Ціна держави

❗️Відновлення ділової активності "на нулі", тобто стагнаціяІЕД оприлюднив свіжі дані опитування підприємств за березень 2026 року. Головний маркер самопочуття бізнесу – ІВДА – третій місяць поспіль суттєво не змінюється і залишається на нульовій позначці (0,00).Нагадаємо, що Індекс відновлення ділової активності означає баланс між тими, хто сказав, що ситуація в компанії за рік покращилася, і тими, хто вважає, що вона погіршилася.Про що ще свідчить опитування? ▪️ 19,6% підприємців заявляють, що їхні справи йдуть краще, ніж рік тому (у лютому таких було 21,1%). ▪️ 19,6% фіксують погіршення ситуації (також зниження з 21,1% у лютому). ▪️ 60,8% не відчули жодних змін порівняно з минулим роком (їхня частка зросла з 57,9%).Кому найважче? Значення ІВДА суттєво погіршилося для мікропідприємств, і для цієї групи показник наразі є найнижчим. Також індекс погіршився для великих компаній. Водночас для малого бізнесу показник залишився без суттєвих змін, а для середнього — навіть дещо зріс.Інвестняні, кешбеки, зимова тисяча, обмеження експорту сої та ріпаку, єБачок, спроба накинути на ФОП ПДВ, затягування з конкурсом на голову митниці (дяк, що ця історія закінчилась) та багато інших чудових ініціатив призвели нас до цього потужного результату. "Нульова стійкість"📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росія готується наростити експорт нафти, оскільки ефект від ударів дронів слабшає - BloombergРосія відновила експорт нафти Urals через свої головні західні порти після кількох тижнів перебоїв, спричинених українськими ударами дронів. Це створює передумови для нового зростання поставок, хоча наслідки атак і далі стримують обсяги відвантажень.Удари по об’єктах у Приморську та Усть-Лузі на Балтиці, а також у Новоросійську на Чорному морі, які почалися наприкінці минулого місяця, серйозно вдарили по роботі терміналів і обвалили експорт.Потенційне зростання російських поставок відбувається у момент, коли світ відчайдушно шукає альтернативу через майже повне випадіння нафтових потоків із Перської затоки. У нормальних умовах через Ормузьку протоку проходить близько 15 млн барелів нафти на добу, але вже понад місяць цей маршрут фактично залишається закритим для більшості суден, а перенаправити вдалося менш як третину обсягів.Вплив українських атак усе ще видно в середніх чотиритижневих потоках російської нафти. За даними відстеження танкерів, зібраними Bloomberg, у період до 19 квітня вони знизилися до 3,11 млн барелів на добу. Це найнижчий рівень із серпня і приблизно на 500 тис. барелів на добу менше, ніж місяць тому.Втім, зараз роботу в усіх трьох портах уже відновлено, а більшість причалів знову функціонує. Це означає, що в найближчі тижні середні обсяги поставок, імовірно, підуть угору, коли найсильніший ефект українських ударів вийде з розрахунку. Лише за останній тиждень відвантаження зросли до 3,53 млн барелів на добу — це максимум із 22 березня.Попри дронові атаки, доходи Москви від війни останніми тижнями знову зросли. Причина — стрибок світових цін на нафту на тлі війни на Близькому Сході та фактичного перекриття Ормузької протоки, що різко скоротило глобальну пропозицію сировини.Додатковий імпульс російським нафтовим доходам наприкінці тижня дав президент США Дональд Трамп, після того як його адміністрація знову продовжила виняток із санкцій, який дозволяє купувати російську нафту. Йдеться про поставки, завантажені до 17 квітня. Це сталося лише через кілька днів після того, як міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Вашингтон не збирається продовжувати цю ліцензію.Після появи перших таких дозволів індійські нафтопереробники швидко викупили значну частину російської нафти, яка зависла в морі. Обсяг сировини на танкерах скоротився приблизно на 40 млн барелів — із пікового рівня близько 140 млн барелів у середині січня. Майже весь цей обсяг тепер — це вже транзитні вантажі, а не накопичені запаси, що зібралися після посилення американських санкцій.Окремо Bloomberg зазначає, що поставки російської нафти трубопроводом до Угорщини через територію України можуть відновитися вже найближчим часом. Якщо це станеться, це зменшить обсяг нафти, доступної для морського експорту, приблизно на 150–200 тис. барелів на добу.У тиждень до 19 квітня 33 танкери завантажили загалом 24,74 млн барелів російської нафти. Для порівняння: тижнем раніше було 23,08 млн барелів на 30 суднах.Щодо напрямків поставок, то за чотиритижневим середнім показником спостережувані відвантаження до азійських клієнтів Росії, включно з суднами без остаточно визначеного пункту призначення, знизилися до 2,93 млн барелів на добу. Потоки до Туреччини скоротилися до близько 160 тис. барелів на добу, а поставки до Сирії п’ятий тиждень поспіль залишаються на нулі.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

МВФ поступився у питанні запровадження ПДВ для ФОПівДякуємо за те, що дослухалися до наших аргументів. Після того, як в Україні була організована інформаційна кампанія з роз'яснення, чому це дуже погана ідея. І до цієї кампанії ми теж доклали руку. А й ще викатили наше фундаментальне дослідження про те, що підприємці обирають ФОП не через бажання платити менше податків, а через адміністрування податків: майже 11 500 людино-годин на рік треба в середньому компаніям на загальній системі оподаткування на податковий та бухгалтерський облік. Для порівняння: це в 20 разів більше, ніж в середньому по країнах ЄС. А у Швейцарії взагалі 63 людино-години на рік.Не було б цього дослідження, сиділи б зараз ФОПи з ПДВ, бо Мінфін продавив свою шкідливу ідею.Дякуємо усім, хто своїми пожертвами підтримує нас. Саме на це йдуть ваші кошти - захист прав підприємців і запобігання впровадженню дурних рішень.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

У нашій країні та у громадянському суспільстві дуже модно боротися з корупціонерами. Це шляхетна і богоугодна справа. Але повністю невдячна справа боротися з корінням корупції. А що таке коріння корупції? Це дискреції - можливість особи, що займає державні посади на власний розсуд трактувати закон.Щоб позбавити ці особи дискреції недостатньо бігати і кричати "ось цей корупціонер! посадіть його!". Треба провести ретельне дослідження, де виникає дискреція. На основі дослідження запропонувати рішення, яке позбавляє держслужбовців дискреції.І один з найскладніших етапів - пролобіювати ці запропоновані рішення, щоб прибрати ці дискреції, бо треба на пальцях пояснити як тебе конкретно обкрадає державний службовець завдяки наявності цих дискрецій. І коли ти все це зробив, то тебе ніхто не згадає, що ти прибрав цю дискрецію і ніхто не подякує. а вся слава дістанеться тим, хто бігає і хапає за руку корупціонерів, які монетизували ці дискреції.Отакі вони реалії справжньої протидії корупції.Ми свідомо обрали цей складний шлях. І цей шлях підтримують наші патрони, спонсори на Ютубі та жертводавці. За що вам велика подяка. Але є з вами теж проблема - те, що ви фінансуєте ніхто ніколи не оцінить.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

«Гармати чи масло»: МВФ попереджає про жорсткий вибір, поки уряди нарощують оборонні витратиНова епоха вищих оборонних витрат змусила МВФ застерегти: світ дедалі глибше входить у фазу вибору між військовими потребами та соціальним добробутом, а урядам доведеться ухвалювати дедалі важчі рішення щодо боргів і державних видатків.Так звана дилема «гармати чи масло» описує ситуацію, коли влада змушена вибирати, куди спрямовувати обмежені ресурси - на військові потреби чи на соціальні програми.У своєму новому World Economic Outlook МВФ зазначив, що приблизно половина країн світу вже збільшила військові бюджети. Крім того, продажі озброєнь найбільших оборонних компаній світу за останні 20 років у реальному вимірі подвоїлися.На думку фонду, ця тенденція, ймовірно, збережеться, оскільки геополітична напруга лише посилюється. А це ставить серйозне питання: чи не почне зростання оборонних витрат витісняти інші напрями державних видатків - насамперед соціальні.Посилаючись на аналіз досвіду 164 країн від завершення Другої світової війни, МВФ попереджає: історія показує, що хвилі різкого збільшення військових витрат зазвичай погіршують фіскальний і зовнішньоекономічний баланс, а згодом часто призводять до стрімкого зростання державного боргу та істотного скорочення соціальних витрат.Міністр фінансів Франції Ролан Лескюр визнав, що протиставлення оборони й соціальних видатків може обернутися політичним відкатом для влади напередодні президентських виборів 2027 року.Водночас він наголосив, що збільшення оборонних витрат може дати так званий подвійний дивіденд: не лише зміцнити суверенітет, а й створити нові робочі місця всередині країни.«Віра в систему»Президент Світового банку Аджай Банга заявив, що оборонні витрати справді стали пріоритетом для багатьох країн, тоді як фінансування міжнародного розвитку в розвиненому світі скорочується.Водночас він нагадав, що торік вдалося залучити рекордний обсяг коштів для IDA21 - механізму Світового банку, який спрямований на підтримку найбідніших країн.У межах 21-го раунду фінансування Міжнародної асоціації розвитку (IDA) наприкінці 2024 року було мобілізовано додаткові 24 млрд доларів, що після фінансового мультиплікатора дало 100 млрд доларів фінансування. Ці кошти спрямовуються на підтримку 78 країн із найнижчими доходами, зокрема на інвестиції в охорону здоров’я, освіту та кліматичну стійкість.Банга заявив, що все ще зберігає віру в систему, але для цього потрібно переконувати країни-донори, чому така підтримка відповідає і їхнім власним інтересам.За його словами, інвестиції у створення робочих місць для молоді в країнах, що розвиваються, вигідні й платникам податків у розвинених державах. Причина в тому, що це сприяє формуванню сильнішого середнього класу, кращому економічному зростанню, а отже - створює нові можливості для компаній, інтелектуальної власності, продукції та робочих місць із розвинених країн.Останнім часом Європейський Союз офіційно визнав безпеку й оборону одним із головних пріоритетів, зокрема через триваючу російську агресію проти України.Очікується, що оборонні витрати в 27 країнах ЄС у 2025 році сягнуть 381 млрд євро. Це на 11% більше, ніж роком раніше, і майже на 63% більше, ніж у 2020 році.Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський заявив CNBC, що уряд дуже уважно стежить за ризиком соціального невдоволення, яке може проявитися на виборах, особливо на тлі попереджень МВФ про дилему «гармати чи масло».Він визнав, що мета Польщі витрачати 5% ВВП на оборону - це дуже багато."Але геополітична ситуація справді серйозна. Путін погрожує нам, погрожує НАТО, погрожує деяким нашим сусідам. Тому ми маємо ставитися до безпеки максимально серйозно, і це - один із головних пріоритетів нашого уряду", - заявив Доманський.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🤔США, ймовірно, не нададуть нового дозволу на купівлю російської нафти, заявив міністр енергетики РайтАдміністрація Дональда Трампа, найімовірніше, не видаватиме нового дозволу, який давав би країнам змогу купувати російську нафту під санкціями, навіть у межах спроб стримати зростання цін на пальне. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт."Це було тимчасове і досить широке послаблення. Не думаю, що його продовжать", - сказав Райт у середу на заході, організованому The Wall Street Journal.У березні Міністерство фінансів США справді видало такий дозвіл. Він давав змогу продавати російську нафту, яка застрягла на танкерах у морі, після того як війна навколо Ірану перекрила частину постачань із Перської затоки й різко підштовхнула ціни вгору. Термін дії цього винятку завершився 11 квітня.Від початку війни нафтові ціни зросли більш ніж на 30%, що потягнуло за собою подорожчання бензину, дизеля, авіаційного пального, добрив та інших товарів. Це створює сильний політичний тиск на президента Трампа, який напередодні листопадових проміжних виборів намагається не допустити нового стрибка споживчих цін.Майже повне блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти, спричинило найбільший збій на нафтовому ринку за весь час. У понеділок Трамп запровадив морську блокаду цього маршруту після того, як США та Іран у вихідні не змогли домовитися про продовження крихкого перемир’я, яке досі діяло.Поки дозвіл на купівлю російської нафти залишався чинним, постачання вантажів, які раніше застрягли в морі, різко зросли. Це дозволило Москві заробляти на нафтовому експорті більше, ніж будь-коли від перших тижнів війни проти України.Окремо діє ще один тимчасовий дозвіл - на продаж морської іранської нафти та нафтохімічної продукції. Його термін спливає 19 квітня.✍️ Подивимось, як воно буде, бо поточні події неодноразово доводять, що в цій Адміністрації Президента США не сім п'ятниць на тижні, а 666.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Олег Гетман описав сірі схеми ввезення авто в Україну. До описаного ще треба додати розмитнення, яке не зробиш без потрібного брокера. А на вторинному ринку при переоформленні не першої продажі авто за рік за 2-3 тис. грн можна отримати оцінку вартості авто у 10 тис. грн (при тому, що ринкова складатиме $9 тис.)Через схеми з імпортом б/в авто бюджет щороку недоотримує 17-18 млрд гривень, найбільша схема мінімізації податків - використання фіктивних сертифікатів EUR.1Також застосовуються схеми із дроблення на сотні псевдо-ФОП, заниження у рази вартості, учасники схем використовують затягнуті кримінальні провадження для уникнення відповідальності.1. Сертифікат EUR.1 – індустрія фальшивокКлючовою та найбільш масштабною схемою ухилення від податків став імпорт авто за підробленими сертифікатами EUR.1. Цей документ мав би підтверджувати європейське походження товару та знижувати митну ставку з 10% до символічних 0-1,8%.Масштаби підробок є значними. Під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України з питань економічної безпеки було оприлюднено дані Державної митної служби: із 15 000 перевірених сертифікатів лише 1078 виявилися справжніми. Це означає, що понад 90% документів, які давали право на пільги, були фіктивними. Лише за останні три роки прямі втрати бюджету від цієї схеми перевищили 10 мільярдів гривень.2. Дроблення бізнесу через псевдо-ФОП: Великі гравці позиціонують себе як єдині бренди, але фактично оформлюють угоди через сотні ФОПів, що дозволяє уникати сплати ПДВ, ЄСВ та ПДФО. За оцінками ТСК з питань економічної безпеки – лише один великий гравець ринку створює потенційні втрати бюджету на рівні 3,5 млрд гривень на рік;3. Заниження вартості: Близько 57% продажів вживаних авто декларуються та продаються за ціною нижче 50 тисяч гривень, що є очевидною аномалією для ринку;Які шляхи вирішення питання?Для виведення ринку вживаних авто з тіні необхідно інтегрувати бази даних МВС, податкової та митниці. Доцільним є зазначення VIN-коду у податкових накладних для наскрізного відстеження руху авто – від імпорту до переміщення всередині митної території України.Також доцільним є ідентифікувати за VIN-кодами всіх 110 тисяч авто, ввезених за фальшивими EUR.1 за минулі рокиЗ метою спрощення для громадян придбання транспортних засобів за кордоном - необхідне удосконалення валютного регулювання, зокрема шляхом підвищення лімітів прямої оплати фізичними особами за придбання транспортних засобів.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Видобуток нафти в Росії перестав зростати на тлі українських ударівУ березні російський видобуток нафти фактично завмер після трьох місяців поспіль зі зниженням. Згідно з даними ОПЕК, у середньому за місяць російські компанії видобували 9,167 млн барелів на добу. Це лише трохи вище за переглянутий показник лютого - 9,164 млн барелів на добу. Водночас цей рівень залишився на 407 тис. барелів на добу нижчим за квоту, встановлену для Росії в межах угоди картелю.На морський експорт і нафтопереробку в Росії й далі тиснуть українські атаки. У березні Київ завдав ударів по шести російських НПЗ, через що чотири підприємства були змушені тимчасово зупинити роботу. Серед них - і великий Киришський нафтопереробний завод.Додаткові перебої спричиняють і регулярні атаки безпілотників на ключову портову інфраструктуру Росії. Йдеться про два стратегічно важливі балтійські порти - Усть-Лугу та Приморськ, а також про чорноморський порт Новоросійськ.Окремий чинник невизначеності - політика США. Минулого місяця Білий дім тимчасово дозволив купівлю російської нафти, але дія цього послаблення завершилася 11 квітня. Чи буде його продовжено, адміністрація Трампа поки офіційно не оголосила. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Єгипет пообіцяв більше не купувати зерно, яке Росія вивозить з окупованих українських територій. Заява гучна і важлива, але головне питання — чи реально це проконтролювати на практиці.Після зустрічі Володимира Зеленського з президентом Єгипту Абделем Фаттахом ас-Сісі прозвучала обіцянка, що Каїр не прийматиме таке зерно. І це справді принципова історія: за словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, торік Росія вивезла з окупованих територій понад 2 млн тонн зерна, і майже 40% цього обсягу пішло саме до Єгипту.Але проблема в тому, що довести походження такого зерна дуже складно. Як пояснює журналістка-розслідувачка SeaKrime Катерина Яресько, у Чорному морі судна масово або вимикають AIS, або використовують спуфінг — тобто передають фальшиві сигнали про своє місцезнаходження. На екрані судно може “бути” в Туреччині чи Новоросійську, а насправді вантажитися в Маріуполі, Бердянську, Севастополі чи Феодосії.Схема працює просто: судно зникає з радарів у Чорному морі, а потім знову “з’являється” вже дорогою до Босфору. За цей час воно встигає завантажитися в окупованому порту. Далі в хід ідуть фейкові документи: замість конкретного порту вказують щось розмите на кшталт “один із російських портів Чорного моря”. І в країні призначення ці папери часто приймають без зайвих запитань.Саме тому одного лише AIS недостатньо. Потрібні фото, відеофіксація, документи, супутні докази, конкретні кейси і постійний тиск на країни, які приймають такі вантажі.І тут важливий момент: навіть якщо Єгипет не перекриє цей канал миттєво, сама публічність теми вже має значення. Тепер Україна може опиратися на цю заяву і надсилати не загальні ноти, а матеріали по конкретних рейсах і суднозаходах. Якщо Каїр почне реагувати хоча б на частину таких випадків — це вже буде результат. Якщо ні, стане зрозуміло, що заява була лише політичним жестом.Ще один важливий висновок: Єгипет більше не є головним напрямком для краденого українського зерна. За словами Катерини Яресько, перше місце тепер вийшло до Сирії. І це, мабуть, найтривожніша частина всієї історії. Якщо відкрити сервіси відстеження руху суден, можна побачити постійний трафік зерновозів з окупованих портів саме до Сирії. Після зміни режиму там була коротка пауза, але потім прийом великих обсягів зерна з окупованих територій поновився.Втім, навіть точкові збої ламають економіку цієї схеми. Один із останніх кейсів: судно з краденим зерном не прийняли в Туреччині. Воно тижнями простоювало біля узбережжя, потім змінило напрямок, знову чекало і досі не могло нормально розвантажитися. А це вже прямі збитки для трейдерів і судновласників: зриваються строки, ростуть витрати, потрібно шукати новий порт, нового покупця або нову логістику. Чим більше таких проблем — тим менше прибутку від краденого зерна.Так, Росія може частково перекидати зерно іншими маршрутами — залізницею чи через інші порти. Але це дорожче, довше і складніше. А отже, будь-яке ускладнення цієї логістики вже працює на Україну.Тож головне зараз — не сама заява Єгипту, а те, чи перетвориться вона на реальні дії. Бо кожен зірваний рейс, кожна затримка і кожен закритий порт для краденого зерна — це не символічна, а цілком практична втрата для Росії.Докладніше у Латифундіста читайте📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🫡У 2025 році прибуток «Газпром нефти» скоротився майже вдвічі проти 2024-го. Загалом доходи компанії знижуються вже з 2023 року.Чистий прибуток «Газпром нефти» за підсумками 2025 року становив 246 млрд рублів, йдеться у пресрелізі компанії. Це на 49% менше, ніж роком раніше: у 2024-му компанія заробила 479,5 млрд рублів.Таким чином, прибуток «Газпром нефти» падає третій рік поспіль, хоча востаннє збитковою компанія була ще у 1999 році. Якщо у 2023 році річні доходи зменшилися лише на 7%, то у 2024-му спад уже сягнув чверті.Окрім втрати європейського ринку після повномасштабного вторгнення в Україну, експерти пояснювали погіршення фінансових результатів структур «Газпрому» також підвищенням податку на видобуток корисних копалин. Цей крок російська влада використовувала для покриття зрослих військових витрат.У 2024 році в Росії обговорювали сценарій об’єднання «Газпром нефти», «Роснефти» та «Лукойла» в одну національну компанію. За цим планом саме «Роснефть» мала поглинути «Газпром нефть» і «Лукойл», однак частина керівників цих корпорацій виступила проти такого злиття.Керівництво «Газпрому» заявляло про намір реструктуризувати компанію та скоротити штат, щоб реагувати на рекордні збитки. Однак на практиці в корпоративній структурі майже нічого не змінилося. Однією з причин є те, що Кремль регулярно використовує компанію не лише для профільного бізнесу, а й для виконання спеціальних політичних завдань. Зокрема, «Газпром» залучають до пропагандистських проєктів, будівництва спортивних об’єктів і благоустрою міст.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою