Ціна держави

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:▪️Балади економного лицаря — Поради фінансиста як зберегти і примножити кошти. На каналі розповідаємо про шлях до фінансової свободи та як не потрапити в пастки. Підписуйтесь!▪️Новини для ФОП — якісний перевірений новинний контент для ФОПів, тут Ви можете дізнатися багато цікавої інформації про податки для ФОП. ▪️LIGA.net— ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.▪️Бізнес-Patriot — захист підприємців, моніторинг законодавства, інсайди від кращих економістів. Розповідаємо, чому ПДВ для ФОП - це шкідливо і де держава втрачає гроші.▪️Міністерство Бізнесу— медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key

☄️Глобальна хвиля економії енергії на тлі енергетичної кризи - Financial TimesУ відповідь на енергетичний шок уряди багатьох країн, передусім в Азії, почали запроваджувати заходи економії пального та енергії. Досвід попередніх енергетичних криз показує, що такі потрясіння часто спричиняють довгострокові зміни у структурі споживання, тож нинішня криза може додатково прискорити електрифікацію.Найсильніше удар відчувають саме азійські економіки. За даними Управління енергетичної інформації США (EIA), у 2024 році до Азії прямувало 83% усього скрапленого природного газу і 84% усієї сирої нафти, що транспортувалися через Ормузьку протоку.На цьому тлі країни регіону вже почали вживати практичних заходів.🇹🇭 Таїланд заохочує державних службовців працювати дистанційно, а мешканців закликає менше користуватися кондиціонерами.🇻🇳 В’єтнам просуває велосипедний транспорт і спільні поїздки автомобілями.🇮🇩 Індонезія, найбільша економіка Південно-Східної Азії, зобов’язала держслужбовців раз на тиждень працювати з дому і водночас закликала населення ощадливіше використовувати скраплений нафтовий газ та інші види пального.🇵🇰 У Пакистані, який переживає гостру нестачу коштів, внутрішній чемпіонат із крикету нещодавно стартував із матчів на порожніх стадіонах - також як частина зусиль зі збереження пального.Усе це свідчить, що нинішня енергетична криза вже впливає не лише на ринки, а й на повсякденне життя цілих країн, змушуючи уряди переглядати моделі споживання енергії та шукати нові, більш ощадливі підходи.Ну ти диви! Які ідіоти! Можна було запровадити національний кешбек на пальне і ніяких криз. Ех, треба цих лузерів з державної політики відправити до українського уряду та Президента на стажування - переймати інноваційний досвід.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇮🇷Цивільна економіка Ірану руйнується, а військова - багатієСкорочений переклад статті з The Economist:Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні. Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність "нафтового пайка" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло "премію" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

На 14% зріс дохід топ-10 банків України - Opendatabot304,27 млрд грн сукупного доходу отримали торік банки-лідери Індексу Опендатаботу 2026. За рік дохід банків зріс на 14%.80% сукупного доходу всіх 60 українських банків сформувала десятка лідерів. Більша частина цих коштів традиційно припадає на 5 державних банків: 67% доходу банківської сфери Індексу, або 202,89 млрд грн.Беззаперечним лідером ринку залишається ПриватБанк — 122,63 млрд грн доходу. Це на 11% більше, ніж роком раніше. Водночас чистий прибуток банку зменшився на 28% — до 29,08 млрд грн. Попри це він все одно залишається найбільш прибутковим банком країни.Основною причиною падіння прибутку стали податкові витрати: у 2025 році вони склали 58,88 млрд грн — близько 67% від прибутку до оподаткування. Додаткові податкові зобов’язання виникли після того, як банк припинив визнавати активи, пов’язані з колишніми власниками, і нарахував близько 37,5 млрд грн податку на прибуток.Другу сходинку рейтингу традиційно посідає державний Ощадбанк. Його дохід у 2025 році склав 41,68 млрд грн — на 13% більше, ніж у рік до того. Прибуток також зріс на 12% і сягнув 16,63 млрд грн.Найбільш помітний прорив року зробив приватний Універсал банк (monobank). Його дохід зріс у 1,4 раза: до 27,2 млрд грн. Завдяки цьому банк піднявся на третю позицію, випередивши Райффайзен Банк. Крім того, Універсал показав і найбільше зростання прибутку серед банків-лідерів Індексу: у 2,8 раза.Райффайзен Банк цього року опустився на четверте місце. Його дохід зріс на 8% і склав 23,63 млрд грн. Водночас банк наростив прибуток у 2,5 раза — до 10,74 млрд грн.П’яту позицію другий рік поспіль займає ПУМБ. Дохід банку зріс на 23% — до 22,6 млрд грн, а прибуток подвоївся і сягнув 8,05 млрд грн.Укрсиббанк уже третій рік поспіль утримує сьому позицію в Індексі. Його дохід зріс на 5% і склав 16,06 млрд грн. При цьому прибуток збільшився у 1,4 раза — до 5,8 млрд грн.Державні Укргазбанк та Укрексімбанк другий рік поспіль посідають сьоме та восьме місця відповідно. Укргазбанк торік наростив дохід на 7% — до 13,48 млрд грн, а прибуток збільшив у 1,7 раза й отримав 4,87 млрд грн. В Укрексімбанку +9% доходу за рік — 13,25 млрд грн, а от прибуток зріс у 1,6 раза — до 8,86 млрд грн.ОТП Банк став одним із небагатьох, кому вдалося покращити позиції у рейтингу. Він піднявся з десятого місця на дев’яте. Його дохід у 2025 році зріс на 7% і склав 11,85 млрд грн, а прибуток збільшився у 1,3 раза — до 8,99 млрд грн.П’ятим державним банком у десятці залишається Сенс Банк. Попри зростання доходу на 7% — до 11,85 млрд грн — він опустився в рейтингу на одну позицію і тепер посідає десяте місце. Його прибуток, навпаки, зменшився на 16% і склав 3,2 млрд грн.Загалом різке зростання прибутків у більшості банків торік може пояснюватися не лише операційними результатами. За звітами НБУ, витрати на податок на прибуток у 2025 році становили близько 25% від прибутку до оподаткування, тоді як у 2024 році цей показник був приблизно вдвічі більшим — близько 50%.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤱Українці вимирають: що робити з демографією? Україна стрімко втрачає людей — і справа не лише у війні. Низька народжуваність, масова міграція, старіння населення та слабка державна політика формують демографічну кризу, яка може визначити майбутнє країни на десятиліття вперед.У цьому відео розбираємо, чи є в українців демографічне майбутнє, чому нинішня стратегія держави не відповідає масштабу виклику та які рішення реально могли б сповільнити вимирання країни. Чому українці не поспішають повертатися з-за кордону? Чи може економічне зростання підняти народжуваність? Чому одноразові виплати не працюють так, як очікує влада? І чи здатна Україна перейти від країни-донора людей до країни, що приваблює своїх та чужих?У відео говоримо про:— демографічні наслідки повномасштабної війни;— рекордно низьку народжуваність в Україні;— провали Стратегії демографічного розвитку;— умови повернення українських мігрантів;— досвід Естонії, Литви, Польщі, Ірландії, Ізраїлю, Чехії, Швеції та Австралії;— роль економічної свободи, податкової політики та ринку праці у зростанні населення;— можливості репатріації етнічних українців від Європи і Північної Америки до Росії та Білорусі;— контрольовану міграцію як один із варіантів порятунку.Це відео — не просто про статистику. Це розмова про те, чи буде кому будувати, захищати й розвивати Україну через 10, 20 і 30 років.Напишіть у коментарях: що, на вашу думку, є найважливішим для збільшення населення України — повернення мігрантів, зростання народжуваності, економічні реформи чи керована імміграція?❗️Для підготовки цього відео використані матеріали з лекції “Демографічні виклики: Україна” партнера-засновника компанії Finpoint Сергія Будкіна. Ціна Держави вдячна пану Сергію за надану експертизу.❗️Відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю Центру соціально-економічних досліджень CASE та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання. ❗️Відео також профінансовано патронами, спонсорами на YouTube та жертводавцями Ціни держави. Без їх щедрої підтримки цього відео не було б.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌍 Ормузька протока - не єдина вразлива точка світової торгівлі - The EconomistСвітова економіка знову згадала старе правило: достатньо перекрити кілька вузьких морських проходів - і під ударом опиняються постачання енергоносіїв, товарів, продовольства і промислової сировини по всій планеті.Сьогодні в центрі уваги - Ормузька протока, через яку проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого газу. Її фактичне блокування Іраном спричинило стрибок цін на енергоносії та новий виток глобальної нервозності. Але Ормуз - лише одна з приблизно дюжини критично важливих “вузьких точок” світової торгівлі.📦 Морем і далі перевозять основу глобальної торгівліБлизько 85% світового експорту за обсягом і 55% за вартістю досі перевозиться кораблями. А отже, вразливість морських маршрутів - це не периферійна проблема, а питання стабільності всієї світової економіки.🗺 Які морські вузли є найважливішимиОкрім Ормузу, стратегічне значення мають:Малаккська протока, через яку йде величезна частка потоків між Близьким Сходом та Азією;Тайванська протока, важлива для виробничих ланцюгів Східної Азії;Босфор і Дарданелли, що відкривають вихід з Чорного моря;Гібралтар, який з’єднує Середземне море з Атлантикою;Ла-Манш і данські протоки, критичні для європейської торгівлі;Суецький і Панамський канали, як штучно створені глобальні скорочення маршрутів.При цьому Ормуз навіть не є найбільш завантаженим чи “найбільш нафтовим” із цих шляхів - за деякими параметрами його перевершує Малакка. Але Ормуз унікальний тим, що це єдиний морський вихід із Перської затоки, а тому його перекриття особливо руйнівне.📉 Що показує моделювання маршрутівThe Economist змоделював морські маршрути між 41 387 парами портів і перевірив, що станеться у разі перекриття ключових проходів.Висновки дуже показові:перекриття Малаккської протоки саме по собі ще не є катастрофою, якщо залишаються інші проходи через Індонезію;але якщо перекрити весь архіпелаг, суднам доведеться робити гігантські гачки;закриття Гібралтару перенаправить величезну частину світового трафіку на значно довші маршрути;перекриття будь-якого з великих вузлів означає тисячі додаткових миль і тижні затримок.⛽️ Близький Схід залишається найнебезпечнішим секторомГеологія зробила Перську затоку центром світових вуглеводнів, а політика - зоною постійної нестабільності. Розпад Османської імперії, арабо-ізраїльський конфлікт, ісламізм, суперництво держав і втручання зовнішніх сил перетворили регіон на постійне джерело ризику.Суец уже блокувався на роки. Іран контролює північне узбережжя Ормузу з 1979 року. А тепер до ризиків у Перській затоці додаються ще й Червоне море та Баб-ель-Мандеб.🇨🇳 Китай особливо нервує через морські “вузькі місця”Для Китаю це питання не теорії, а вразливості. Ще Ху Цзіньтао говорив про “дилему Малакки”: більша частина китайського імпорту енергії проходить через вузький коридор, який теоретично можна перекрити.Тому Пекін:будує океанський флот, який уже чисельно перевищує американський;розвиває трубопроводи через Росію, Центральну Азію та М’янму;інвестує в порти в межах “Поясу і шляху”;розширює військову присутність далеко від власних берегів.Війна навколо Ірану лише посилила в Китаї переконання, що морські маршрути треба не просто використовувати, а й уміти захищати силою.🚢 Світ адаптується, але дорогоКоли судна перестали безпечно ходити через Суец, вони масово пішли в обхід Африки. Коли Ормуз став фактично закритим, товари почали частково везти сушею - через Джидду, Фуджейру, навіть Туреччину.Але у цієї адаптації є межі:дороги, вантажівки й трубопроводи не можуть повністю замінити море;у Фуджейрі вже виникали 30-кілометрові затори;близько 300 нафтових танкерів застрягли в затоці або були змушені міняти напрямок;ставки фрахту для найбільших танкерів підскочили з приблизно $90 тис. на добу до $230 тис.;світовий флот у березні знизив швидкість на 2%, імовірно, щоб економити дороге пальне.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😈⛴Під час удару по танкеру російського “тіньового флоту” загинув генерал ГРУ, який курував диверсії та вбивства за кордономУнаслідок атаки на танкер російського “тіньового флоту” Qendil у грудні 2025 року загинув генерал Головного розвідувального управління РФ Андрій Авер’янов, якого пов’язують з організацією диверсій і ліквідацій за межами Росії. Про це повідомляє французька радіостанція RFI з посиланням на поінформовані джерела.За даними журналістів, за цією операцією могли стояти українські військові, які діяли з території Лівії у координації з офіційним Триполі. На борту судна, крім екіпажу, перебували близько десяти високопоставлених представників російської розвідки, замаскованих під моряків. Один зі співрозмовників RFI пояснив, що саме такий спосіб пересування вважається для російських розвідників найбезпечнішим.Унаслідок удару загинули двоє людей, ще семеро дістали поранення. Серед загиблих, за інформацією джерел, був і Авер’янов. Офіційно російська влада цю інформацію не коментувала.Співрозмовники RFI також зазначають, що невдовзі після цього стався можливий удар у відповідь. 23 грудня в Туреччині зазнав катастрофи літак начальника Генерального штабу Лівії генерала Мухаммеда аль-Хаддада. За даними джерел радіостанції, причиною міг стати вибух на борту, а до інциденту, ймовірно, причетна Росія. Водночас офіційного підтвердження цієї версії немає.Ще один епізод стався 19 березня, коли на найбільшому лівійському нафтовому родовищі Ель-Шарара спалахнула пожежа на трубопроводі. На місці виявили російські боєприпаси, однак лівійська влада поки що не робила офіційних заяв щодо відповідальних за цей інцидент.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Екс-голову Державної фіскальної служби Насірова посадили на 6 років[Без всякої іронії] А ви говорите, що немає боротьби з корупцією. Вона є, можливо не так швидко, як хотілося. Але у нас є об'єктивні історичні причини мати ті проблеми, що маємо. І серед пострадянських країн ми не пасемо задніх в цьому складному шляху.Загалом посадки конкретних осіб - це добре. Бо безкарність породжує беззаконня. І має бути невідворотність покарання. Але найкраща протидія корупції - це прибрати дискреції, які дають право можновладцю збагачуватися. На прибирання їх треба направити усі зусилля. Наші відео по темі:⚖️Масштабна корупція в Україні: як знищити зло? (зроблене у партнерстві з НАЗК і за кошти Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI), що фінансується Європейським Союзом, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії) ☭ Масштабна корупція при Сталіні: СРСР - країна хабарів📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦🇵🇱Українці стали абсолютними лідерами з реєстрації нових підприємств у ПольщіМинулого року в Польщі іноземні громадяни започаткували 10 500 нових підприємств, що стало третім за величиною результатом за всю історію спостережень. Найактивнішими у створенні бізнесу виявилися громадяни України, Білорусі, Китаю та Німеччини.Про це повідомляє видання Puls Biznesu.Українці залишаються абсолютними лідерами за кількістю реєстрацій, суттєво випереджаючи білорусів, які посіли другу сходинку з показником 1370 компаній (майже на 2000 менше за лідера).Білоруські підприємці зберегли свою позицію з попереднього року, тоді як на третьому місці відбулася ротація: представники Китаю (610 компаній) піднялися з п'ятої позиції, яку вони займали у 2024 році.Четверту сходинку стабільно тримають німці (514). До першої десятки також увійшли турки (486), індійці (299), британці (256), чехи (199), грузини (191) та італійці (167).Найбільш привабливими напрямом для іноземного капіталу в Польщі стали:сектор громадського харчування та ресторанної справи, де було відкрито 694 заклади;автомобільні перевезення (484);будівельна галузь (480);ІТ-сфера (380);бізнес-консалтинг (308);кадрові агентства (225);оптова торгівля (224).Ось як воно, українці - двигуни підприємництва у Польщі, але комусь з місцевих чомусь не подобається перебування українців у цій країні.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо Вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:Дивовижно, як часто ми втрачаємо неймовірні можливості прямо з-під носа.▪️Фінансовий захист - канал про захист від несподіванок та шлях до стабільної старості. Актуально, як ніколи!▪️LIGA.net— ключові новини та аналітика через призму бізнесу, економіки та грошей в одному місці — для тих, хто цінує час.▪️Фінансист — це ваш гід у світі грошей, де ми без зайвої води пояснюємо, як працюють інвестиції, що відбувається на ринках та які фінансові рішення допоможуть вам швидше досягти своїх цілей.▪️Hugs.fund— telegram-канал про економіку та бізнес.Нас читають підприємці, банкіри та новатори.▪️Бізнес по-українськи — тільки дійсно важливі новини Бізнесу▪️FinHub — аналітика, знання, інвестиції та головні події зі світу фінансів від трейдерів та фін. аналітиків Cryptology Key▪️Міністерство Бізнесу— медіа про бізнес та інвестиції №1 в Україні: розповідають, як «влаштувати на роботу» свої заощадження та убезпечити себе від криз на 10-15 років.▪️dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.▪️Акції | Stocks | Канал про інвестиції — в фондовий ринок — автор веде публічний портфель, регулярно розбирає компанії та ділиться аналітикою. Підписуйся▪️Бухгалтерія для ФОП — твій персональний податковий консультант. Все про ФОП та податки, розбір ситуацій, актуальні зміни та поради лише в одному місці. Зрозуміло і без води.