❗️Аналітичні центри закликають українську владу до повноцінного інституційного перезавантаження БЕБ, надання органу необхідного спеціального статусу та належні повноваження, забезпечення фінансовими й технічними ресурсамиУкраїні потрібне сильне Бюро економічної безпеки. Не формально створений орган, а реальна інституція, яка здатна боротися з економічними злочинами, тіньовими схемами та тиском на чесний бізнес.Саме з таким закликом група українських аналітичних центрів звернулася до керівництва Верховної Ради, Кабінету Міністрів і народних депутатів.Що сталося?В Україні призначили нового керівника БЕБ за результатами прозорого конкурсу. Це важливий крок. Але це ще не завершення реформи.Бо проблема БЕБ не лише в керівнику. Проблема — у слабкій інституційній спроможності органу: бракує людей, ресурсів, гарантій незалежності, належного фінансування та чітких механізмів оцінки роботи.А без цього БЕБ не зможе ефективно виконувати свою головну функцію — захищати економіку держави від злочинів, зменшувати тіньовий сектор і не перетворюватися на ще один орган тиску на бізнес.Чому це важливо саме зараз?Реформа БЕБ — це не лише внутрішня українська історія. Це частина міжнародних зобов’язань України.Вона закріплена в процесі європейської інтеграції, Дорожній карті з питань верховенства права, Комплексному плані реформування органів правопорядку на 2024–2027 роки, а також у програмі Ukraine Facility.Європейська Комісія прямо наголошує: БЕБ потрібно реформувати далі. Йдеться про переатестацію персоналу, належні фінансові, людські й технічні ресурси, а також про інституційну незалежність органу.Інакше кажучи, ЄС очікує не вивіски «реформа відбулася», а реального перезавантаження.Ключова проблема — гроші й кадри.Зараз оплата праці детективів БЕБ приблизно вдвічі нижча, ніж у НАБУ чи інших антикорупційних органах. Причина — занижений базовий коефіцієнт: 2102 грн замість 3328 грн.Це означає, що держава хоче від БЕБ складної роботи проти економічних злочинів, але не створює умов, щоб залучити й утримати сильних фахівців.Наслідок уже видно: БЕБ укомплектоване лише на 28%.Із необхідних 4000 працівників фактично працює близько 1145. А у 2025 році орган втратив ще близько 150 людей.У таких умовах важко вимагати від БЕБ ефективності.Тому аналітичні центри закликають уряд підвищити коефіцієнт посадових окладів до 3328 грн і вирівняти систему оплати праці БЕБ з іншими правоохоронними органами.Але питання не лише в зарплатах.Працівники БЕБ мають отримати фінансові умови, соціальні гарантії та інституційний захист, співмірні з працівниками ДБР і НАБУ. Інакше Бюро завжди буде слабшим за ті виклики, з якими має боротися.Ще один важливий пункт — прозорість і підзвітність самого БЕБ.Громадськість має бачити, як працює орган: які результати, які показники ефективності, скільки справ, які наслідки для економіки, чи справді БЕБ бореться зі схемами, а не створює проблеми бізнесу.Для цього потрібні чіткі KPI, регулярна публікація результатів на сайті Бюро, а також контроль за тим, щоб скарги бізнесу на неправомірні дії працівників БЕБ обов’язково реєструвалися і розглядалися.Якщо бізнес скаржиться на тиск або зловживання, це не має зникати в повітрі. Має бути дисциплінарна процедура і зрозумілий результат.Головна ідея звернення проста: БЕБ має стати органом, який захищає легальну економіку, а не створює нові ризики для бізнесу.Для цього потрібно:— надати БЕБ спеціальний статус;— гарантувати інституційну незалежність;— забезпечити фінансування, людей і техніку;— вирівняти оплату праці з іншими правоохоронними органами;— запровадити зрозумілі показники ефективності;— забезпечити контроль за скаргами бізнесу;— провести повноцінне інституційне перезавантаження.Без цього реформа залишиться половинчастою.Україні потрібен БЕБ, який реально бореться з економічними злочинами, допомагає детінізувати економіку, захищає чесний бізнес і зміцнює довіру до держави.Звернення підписали 15 аналітичних центрів: повний текст та перелік підписантів 📩 Підписуйся на "Ціну держави"