Я з України

Молоді чоловіки, які прагнуть дотиків, шукають їх в сексуальному контексті, або в постійному круговороті сексу по листуванню, або виключно у одного партнера. Це робить частоту сексу великою проблемою для подружніх пар. Чоловіки фокусуються на сексі в спробі повернути собі право на ніжні втішні дотики свого далекого дитинства, на той чистий перший досвід дотику в нашому житті, який ніколи не зможе бути повністю відшкодовано. Секс бере на себе роль задоволення як сексуальних, так і платонічних дотиків. ⏹ЧИМ ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО?Чоловіки починають оцінювати всі позитивні моменти у відносинах з точки зору метрики сексуального задоволення. І саме тут відкривається справжня ціна ізоляції хлопчиків від платонічного дотику. Не маючи іншого шляху до фізичного комфорту, крім сексуалізованого доторку, доводиться нав'язливо сфокусуватися саме на цьому. Для багатьох чоловіків секс стає простим і зрозумілим визнанням їхньої цінності. Частота сексу стає універсальним мірилом якості життя. У довготривалих стосунках це може стати важким тягарем. «Ми йдемо туди? Чи піду я туди? Ми вже можемо зайнятися сексом?» Багато американських чоловіків знаходяться в пастці постійних роздумів про секс. Навіть у той момент, коли вони займаються сексом, вони вже думають про наступну можливість. Раз по раз романтика зникає. Секс сходить нанівець. Але навіть якщо ці відносини слабшають, чоловіки як і раніше готові вдаватися до холодного механічного сексу. Секс звернений до пораненого маленького хлопчика і живить його безмежний апетит уваги: ​​«дай мені, мені, мені». І це нескінченне підкреслення важливості сексу знецінює всі інші відтінки турботи, які можуть проявлятися у відносинах. В результаті частота сексу стає єдиним маркером щасливих відносин. І це (оскільки йде уникнення емоційної близькості) підживлюється карикатурними фантазіями порно, а не глибшим переживанням любові. Це не дуже гарна картинка. І відповідальність за неї лежить як на чоловіках, так і на жінках порівну. Але поступово все змінюється. Відбуваються величезні культурні зміни. ⏹ЧОМУ ЧОЛОВІКАМ КОРИСНО ПІКЛУВАТИСЯ ПРО ДІТЕЙ? Десять чи двадцять років у дорослому житті чоловіки вчаться ніжному, платонічному дотику, і вони навчаються цього у своїх власних дітей. Ось чому це покоління батьків, які беруть декретну відпустку і більш активно включаються в батьківство, виявляється такою перетворюючою силою в американській культурі. Як татусі вони стикаються зі щасливою необхідністю тримати на руках власних чудових дітей. Вчаться любити платонічний дотик найпотужнішим і життєствердним чином, який не був доступним попереднім поколінням чоловіків. Після того, як ви ніч за ніччю вколисуєте сплячу дитину або роками ходите, тримаючи її руку в своїй, ви стаєте іншою людиною. Ви дізнаєтеся новий тип легких і довірчих дотиків, який ви вже ніколи не втратите. Це подарунок чоловікам від дітей, який в буквальному сенсі слова здатний змінити культуру.Це скорочена версія статті “Why Men Keep Demanding Sex From Their Partners Over and Over”. Автор - Марк Грін (Mark Greene).Переклали Анна Кожара, Тихон Кульбака.

Наполеон створив свою імперію не завдяки своїм військовим талантам, а завдяки гарматам Грібоваля. Французький генерал Жан-Батист Грібоваль сконструював нові пушкі, які завдяки технології висвердлювання ствола мали набагато більшу потужність, ніж старі гармати. На додачу до того "організатор перемоги" Лазар Карно створив нову тактику, яка давала змогу ефективно застосовувати гармати Грибоваля - це була тактика колон. Недостатньо було винайти нову зброю - потрібно було навчитися її застосовувати.Попередником Грибоваля у справі вдосконалення артилерії був шведський король Густав-Адольф II. Під його керівництвом запрошені з різних країн Європи ремісники створили легку "полкову гармату", "regementsstycke". Після створення цієї нової зброї нечисленні шведи зуміли підкорити майже половину Європи, у своїх завойовницьких походах вони досягали Мюнхена, Праги, Кракова.Австрійська імперія, що об'єднала десятки народів, була створена завдяки появі рушниці, оснащеної багнетом, "фузеї". Нова зброя і нова лінійна тактика дозволили австрійцям у битві при Зенті розтрощити величезну турецьку армію і потім завоювати Угорщину. Але і переможена Османська імперія в минулому була зобов'язана своїм народженням новій на той час вогнепальній зброї: османи першими створили оснащену цією зброєю регулярну армію - це був знаменитий корпус яничар.Віддаляючись у минуле, ми бачимо приклади наслідків появи нової зброї. Довгий час ніхто не знав про існування нечисленного народу, що жив десь у Балканських горах. Але цар Філіп створив македонську фалангу, і його син Олександр завоював півсвіту.У XIII сторіччі Європа була вражена навалою татар. "Не знаємо, - писав літописець після першого приходу татар, - звідки приходили на нас ці злі татари Таурмени і куди знову поділися? Дехто тлумачив, що це, мабуть, ті нечисті народи, яких колись бог загнав у пустелю і які перед кінцем світу мають повернутися і пленити всі країни..." Літописець мав рацію, передбачаючи прийдешній кінець світу: татари володіли новою всепоглинаючою зброєю, рефлексивним луком. Причинний зв'язок між створенням нової зброї і народженням імперії добре відомий історикам: він описаний у "теорії культурних кіл" Фріца Гребнера. Гребнер вважав, що історію людства визначають великі, фундаментальні відкриття - зокрема й поява нової зброї. Фундаментальне відкриття дає народу, який його здійснив, вирішальну перевагу над іншими народами і породжує хвилю завоювань, що знаменують народження нової імперії. Таким чином, хвиля завоювань, спричинена створенням нової зброї, поширюється доти, доки не наштовхнеться на перешкоди у вигляді природних умов - або у вигляді опору супротивників, які встигли перейняти зброю завойовників...Юрій Таран.

✅Аутопсія самопожертви. Розтин, який нічого не поверне.*️⃣Пишу як лікар. Як людина, яка щодня бачить, чим закінчується фраза «ще трошки потерплю».*️⃣На розтині — тіло звичайного чоловіка. Інфаркт. Другий. ❗Перший проігнорував — бо "не на часі". ❗Бо треба було заплатити за навчання синові, докласти на ремонт, доклеїти шпалери в кухні.✅Розріз шкіри — тонкої, як папір.*️⃣Ребра — мов грати, які довго тримали всередині біль.*️⃣Серце — виснажений диригент, що вів оркестр виживання без аплодисментів.*️⃣Печінка — мовчазний свідок вечірнього "100 грамів", коли ні з ким було поговорити.*️⃣Шлунок — архів проковтнутих образ і фраз, які хотілося крикнути, але "не можна, бо діти чують".*️⃣Підшлункова — згоріла від дешевого цукру і стресу.*️⃣Мозок — суцільне кладовище мрій:🖍️"Коли-небудь куплю мотоцикл"🖍️"Навчуся грати на гітарі"🖍️"Поїду на море, але вже після того, як…"✅Та «після» не настало.❗Бо поки він боровся за майбутнє інших — у нього самого не лишилося теперішнього.✅Причина смерті — офіційно: серцева недостатність.Але я вам, як лікар, скажу чесно: він помер ще до цього.Тоді, коли почав себе викреслювати.Коли почав жити потім.Коли зник з власного життя.✅❗Майбутнє таки настало.Прийшло. Без фанфар.Просто ввімкнуло світло, підключило Wi-Fi і сказало:*️⃣— А чого дід не дзвонить?*️⃣— А чому в шафі одяг старий?✅І ти раптом розумієш:❗Ти був фундаментом.Але ніхто не розглядає бетон, коли ходить по плитці.✅❗Цей пост — не про смерть.✅❗Цей пост — про життя.✅❗Про те, що жити треба не "з понеділка".✅❗ І не "після того, як виплачу кредит".✅🔻Жити — це діяти сьогодні. 🔻Це бути в кадрі, а не тільки оператором чужого щастя. 🔻Це не чекати, поки тебе хтось оцінить, а відчути себе живим зараз.☝️❗Бо на розтині, повірте, ніхто не питає:— Скільки він заробив?🤔Питають інше:— Чому так рано?..🤔✅☝️Ми згораємо, щоб іншим було світло. Але світло ніколи не озирається. Йому байдуже, хто став попелом — воно просто світить далі.✅☝️Пам’ятай: ❗🔻Не губи себе у чужих історіях. ❗🔻Залишай себе — у власному житті. ❗🔻Ти потрібен не тільки їм. Ти потрібен — собі. Нехай небо буде мирним. А ти — живим. По-справжньому живим.☝️Ars longa, vita brevis est!☝️Memento mori!Позичено Yura Cherniy та відредаговано Роман Романович .

"Защитникам Курского неба"Росіяни починають глорифікацію битва за Курщину. Все-таки воно їм вкурвило і довелось туди відволікати купу ресурсів, купу разів підставились під обстріли, бо непугані були і т.п.На честь прильота Хімарса по батареї С-400 "Тріумф" від 1723 ЗРП (м. Чіта) росіяни звели окремий пам'ятник. Тоді 23.11.2024 "Тріумф" в полі зустрів американські ракети, які уразили ціль, що знаходилась за 100+ кілометрів від кордону на північ від Курська. Влучили так вдало, що саме в той час там перебували самі офіцери (а це такий специфічний технічний рід військ, де що повинно пощастити влучити в солдата), а також інженери заводу-виробника.Мінус 5 офіцерів та 2 військових інженера. Принаймні два, бо спочатку мова йшла про три інженери, але чомусь на плиту потрапило всього два прізвища "цивільних". Можливо ще не прийшов час розказувати про третього? Так чи інакше, але дивно.На зворотній стороні викарбували такий надпис: "23 ноября 2024 года в неравном бою героически погиб расчет С-400 «Триумф» 1723 ЗРП. Жизнь отдали пять офицеров ВС РФ и двое гражданских сотрудников технического сопровождения. Вражеские ракеты поразили позиции в районе хутора Долгий в деревне Томилин Колодезь Фатежского района. Расчет ПВО самоотверженно защищал небо Курской области от воздушных посягательств сил ВСУ."Дуже сопельно літературно, а тепер до деталей. Розрахунок почав СВО в Нижньому Новгороді, де вони несли бойове чергування у Дзержинську (цікаво). В грудні 23-го їх перекидають на Курщину, де їм зрештою і прилетіло.Антон Павлушко.

.Проходячи повз міський арсенал у Львові,пригадуймо собі звірства росіян....Добре знаний кожному з нас міський арсенал на вулиці Підвальній і...росіяни. Що тут може бути спільного..?.Почну з того, що майже всі ми успішно забули, а саме - першу російську окупацію Львова, яка тривала майже чотири (!) роки. І відбувалося це, у нашому місті, ви не повірите - близько трьох століть тому..Почалося з того, що у червні 1768 року до Львова увійшли російські війська під командуванням генерала Міхаіла Крєчетнікова з метою охорони міста "...від конфедератів, турків і гайдамаків". Російський військовий гарнізон, перебував у Львові й впродовж наступних 1770-1772 років, аж до підходу до Львова австрійських військ і анексії Польщі, як держави..Власне тоді, у червні 1768 року під час свого першого вступу до Львова, російські війська й привели під конвоєм, до нашого міста, колони полонених українців-гайдамаків, частину з яких розмістили у міському Арсеналі (сьогодні це "реберня" на вул. Підвальній навпроти Львівської облдержадміністрації). Згідно з архівними даними львівських єзуїтів, йшлося про 800 українців, з яких 39, росіяни одразу ж стратили, деручи з них паси шкіри, а інших посадили на палі (це відбувалося на місці страт - на Гицлевій Горі попри сьогоднішню вул.Золоту поблизу Краківського базару). .Цю інформацію доповнюють відомості львівської Святоюрської хроніки, в якій зберігся запис, що 26-27 липня у Львові та в сусідніх, з ним, містах і містечках, було страчено понад 300 українців-гайдамаків.. У серпні того ж 1768 року, у міському Арсеналі гайдамаки підняли бунт, який адміністрація задусила. З цього приводу анонімний автор з Любліна писав, що він отримав лист зі Львова, в якому повідомлялось, що бунтівників загалом 359, їх вішають на день по тридцять і навіть більше осіб, “...а коли кат не встигає…, один другого вішати змушені”..Сьогодні, про ті трагічні події нагадує нам меморіальна дошка авторства Анатолія Галяна, яка встановлена 1970 року збоку, на фасаді міського Арсеналу з таким написом: "У підземеллях цього будинку томилися ув'язнені гайдамаки (400 осіб) - учасники антифеодального повстання 1768 року - Коліївщини"..Тому, як Бог дасть усім нам щасливо дочекати 26-27 липня 2025 (коли минатиме 258 роки з часу страт цих українських повстанців у Львові, росіянами), поспішаючи на роботу чи в інших справах і, проходячи повз цю пам'ятну дошку на міському Арсеналі, пом'янімо в серцях тих безіменних героїв, для яких честь і вірність національним ідеалам, була тоді далеко не порожнім звуком, як, для декого з нас, сьогодні.............P.S.Інший польський мемуарист А. Мощинський зазначав, що військовий комендант Львова Феліціан Коритовський відібрав собі 60 фізично здорових українських хлопців і замість кари присудив їх до роботи – будівництва камяниці на площі Ринок, 29 (згодом кам’яниця Андріоллі). Їх тримали під замком, окремо від інших гайдамаків, але кормили і одягали. Служили Коритовському ці гайдамаки аж до приходу австрійських військ у 1772 року. Тоді їх нібито звільнили..В. Щурат опублікував спогади про гайдамаків мешканки Личакова пані Сікорської, які вона почула від старших людей. Гайдамаків, за її словами, в Львові називали «уманями». Їх “тримали по криміналах і робили ними, а потім тратили”. Одним з методів кари було повішення на гак. Місцем цієї розправи була територія, де згодом було розташовано стадіон польського товариства “Сокіл”.Микола Бандрівський.

Їду вчора з Одеси до села. Пощастило сісти на одне вільне місце))Потрібно десь за годину до відправлення приїздити, щоб сидіти, а не стояти в салоні автобуса.Сиджу, слухаю розмови. Заходить жіночка, місць уже немає, але вона молода, то може й постояти. В салоні багато її односельчан, тому вона вільно з ними спілкується.Передаю дослівно: - Вчора з Одеси до Кам'янка ми їхали 4 години. Цілих 4 години людей тримали в Авангарді. Виїхали з Одеси о 16, а додому я приїхала о 8 вечора.До Кам'янка з Одеси їхати десь хвилин 40-45. Селище Авангард знаходиться на виїзді з Одеси. Сидить біля мене молода жіночка, котра тихенько прокоментувала почуте: Зєлєнскій же прієзжал в Одєсу.Нас за людей нє счітают....Я:Ну так парєнь же із народа, обрали. Тепер охороняйте)) #ЗеленубубочкуВ салоні всі мовчали. Ми звикли мовчати, бо до правди достукатись важко. А докотитись до авторитарного стилю правління легко Зверніть увагу на лобове скло автобуса. Два прапорці красномовно промовляють про позицію водія.Отже, зміни в суспільстві є. Багато української мови чути в автобусі. Люди села перестали соромитися рідної мови, мови держави.Дай, Боже, розуміння усім українцям.Олена Блажиєва.

Не знаю, як у вас, а в мене було саме так. Я ходила до школи, виводила на дошці формулу мурашиної кислоти, збирала гербарії, додавала та віднімала вектори, але завжди вважала, що російська література на голову вища за українську. Що вона цікавіша, сучасніша, багатша, а в нас що? Земля, залита потом, бур’ян, рілля, мотиги, Микола Джеря, а в кінці – «Камінний хрест». У них Наташа Ростова, «Барышня-крестьянка», «Капитанская дочка», «Ася», а в нас «Каторжна», «Одержима», «Бурлачка», «Безталанна», «Наймичка», «Інститутка», баба Параска та баба Палажка. Виходить, ще з малечку нам прививався комплекс меншовартості. Сіялося, що наші сюжети примітивні, мова сільська та обмежена, бо де це видано «два відрі», «бодня» та «копистка»? Слід казати «два відра», «діжка», а краще «бочка». Он росіяни говорять мовою Толстого, а ми – Хариті, Климка та Федька-халамидника. В них «русский лес», а в нас звичайнісіньке житнє поле. Там «Средь шумного бала случайно…», в нас «На панщині пшеницю жала». Вони живуть у «дворянских гнездах», ми в хатах-мазанках. Роз’їжджають у каретах, а ми на волах. П’ють чай з бубликами та вирубними пряниками, а ми – узвар із сушки.З таким жила надто довго, аж поки в голові не розвиднилось. Насправді за цим приниженням та знеціненням стоїть довга й клопітка робота. Спершу був Валуєвський циркуляр, що призупинив друк малоросійських книг. Через тринадцять років – Емський указ, згідно з яким заборонялося правити в церкві, грати в театрі, влаштовувати концерти, вчити дітей. Указ діяв майже тридцять років і забороняв хрестити немовлят українськими іменами (1888 рік), а ще спілкуватися мужицькою мовою в офіційних установах. У 1900 році цензура вилучала з текстів такі слова, як «козак», «москаль», «український», «Січ», «Запоріжжя» та інші. Далі прийшла армія Муравйова й за тиждень вбила в Києві п’ять тисяч осіб, які говорили українською, носили вишиванки та мали портрет Шевченка у вітальні. За тим – розстріл будинку «Слово», переписування правопису, з якого викинули літеру «Ґ» і такі милі аґрус, ґедзь, ґанок. «Ль» замінили на «л», хоча споконвіку казали «лямпа», прибрали суфікс «ськ», перетворивши огнисько на огнище. Мову просіяли, перебрали, відсортували й максимально наблизили до російської. Словники 20-х років вилучили з бібліотек та спалили, а той єдино «правильний» надрукували в 1948 році в москві.Чого тільки не було: операція «Вісла», «злиття націй», Брєжнєвський циркуляр та Андроповський указ (він вигадав 15% надбавки учителям російської мови). Переписування прізвищ: Лебідь ставав Лєбєдєвим, а Хрущ – Хрущовим. Діловодство велося виключно російською, дисертації захищалися також нею. Мій батько вступав до технікуму в 1972 році. Коли прийшов час писати твір, зайшов викладач у вишиванці та попросив підняти руку тих, хто писатиме рідною мовою. Піднесла руку дівчина та мій тато: всі інші (чоловік сорок) ліпили про чеховський «Крыжовник» та бунінський «Сверчок».Сьогодні (НАРЕШТІ) усвідомлюю велич української літератури. Жадібно ковтаю «Я (Романтика)» Миколи Хвильового та «Записки кирпатого Мефістофеля» Володимира Винниченка. Поезії Миколи Вінграновського, Наталі Забіли, Олени Журливої та Олени Теліги. Сучасну прозу Софії Андрухович, Євгенії Кузнєцової та Мар’яни Савки. Виходить, Ліна Костенко мала рацію, коли казала: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову…» Нам, дякуючи Богу та ЗСУ, до інфаркту, як до Києва рачки, бо мову, хай там що, українці вберегли!© Ірина Говоруха

🛑 ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ ГРОМАДИ! ЗВЕРНЕННЯ ДО МОТОЦИКЛІСТІВ ТА БАТЬКІВ 🛑📌 Нагадуємо: згідно із законодавством України, порушення тиші в населених пунктах заборонене після 22:00, а у святкові та вихідні — протягом усього дня.❗Гучна їзда на мотоциклах — це не про крутість. Це:сльози немовлят, які не можуть заснути;безсонна ніч для бабусі;стрес для хворих і літніх людей;тригер болю для наших воїнів, які повернулись із фронту та мають повне право на спокій.🏍 ОСОБЛИВО ЗВЕРТАЄМО УВАГУ на їзду кросовими та гірськими мотоциклами!Ці транспортні засоби не призначені для доріг загального користування — їх експлуатація в селах та містах є небезпечною.Вони створені для спортивних трас, гір і полів, а не для населених пунктів.🔊 Рівень шуму таких мотоциклів у кілька разів перевищує допустимі норми, а неконтрольована їзда підлітків — загроза як для пішоходів, так і для самих водіїв.‼️ Драйв — це прекрасно. Але за межами села: на відкритій місцевості, лісових дорогах або полях. Там, де ви — самі з природою і не заважаєте іншим.⚠️ За порушення — адміністративна відповідальність (ст. 182 КУпАП).👨‍👩‍👦 До батьків: Купити дитині мотоцикл — легко.Але дати їй життя вдруге — неможливо.Мотоцикл у руках підлітка до 16 років, без досвіду і знань — це високий ризик нещастя.Ваша «все дозволеність» сьогодні може завтра обернутися трагедією.❤️ Бережіть своїх дітей. Бережіть спокій громади.🙏 Дякуємо кожному, хто розуміє, підтримує та дотримується закону.Тиша — це турбота.Тиша — це повага.Тиша — це безпека для всіх нас.🤝 Разом — сильна і відповідальна громада!

Був професором Київського університету, написав перший підручник українською мовою з вищої математики.У 1938 році був репресований сталінським режимом, помер у таборі.***ГЕОРГІЙ ВОРОНИЙ (1868–1908)Основоположник геометричних структур, які нині відомі як діаграми Вороного.Його роботи мали далекосяжний вплив: діаграми Вороного застосовуються в комп'ютерній графіці, біології, географії, астрофізиці, робототехніці.Працював над теорією чисел, зокрема паралелепіпедами Вороного у просторах більшої розмірності.Викладав у Новоросійському університеті (нині — Одеський національний університет).***ВОЛОДИМИР ЛЕВИЦЬКИЙ (1872–1956)Один з піонерів української математичної термінології.Працював у Львівському університеті, де був одним із творців Львівської математичної школи.Написав математичні підручники українською мовою, що було не лише науковим, а й культурним актом.Його праці охоплювали математичний аналіз, варіаційне числення, математичну логіку.***Ці вчені не просто зробили внесок у науку — вони створили підґрунтя для української математичної термінології та освіти, попри складні політичні умови.

Китай не приховує: Тайвань — наступна ціль. Безпілотна доктрина НВАК дозволяє йому вести “швидку війну”: паралізувати комунікації, знищити ППО, ізолювати об’єкт і не допустити втручання союзників.Сценарій відпрацьовується не тільки на полігонах, але і через “експортну апробацію” в конфліктах третього світу, де китайські дрони випробовуються в реальному бою. А також — через непряму участь у війні раши проти України, яка потенційно стане полігоном китайських алгоритмів проти західних.❗️❗️❗️Що має робити Україна вже зараз 1. Масштабувати виробництво власних дронів та боєприпасів, залучаючи приватний сектор і стартапи. 2. Створити Центр автономних систем та бойового ШІ, що об’єднає військових, науковців і інженерів. 3. Інтегруватися в глобальні дослідницькі програми НАТО та США у сфері ШІ та антидронової оборони. 4. Інвестувати в розробку засобів нейтралізації ворожих роїв — від EMP-боєприпасів до лазерів та систем радіоелектронної боротьби. 5. Підготувати нову генерацію “офіцерів дронової війни” — людей, здатних не лише керувати, а й проектувати нову архітектуру бою.Китайська безпілотна революція — не футуризм, а реальність, яка з кожним днем стає ближчою. У цій реальності країни не просто ведуть війну — вони стають її продуктами. І той, хто не встигне адаптуватися, стане частиною руїн історії.Україна має шанс. Але для цього потрібно більше, ніж реформа — потрібна технологічна трансформація, яка дозволить не лише вижити, а й виграти у війні, де мислять машини, а вирішують алгоритми.