Я з України

❤️🖤 ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ УПА - 23 БЕРЕЗНЯ 1945 рікУ селі Дев’ятники на Львівщині повстанці знищили дільничного райвідділу НКВД.Сотня «Полтавці» УПА-Захід прийняла бій із загоном НКВД у селі Гаї Великі на Тернопільщині. Загинув один повстанець.Загін УПА влаштував засідку на польську міліцію біля села Люблинець Підкарпатського воєводства Польщі. Знищено 50 міліціонерів, поранено 30.Двоє підпільників підірвались, закладаючи вибухівку під залізничну колію біля міста Ужгорода.1946 рікПід час зіткнень із загонами МВД у селах Борщів, Добросин, Корсів та Острів на Львівщині загинули станичний ОУН Михайло Гель – «Залізняк» та ще повстанців 10 повстанців.Сотня «Рисі» УПА-Захід вступила в бій з опергрупою МВД біля шосе Красна – Грабівка на Станіславщині. Знищені лейтенант і військовий, двох поранено. Решта панічно відступили.Загін УПА влаштував засідку на трасі Посіч – Липець на Станіславщині. Знищені 2 військових МВД, одного поранено. Здобуто два автомати.1947 рікУ селі Дороговище на Дрогобиччині підпільники знищили організатора колгоспу.Рій сотні «Сурма» УПА-Захід у селі Бабин на Станіславщині знищив із засідки 3 військових МВД, захоплено дві гвинтівки.У сутичці з опергрупою МВД у селі Грушів на Дрогобиччині загинув зв’язковий ОУН.Під час нападу на збори радянського активу в сільраді села Станіславчик на Львівщині повстанці знищили інструктора райкому КП(б)У, завідувача культпросвітвідділу і директора школи.1948 рікПошукові групи МВД захопили криївки в селах Княже і Рожневі Поля на Станіславщині. Не маючи змоги прорватися, застрелилися четверо підпільників.У зіткненнях із загонами МВД у селах Зимівки, Мітсковичі та Тисовециь на Дрогобиччині загинули троє повстанців.1948 рікПошукові групи МВД захопили криївки в селах Княже і Рожневі Поля на Станіславщині. Не маючи змоги прорватися, застрелилися четверо підпільників.У зіткненнях із загонами МВД у селах Зимівки, Мітсковичі та Тисовециь на Дрогобиччині загинули троє повстанців.1949 рікПід час сутички з опергрупою МВД у селі Тиха на Дрогобиччині загинув один повстанець.1950 рікПошукова група МВД наскочила на загін підпільників у селі Воля Арламівська на Дрогобиччині. В бою загинули районний провідник «Павло» та ще двоє повстанців.Сергій Горобець

Кадровий бойовий офіцер Осип Будзиновський – упродовж років командир бойової сотні УСС на фронті. Забутий, про нього досі не зустрічав жодного більшого дослідження. Довго було невідомо навіть в якому році народився. Загинув у 1919 році на Поділлі. Поганої якості світлини – «з книжок» – не передавали бойовий характер цього командира.Напишу кілька слів про цього сильного чоловіка з нагоди виявлення його якісних світлин. Народився Осип 24 червня 1884 року в селі Мокротин, тепер Жовківської громади на Львівщині (згідно із обліковою карткою УСС). Закінчив гімназію в Станиславові, тепер – Івано-Франківськ. Випускник юридичного факультету Львівського університету. До Першої світової війни служив у 19-му та 34-му піхотних полках австро-угорської армії. В Легіоні УCC із серпня 1914 року – переведений, як кадровий офіцер австрійського війська. «Був командантом сотні, на чолі якої перебув всю воєнну кампанію на російськім фронті в Карпатах і на широких полях Поділля». Сотня Будзиновського спроможна була виконати найтяжчі завдання. Ось приклад, описаний істориком УСС Степаном Ріпецьким:«27 грудня [1914 року] сотня Будзиновського в складі 150 стрільців серед заметілі та глибоких снігів перейшла через найвищий верх в тій околиці, гору Пікуй (1405 м.), до села Ботелка, де відбила сильний ворожий наступ. 1 січня [1915 року] ця ж сотня [вже] брала участь у завзятому бою в обороні Ужоцького переходу, де раніше розгромлено австрійські війська. Сотня Будзиновського мала тоді поважні втрати в убитих і ранених».Його сотня штурмувала і обороняла Маківку. Стрільці любили Будзиновського, бо могли покластись на нього в критичних ситуаціях на фронті. «На щастя, був між нами сотник О. Будзиновський, завжди спокійний і обережний» - згадував Осип Навроцький про одну із складних ситуацій на горі Лисоні.Воював в складі УГА командиром куреня (батальйону) на польському фронті, опісля проти червоних і білих московитів. «Був за Збручем в Чотирикутнику Смерти і тут помер на тиф осінню 1919 р. в Ялтушкові на Поділлю». За іншими даними помер в грудні того ж року у місті Бар. Тепер, завдяки Vasyl Lopukh маємо якісну світлину цього бойового комбата українського війська, який 5 років поспіль боровся за Україну на всіх фронтах вивольної війни. І наша пам'ять про нього буде довшою, бо стане яскравішою. Слава Україні!Юрій Юзич.

«Уночі проти 15 березня польські відділи, які перейшли кордон коло Торуня у кількості коло 250 вояків, січовики відбили... На цьому відтинку операціями керує командант Січі у Торуні четар Дубик разом із районовим командантом Фігурою» - згадував очільник Національної оборони Карпатської України Сергії Єфремов.19 березня 1939 року, Степан Фігура разом із своїм начштабу інженером Павлом Лушненком, уродженцем Конотопу, «зголосились добровільно [мадярській] жандармерії і були заарештовані». Їм та іншим січовикам окупанти ставили в обвинувачення, що «вони хотіли підняти озброїне повстання проти мадярів, що свідками доказано». В ніч на 22 березня 1939 року п’яні мадярські вояки забрали Степана Фігуру і активіста Якова Завальницького (народився без лівої руки), а також двох січовиків-галичан. У в’язничній келії в Воловому, звідки забрали Фіґуру, «знайшли під солом'яником криваву сорочку, в якій були цілі жмути спеченої, згущеної крови». Сорочку винесли селяни на волю і опісля було ідентифіковано, що вона належала Фіґурі... На четвертому кілометрі від Волового до Хусту січовиків стратили. «Ув'язненим руки були пов'язані, ледве тримались на ногах [під час конвою], ледве лізли, їх прикладами стало підштовхували… відвели їх за приселок Поточина у ліс "Тісну", зійшли з дороги у правий бік над Ріку і на одній полянці, напроти звора "Козяй", дорізали їх». Лише на третій день окупанти вирішили поховати убитих на тій же галявині, зігнавши місцевих селян. «Люди з великим жахом сконстатували, що одному з трупів (здається д-рові Фіґурі; з рота вибрали золоті зуби ще за жива багнетом. Це тому знали, що крови, яка стікала з уст, було повно». Сьогодні – в урочищі Тішня – на місці вбивства мадярськими окупантами беззбройних січовиків встановлено пам’ятний хрест, куди часто приносять квіти місцеві мешканці та гості Закарпаття.Юрій Юзич

Уряд Кіра Стармера робить те саме, що й адміністрація Трампа (окрім мит), але без психодрамиЯкщо прибрати найбільше безглуздя, яким страждає адміністрація Дональда Трампа в США, типу мит на імпорт і в цілому торгівельних воєн, можна помітити, що плейбук Кіра Стармера не дуже відрізняється від його колег з-за океану.1. З моменту приходу уряду Стармера кількість депортацій нелегальних мігрантів зросла на 24%, а кількість поліцейських рейдів проти нелегальних мігрантів - на 38%.2. Іноземна допомога скорочена на 40%.3. Уряд планує скоротити виплати на соціальну допомогу на загальну суму понад 6 мільярдів фунтів.4. Уряд почав скорочення бюрократії та ліквідації бюрократичних установ, причому почавши з найбільшого бегемота - NHS.(Трафальгарська площа)🇬🇧 Дуже цікавий пост від профільного каналу про Велику Британію.☝️ І він чудово показує, що навіть лейбористи, хто б міг подумати, загалом втілюють стратегію Трампа в США, якби Трамп був адекватним. І нелегалів більше пресують, але без переборів. І бюрократію скорочують, але до всіх таємниць системи кетамінових наркоманів не допускають. І в оборонку вкладаються, хоча є певна економічна криза. І в Німеччині буде те саме, скоріш за все.👍 Тобто загалом праві ідеї — це нормально. Але якщо це здоровий правоцентризм. І це коли до влади приходять справжні політики, а не шизоїди-дегенерати, які можуть за кілька років знищити свою ж державу.Дике поле

ЗМІ пишуть, що США припинили підтримку літаків F-16. Тобто, щойно ці машини, надання яких ми так чекали і покладали на них стільки надій, на наших очах, легким змахом руки перетворилися на нікому нафіг не потрібний металобрухт. Якщо хтось не зрозумів, це і є та зброя, яку Зеленський, типу без сну і відпочинку вибивав у союзників. Здобули? Наступне питання. Існувала вирогідність що таке станеться? Ну, Трамп не вперше президент, його примхи давно відомі... Аналізував хтось, що ми потрапимо в ситуацію, коли вже прибиті до землі F-16, і щомиті нам можуть вимкнути Старлінки? Нам же говорять "Трамп і так би нічого не дав" - тобто припускали таку можливість? Якщо так, якого милого ми брали цей металобрухт? Чому було б не взяти літаки європейських виробників, наприклад французські "Міражі" або шведські "Сааби"? Хороше питання. А тепер трохи пригадаємо. Пам'ятаєте як в часи Порошенка американці нам ледь не на шару давали ланку F-16, а ми не брали? У ті часи я чув, що причина була така - американці давали літаки, але все їх обслуговування лишали за собою. Тобто літати, ми б літали - але гроші за обслуговування платили б Штатам. З усіма похідними які ми спостерігаємо зараз. Не знаю наскільки це правда, але чув я тоді що шведи в той самий час пропонували не просто надати літаки, а продати ліцензію на їхнє виготовлення в Україні. Звісно підписанню цього контракту люто опиралися ті таки США. І в підсумку, всі ці плани накрилися весною 2019 року. Бо замість "армії - мові - вірі" пришли "хоть паржом" і "просто перестати стріляти". Результати - у ЗСУ. Але українців не зупинити. Наробивши помилок, українці зроблять рило цеглиною, заявлять що саме так і треба (а ви всі - пахолки Москви) і одностайно підтримають того хто керував країною - і нахомутав. Тому все норм - літати не будемо, будемо всі милуватися F-16. На землі. Хоч паржом!Дмитро Вовнянко.

світові та українські медіа нещодавно завірусили старе відео Доллі Партон (однієї з зірок першої величини в США), видаючи його за свіже висловлювання, яке співачка буцімто сказала днями на підтримку Зеленського. насправді це відео зроблене на церемонії вручення нагород Академії кантрі-музики 7 березня 2022 року.в ньому, через кілька днів після початку повномасштабної війни Доллі говорить: «Я хочу, щоб ми перед початком розваг звернули увагу на серйозний момент. Я хочу, щоб ми передали нашу любов і надію нашим братам і сестрам в Україні». Після цього співачка сказала, що присвячує свій виступ українцям.але це у мене лише преамбула до іншої теми.як відомо, найвідоміша пісня Доллі Партон - "Джолін". в ній співачка звертається до неймовірної красуні на це ім'я, описує чим ж саме славиться її врода і просить не забирати свого чоловіка, бо така красуня як Джолін може отримати будь-якого іншого мужчину на планеті.ця пісня була випущена у 1973 році і миттєво стало хітом. її переспівало безліч виконавців та гуртів. це один з найбільш упізнаваних символів американської культури.торік свій кавер на "Джолін" записала Бейонсе. один з коментарів під піснею на ютубі, що зібрав найбільше лайків:"Цій Джолін вже під 80 років, а молоді жінки все ще вмовляють її не відбивати у них чоловіків. Ця жінка дивовижна".Олесь Баліг.

HAPPY INTERNATIONAL MOTHER LANGUAGE DAY! Давайте, для переміни, про хороше. Сьогодні - Міжнародний День рідної мови (установлений ООН 25 рр. тому на пам'ятку про розстріл пакистанським урядом 21.02.1952 р. демонстрації студентів університету Дакка з вимогою навчання на бенгалі).День, коли пригадують: на планеті нині - бл. 8300 мов, і понад половина з них - т.зв. "загрожені": приречені на вимирання. Лінґвістично найближча нам білоруська теж уже визнана такою (а верхньолужицька - ще 1989 р., коли знято смердючу покришку з НДР - і виявилося, що всього за 70 рр. спершу наці, а тоді коммі-штазі успішно вгробили цілий слов'яномовний народ). І ми теж мали шанси опинитися в цьому списку - ще на пам'яті живих, усього яких 40 рр. тому - цілком реальні.35 років тому, в листопаді 1990 р., я опублікувала в ж-лі "Дніпро" велику статтю "Мова і влада" - де показала, на прикладі рідної, як витіснення "акратичної" (політично безправної) мови в розряд "загрожених" може відбуватися й без розстрільних бригад - поступово, латентно, за 2-3 покоління. "Перестройка" і розпад СРСР застали українську в стані "прямування до загроженого". В СРСР це називалось по-фарисейськи: не "загрожені", а - "безперспективні" (sic!) мови. З 1959 р., відколи рідномовне шкільництво було проголошено офіційно необов'язковим (2019 р. Путін повторив цей трюк уже з своїми "суб'єктами федерації"!), в таких "безперспективних" опинилися всі неросійські мови радянської імперії. Шістдесятницький "націонал-комунізм" (Шелест і Ко.) ще трохи потримав був над українською віко труни, не даючи йому опуститися, - а вже з 1972 р. русифікація помчала по нас таким асфальтовим катком, що всього за 15 р. містА половини України лишились фактично без україномовних шкіл (за які свого часу наші укапісти й погодились були на союз із московськими більшовиками!) - див. табличку і в коменті лінк на мій давніший допис із поясненням до неї. Лишалося зовсім трошечки, ще рр. 10 такої мовної політики (а може, й менше: наближалась комп'ютеризація й епоха Маклюена, "неохоплені" мови пачками летіли за борт історії!..) - вважати, кілька років, і межу, до якої мова зберігає здатність до реабілітації, було б перейдено вже безповоротно...Ось така історія. А сьогодні українська входить до списку топ-50 найпоширеніших мов світу (за числом рідномовців) - і до найпопулярніших на Duolingo (37% нових студентів за даними 2023 р. вибрали українську). І навіть передвоєнна "друга хвиля" русифікації (2000-ні), хоч і дуже багато нам зашкодила, зіпхнути українську назад "на грань виживання" - уже не змогла: "не ваша власть", як казав герой підрадянської класики)).Вижили, так. Проскочили - вихопили, висмикнули мову "на сухе" буквально перед носом у смерті...Це історія успіху, шановне товариство. Який не сам собою з неба впав, звісно, але тим повчальніший: завжди корисно порівняти - щО було на вході, щО - на виході, подивуватися й сказати собі: якщо наші попередники змогли перемогти в ситуації, здавалось, уже безнадійній, то невже ж ми не зможемо - маючи нині незрівнянно більші од їхніх шанси й можливості?! (І це не тільки мови стосується!)Так що з Mother Language Day нас, українці: хто як хто, а ми по праву маємо що цього дня СВЯТКУВАТИ.Оксана Забужко.

Меркель живаЩось давно нічого не було чутно про пані Меркель, аж подумали про г-но - ось і воно. Пару тижнів тому психічно хворий нелегал з Афганістану напав на групу дітей з виховательками з дитячого садка, які якраз гуляли в парку міста Ашафенбург. В результаті - зарізано дворічну дитину і ще одного перехожого, який намагався зупинити нападника. Ще декілька поранених.Як водиться нелегал давно повинен вже був залишити Німеччину, але його з одного боку не встигли вислати кудись назад до ЄС, з іншого боку не особливо-то й висилають, бо всі місцеві ліві проти цього. І роками в країні накопичується купа етнічного криміналітету, яким нема чого робити по життю, ось вони й тиняються по парках з ножами. Додайте психічні проблеми, наркотики, алкоголь - ось вам і типовий нелегал, завіз яких до Європи почала пані Меркель у далекому 2015-му році, коли вирішила приймати всіх у себе, бо висилати когось - це ж треба закривати кордон і взагалі лівачня та зелені будуть проти. Тому кожного року в країну заїжджало по пару сотень тисяч нелегалів. Хтось влаштовувався, хтось хитро сидів на соцвиплатах, хтось йшов в криміналітет, хтось отак тинявся парками.В останні роки в Німеччині вже якось звикли до таких новин, а теракти, поножовщіна та етнічний криміналітет стали буденним явищем. І так, раніше такого не було. Але знову ж таки, згадаємо Меркель. Воно давно пішло на політичний смітник історії, з якого, щоправда, смердить.На тижні християнські демократи на чолі з Фрідріхом Мерцем, що має шанси стати наступним канцлером, вирішили взятись за розв'язання проблем нелегальної міграції ще до виборів, тому через Бундестаг запропонували проголосувати за два закони, що обмежували б міграцію. Хай, мовляв, голосує хто хоче, кому є діло до подолання кризи з нелегалами.Соціал-демократи, ліві та зелені (загалом це одне й те саме зараз) в неділю проводили мітинги проти нацистів (а не жалобу за вбитим дворічним хлопчиком).Всім було зрозуміло, що загалом обидва закони можуть пройти, якщо за них проголосують АдН (формально німецькі консерватори, але проросійські та антиамериканісти), вільні демократи та притомні з лівих. Але все одно там плюс-мінус 50 на 50. Перший так закон-відозву так сяк проголосували, але тут на поле виходить Меркель. Стара політична шкапа почала критикувати Мерца та таку спробу продавити свої закони за будь-яку ціну і навіть коштом голосів АдН. Тобто замість допомоги своїй партії у передвиборчій боротьбі, вона раптом почала (знову) критикувати Мерца - її старого політичного ворога.Всі вже стали забувати про її існування, аж ось знову. Зрозуміло, що істерика піднялась ще більша. У християнських демократів в партії ще повно старих "меркеліанців", тому там ще багато роботи по чистках меркелівських стаєнь від політичного баласту. Але вже як є...В п'ятницю ледь вже не сам Мерц почав давати задню, весь день обговорення про голосування і чи голосувати взагалі. Все ж Мерц йде на голосування, але у вирішальний момент йому бракує з десяток голосів - тут і свої недопрацювали, і вільні демократи не допомогли. Так чи інакше, але це епічна битва Меркель та її послідовників проти приходу нових сил. Сьогодні локальна перемога меркеліанців. Непокаране завжди повертається.Антон Павлушко.

Взагалі я обожнюю коли люди не зі сфери триндять про культурку. Нардеп від «Слуги народу» Марʼян Заблоцький написав пост, в якому підтримує призупинку американських грантів. Бо, каже, що ж це робится, людоньки? На зйомки кіно виділили стіки грошів, шо можна було «Аватар 3» зняти! А де «Аватар»? Нема. То і нема чого виділяти гроші, якщо сидим мов дурні без «Аватару».Тут мені згадалася розмова з одним нашим продюсером, який твердив, що навіть якщо в Україні знімуть «Аватар 3», то він провалиться у прокаті. Бо ринок маленький - бюджет не відібʼється. Це було в контексті розмови на тему «Чому наші стрічки такі провальні». Заробити може хіба досить дешевий фільм. А дорогий - нє. До чого це я? В кожній справі треба знати контекст. Якби пан депутат його знав (а також розумівся бодай трохи на культурці та мав стратегічне мислення), він би розумів, що не можна ось так взяти і зняти «Аватара 3». Для цього потрібні навіть не гроші, а найперше тяглість індустрії. Простіть мене за такі слова. А ще - Джеймс Кемерон. Який перед тим зняв би «Аватар 2». А перед тим - «Аватар». А перед тим - «Титанік». А перед тим - «Термінатор». А перед тим - «Чужих». А перед тим - «Рембо». А перед тим - іншого «Термінатора». А перед тим - всяке про піранʼїв. І до 30 років - усілякі малобюджетні фільми, тренувався. Робив він це у, ще раз перепрошую, потужній кіноіндустрії, яка нараховувала десятиліття досвіду і тяглого процесу. А не так, шо ось вам в країні три кінофабрики, побавтеся трохи, а потім ми вам прикрутимо все. Тому подякуймо, що у нас є те поетичне кіно, яке нині телевізійники так люблять постібати. Мовляв, хуйня якась. Як і цей ваш артхаус непонятний.Наша кіноіндустрія сяк-так почала розвиватися нехай 15 років тому. І то які успіхи. І комерційне кіно є, і авторське, чудова документалістика, прекрасні актори та акторки, виявляється, є. І навіть українською добре грають. І перемог скільки на престижних світових майданчиках. Між іншим, останні три роки наш міжнародний кіноімідж переважно тримається на іноземних грошах. І перший Оскар, і, дасть бог, другий. Кіно і загалом культура - це тривалий процес, який, як правильно написала Marina Stepanska, формується колективно. Ми всі разом його творимо. Всі разом і довго. Бо так звана «мʼяка сила» - це те, що кристалізується довго, впливає довго, але і тримає теж довго. Бо це навчання, вироблення наративів, міфів, чогось спільного, традицій, помилок, провалів, успіхів. А пан нардеп каже, що нафіга це нам програмка Дантеса «Будинок культури» на ютубі? Хай вона і популярна. Навіщо українцям показувати цікаві місця у їхній країні? Нашо того Гамлета показувати? Тільки ото харківські будинки обмальовує різною фігнею.Хоча, якщо Гамлета назвати «українським Бенксі», то для нардепа він тоді покатить? Питання лише одне, чого у нас з 2020 року така халепа з Держкіно? А що сталося? Як і з іншими культурними інституціями. Що там УКФ? Що там культурна дипломатія? Що там культурна стратегія? Хочеться тут іншого Гамлета процитувати, але ви і самі здогадаєтесяНа фотці - кадр з фільму «Штольня». 2006 рік. До року 2017 люди масово казали: «Українське кіно? Воно є? Я крім «Штольні» нічого не бачив»Лєна Чиченіна.

(Бойового офіцера, полковника Іллю Лапіна кинули за ґрати. Без права внесення застави).Як нанести максимальний удар по мотивації старших офіцерів, тобто тих, хто приймає рішення під час ведення бойових дій? Дуже просто! Прикриваючись пафосними гаслами про… кгм… справедливість, почати кидати за грати полковників та генералів. І вже завтра, максимум післязавтра, командири інших бригад та батальйонів почнуть прикривати своє ж «завтра» тонами паперів. Рапорт. Ще один. На рапорт рапорт. Зверху донесення. Потім ще одне… «Прошу забезпечити»… «Таким складом неспроможні»… «Доводжу до вашого відома», і так далі. Ніякої ініціативи. Жодних ризикових рішень. А навіщо? Аби потім опинитись в залі суду в кайданках? Та нє… Краще згадати золоте армійське правило, «Більше паперу, чистіша дупа». Що від цього виграє українське військо? Питання риторичне. Чи можуть бути неправильні дії у військових? Звичайно ж. Тим паче Статути так прописані, що доїб@тись можна до стовпа. Те що країну не готували до великої війни, в цьому звісно ж ніхто не винен. А ось в даааанному випадку… Та й карта… та сама паперова карта являється документом. Не знали? Ну тепер знаєте. Бойовим документом. І якщо ти вчасно не наніс на неї обстановку яка може змінюватись щохвилини, то… приїде потім потужний полковник, який, (ти не дуже, а ось він дуже), вміє перевіряти правильність та своєчасність нанесення обстановки на карту і… суши сухарі. Щось не зрозуміло? Треба розібратись? Розбирайтесь. Але ж навіщо ви тих, хто колись рятував ваші блискучі дупи, коли ви країну порівнювали із хвойдою, кидаєте за грати? Втечуть закордон? Ну вони ж не Слуги народу, не куницький та інший ЗЕлений непотріб… І все ж таки, за ґрати. Хоча, якщо би генерал Галушкін, полковник Лапін та інші хотіли втекти, то з травня у них для цього було безліч часу. Але, вони бойові офіцери та генерали, які на відміну від вас, потвори ЗЕлені знають, що таке честь! p.s. На фото, полковник Ілля Лапін «Бронза». Літо 2015 року. Зона проведення АТО. Тобто тоді, коли його судді змивали повістки в унітаз та знімали фільми для росії.Буду вдячний за репост.Олексій Петров.