Статистика telegram channel - @cowintheshell

✨ Сувора QA CommunityЗ ростом спільноти, ускладнюється її структура, та внутрішня організація. Більшість ініціатив народжуються в моменти активних обговорень учасників, і моя задача як засновника та драйвера спільноти підтримувати ці ініціативи. Ділимось тим, що вже є, і що можна підтримати або до чого долучитись:• Лекції та вебінари — щовівторка. Актуальні теми, живі люди. З цього ми почали.• Lunch&Learn — обіди з розмовами замість презентацій та лекцій. • English Speaking Club — англійська без страху. • Live Coding — практичні сесії для тих, хто хоче кодувати разом та розбирати різні технічні задачки.• Дебати — формат, де можна зійтись у поглядах, не зійшовшись в думках. • QA терапія — чесні розмови про те, що болить на роботі. • Міні-подкасти — думки "в голос" від учасників, коротко, але в точку.• Random Coffee — рандомні розмови 1-на-1 з новими людьми. Супер ініціатива для соціалізації учасників. • Город Баклажанів — благодійна креативна ініціатива на підтримку ЗСУ.• Геймерські теревені — обговорення ігор, сюжетів та персонажів.Це лише частинка того, чим ми живемо щодня. Усередині ще більше всього цікавого і дуже різного 🤭Якщо ти досі спостерігаєш збоку, саме час приєднатися. Долучитися можна тут: https://qa-community.notion.site/Усі ініціативи відкриті для учасників спільноти без жодних бар’єрів. І так, виступити може кожен, хто має що сказати або чим поділитися.#community

Ще в рамках #щоденне_навчання сьогодні в дорозі слухала різне, зокрема про "звички, які докорінно змінили життя". В списку цих звичок завжди є те, шо в українців і гостей країни викликає нервовий сміх: лишаю телефон на ніч в іншій кімнаті, інакше мозок продовжує перебувати в алерт-режимі, очікуючи на сповіщення. Ну да ну да 😅 Але це не непомічна порада, це просто порада із нормального світу, і добре згадати, що він існує. Із хороших порад там була триколірна система автора "жалюгідний мінімум": – зеленим трекає те, шо пішло на 100%, наприклад, повноцінний воркаут– жовтим те, шо було на рівні жалюгідного мінімуму, наприклад, 10 відтискань замість воркауту (ну чи комусь то буде навпаки, бо я от досі відтискаюсь як кавделик)– червоним коли нічо не зміг. І він робить всьо з прицілом не на зелений колір, а на відсутність червоного. Класно, коли є сили на велике.Але саме малі постійні кроки наближують нас до цілей. ВідеоЦе, до речі, добре римувалось до запису від Ministry of testing, де вони як раз обговорювали ту ж саму концепцію щодо навчання: масивні курси це кльово, але краще 5 хвилин щодня на статті, ніж ніколи на курси. Що краще один маленький допис про вивчене по гарячим слідам, ніж ніколи не сформований ґрунтовний фідбекМоТ тут

Ви не уявляєте яка я вдячна собі вчорашній, що я майже зразу випила вчора протизапальне, не чекаючи, коли шось заболить по справжньому. Спина сьогодні після собак відвалюється. Але я впевнена, що могло бути гірше. Ще сьогодні вперше за зиму впала. За ту мить, поки падала, було півтори думки: 1. Тільки не на телефон!2. І не на куприк, за можливості Шо я скажу, сраку качала не дарма. Впала як раз на ліву булочку, обійдусь синцем і легким відчуттям позору. Шо цікаво, то я спочатку вигуляла собак, винесла сміття, допомогла сусідці з її сміттям, а потім аж коли пішла знімати психи об какао, то і впала. Довелось ще трубочку вафельну куплять. Шось нервово-солодкий тиждень. Агов, я худла не для таких переживань!Сходила по наповнювач котам. Будуть срать в лаванду. Потеревенили з продавчинею, звісно. Всі так як до героїні бо мене ставляться з цими чотирма котами, шо невдобно дуже: ці коти взагалі невибагливі. Ну трохи рознесли в спальні шо погано лежало, але там і так піздец, з яким я ніяк нічо поки не дійду зробити. Ну трохи сруть – так в лоточок. Ну трошки хворіють – так же ж лікуються. Це суперські коти, про яких я би взагалі забувала, шо їх так багато, якби не вимушено закриті для собак двері. Ніякого геройства. Задумайтесь ще – може вам треба таких суперів

Приймаються поради, як фоткать чорних котів 😂Цим четверим в мене добре. Але я вимушена буду повернути їх в притулок, колр притулок буде готовий їх приймати, бо мені не вистачить ні рук ні грошей, на жаль. Але я ці дні буду вам про них розказувати, раптом кому приглянеться хтось зі зграї цієї, і тоді ви зможете поговорити з притулком про тимчасову довшу перетримку або прилаштування. Я поки досі в шоці, які вони контактні. Оте руде з щічками трошки осторонь тримається, але залюбки гладиться. Чорне не вподобало, шо його піднімають, але прямо зараз відлежує мені ногу. Коричневий зайняв чільне місце. Лежить, притримуючи мені руку лапкою. Чорнобілий моніторить. Вони всі в захваті від вікна – ну та, я думаю, в притулку котячий поверх в підвалі, а тут такий вид. А ще я не бачила, які клітки в притулку, але ціла кімната з шафами, по яким можна (взагалі ні, але ж я не постійно бачу) лазити – їх підкорила.Какашки наразі обнаружені тільки в лотку. Пісяли в лоток точно, поки деінде теж не бачу. Миска сухого корму стоїть, вони його їдять, але не змітають – люблю котів на вільному годуванні, це сильно спрощує життя. Коти і кішка (я все ще вираховую хто, бо всі кастровані і калитку тіко в двох прям видно) з притулку https://www.instagram.com/dvor_nyashkam_cats?igsh=dWkyNXc4aHd5azgz на тимчасовій перетримці

"От військові оркестри заграли "Ще не вмерла"! На дзвіниці Софії загув дзвін. Серед натовпу рух і чути голосне: "Слава!... Їдуть!... Їдуть!... То Директорія!..." Та от усе стихає, як на команду. Ледве знімають шапки – по чотирьох кутах площі чотири диякони читають Акт злуки усіх українських земель во єдине тіло. І сльози навертаються мені на очі".22 січня 1919 року проголосили Акт Злуки Західної і Наддніпрянської України. Урочистості відбулися на Софійській площі Києва у присутності тисяч людей. З державної скарбниці на церемонію виділили 100 тисяч карбованців. За підготовку відповідав міністр освіти, ректор університету в Кам’янці-Подільському Іван Огієнко. Постановкою займався режисер театру корифеїв Микола Садовський.Про підготовку та перебіг подій того дня розповідаємо у матеріалі ↓https://localhistory.org.ua/texts/statti/mriia-iaka-tak-i-ne-stala-realnistiu/?fbclid=IwY2xjawPdnQZleHRuA2FlbQIxMQBicmlkETFsWnJpa09sSWppdHZiV2VXc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHvQYuo90055MEg0HmYr18s3G4Koakmj4V4uaeq66nm42yO_Zz4SYN7luaDtq_aem_3NNPns9cUr1t2UHA_I9R_Q 

За двадцять сьома ранку. Пси вигуляні. Я помита. Ура. Як би так ще доспати тепер 😅Щоправда, поки виводила першого, то думала, що влаштую оргію із смаженими сосисками на сніданок. Поки вигулювала другу, то вже думала, шо підігріти в мікрохвильовці не згірші. А вже вдома зрозуміла, що яблучко то теж добре і достатньо. Вигуляла льодоступи. О, ну так же ж інша справа! Але ходити ними по лінолеуму weirdly satisfying – прилипли-відлипли... І ще не зрозуміла, чи в них є ліво-право, чи я вдягла якось криво, чи треба просто змиритись, шо стопу назовні вивертає. Бачила кричущого під чиїмсь вікнами кота. Кіт здався здалеку вгодованим, кричав в конкретне вікно стоячи на задніх лапках. Потім не бачила. Маю підозру, шо воно на самовигулі, дурне і бідне :( але принаймні там бачила кілька ничок потепліше, раптом шо. Але завтра треба все ж якийсь будиночок намутити, як раз коробка потрібного розміру нагодилась. Ну і замовила одну в Япомога, алк ж поки доїде. Картонні коробки, нагадую, мало просто поставити. Їх треба ізолювати від вологи хоча б плівкою і фольгою. Краще робити з пінопласту і утеплювача, але тимчасова картонна обмотана на кілька днів краще, ніж нічого ТМ. Ставити їх краще також не на землю, по можливості. По-перше, бо холодно. По-друге, шоб від собак хоч трохи врятувати, то краще пошукати можливість підвищення

Календар нагадав про сьогоднішню подію 😇 Приходьте, буду радий вас бачити ;) Віра Федоренко: «Від вимог до цінності: як BA і QA разом створюють якісний продукт»📆 20 січня о 19:00📢 Формат заходу: лекція🔎 Про що поговоримо?• Чому QA не є останньою лінією оборони і де насправді починається якість• BA і QA: різні ролі, спільна відповідальність за результат• Де BA і QA перетинаються в продукті та процесі• Ключові точки взаємодії QA і BA• Артефакти співпраці• Як впливати на якість раніше• Чому якість ≠ кількість знайдених багів🎙 Віра про себеSigma Software, Business Analyst• Senior Business Analyst із 6+ роками досвіду в веб- та мобільних продуктах• Працюю з повним BA-циклом: від pre-sales і discovery до delivery та масштабування рішень• Менторю BA та навчаю перетворювати хаос вимог у зрозуміле бачення продукту• Працювала з SAFe, Scrum і реальністю, останнє найскладніше🔎 Де знайти Віру🔗 LinkedIn📩 Telegram: @kavalkash🎟 Як взяти участь?• Придбати квиток (50% з вартості кожного квитка йде на ЗСУ). • Для учасників Суворої QA Community заходи спільноти безкоштовніДо зустрічі на лекції ❄️

Розкажіть, як ви допомагаєте енергосистемі? Бо так іноді читаєш якісь чатики як там всі одне одного звинуваючують в нон стоп працюючій техніці, і відчуваєш себе одинаком-дураком, який черпає океан по краплі. Але то ж не так. Майже всі ми зараз чимось жертвуємо виходячі з наявних ресурсів. Я зараз готую і гріб їжу переважно на газу, а не електроприладами. Воду кип'ячу в чайнику одразу повному і то по термосам лию. Одного чайника вистачає на 1-2 доби.Гарячої води нема, доводиться бойлер включати – але теж не щодня, а раз на 3-4 дні на пару годин на пів сили ставлю. Вистачає на один швидкий теплий душ, а далі обтирання рушниками і миття посуду в теплій воді (бойлер літрів на 60). Повитягала майже усі вампірчики з розеток, а більшість розеток від щитка відключила просто. Одягу маю багато запасу, тому прання ставлю раз на тиждень, на низьку температуру і низькі оберти. Взуття і рукавички сушу від батареї зараз. Користуюсь з того, шо люди мене зараз без шапок не бачать майже 😅 і волосся також раз на тижден помити. Відповідно, можна навіть підгадати по часу, щоб не треба було сушити феном.Не можу змусити себе перенести з морозилки все на балкон 😅 бо він відкритий і там морозно. З холодильника відповідно туди не хотілось би переносити, бо вимерзне і вмерзне нахрін. Але він високого класу економії енергії, плюс в ньому пляшки з льодом і акуми холоду, і я не вмикаю його ще пів години після включення, коли вдома (майже завжди). Не можу змусити себе прати ганчірки після собак руками. Але прополаскую руками, кисне в відрі, також переться не щодень, як колись, а раз на тиждень, без віджиму, на найнижчій температурі. Лампочки ясно шо вже давно економні стоять. Економно витрачаю павери на відпочинок: лампу підключаю, а от ігровий ноут ні. Втім, тиждень взагалі не грала, бо ноут мощний дуже, і його не варто одночасно з чимсь включати зараз. Закрутила дві з трьох батарей, бо стільки тепла мені насправді не треба, а от до нижніх поверхів так може хоч трошки більше дійде. Коли без собак і без речей, то ходжу сходами, навіть якщо ліфт працює.

Залізла в пекло коментарі.Там обзивають сучарою водія, який збив Руну. І про це я маю думку. Я не виключаю, що цей водій моде бути сучарою, якому похуй – так, на жаль, буває. Але зараз на вулиці мороз і лід. Місцями сніг піднімається. Щільна запаркованість.Руна могла вибігти неочікувано і машина могла не встигти загальмувати в принципі. Водій міг встигти натиснути на гальма, а машину повело по льоду – зараз і 20км/годину достатньо, шоб нанести летальні пошкодження, а де як проволочити по льоду то піздец. Могло заклинити гальма. Навіть щойно з сто. Водій міг зупинити машину вчасно, але йому прилетіло ззаду іншою машиною. Могло не вистачити гальм по морозу на схилі. Якщо це була вантажівка, то вона взагалі могла не бачити собаку, аж поки не відчула удар, бо вікно високо. Могло статись що завгодно. І тут важливо пам'ятати: це може статись з будь-ким з нас і в ролі пішохода і в ролі водія. Тому зима і періоди злив потребують уваги від усіх учасників дорожнього руху. І тому так важливо тримати за руку або на повідку дітей, собак, тхорів, котів, щоб вони не вискокували. Та допомагати маломобільним людям.

Пси не дають забути, шо вони психуйні прості мене мама. Перша драка за 75 днів з підписання Вульфом контракту, зато яка. Частини тіла по квартирі не валяються, калюж крові нема, але на маламута неможливо вдягти намордник – потенційно йому в шию прилетіло і ясна роздовбало. Кіока в спальні виглядає як гопнік-малолєтка, якому підфартило. Вся в крові, своїй і чужій, під оком наливається бланш, зато жива і без піздюлєй. За шо дрались, спитаєте ви? За серветку. Остання серветка в цьому році, вєстімо. Сігрід, років тобі здоровля, зарплати високої, країни вільної! Собак я розпихуять змогла тіко встромивши межи ними одне з тих двох крісел, шо ти мені від щедрот отсипала. Шо би я робила би не воно – я не знаю, але підозрюю, шо поки Вульф з війни приїде, то ще дізнаюсь. Поки що в собак я всипала по пів котлети, нафарширувавши кожну знеболенням х2 і прегабаліном по 750 мг, щиро сподіваючись, шо їх повирубає до ранку (і я зможу натягти намордник на Шрайка, бо його інакше неможливо оглянути навіть, не то шо комунікувати) (але з дозуванням тут цікаво, бо Шрайку взагалі мало б бути 600 разовою дозою, а зараз вона денна, а за Кіоку підозрюють що їй півтора грами може треба буде, неясно).В себе заспокійливого нема, є віскі, яке мамі ще друзі дарували на її день народження – мама знатно здивувалась, шо в мене пляшка віскі з травня недопита. Погано ти про мене думаєш, ма 😈 так що маю гомеопатичні 20 мг віскі в пів літри чаю. І намагаюсь не думати, як проживемо ніч, ранок і тиждень (як і попередні роки, чо уж, на жерлі вулкана). Зато! Мені хватило мозгів не сувати руки між цими крокодилами навіть заради спасіння чийогось життя. Бо мої повторно прокусані руки життя нам як ячєйкє общєства не додали б. Відтягувала алабаску за задню ногу ото, аж поки не змогла встромити крісло як щит.