прийом нових котів.. Як це могло б закінчитись?А скільки ще таких історій залишаються за зачиненими дверима, у підвалах чи на промислових об’єктах? Ми бачимо лише верхівку айсберга, а тисячі тварин щодня ведуть свою боротьбу за виживання там, куди ніхто не зазирає... Про багатьох із них світ так ніколи і не дізнається, бо не кожному щастить взагалі хоча б залишитись ЖИВИМ.Малят вдалося забрати одразу, але мама була настільки залякана, що не йшла до рук. В її очах навіть здалека було видно дикий смуток і бентежність, ніби весь світ для неї є суцільною загрозою. Ми розуміли, що не можна просто забрати дітей і залишити її там саму. Вона б повернулася в порожні дроти і цей розпач було б неможливо навіть уявити 🥺Тому довелося встановити котоловку прямо в машині... і вже сьогодні нарешт ми забрали і її.Тож кішка зараз у Домівці, поруч зі своїми дітьми. Мотря все ще здригається від кожного звуку і поки не знає, що таке людська ласка, але вона вже нарешті в безпеці... Де точно ніхто не стане загрозою..Звісно, попереду ще багато всього.. кошенята підростуть і будуть шукати домівки, а на маму чекає обов’язкова стерилізація, щоб цей цикл виживання в страху нарешті зупинився...Але сьогодні ми просто тішимося, що ця історія закінчилася саме так...

У нас зараз близько сотні котів. І чесно, ми вже просто не знаємо, де взяти сили й місце для всіх.Багато з них шукають дім, але ще більше сидять на карантині, проходять лікування, відновлюються після операцій або чекають стерилізації чи кастрації. У кожного своя історія. Хтось приїхав із важкими травмами, хтось виснажений, хворий, наляканий, хтось пережив таке, після чого ще довго здригається від людського дотику. І кожен із них потребує часу, уваги, ліків, нормального догляду й хоча б трохи спокою.Але якого спокою, коли всі бокси зайняті, клітки стоять одна на одній, а ми постійно думаємо, куди ще можна поставити чергову переноску чи як розтягнути гроші хоча б на найнеобхідніше…І при цьому сьогодні нам знову підкинули кошеня 🥵 Просто залишили. Бо для багатьох це дуже зручно - принести тварину під двері Домівки й перекласти відповідальність на когось іншого. Бо «ну ви ж допомагаєте». І ніхто не думає про те, що ми не чарівники. Що в нас немає безкінечних приміщень, безкінечних грошей і людей, які ніколи не втомлюються. Ми вже давно працюємо на межі своїх можливостей. І морально, і фізично, і фінансово.Народ, коли ми відмовляємо в прийомі тварини, це не через байдужість і не тому, що нам шкода місця. Повірте, якби ми могли, ми б забрали всіх. Але інколи ми реально не маємо куди посадити ще одну тварину, не маємо за що купити ще один курс ліків та не маємо як розірватися між десятками котів, яким уже потрібна допомога тут і зараз.Нам дуже важко це писати, бо кожна така відмова розриває нас самих. Але ми просимо хоча б трохи розуміння замість злості й звинувачень.І ми вкотре просимо вашої підтримки, бо самі вже просто не витягуємо😭🙏🏻Просимо підтримки:5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS

Їх просто в коробці підкинули на підприємство… Двох живих цуценят, викинули на вулицю як непотріб😓Дівчата ще такі маленькі, але вже встигли дізнатися, що таке людська байдужість і безвідповідальність.. На щастя, їх вчасно помітили і зараз вони у безпеці, оброблені від паразитів, вакциновані, пройшли необхідний період карантину й тепер нарешті готові шукати родини 🐾Фрикаделька та Котлетка неймовірно лагідні, смішні і добрі. Постійно туляться до людей, облизують руки і так щиро хочуть любові, що серце просто розривається 🥺 Такі крихітки мають рости вдома, бігати по квартирі, засинати поруч із людьми, бавитися іграшками й досліджувати навколишній світ, а не сидіти у вольєрі серед десятків інших тварин і чекати, чи хтось їх помітить.Ми вкотре нагадуємо про важливість стерилізації і дуже просимо вас нарешті зрозуміти, що кожне «та хай раз народить», «не встигли стерилізувати» чи «прилаштуємо якось» часто потім закінчується саме такими коробками з беззахисними малюками, приреченими помирати десь під парканами, на трасах чи підприємствах…Але Фрикаделька і Котлетка вижили. І тепер дуже чекають людей, для яких вони стануть не проблемою, а сім’єю 💛

Нещодавно ми дивились на них… і боялись навіть прив’язуватись.Двоє крихітних кошенят. Їх привезли до нас буквально щойно народженими, ще з прикріпленою плацентою. Настільки маленькі, беззахисні й тендітні, що серце стискалось від одного погляду.Ми боялись говорити це вголос, але правда була жорстока: шансів було критично мало...Здавалося, що життя тільки почалось… і може обірватись, а вони навіть не встигнуть розплющити очі 😓Але наші дівчата просто не дозволили цьому статись.Без сну, без нормального відпочинку... кожні кілька годин - годування. День у день постійне тепло, турбота, тремтіння над кожним рухом і подихом. Це була боротьба за життя, в якій не можна було здатися.. і вони не здались.Подивіться на них зараз… Хіба можна повірити, що колись ми боялись, чи доживуть вони хоча б до ранку?Вони живі. Вони ростуть і навіть вже починають самостійно їсти. Вони тут завдяки людям, які вклали в них серце, нерви, сльози і надзвичайну безумовну любов.Та правда в тому, що зараз таких малюків у нас дуже багато. Котобудинок переповнений... Безліч кошенят і всі вони голодні, крихітні, врятовані, покинуті… кожне з них так само хоче жити.Тому, народ, ми дуже просимо вашої допомоги 😭Зараз нам критично потрібен спеціальний корм від Royal Canin:- Mother&Babycat (паштет), - Mother&Babycat (сухий), - Kitten (сухий) 🙏🏻Його можна принести до нас або надіслати поштою:❤️‍🩹 Андрус Марта+38073 00000 75м. Львів, НП 98 Дякуємо, що залишаєтесь поруч 🥺Разом зможемо врятувати більше 💔

Серйозно? Знову?.. Здається, минулого разу було недостатньо. Недостатньо мертвих пташенят, недостатньо болю, недостатньо розголосу, недостатньо всіх тих слів про сезон тиші, про гнізда, про життя, яке люди знищують просто тому, що їм так треба.Бо нас, схоже, так і не почули.Цього разу в селі Лопатин зрізали дерева, на яких жили сови. У гнізді було 5 маленьких совенят. Троє загинули одразу, бо їх придавило деревом... Троє малих життів просто обірвалися в одну секунду, бо хтось вкотре вирішив, що можна різати, не задумуючись, хто там живе, кого це вб’є і що після цього залишиться..Двох вдалося врятувати лише тому, що кілька днів вони були в людей, які їх годували, поїли й буквально тримали живими, поки ті залишилися без мами. Тобто знову все тримається не на системі, не на відповідальності, а просто на тому, що комусь не байдуже більше, ніж іншим.Чесно, то просто виглядає як закономірність. Як стабільне небажання думати бодай на крок вперед. Ми вже говорили. Ми вже показували. Ми вже бачили наслідки. Ми вже пояснювали, що в період, коли птахи висиджують і вигодовують малих, зрізати дерева - це пряме знищення життя і порушення закону.Але складається враження, що для когось це досі нічого не означає.Бо якщо після всього знову падають дерева разом із гніздами - значить, проблема не в тому, що люди не знають, а в тому, що їм байдуже.Поки одні рятують, вигодовують кожні 2 години, ночами не дають померти тим, кого ще можна витягнути - інші просто продовжують робити вигляд, що це нормально.Але ж це не є нормально, коли маленькі совенята виживають не завдяки тому, що їхній дім залишили в спокої, а всупереч тому, що його знищили...Ненормально, що ми змушені писати це знову.Бо скільки ще таких історій має статися, щоб нарешті до людей дійшло?

Тривоги були не даремні…😭Попередня діагностика показала вільну рідину у черевній порожнині, атонію шлунково-кишкового тракту, величезну печінку, сильне зневоднення, розширені ниркові лоханки - сеча затримується… Крім цього - блохи по всьому тілу, гнійна рана, слизові повністю біло-жовті, хоча мали б бути ніжно рожевими🥵І коли береш його на руки, відчуваєш кожну кістку… просто кожну 💔Отаким він ходив поміж людей біля багатоквартирних будинків. Не день і не два. Від нього різкий запах, який неможливо не відчути. Його бачили. Просто ніхто не зупинився...Зараз він на стаціонарі. Чекаємо аналізи крові, щоб зрозуміти повну картину. Ми зі свого боку будемо робити все можливе, але в таких станах дуже багато залежить від ресурсів, лікування, крапельниці, обстеження…Тому дуже просимо вас не проходити повз хоча б тут. Поширте цей пост це реально дає шанс, щоб його побачило більше людей. І якщо маєте можливість підтримайте фінансово, навіть невелика сума зараз має значення🙏🏻Просимо підтримки:5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal

Ананас знайшов нову родину 🏠Старий худющий виснажений до кісток пес із величезною пухлиною… Коли ми його забрали, він був такий наляканий, що тремтів і завмирав від кожного дотику. Було видно, що він довго жив з цим болем, без належного догляду, і ми розуміли, що на його відновлення піде чимало часу..Пройшли місяці й після всіх необхідних обстежень і видалення пухлини, Ананас поступово почав змінюватися. Він став спокійнішим, почав довіряти людям і навіть просити ласки 🥹І зараз ми нарешті можемо поділитися новиною, заради якої все це було.Ананас одужав і вирушив у свій новий дім 🐾Ми дякуємо всім, хто його підтримував на цьому шляху, бо без вашої допомоги цього хепі енду могло б не бути.Тепер він живе в Польщі разом зі своєю новою власницею, має турботу, безпеку і нормальне собаче життя, яке раніше для нього було недосяжним.Такі історії для нас дуже цінні. Коли тварина не просто виживає, а отримує шанс жити справді щасливо. І в такі моменти ми усвідомлюємо, що все, що ми робили було недарма 💛

‼️ Ви взагалі в своєму розумі?!!В селі Дідилів на Львівщині, біля школи, у самий розпал сезону тиші... коли природа щосекунди виборює право на нове життя, коли птахи висиджують потомство - можна просто взяти й почати зрізати дерева, прекрасно бачачи, що на них гнізда? 😡Серйозно?! Настільки вже все одно? Настільки відмерло всередині хоч щось людське?І люди бачили, що відбувається, просили зупинитися, пояснювали, що там живі істоти, що там пташині діти.. Але, схоже, комусь було настільки плювати, що навіть прямі людські прохання не стали причиною бодай на хвилину схаменутися 🫤Дерева зрізали, гнізда знищили..Разом із маленькими життями, які просто не мали жодного шансу врятуватися, бо ще навіть не вміли літати...Тому до нас привезли коробку з 13 граченятами, яких вдалось позбирати із землі ще живими. Зовсім маленькі, перелякані, були вирвані зі свого світу... Одне пташеня вже було мертве. А скільки ДЕСЯТКІВ залишилося там, під гілками, серед руйнувань, у розбитих гніздах, де життя обірвалося, бо комусь захотілося погратися в богів всього живого?Ви тільки уявіть собі це.. мама повертається туди, де ще вчора було її гніздо, її діти, заради яких вона шукала їжу, виживала і не знаходить нічого. Ні гнізда. Ні граченят. Ні навіть дерева. Просто тотальне руйнування 🤬Це найглибше моральне дно....Як узагалі стало можливим, що в період сезону тиші в Дідилові проводяться подібні роботи без елементарного контролю? Хто настільки втратив людяність, що десятки беззахисних створінь виявилися просто витратним матеріалом?Поліція Львівщини просимо звернути увагу на цю ситуацію ‼️‼️ Вимагаємо, щоб встановили причетних осіб до цього злочину проти природи і вони понесли відповідальність!!Має бути розголос, ми не можемо залишити це просто так. Наслідки за дії не мають бути прописані тільки словами на паперах, необхідні ДІЇ!! Дії, після яких наступного разу подібні «генії благоустрою» десять разів подумають, перш ніж перетворювати сезон життя на сезон масового винищення.Бо коли суспільство мовчки ковтає знищення беззахисного життя, проблема вже не лише в незаконно зрізаних деревах, а в людях, які настільки деградували, що можуть дивитися на мертвих малюків і все одно вважати це нормальною роботою, бо «ну а нам ж сказали»... 🤡І якщо після такого хтось ще сумнівається, що ми дійшли до дна, то маємо погані новини..Знизу вже не тільки постукали..Знизу, схоже, вже відчинили.

Ще нещодавно вона приїхала до нас із області покусана собаками.Дика тварина, якій було страшно. Якій було боляче, і яка просто опинилась сам на сам із тим, що могла не пережити… 😔Але ми лікували її рани. Обробляли, давали спокій та простір. Спостерігали, як вона солодко спить у своєму боксі. Як починає добре їсти і як повертається до себе.Ще буквально вчора ми показували вам у сторіс, як зручно вона дрімає, клацаючи зубами… А вже сьогодні ми привезли її туди, де вона мала б бути від самого початку 💔 Це по-особливому важливий момент для нас. Бо так, найчастіше ви бачите тут собак і котиків, їх і справді дуже багато, і кожен із них теж потребує допомоги. Та наш основний напрям завжди був і залишається незмінним - порятунок та реабілітація диких тварин.І саме тому кожен такий випуск - це щось, що важко передати словами.Ти стоїш і дивишся, як ще недавно поранена, знесилена тварина нарешті заходить у воду… як пливе і повертається у своє справжнє життя.Це дійсно дає нам силу продовжувати. Заради тієї секунди, коли ще одне життя не лише врятоване… а й повернуте додому 🙏🏻