Статистика telegram channel - @budmaydan

В загальному розумінні надзор мав би перевірити👉виявити порушення👉відреагувати на порушення👉як наслідок орган мав би усунути порушення, щоб повернути все в законні рамки. А зараз що виходить, перевірка👉виявлення порушення👉зняття бар'єра, для подальшого продовження містобудівної діяльності або дозвільного ланцюга.☝️Саме тут ДІАМ не лише фіксує незаконність, ДІАМ множить на нуль блокуючий еффект відмови в видачі МУО.Фактично це вже не нагляд, це заміщення одного органа іншим, це не просто перевірка, це сукупність дій яка нейтралізує індивідуальний правовий акт без суду.🚩Що порушено Кабміном? З основногоСт. 19 Конституції України - бо Кабмін дав ДІАМ повноваження які не відповідають ст. 41-1 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", бо додано новий "правовий еффект" який прямо не передбачений законом.Ст. 6 Конституції України - бо Кабмін порушив принцип розділення влади, наділивши ДІАМ повноваженнями з квазі апеляції, яка функціонально починає конкурувати з судовою владою.Зміни внесені Постановою 527 не просто врегулювали процедуру оскарження відмови у видачі МУО, було створено під виглядом старого нагляду новий позасудовий механізм адміністративного оскарження відмов з заміщуючим правовим ефектом, чого ані Конституція ані закон не дозволяє. Кабмін в черговий раз вийшов за межі правового регулювання та розширив компетенцію ДІАМ підзаконкою.

🚩Порушення ст. 6, 7, 41 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 31 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"Зазначені статті передбачають модель розмежування компетенціі між ДІАМ і місцевими органами ДАБК, вони інституційно і юрисдикційно розмежовані, а Кабмінівська постанова створює режим паралельної юрисдикції, яка не передбачена законом.До того ж експериментальна постанова не тільки дає можливість отримати дозвіл в ДІАМ, але й фактично надає право обрати собі контролера, що прямо суперечить природі контрольної функції. Контроль в публічному праві не може залежати від волі підконтрольного суб'єкта, інакше це не державний контроль, а "контроль за згодою".🚩Порушення ст. 5 ЗУ "Про адміністративні послуги" яка каже про те що виключно законами встановлюється, зокрема, суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження.Так само каже ст. 4 ЗУ "Про дозвільну стстему у сфері глсподарськоі діяльності" , що виключно законами встановлюється, зокрема, дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру. А тут самі бачите шо коїться.. 🚩Порушення ст. 116, 117 Конституції України, ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".Так відповідно до ст. 49 Закону про Кабмін, він мав право видати постанову на основі та на виконання Конституції і законів України.А тут постанова 528 прийнята не на виконання закону, а тому що Кабмін погодився з пропозицією Мінрегіона і ДІАМ.Фактично Кабмін вийшов за межі делегованого йому нормотворчого, регуляторного мандата.Так, Кабмін мав право визначати порядок, технічний маршрут, цифрову взаємодію, експериментальну процедуру але НЕ МАВ ПРАВА змінювати носія владної компетенції, створювати альтернативну юрисдикцію, перерозподіляти делеговані законом повноваження і дозволяти замовнику визначати контролюючий орган.Формально Кабмін прийняв порядок, але фактично змінив законодавчу модель владних повноважень.🚩🚩Мало того що було порушено наше національне законодавство, так Кабмін ще умудрився порушити норми міжнародного права. Ми їх лише перерахуємо.🚩Порушення ст. 4 Європейської хартії місцевого самовоядування, яка каже про визначення функцій ОМС законом (ч.1), повноваження мають бути виключними і не можуть скасовуватися чи обмежуватися іншим, центральним або регіональним органом, якщо це не передбачено законом (ч. 4).Ще можна притягнути до цього порушення норм Європейської конвенції з прав людини (6,13), Угоди про асоціацію Україна - ЄС (в частині реформи публічного адміністрування і децентралізації), Євроінтеграційні зобов'язання України - Ukraine Facility, і ряда стандартів.🤡Так от, на папері нібито експеримент, а по факту нормативно оформлений цирк з елементами інституціонального вандалізма.Про інші постанови в наступних постах.🖖

✅Частково дозволені перевірки✅ 11 листопада набрала чинності постанова Уряду від 07.11.25 #1434 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. # 303 та скасування постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2024р. # 347"Посилання осьо 👉https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1434-2025-%D0%BF#TextПостановою дозволяється проводити  позапланові заходи держархархбудконтролю на :▫️об'єктах будівництва, які будуються за рахунок бюджетних коштів;▫️об'єктах будівництва, в частині додержання ДБН щодо забезпечення доступності і безпеки об'єктів для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних групп населення.❌Не здійснюються такі заходи на територіях де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рашкою.🤔"Це ж було вже?" - спитаєте ви. Так, було. Саме постанова 347 від 2024 року, мала б дозволити здійснення перевірок органам ДАБК ще півтора року тому, але так і не запрацювала.І вже сьогодні, постанова 347 була скасована як така, що нереалізована.Навіщо запроваджувати ідентичне правове регулювання, двома різними постановами з півторарічною різницею? 🗣Справа в тому, що постанова 347 була прийнята на засіданні Уряду, але не набула чинності. Чинності постанова 347 не набула через те що не була опублікована в Урядовому кур'єрі. Ба більше, постанова 347 не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів. Чому відсутні реєстрація та опублікування, питання риторичне, як і те чи є така бездільність наслідком протиправної недбалості чи прямого умислу?P.S. А що робити з іншими об'єктами? Прийняті зміни не виключають можливості проведення перевірок на підставі рішення Мінрегіону, як і було з 2022 року, тобто у цій частині регулювання не змінилося. Зазначимо, якби було б написано що "дія пункту 2 постанови 303 не поширюється на планові та позапланові заходи державного архітектурно-будівельного контролю" - це одразу ж виключило можливість проведення перевірок за наказом Мінрегіону, але такої фрази нема, що свідчить про можливість проведення перевірок інших об'єктів але за рішенням Мінрегіону. 🖖

⚠️ДІАМ відміняє незручне законодавствоСпочатку роботи ДІАМ було запроваджено зміни постановами КМУ, які повністью заблокували проведення позапланових перевірок, так скарги на незаконне будівництво почали розглядати комісійно, як наслідок підігравання забудовникам - кількість перевірок була зведена до декількох десятків на рік. Нещодавно були прийняті зміни які нібито автоматизували видачу документів на нескладні об'єкти СС1. Раз це згадали то далі буде ще один пост про це.Ну а ринковий нагляд традиційно не здійснюється. Ліцензійні умови не прийняті.І от зараз ДІАМ хоче викреслити з переліку документів дозвільного характеру дозвіл та сертифікат, які видаються на "складні" об'єкти.Вилучення дозвола та сертифіката з Переліку документів дозвільного характеру, припиняє дію Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" відносно процедур видачі дозволу та сертифіката.Як аргументує ДІАМ: " Віднесення цих документів до зазначеного Переліку не має сенсу та лише посилює зарегульованість та навантаження на ДІАМ у вигляді дублювання контролюючих функцій".WTF?!?Закон про дозвільну систему не такий вже поганий бо: ✅Запроваджує контроль над ДІАМ, так за посадовцями ДІАМ здіснюються планові та позапланові перевірки щодо дотримання ними вимог законодавства про дозвільну діяльність (ст.9-1 Закону про дозвільну систему)✅У зв'язку з можливим контролем, є й відповідальність, адміністративна як наслідок контролю, а також цивільна (внаслідок шкоди завданої неправомірними діями посадовців).✅Детальо регламентована дозвільна  процедура, з відсилкою на необхідність дотримання положень нового Закону України "Про адміністративну процедуру".✅Визначається принцип мовчазної згодиМожливо що для ДІАМ це занадтоскладно.Основними функціями ДІАМ є здійснення контрольних та дозвільних процедур, і там - і там, орган стикається з суб'єктами господарювання та господарською діяльністью так і зі звичайними фізичними особами.Для дозвільної сфери ДІАМ має враховувати положення Закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, для контрольної - Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".В контексті здійснення контрольних функцій ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" каже про те що держархбудконтроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. До речі ці зміни були прийнняті так званим Законом про введення ЄДЕССБ авторства Шуляк від 17.10.19 #199).Тобто, для контролю над замовниками, в т.ч. замовниками фізособами, діє закон для господарників, а для видачі дозвільних документів дія не визнається. Тобто замість того щоб розширити діяльність закону для господарників на процедури видачі дозволу і сертифіката на фізосіб, чтм додатково захистити їх права, ДІАМ хоче припинити його дію для "господарників".За наявності реальної колізії, за такою ж логікою, необхідно б було вносити аналогічни зміни в норми щодо видачі документів дозвільного характеру, а не брати і тупо скасовувати дію Закону про дозвільну діяльність, відносно процедур видачі дозвола і сертифіката, бо бачите ДІАМ незручно ці норми виконувати.P.S. ну дуже цікаво що на проект ДІАМ скаже ДРС та Мінекономіки? Чи вже сказали?

Кодифікація мала б стати прерогативою законотворців, але ніт, спостерігається тенденція до декодифікації, зокрема скасування Житлового та Господарського кодексів. 🤏Якщо коротко то Житловий кодекс - скасували через його радянське коріння, а Господарський - через несприйняття можновладцями дуалізму приватного права. Скасування ЖКУ оголить питання переведення з житлового в нежитлове, перепланування.Скасування ГКУ залишило неврегульованим питання капітального будівництва, зокрема щодо залучення генпідрядника та субпідрядників, прав замовника, відповідальності, умов укладання, виконання договорів тд.Бачимо що вектор політичної волі направлено на скасування системних законодавчих актів - кодексів, у зв'язку з чим виникає риторичне питання про розробку Містобудівного, першу редакцію якого ми мали б побачити ще восени 2024. Оскільки закон про скасування Господарського кодексу ще не підписаний Президентом, а про скасування Житлового кодексу тільки у першому читанні, є надія на перемогу здорового глузду.🖖