Ціна держави

🤱Замість «пакунка малюка». Чи може реформа оподаткування зупинити депопуляціюАсоційована експертка CASE Україна Уляна Костенко написала для "Дзеркала тижня" статтю про те як податкова політика напряму впливає на рівень народжуваності і що треба зробити податковій службі і Мінфіну, щоб більше народжувалося українців.Ключові тези зі статті:🔥 Проблема в тому, що держава одночасно говорить про стимулювання народжуваності й повернення біженців, але фіскальна політика рухається в інший бік: більше податків, більше тиску на працівників і бізнес. Це схоже на спробу гасити пожежу в одній кімнаті й підпалювати фундамент будинку.🇱🇹 Литва показує інший підхід — Zero PIT (нульовий податок на доходи). Ідея проста: що більше дітей у родині, то більша частина доходу не оподатковується. У 2025 році податкове навантаження на самотнього працівника в Литві становило 38,0%, а для сім’ї з двома дітьми й одним годувальником — лише 21,3%.Для працюючих батьків це означає додаткові 600–900 євро чистими щомісяця порівняно з бездітними колегами на схожих посадах. Для висококваліфікованих фахівців вигода може перевищувати 1100 євро. Тобто легальна робота для батьків стає фінансово вигідною.Результат: у Литві сумарний коефіцієнт народжуваності зріс із 1,55 у 2010 році до 1,61 у 2019-му, а пік у 2015 році становив 1,70. Це було краще, ніж середній рівень ЄС, який тривалий час тримався біля 1,50–1,53.🇵🇱 Польща теж змістила акцент із прямих виплат на податкові стимули. Після реформи «Польський лад» батьки з чотирма і більше дітьми не сплачують PIT із доходу до 85 528 злотих, або 20 084 євро на рік, для кожного з батьків.Польська модель також дозволяє спільне оподаткування подружжя. Це допомагає залишатися в нижчій ставці 12% замість 32% і заощаджувати до 25 000 злотих, або близько 5800 євро на рік.🏠 Ще один сильний інструмент — житло. Програма «Кредит на старт» знижує ставку іпотеки залежно від кількості дітей: 1,5% для бездітних, 1% для родин з однією дитиною, 0,5% — з двома, і 0% для сімей із трьома та більше дітьми.👵 Програма Babciowe, або «бабусині гроші», легалізує догляд за дітьми. Якщо батьки повертаються до офіційної роботи, держава виплачує 1500 злотих, приблизно 350 євро на місяць, які можна офіційно передати бабусі, дідусеві чи іншій близькій людині за догляд.🇺🇦 Для України це надзвичайно актуально, бо тіньова економіка становить близько 40% ВВП, а найбільші втрати бюджету дають зарплати в конвертах — 200–265 млрд грн на рік. Податкові стимули для сімей можуть одночасно підтримати народжуваність і вивести частину доходів із тіні.Головний принцип: гроші мають залишатися в сім’ї автоматично, а не повертатися через складні програми допомоги. Пільга з ПДФО, обнулення податку для багатодітних родин і розширення неоподатковуваного мінімуму створюють прямий зв’язок між легальною роботою, податками й добробутом дітей.Є й економічний аргумент. Родини з двома і більше дітьми більше споживають: їжу, одяг, послуги, житло. Частина коштів, які держава залишає сім’ям через податкові пільги, повертається до бюджету через ПДВ та інші податки на споживання.🧓 Податкові стимули мають іти разом із пенсійною реформою. Солідарна система тисне на молодь, яка платить внески зараз, але не має гарантій пенсії в майбутньому. Україні потрібен перехід до індивідуальної накопичувальної системи.Якщо Україна хоче подолати демографічну зиму, вона має змінити логіку: не карати працюючих податками, а дати сім’ям із дітьми більше власного заробітку.Читати весь текст❗️Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень «CASE Україна» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється «ІСАР Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст звіту є відповідальністю «CASE Україна» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії та Швеції або «ІСАР Єднання».📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

✍️Митниця розпочала атестацію своїх працівниківЦе обов'язкова одноразова процедура комплексної перевірки кожного працівника для визначення його відповідності займаній посаді та антикорупційним стандартам європейського зразка у межах реформування митних органів. До 13 липня будуть утворені атестаційні комісії. Для забезпечення прозорості та об'єктивності процесу до їх складу включаються представники міжнародних організацій, що гарантуватиме європейські стандарти оцінювання.Практична реалізація атестації розпочнеться орієнтовно у вересні цього року. Вона включатиме такі етапи:- тестування на знання законодавства України;- тестування на загальні здібності;- проведення співбесід з учасниками атестації з метою оцінювання їх відповідності критеріям доброчесності та професійної компетентності.Граничні строки проведення атестації посадових осіб митних органів з дня призначення на посаду Голови Держмитслужби:18 місяців — для першої черги: заступники керівника Держмитслужби, керівники підрозділів центрального апарату та їх заступники, керівники митних органів та їх заступники;36 місяців — для другої черги: інші посадові особи митних органів.Неподання заяви про згоду на участь у процедурі, відмова від проходження атестації або отримання незадовільного результату є підставою для припинення державної служби відповідно до Закону. Найкращою атестацією буде перевірка майна митника, родини та родичів на предмет відповідності доходів. Бо у нас що не митник, то мільйонер. Навіть рядові захудалі працівники є мільйонерами. Щоправда гривневими. Але далі більше.Нагадаємо, яку дірку митниця створює для бюджету і стимулює тіньову економіку 🔹 У 2017 році схема "контрабанда та "сірий" імпорт" призводила до втрат бюджету країни на рівні 63-93 млрд грн, а сам приблизний обсяг цієї схеми складав 209-311 млрд грн. 🔹 2021 рік - приблизний обсяг цієї схеми вже зріс до 226-380 млрд грн, а втрати бюджету зросли до 68-120 млрд грн.🔹2022 - приблизний обсяг контрабанди та "сірого" імпорту зріс до 270-450 млрд грн, а втрати для бюджету країни - до 80-150 млрд грн.🔹2023 - приблизний обсяг контрабанди та "сірого" імпорту зріс до 380-540 млрд грн, а втрати для бюджету країни 120-167 млрд грн. 🔹 У 2024 сірий імпорт і контрабанда — 105–120 млрд грн втрати для бюджету.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇬🇧У Великій Британії загострилася політична криза: четверо міністрів подали у відставку, але прем’єр Кір Стармер залишати посаду відмовляється - Financial TimesЗа даними Financial Times, це найсерйозніше випробування для Стармера відтоді, як лейбористи прийшли до влади у 2024 році. Причиною стали результати місцевих виборів минулого тижня. Лейбористська партія втратила близько 1400 місць у місцевих радах, а також контроль над парламентом Уельсу, де протягом кількох десятиліть залишалася найбільшою політичною силою.Головним переможцем виборів стала правопопулістська партія Reform Найджела Фараджа. Вона здобула 1454 місця по всій країні.Після поразки понад 90 депутатів-лейбористів уже закликали Стармера піти у відставку або принаймні назвати строки свого відходу. Однак на сьогоднішньому засіданні кабінету прем’єр заявив, що продовжить роботу.«Країна очікує, що ми будемо керувати. Саме цим я і займаюся», — сказав Стармер.Для запуску формальної процедури зміни лідера необхідні підписи 81 депутата, але поки що їх ніхто офіційно не збирає.Протягом дня у відставку подали четверо міністрів, які не входять до складу кабінету. Першою пішла міністерка з питань децентралізації Міатта Фанбулле. Після неї — міністерка із захисту вразливих груп населення Джесс Філліпс та міністерка у справах жертв злочинів Алекс Дейвіс-Джонс. Останнім подав у відставку Зубір Ахмед, міністр з питань інновацій у сфері охорони здоров’я.Ахмед вважається близьким союзником міністра охорони здоров’я Веса Стрітінга, якого називають одним із можливих претендентів на лідерство в партії. Сам Стрітінг публічно про свої плани не заявляв.Політична турбулентність швидко вдарила по фінансових ринках. Дохідність 30-річних британських держоблігацій зросла до 5,81% — найвищого рівня з 1998 року. Фунт ослаб на 0,6% щодо долара. Акції британських банків втратили близько 4% через побоювання, що нове керівництво лейбористів може підвищити податки для банківського сектору.Чому у Британії така чехарда із прем'єр-міністрами ми розповіли у свіжому відео 🇬🇧Як Brexit поховав економіку Британії📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💩Росія виглядає не як армія, що йде до перемоги, а як система, яка приховує вразливість - The EconomistПоказовий символ — парад 9 травня в Москві. Уперше за два десятиліття Червоною площею не їхали танки й інша військова техніка. Причина — страх перед українськими дронами: скупчення бронетехніки й ракет біля площі стало б надто зручною ціллю. Перед парадом у Москві та Санкт-Петербурзі вимикали мобільний інтернет, а системи ППО перекидали з віддалених регіонів.Україна додала символічного приниження: Володимир Зеленський указом «дозволив» провести парад і заявив, що Червону площу не атакуватимуть. Після параду Путін сказав, що війна нібито «наближається до завершення». Але фронт показує інше.Головна зміна: ініціатива у війні вперше майже за три роки дедалі більше переходить до України. Російський весняний наступ провалився. У квітні російські війська вперше з серпня 2024 року зафіксували чисту втрату території. За підрахунками The Economist на основі карт Інституту вивчення війни, за останні 30 днів Росія втратила контроль над 113 кв. км.Серед причин — українські контратаки, удари середньої дальності, припинення незаконного використання Starlink російськими військами та обмеження Telegram у самій Росії. Лоуренс Фрідман називає це можливим переломним моментом: якщо росіяни й далі не матимуть результатів, окремі ділянки фронту можуть почати «сипатися».Найболючіше для Росії — втрати. Вони сягають близько 35 тис. солдатів на місяць і вже перевищують темпи поповнення. Загалом від початку вторгнення Росія має майже 1,4 млн убитих і тяжко поранених. За словами Зеленського, у березні Росія втрачала майже двох убитими на одного пораненого.Одна з причин — FPV-дрони. Саме вони, ймовірно, спричиняють до 80% втрат. Вони не лише знищують солдатів, а й унеможливлюють евакуацію поранених. Російські війська часто просто залишають їх на полі бою.Українські дрони стали тихішими, автономнішими й небезпечнішими. Частина використовує штучний інтелект, а керування через оптоволоконний кабель дозволяє обходити РЕБ. Російський розробник Олексій Чадаєв визнав, що за останні шість місяців Росія втратила лідерство перед Україною, а до 90% втрат російських дронових груп припадає на «останню милю» біля фронту. Через це в Донецькій області РФ уже обмежує розмір колон: разом можуть рухатися лише дві вантажівки.Між лініями фронту формується 20-км зона смерті, яку дрони розширюють углиб російського тилу. Для Росії це особливо небезпечно, бо саме вона намагається наступати. Україні ж ефективніше бити по інфраструктурі, яка забезпечує наступ.Далі від фронту Україна нарощує удари дронами середньої дальності — 50–300 км. Закупівлі таких систем цього року вже у п’ять разів перевищують увесь показник 2025 року. Цілі — склади боєприпасів, дронові бази, командні пункти, ЗРК, радари та місця зосередження техніки.Ще один рівень — далекі удари по Росії. У березні Україна вперше обігнала Росію за кількістю запусків далекобійних дронів. Цілі на відстані майже 2000 км від українського кордону тепер регулярно під ударом. У зоні досяжності — 70% населення Росії.25 квітня на аеродромі Шагол на Південному Уралі було пошкоджено чотири російські бойові літаки. На початку травня горіли НПЗ і насосна станція в Пермі. У квітні удари по нафтовій інфраструктурі змусили Росію скоротити видобуток до 400 тис. барелів на добу. Порти Новоросійськ і Усть-Луга працювали на 38% і 43% нижче потужності. Експорт нафти загалом упав лише на 7%, а доходи майже подвоїлися через війну з Іраном — але вразливість системи стала очевидною.Росія не може прикрити все. ППО роками виснажували, а точкового захисту бракує. Україна вже збиває близько 95% Shahed дронами-перехоплювачами, тоді як Росія відстає у створенні таких систем.Питання наступних місяців — чи зможе Кремль відповісти на українську перевагу в дронах. Але нинішня картина для Путіна похмура: фронт буксує, втрати ростуть, тил горить, а символи сили перетворюються на символи страху.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸 За даними The Wall Street Journal, у Білому домі виникла напруга через нову модель штучного інтелекту від Anthropic — Claude Mythos. У Вашингтоні побоюються, що система, здатна знаходити вразливості в програмному забезпеченні, може стати інструментом для масштабних кібератак, якщо потрапить до рук зловмисників. На цьому тлі адміністрація Дональда Трампа почала переглядати власний підхід до розвитку ШІ.Першим серйозну тривогу, як пише WSJ, підняв віцепрезидент Джей Ді Венс. У квітні він організував термінову закриту розмову з керівниками найбільших технологічних компаній. У ній взяли участь Сем Альтман, Даріо Амадей, Ілон Маск, Сундар Пічаї та Сатья Наделла.Під час обговорення Венс заявив, що моделі рівня Mythos можуть створити серйозну загрозу для критичної інфраструктури — зокрема для банківських систем, лікарень і комунальних сервісів у невеликих містах, які не готові до складних кібератак. За його словами, уряд і технологічні компанії мають діяти спільно, аби уникнути потенційної кризи.WSJ зазначає, що останніми місяцями Венс фактично став ключовим перемовником адміністрації Трампа у відносинах із великими технологічними корпораціями. Раніше він був залучений до переговорів щодо американської угоди навколо TikTok, а також допомагав владнати суперечки всередині Республіканської партії через президентський указ про єдину систему регулювання штучного інтелекту, який обмежує можливості окремих штатів встановлювати власні правила.До переговорів із представниками технологічної індустрії також долучилися держсекретар Марко Рубіо та міністр фінансів Скотт Бессет. Видання підкреслює, що випадки, коли одразу кілька високопосадовців США проводять спільні консультації з такою кількістю керівників техногігантів, є доволі рідкісними.Ситуація навколо Mythos стала переломним моментом для Вашингтона. Якщо раніше адміністрація Трампа підтримувала максимально швидкий розвиток ШІ, вважаючи це необхідним для конкуренції з Китаєм, то тепер у Білому домі дедалі активніше обговорюють можливість державного контролю над найпотужнішими моделями. Серед варіантів — створення механізму нагляду, схожого на процедуру схвалення ліків Управлінням з контролю за продуктами і ліками США.Координувати реакцію адміністрації доручили директору з кібербезпеки Шону Кенкросу. За інформацією WSJ, саме він ініціював обмеження доступу до Mythos.Втім, усередині адміністрації немає єдиної позиції. Частина чиновників і радників Конгресу побоюється, що влада може надто далеко зайти у спробах контролювати технологію. Спецпредставник Білого дому з питань ШІ та криптовалют Девід О. Сакс раніше заявляв, що не вважає ситуацію «екзистенційною загрозою», якщо всі учасники ринку виконуватимуть свої обов’язки. На його думку, сучасні ШІ-інструменти, навпаки, можуть суттєво посилити цифровий захист держави та бізнесу.🇺🇦 Для України дискусія навколо Claude Mythos має особливе значення через постійний кібертиск з боку Росії. Українська банківська система, держсервіси, енергетика та медична інфраструктура вже багато років залишаються цілями кібератак, а поява більш потужних ШІ-моделей може зробити такі атаки швидшими, дешевшими та складнішими для виявлення.Водночас розвиток подібних систем відкриває й нові можливості для захисту. Україна активно використовує технології штучного інтелекту у сфері кібербезпеки, аналізу загроз і оборони, тому посилення глобальної конкуренції в ШІ може пришвидшити доступ до нових інструментів захисту для держави та бізнесу.Крім того, якщо США справді підуть шляхом жорсткішого регулювання передових ШІ-моделей, це може вплинути й на українські компанії, які працюють із американськими ШІ-сервісами або інтегрують їх у власні продукти.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌎🛢Стратегічні запаси нафти залишаються одним із головних індикаторів того, наскільки країни готові до енергетичних криз та геополітичних потрясіньСаме ці резерви дозволяють урядам підтримувати стабільність паливного ринку під час воєн, санкцій, природних катастроф або перебоїв у світових поставкахЗа оцінками International Energy Agency, світ нині переживає одну з найбільших енергетичних криз сучасності після фактичного закриття Ормузької протоки, що різко посилило напруження на паливних ринках та спровокувало стрибок цін на бензин у багатьох країнах.Дані U.S. Energy Information Administration показують, які держави накопичили найбільші стратегічні запаси нафти у наземних сховищах і виявилися найбільш підготовленими до глобальних перебоїв постачання.Абсолютним лідером залишається КНР. Її стратегічні резерви оцінюються приблизно у 1,4 млрд барелів — це більше, ніж сукупні запаси США, Японії, європейських країн ОЕСР, Саудівської Аравії, Південної Кореї, Ірану, ОАЕ та Індії разом узятих.Сьогодні країни з найбільшими запасами контролюють близько 70% усіх світових нафтових резервів у сховищах.Масштаб китайських резервів пояснюється високою залежністю країни від морських маршрутів постачання енергоносіїв, зокрема від стратегічно важливої Ормузької протоки. Чим більші резерви має держава, тим більше часу та гнучкості вона отримує для реагування на кризу чи різкі цінові коливання.Друге місце посідають США із 413 млн барелів у Strategic Petroleum Reserve — системі підземних сховищ, створеній після нафтового ембарго 1973 року.На третьому місці — Японія із запасами у 263 млн барелів. Попри обмежені власні енергетичні ресурси, країна десятиліттями підтримує великі резерви через майже повну залежність від імпорту нафти.Європейські країни ОЕСР разом мають четвертий за величиною резерв — близько 179 млн барелів.Великі стратегічні запаси також накопичили країни Близького Сходу та Азії, що свідчить про зростання ролі енергетичної безпеки як для імпортерів, так і для експортерів нафтиНа тлі стабільно високого попиту на енергоносії та геополітичної нестабільності багато держав продовжують розширювати власні сховища, готуючись до нових можливих перебоїв у постачанніСучасна система стратегічних резервів сформувалася після нафтової кризи 1973–1974 років, коли глобальне ембарго з боку великих нафтовидобувних країн спричинило стрибок світових цін на нафту приблизно на 300%. Тоді стало очевидно, наскільки вразливими є промислово розвинені країни до перебоїв імпорту енергоносіївПісля цієї кризи було створено International Energy Agency, одним із ключових завдань якого стало формування стратегічних нафтових резервів серед країн-учасницьІз 1974 року країни вже шість разів координовано відкривали стратегічні резерви:— у 1991 році — напередодні війни у Перській затоці;— у 2005-му — після ураганів «Катріна» та «Ріта», які пошкодили нафтову інфраструктуру у Мексиканській затоці;— у 2011 році — через перебої постачання під час громадянської війни у Лівії;— двічі у 2022 році — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та подальшого загострення енергетичної кризи;— і у 2026 році — після закриття Ормузької протоки. Це вивільнення резервів стало найбільшим в історії🇺🇦 Для України ситуація навколо стратегічних нафтових резервів напряму пов’язана з енергетичною безпекою та цінами на пальне. Після втрати частини нафтопереробної інфраструктури у 2022 році країна значно залежить від імпорту пального через ЄС, тому будь-які перебої на світовому ринку швидко впливають і на українську економікуЗакриття Ормузької протоки та зростання світових цін на нафту означають для України подорожчання бензину й дизеля, зростання логістичних витрат та додатковий інфляційний тиск. Особливо чутливим це є для аграрного сектору, який критично залежить від вартості пальногоВодночас нинішня криза ще раз підкреслює важливість створення власних стратегічних резервів, над якими Україна почала активніше працювати після 2022 року📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💩Бюджетний дефіцит Росії продовжує стрімко зростати, навіть попри тимчасове збільшення нафтових доходів на тлі загострення ситуації на Близькому Сході - BloombergЗа перші чотири місяці 2026 року дефіцит федерального бюджету РФ сягнув 5,9 трлн рублів ($79,5 млрд), що вже значно перевищує запланований показник на весь рік.Наразі дефіцит становить 2,5% російського ВВП при початковому плані уряду у 1,6%. Це свідчить, що навіть зростання попиту на російську нафту в умовах глобальної енергетичної нестабільності не здатне суттєво послабити фінансовий тиск на Москву через великі витрати на війну проти України.У квітні доходи Росії від нафти досягли максимуму за останні шість місяців завдяки стрибку цін, спричиненому війною навколо Ірану. Проте загальні надходження від нафти й газу за січень–квітень 2026 року все одно виявилися на 38% нижчими, ніж роком раніше. Причиною стали великі знижки на російську нафту на початку року.Конфлікт, який розгорівся після ударів Ізраїлю та США по Ірану, дав Росії лише обмежене полегшення для державних фінансів.Водночас витрати бюджету продовжують різко зростати. За даними Міністерства фінансів РФ, у січні–квітні державні видатки збільшилися майже на 16% у річному вимірі, а витрати на державні закупівлі підскочили одразу на 41%.Російський Мінфін наполягає, що бюджетна траєкторія поки відповідає плану й уряд все ще розраховує вийти на структурний баланс до кінця року. Це вважається критично важливим для того, щоб Bank of Russia міг продовжити пом’якшення монетарної політики та знижувати ставки в економіці, яка вже тривалий час живе в умовах дорогих кредитів і наближається до рецесії.Втім, у самому Центробанку РФ дедалі обережніше оцінюють перспективи. Регулятор заявляє, що ризики для інфляції та невизначеність навколо бюджету лише зростають.Після останнього засідання представники Банку Росії попередили, що нинішні темпи державних витрат можуть означати сильніший бюджетний стимул, ніж планувалося спочатку. Через це регулятор, ймовірно, буде змушений повільніше знижувати ключову ставку.У бюджеті РФ на 2026 рік формально закладене скорочення оборонних витрат. Документ також передбачає збалансований бюджет без урахування витрат на обслуговування боргу. Однак ще на початку року російські чиновники визнавали, що війна проти України, яка триває вже понад чотири роки, може вимагати значно більших витрат, ніж планувалося спочатку.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 Друзі, до вашої уваги добірка каналів, які можуть стати вам в нагоді. Підписуйтесь! ▪️Finteco — канал про економіку, фінанси та бізнес. Розбираємо важливі події, показуємо взаємозв’язки між ними та допомагаємо краще розуміти, як працює економіка в Україні та світі.▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.▪️Finance.ua — все найцікавіше про фінансову сторону технологій: ШІ, стартапи, Big Tech і digital. Автори доступно й без води розповідають про гроші, інвестиції та економіку.▪️Територія права — мобілізація, зміни у законодавстві, поради від юристів, знай свої права!▪️Codu — все найцікавіше про програмування в одному місці - різні шпаргалки для вивчення, актуальні тулзи, безкоштовні курси. Гнобим вайбокидинг, але не сильно)▪️Python'er — найзмістовніший канал з Python: актуальні бібліотеки, лайфхаки по ним, підготовка до співбесід та різні тести.▪️Податки та бухгалтерія | WeDoITBM — актуальні новини про податки фізичних осіб для тих, хто отримує додаткові або іноземні доходи, ФОП, ТОВ - від провідних спецілістів WEDOITBM

💰Інвестиції населення у ОВДП досягли нового історичного максимуму в 137,2 млрд грн – МінфінВкладення фізичних осіб в облігації внутрішньої державної позики у квітні 2026 року зросли більш ніж на 61,3% порівняно з квітнем 2025 року, юридичних осіб – на 28,5%, повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті.Станом на сьогодні громадяни України інвестували в державні цінні папери понад 137,2 млрд грн – це історичний максимум, тоді як юридичні особи утримують понад 221,7 млрд грнУ квітні провів 12 аукціонів із розміщення ОВДП, за підсумками яких до державного бюджету було залучено 17,3 млрд грн в еквіваленті. Середньозважена дохідність становила 15,67% річних у гривні, 3,23% – у доларах США та 3,13% – у євро.Від початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг коштів, залучених через внутрішні запозичення, перевищив 2,2 трлн грн.Станом на 1 травня 2026 року в обігу перебувають державні облігації на понад 2 трлн грн. Найбільшу частку портфеля утримують комерційні банки – 47,09%, далі – Національний банк України – 32,94%. Частки інших інвесторів розподіляються так: юридичні особи – 11,07%, фізичні особи – 6,85%, страхові компанії – 1,23%, нерезиденти – 0,79%, територіальні громади – 0,02%.👏Загалом, це дуже гарна динаміка та показники. Українці привчаються зберігати свої кошти не "в доларах під матрацом", а вкладати в цінні папери. Потроху долучаються до фондового ринку. Це все формує певну поведінку та культуру.Наступним кроком було б добре запустити обов'язкову накопичувальну пенсійну систему. Це ключова умова для запуску повноцінного фондового ринку, бо тоді буде велика пропозиція грошей і під неї з'явиться попит з боку компаній розміщувати свої цінні папери (акції, облігації).📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥Світовий експорт скрапленого газу впав до дворічного мінімуму - BloombergСвітовий експорт скрапленого природного газу у квітні знизився до найнижчого рівня майже за два роки. Причиною стало фактичне блокування Ормузької протоки на тлі війни на Близькому Сході.За даними Bloomberg, який посилається на відстеження руху суден, глобальні постачання СПГ минулого місяця скоротилися приблизно до 33 млн тонн — це мінімум із травня 2024 року. Падіння сталося після того, як Катар, другий найбільший експортер СПГ у світі торік, зупинив видобуток через березневі удари Ірану по найбільшому у світі заводу зі скраплення газу. Повне відновлення його роботи, як очікується, триватиме роки.Відкриття Ормузької протоки майже не просувається. Раніше через неї проходила приблизно п’ята частина світового СПГ — переважно з Катару, а також з ОАЕ. Від початку війни, тобто з кінця лютого, лише одна партія СПГ, схоже, змогла пройти через цю вузьку протоку у відкрите море.За інформацією Bloomberg, у неділю два газовози з катарським СПГ прямували з Перської затоки до Пакистану. Проте станом на ранок понеділка обидва судна залишалися на якорі поблизу Ормузької протоки. Агентство зазначає, що поки незрозуміло, чи спробують вони пройти далі.Водночас втрачені катарські обсяги частково заміщуються новим виробництвом. За даними суднового моніторингу, світові постачання у квітні були лише на 7% нижчими, ніж рік тому. Це свідчить, що нарощування видобутку іншими постачальниками, зокрема США та Канадою, частково компенсувало провал катарського експорту.Зокрема, у США минулого місяця великий термінал Golden Pass LNG відправив на експорт свою першу партію СПГ. Катар, своєю чергою, зберіг частину постачань до Кувейту, який можна забезпечувати без проходження через Ормузьку протоку.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою