Ціна держави

💩CNN: Кремль посилив охорону Путіна на тлі страхів перед замахами та можливим переворотомКремль різко посилив заходи безпеки навколо Володимира Путіна після серії вбивств високопоставлених російських військових і через побоювання щодо можливого перевороту. Про це повідомляє CNN із посиланням на звіт однієї з європейських розвідок. За даними документа, нові заходи торкнулися не лише самого Путіна, а й людей з його найближчого оточення. У помешканнях частини співробітників встановили системи спостереження. Кухарям, охоронцям і фотографам, які працюють із президентом РФ, заборонили користуватися громадським транспортом. Відвідувачів Кремля мають перевіряти двічі, а працівникам, які перебувають поруч із Путіним, дозволено користуватися лише телефонами без доступу до інтернету.Частину цих правил, за даними розвідки, запровадили після вбивства російського генерала у грудні 2025 року. Цей інцидент нібито спричинив напругу у верхівці силового апарату РФ і змусив Кремль переглянути протоколи безпеки.У звіті також ідеться, що російські спецслужби суттєво скоротили кількість місць, які Путін регулярно відвідує. Він та його родина, за даними документа, перестали їздити до звичних резиденцій у Підмосков’ї та на Валдаї. Також у 2026 році Путін нібито ще не відвідував військових об’єктів, хоча у 2025-му такі поїздки були регулярними.Щоб компенсувати обмеження пересування, Кремль, як стверджується у звіті, публікує заздалегідь записані відео та фото з Путіним.Окрема деталь — укриття. За даними розвідки, після початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін може проводити тижні в модернізованих бункерах, зокрема в Краснодарському краї, неподалік Чорного моря.Документ описує атмосферу зростання недовіри всередині Кремля. Війна проти України дедалі більше виснажує Росію: втрати, за оцінками західних країн, можуть становити близько 30 тисяч убитих і поранених щомісяця, тоді як територіальні здобутки залишаються обмеженими. Додатковий тиск створюють українські удари безпілотниками по об’єктах углиб російської території.У звіті прямо зазначено, що з березня 2026 року Кремль і сам Путін занепокоєні можливими витоками чутливої інформації, а також ризиком змови або спроби перевороту. Особливе занепокоєння викликає можливість використання дронів для замаху.Найбільш політично чутлива частина документа стосується Сергія Шойгу. Колишній міністр оборони, який нині обіймає посаду секретаря Радбезу РФ, у звіті згадується як фігура, пов’язана з “ризиком перевороту”, оскільки він досі має вплив серед військового командування.Окремо вказується на арешт його колишнього заступника Руслана Цалікова в березні 2026 року. У звіті це описують як порушення негласних домовленостей усередині еліт, що послаблює позиції Шойгу й може зробити його самого мішенню для розслідування.CNN зазначає, що частину наведених деталей складно незалежно перевірити. Видання звернулося до Кремля по коментар.Звіт також описує конфлікт усередині російської силової верхівки після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року. За даними документа, після цього Путін провів нараду з керівниками силових структур. Начальник Генштабу Валерій Герасимов нібито різко розкритикував голову ФСБ Олександра Бортнікова за нездатність захистити військових командирів. Бортніков, своєю чергою, скаржився на нестачу ресурсів і людей.Після цієї наради охорону десяти високопоставлених командирів посилили, а повноваження Федеральної служби охорони розширили.Публікація такого звіту є нетиповою: західні спецслужби рідко розкривають настільки детальні дані про внутрішні обговорення ворожих режимів. CNN припускає, що витік може бути частиною спроби показати: попри зовнішню демонстрацію контролю, всередині Кремля зростають страх, недовіра і відчуття вразливості.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Скоротилась кількість чиновників до 165,4 тис. осіб - це на 2,2 тис. осіб менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року - МінфінЗагальна чисельність працівників державних органів, яким фактично нарахована заробітна плата за березень 2026 року, становила 165,4 тис. осіб (на 2,2 тис. осіб менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року). Із них: 108 тис. осіб — у центральних органах виконавчої влади усіх рівнів, 23,2 тис. осіб — у місцевих державних адміністраціях, 34,2 тис. осіб — в органах судової влади.Середній рівень нарахованої оплати праці у березні для працівників апаратів центральних органів виконавчої влади становив 58,64 тис. грн, для обласного рівня - 35,8 тис. грн.Варто зазначити, що рівень заробітної плати держслужбовців також включає одноразові виплати, зокрема, компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, інші виплати, передбачені законодавством. Цей прес-реліз розвінчує міф про те, що у нас забагато чиновників і можна багато зекономити на їх звільненні (щоправда автори ідеї не говорять, хто буде їх функції виконувати).А тепер по зарплатах: вказані суми брутто (до оподаткування). Перерахуємо: чистими працівники центральних органів отримують 41,12 тис. грн, а місцевих - 27,5 тис. грн. Це при тому, що це все супроводжується поданням декларацій, купою ризиків і відповідальності, а й також для декого статус PEP (Політично значущі особи).📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

США вперше витрачають більше на обслуговування боргу, ніж на оборонуСША вперше майже за століття витрачають більше коштів на виплату відсотків за державним боргом, ніж на національну оборону. У 2024 році витрати на відсотки досягли $879,9 млрд і перевищили оборонний бюджет у $850,7 млрд. Це стало переломним моментом у бюджетній політиці країни.Очікується, що розрив лише зростатиме: до 2036 року витрати на обслуговування боргу можуть сягнути $2,1 трлн — майже вдвічі більше, ніж витрати на оборону (близько $1,1 трлн). Зростання державного боргу та підвищення процентних ставок зробили виплати відсотків найшвидше зростаючою статтею федерального бюджету.Історично ситуація була іншою. У 1996–2001 роках витрати на оборону були приблизно на 30% вищими за витрати на відсотки завдяки низьким ставкам і профіциту бюджету. Після подій 11 вересня 2001 року військові витрати різко зросли, подвоївшись до $699 млрд у 2011 році, тоді як витрати на обслуговування боргу зростали повільніше.У 2010-х роках, попри майже подвоєння держборгу (з $9 трлн у 2010 році до $16,8 трлн у 2019 році), низькі процентні ставки стримували витрати на його обслуговування. Однак після пандемії COVID-19 ситуація змінилася: зростання запозичень і підвищення ставок призвели до різкого збільшення витрат. До 2025 року вони майже потроїлися, досягнувши близько $970 млрд.У 2026 році витрати на відсотки можуть перевищити $1 трлн, ставши найбільш динамічною статтею бюджету. До 2036 року вони більш ніж подвояться, значно випереджаючи оборонні витрати.Це має серйозні наслідки. Зростання витрат на обслуговування боргу означає, що дедалі більша частина бюджету спрямовується на покриття минулих запозичень, а не на поточні потреби. Це обмежує фінансову гнучкість уряду та зменшує можливості інвестувати в оборону, інфраструктуру чи науку.У підсумку, збільшення виплат відсотків не лише відображає зростання боргу, а й безпосередньо впливає на майбутні економічні рішення, баланс між безпекою, розвитком і стабільністю.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤖Інвестиції в ШІ підтримали економічне зростання у США - The Wall Street JournalІнвестиції бізнесу, пов’язані зі штучним інтелектом, забезпечили приблизно половину загального економічного зростання США в останньому кварталі. Загалом бізнес-інвестиції зростали найшвидшими темпами майже за три роки.За даними Міністерства торгівлі США, реальний ВВП у першому кварталі зріс на 2% у річному вимірі з урахуванням сезонності та інфляції. Економісти, опитані The Wall Street Journal, очікували трохи вищого показника — 2,2%.Головним драйвером зростання стали інвестиції компаній. Вони збільшилися на 10,4% у річному вимірі — це найсильніший приріст майже за три роки. Особливо швидко зростали витрати на категорії, тісно пов’язані з ШІ: комп’ютерне обладнання, технологічну інфраструктуру та продукти інтелектуальної власності.Це показує, наскільки штучний інтелект уже став важливим двигуном американської економіки. Навіть з урахуванням того, що більшість комп’ютерного обладнання імпортується, інвестиції в ШІ, за оцінкою економіста Pantheon Macroeconomics Олівера Аллена, могли забезпечити близько половини всього приросту ВВП у першому кварталі.Водночас споживачі поводилися обережніше: поки бізнес активно вкладається в нові технології, домогосподарства, схоже, почали “натискати на гальма”.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🤗Держдепартамент США представив новий дизайн паспортів до America250: на них буде зображення ТрампаПросто прикольна і весела новина, з якої хочеться почати день. Що там наступне буде?Державний департамент США готується випустити лімітовану серію американських паспортів до 250-річчя незалежності країни. Новий дизайн, який отримало Fox News Digital, передбачає розміщення зображення президента Дональда Трампа на внутрішній стороні обкладинки.На макетах Трамп зображений на тлі тексту Декларації незалежності та американського прапора. Поруч також розміщено його підпис золотим кольором. Ще одна сторінка містить відому картину із засновниками США під час підписання Декларації незалежності.Паспорти мають вийти цього літа в межах ширшої програми святкування America250. Вона включатиме, зокрема, перегони Grand Prix на Національній алеї у Вашингтоні в серпні та бій UFC на Південній галявині Білого дому в червні.За словами речника Держдепартаменту Томмі Пігота, спеціальні паспорти матимуть оновлене художнє оформлення та розширені візуальні елементи, але збережуть ті самі захисні характеристики, що й звичайні американські паспорти.Зміни торкнуться і зовнішнього вигляду документа. На обкладинці напис “United States of America” буде збільшений і розміщений над гербом. На задній обкладинці з’явиться американський прапор із числом “250” між 13 зірками — відсиланням до версії прапора 1777 року.У Держдепартаменті зазначили, що новий дизайн буде доступний для будь-якого громадянина США, який подасть заявку на паспорт після запуску програми. Водночас отримати такі паспорти можна буде лише у Вашингтонському паспортному агентстві — і лише доти, доки вони будуть у наявності.Запуск очікується в липні, до офіційного 250-річчя незалежності США.Окрім цього, з 25 червня до 10 липня 2026 року Національна алея у Вашингтоні перетвориться на “Great American State Fair” — великий ярмарок із павільйонами всіх штатів і територій США, родео, колесом огляду та іншими святковими подіями.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺🇮🇱ЄС хоче ввести санкції проти людей та компаній з Ізраїлю за купівлю краденого зерна з УкраїниЄвропейський Союз розглядає можливість запровадити санкції проти людей та компаній з Ізраїлю, які допомагають Росії обходити міжнародні обмеження. Також блок вимагає від Ізраїлю пояснень через ввезену в країну українську пшеницю, яку викрала Росія.Про це ізраїльському медіа Haaretz сказав речник ЄС із закордонних справ Ануар Ель Ануні.Він наголосив, що Євросоюз «узяв до відома повідомлення про те, що судну так званого російського тіньового флоту, яке перевозило викрадене українське зерно, дозволили розвантажитися в порту Хайфи в Ізраїлі — попри попередні контакти України з ізраїльською владою з цього питання».«Ми засуджуємо будь-які дії, що допомагають фінансувати незаконну війну Росії та обходити санкції ЄС, і готові за потреби включати до санкційних списків фізичних і юридичних осіб у третіх країнах», — додав він.Також речник зазначив, що разом з Україною ЄС запитує додаткову інформацію в ізраїльської влади щодо цієї ситуації.Що передувало26 квітня Haaretz написало, що судно PANORMITIS з імовірно викраденим зерном з окупованих територій України прибуло в бухту ізраїльського міста Хайфи й чекало дозволу на вхід у порт.Через це МЗС України викликало посла Ізраїлю. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також наголосив, що МЗС уже зверталося 15 квітня до Ізраїлю з приводу подібного судна, яке доправило зерно до Хайфи, однак достатньої реакції на інцидент не було. Тоді Ізраїль повідомив Україні, що було занадто пізно, аби затримувати російське судно, оскільки воно вже залишило порт Хайфи.На публікацію Сибіги в Х відреагував голова МЗС Ізраїлю Гідеон Саар«Дипломатичні відносини не ведуть у твіттері». Міністр закордонних справ Ізраїлю відповів на виклик ізраїльського посла до МЗС України«Дипломатичні відносини не ведуть у твіттері». Міністр закордонних справ Ізраїлю відповів на виклик ізраїльського посла до МЗС України, заявивши, що «дипломатичні відносини не ведуть у твіттері». Він також стверджує, що Сибіга «не подав запит на правову допомогу, перш ніж звернутися до медіа та соціальних мереж».Росія у 2025 році незаконно вивезла близько 2 мільйонів тонн українського зерна та продала його на зовнішніх ринках📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌎Латинську Америку захоплюють праві: економічна свобода крокує континентомПісля десятиліть домінування лівих ідей Латинська Америка переживає правий поворот. Соціалісти втрачають позиції, а на перший план виходять Хав’єр Мілей, Найіб Букеле, Жаїр Болсонару, Хосе Антоніо Каст та інші праві й консервативні політики.Ще недавно символом регіону була Кубинська революція, Фідель Кастро, Гавана та соціалістичні експерименти. Сьогодні ж Латинська Америка дедалі частіше обирає економічну свободу, жорстку безпеку, дерегуляцію, боротьбу з наркокартелями та нову геополітику.У цьому відео розбираємо:— чому ліва хвиля в Латинській Америці слабшає;— як злочинність, кокаїн і наркокартелі змінили політичний порядок денний;— чому президент Сальвадору Букеле став одним із найпопулярніших лідерів регіону;— як Мілей перетворився на символ економічної свободи;— що означає повернення Трампа для Латинської Америки;— як США, Китай, Куба, Венесуела, Бразилія, Аргентина, Чилі, Колумбія, Перу та Мексика борються за майбутнє континенту.Це відео не лише про політику. Це історія про те, як регіон, який десятиліттями асоціювався з революціями, диктатурами, бідністю, корупцією, наркотрафіком і соціалізмом, намагається змінити курс.Правий поворот у Латинській Америці може стати найбільшою політичною трансформацією регіону з часів соціалістичної Кубинської революції. соціалісти програють регіон, континентом крокує економічна свобода і консерватизм.Дивитися🤝Підтримати нашу роботу:💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join💰Переказ карткою або оформити регулярні платежі https://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1💰 PayPal: [email protected] (вказати "на відео")📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Україні не пропонують “символічне членство” в ЄС. Але це не означає, що проблем немаєГарна статті в Європейської правдиВ українському інформаційному просторі останнім часом активно поширюється теза: мовляв, ключові країни ЄС хочуть дати Україні “несправжнє”, “символічне” членство замість повноцінного.Це звучить емоційно, але не відповідає реальності.👉 Якщо уважно подивитися на першоджерела, йдеться зовсім про інше: окремі країни ЄС обговорюють можливість надати Україні певні переваги членства ще до офіційного вступу. Без доступу до бюджету ЄС і без участі в ухваленні рішень. Тобто це не альтернатива членству, а радше проміжний формат інтеграції.Іншими словами — не “замість”, а “до”.📌 Тоді чому виникає відчуття, що Україну “не хочуть”?Бо головна проблема — не зовнішня, а внутрішня.Європейський Союз — це не політичний клуб, куди можна потрапити через симпатію чи геополітичну доцільність. Це система правил. І вступ означає повну відповідність цим правилам.А масштаб змін, які має пройти Україна, колосальний.📊 За офіційними документами:— потрібно ухвалити від 400 до 800 законів— прийняти близько 2000 підзаконних актівДля розуміння масштабу: Верховна Рада в середньому ухвалює 200–400 законів на рік — і це з урахуванням усіх сфер життя країни.Тобто йдеться не про “кілька реформ”, а про повну трансформацію держави.⚠️ Ключове слово тут — довіраДля європейських політиків питання виглядає дуже прагматично:“Чи готові ми прийняти країну, де є ризики корупції — і відповідно ризики втрати коштів наших платників податків?”Саме тому блок так званих Fundamentals (верховенство права, судова система, антикорупційна політика) має критичне значення.Це не “формальні вимоги Брюсселя”.Це політична реальність у країнах ЄС.Будь-який європейський лідер може легко отримати удар від опозиції, якщо просуватиме вступ країни, яку сприймають як корумповану.💬 Важлива і непопулярна думкаАргумент “ми воюємо за Європу” — сильний, але недостатній.Він створює симпатію. Дає політичну підтримку. Відкриває двері до переговорів.Але він не замінює реформ.Без виконання “домашнього завдання” вступ неможливий.📉 Де зараз проблема?— темпи реформ недостатні— частина зобов’язань затягується— Україна недоотримує фінансування через невиконані умови— окремі рішення влади підривають довіру партнерівОдин із показових моментів — історії, які ставлять під сумнів незалежність антикорупційних органів. Такі кроки мають непропорційно великий політичний ефект у ЄС.Бо довіра будується роками, а руйнується дуже швидко.🧠 Що з цим робити?Замість риторики:“дайте дату вступу”потрібна інша стратегія:👉 демонструвати реальний прогрес👉 закривати конкретні переговорні розділи👉 показувати відповідність праву ЄСІ лише тоді з’являється сильна переговорна позиція.✅ ВисновокЄвропа не пропонує Україні “фейкове членство”.Більше того — готовність давати певні переваги ще до вступу вже є політичним жестом підтримки.Але справжнє членство — це не політичне рішення “за бажанням”.Це результат виконаної роботи.І головне питання сьогодні звучить не так:“Чи готовий ЄС прийняти Україну?”📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🛢🔥Світові енергетичні ринки стоять на межі катастрофи - The EconomistГлобальні енергетичні ринки наближаються до критичної точки. Тривале перекриття ключового морського маршруту вже призвело до випадіння 550 млн барелів нафти з країн Перської затоки та близько 2% річних світових поставок скрапленого природного газу. При цьому зовні ситуація ще не виглядає драматично: ціни не злетіли до небес, а в західних країнах дефіцит пального поки не став повсюдною реальністю. Але під цією відносною стабільністю швидко накопичуються небезпечні дисбаланси.Через 50 днів війни з Іраном світ уже недоотримав обсяг нафти, що майже дорівнює 2% усього глобального видобутку 2025 року. Щомісяця, поки Ормузька протока залишається закритою, ринок втрачає ще 7 млн тонн СПГ, а це приблизно 2% річної світової пропозиції. Водночас у західних країнах, де зосереджені найбільші ф’ючерсні ринки, відчуття кризи поки що притлумлене. Бензин трохи подорожчав, але для більшості домогосподарств це ще не стало нестерпним ударом. Вантажівки продовжують їздити, літаки — літати, а запаси пального все ще близькі до довоєнних рівнів.Та ця картинка, як наголошують автори, є оманливою. Світ дедалі ближче до краю штовхають одразу три чинники. По-перше, стрімко зникають доступні нафтові вантажі, які можна купити. По-друге, нафтопереробні заводи скорочують виробництво пального. По-третє, попит залишається неприродно високим, хоча за логікою ринку мав би вже почати спадати.Особливо важливо, що нинішні ціни ще не змусили споживачів серйозно економити. Наприклад, Європа поки що уникнула руйнування попиту. Уряди активно підтримують купівельну спроможність населення: із 27 країн ЄС одразу 16 або витрачають бюджетні кошти, або знижують паливні податки, щоб пом’якшити удар дорожчої енергії по споживачах. У результаті європейські НПЗ поки що майже не скоротили випуск продукції.Але саме тут і криється головна небезпека. Допоки на ринку ще споживають вантажі, відправлені до початку війни, ефект дефіциту частково маскується. Проте ці довоєнні запаси поступово вичерпуються. І коли вони закінчаться, ціни, ймовірно, почнуть зростати значно різкіше — вже не просто як нервова реакція ринку, а як механізм жорсткого вирівнювання попиту під нову, меншу пропозицію.Реальна криза ще не повністю проявилася у цінниках на заправках або в поведінці споживачів. Але фундамент під ринком уже слабшає: вільної нафти меншає, виробництво пального стискається, а споживання поки що не адаптувалося до нових умов. Якщо ця ситуація затягнеться, світові енергетичні ринки можуть перейти від прихованої напруги до відкритого шоку.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Цікава ідея "капіталістично відповідального популізму":"Не можна / не потрібно запроваджувати накопичувальну пенсійну систему, бо у нас немає фондового ринку і куди інвестувати пенсійні виплати українців" - класична вигадана причина противників відмови від збанкрутілої солідарної пенсійної системи та переходу до накопичувальної."Зимова тисяча" підштовхнула мене нарешті стати власниками ОВДП. Тоді у 2024 році я швиденько оформив на себе виплату за дітей + моя + додав кошти від кешбеку і прикупив перші 4 облігації. Через квартал отримав перші дивідени. Але якось витрачати їх не хотілося. Тому виникла ідея докладати до суми виплачених дивідендів і купувати ще одну облігацію. І так в мене виник азарт як в умовному казіно чи букмекерській конторі. Але тут втратити гроші не можна, а лише збільшити дохідність від них. Іноді я докладав більше і купував не одну, а декілька облігацій. Коли була друга виплата "зимової тисячі", то там вже не можна було купити ОВДП. Тоді я просто наперед заплатив по комуналці і ще 3000 грн + виплати за кешбек направив на ОВДП.Ось свіжий скрін, коли я за 4 облігації отримав 356 грн. До них додав 740 грн і + одна облігація у портфелі. Тепер у мене їх 15.До чого тут накопичувальна пенсійна система. Першу зимову тисячу я розглядав не як соціальна допомога від держави, а як умовний "податковий кешбек" - можливість частину своїх податків направити на пенсійні накопичення. Так, портфель для інвестицій поки обмежений. Значить купуємо ОВДП.Мене цей азарт "гроші створюють нові гроші" захопив, що почав шукати в межах України інші інструменти. Я вже писав про Інжур, коли у вересні 2025 вперше закинув туди перші гривні. І теж почав весь прибуток реінвестовувати + трохи докидати кожного місяця. Наприклад, дилема: купити новий бургер у макдаку за 295 грн чи купити ще 27 сертифікатів Інжур REIT? Закину я краще на РЕІТ. Так, це більш ризиковані інвестиції, не такі гарантовані як ОВДП. Але тут вже погоджуюся брати більше ризиків, бо отримаю більший прибуток з мінімізованим ефектом від інфляції.А знаєте, що ще змінюється у поведінці людини, коли вона стає інвестором /власником частки активу? Вона починає активно цікавитися його долею, стежити за новинами. Наприклад, як ефективно використовуються державою кошти, що отримані з ОВДП та який там рівень інфляції. І що держава робить / не робить, щоб вона була менша і не зростала).До речі, тут можна зачепити іншу тему: чому американці охоче витрачають кошти на передплати ЗМІ, а українці - ні? Справа не в грошах. А справа в тому, що всі майбутні американські пенсіонери (які сплачують пенсійні внески) власники (через пенсійні інвестиційні фонди) облігацій, акцій та інших фінансових інструментів.А тепер уявіть, якби цю "зимову" тисячу направити у "мирне русло". Оголошується, що держава дає кожному працюючому (або дасть за підсумками року) відшкодування 20% від сплаченого ЄСВ на те, щоб направити пенсійні заощадження - вкласти у фінансові інструменти. Якщо від мінімальної зарплати за 2025, то це 4224 грн (1760 грн ЄСВ на "мінімалку").На ринку з'являється велика кількість грошей. У компаній виникає бажання розмістити свої облігації. Виникають інші ідеї для залучення коштів українців. Можна розписати з десяток різних сценаріїв і алгоритмів дій з переходу від МММ під назвою солідарна пенсійна система до накопичувальної.P.S. Для тих хто напише, що дохідність все одне переб'ється інфляцією, то скажу наступне: сьогодні ваші пенсійні заощадження з ЄСВ у Пенсійному фонді мають дохідність "мінус 40%". Так-так, бо ПФУ збитковий і потребує з бюджету дотацій на рівні 40%. Тобто ви відкладаєте Х суму собі на рахунок і потім ще докидуєте зі своїх податків 40%, щоб отримати задекларовану суму.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою